ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

23.06.2010 р.

N Б14/345-07/11

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів: Полякова Б. М. - головуючого (доповідач у справі), Міщенка П. К., Панової І. Ю., розглянувши касаційну скаргу агротехнічної корпорації "Украгроком" в особі ліквідатора Біленка Р. І. (м. Обухів Київської області) на постанову від 15.04.2010 р. Київського міжобласного апеляційного господарського суду (про скасування ухвали господарського суду Київської області від 23.12.2009 р. про розгляд грошових вимог СТОВ "Обрій-2000") у справі N Б14/345-07/11 господарського суду Київської області про банкрутство агротехнічної корпорації "Украгроком", кредитор - СТОВ "Обрій-2000" (с. Набутів Черкаської області) (за участю представників: скаржника - Кушкова Н. М., довір.; СТОВ "Обрій-2000" - Кузьменко А. М., довір.; ВАТ "Національна акціонерна компанія "Украгролізинг" - Головко П. В., довір.), встановив:

Ухвалою господарського суду Київської області від 13.08.2007 р. порушено справу N Б14/345-07 про банкрутство агротехнічної корпорації "Украгроком" у порядку ст. 51 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі - Закон про банкрутство).

Постановою господарського суду Київської області від 09.10.2007 р. визнано боржника банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, призначено ліквідатора банкрута та зобов'язано його вчинити певні дії.

16.10.2007 р. у N 190 газети "Урядовий кур'єр" було опубліковано оголошення про визнання боржника банкрутом.

Ухвалою господарського суду Київської області від 23.12.2009 р. відхилено заяву СТОВ "Обрій-2000" про визнання його грошових вимог до боржника в сумі 113500,79 грн. з підстав пропущення кредитором місячного строку для звернення з грошовими вимогами.

Постановою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 15.04.2010 р. (судді: Шевченко В. Ю. - головуючий, Маляренко А. В., Ільєнок Т. В.) вказану ухвалу скасовано, СТОВ "Обрій-2000" визнано поточним кредитором з грошовими вимогами до боржника в сумі 113500,79 грн., зобов'язано ліквідатора включити ці вимоги в реєстр вимог кредиторів боржника до четвертої черги.

Не погоджуючись з прийнятою постановою, агротехнічна корпорація "Украгроком" в особі ліквідатора Біленка Р. І. звернулася до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить її скасувати, а ухвалу від 23.12.2009 р. залишити в силі.

Касаційна скарга мотивована порушенням судом апеляційної інстанції норм матеріального на процесуального права, а саме: ч. 5 ст. 11, ст. 14 Закону про банкрутство та ст. ст. 28, 97 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України). Скаржник посилається на те, що грошові вимоги кредитора виникли до порушення провадження у справі про банкрутства, тому є погашеними у зв'язку з пропущенням останнім місячного строку для звернення з грошовими вимогами.

Заслухавши пояснення учасників судового засідання, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи, проаналізувавши застосування судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку що касаційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Скасовуючи ухвалу від 23.12.2009 р., суд апеляційної інстанції виходив з того, що грошові вимоги СТОВ "Обрій-2000" до боржника виникли після порушення справи про банкрутство останнього, а отже є поточними вимогами і повинні бути визнані та включені до реєстру вимог кредиторів.

Втім, такі висновки суду апеляційної інстанції законними та обґрунтованими визнати не можна з огляду на таке.

В заяві про грошові вимоги СТОВ "Обрій-2000" вказував, що строк виконання його грошових вимог до боржника настав 29.01.2008 р. - з дати прийняття судового рішення у справі N 20/27-12/385 про стягнення з боржника на користь кредитора заборгованості у загальній сумі 113500,79 грн.

Однак, як вбачається з прийнятої у згаданій справі постанови Вищого господарського суду України від 09.10.2007 р., кредитор звернувся до боржника із відповідним позовом у січні 2007 р. Факт звернення кредитора до суду з позовом свідчить про те, що вже на момент такого звернення мало місце невиконання боржником зобов'язання щодо сплати грошових коштів.

Таким чином, грошові вимоги кредитора виникли до порушення 13.08.2007 р. провадження у даній справі про банкрутство.

Посилання СТОВ "Обрій-2000" на судове рішення про стягнення заборгованості є безпідставним, оскільки наявність судового рішення підтверджує лише факт безспірності грошових вимог, що є необхідним лише для грошових вимог ініціюючого кредитора.

Більше того, спір по суті за вимогою до боржника, щодо якого вже порушено справу про банкрутство, за правилами позовного провадження має вирішуватись до опублікування в офіційному друкованому органі відповідного оголошення. Після публікації оголошення господарський суд на підставі ч. 1 ст. 79 ГПК України повинен зупинити позовне провадження. У разі звернення позивача із заявою про визнання його вимог до боржника у справі про банкрутство, після винесення ухвали суду за результатами розгляду цих вимог позовне провадження підлягає припиненню на підставі пункту 2 статті 80 ГПК України.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, 16.10.2007 р. у газеті "Урядовий кур'єр" надруковано відповідне оголошення про визнання боржника банкрутом.

З дня публікації відповідного оголошення в офіційних друкованих органах зазначені в ньому відомості набувають загальновідомого значення.

Отже, незалежно від існування позовного провадження про стягнення заборгованості кредитор повинен був звернутися з грошовими вимогами до боржника у порядку, встановленому ч. 3 ст. 51 Закону про банкрутство.

Передбачений ч. 3 ст. 51 Закону про банкрутство місячний строк на звернення кредиторів з грошовими вимогами до боржника є присічним.

Правові наслідки пропуску встановленого строку на заявлення вимог до банкрута визначені у ч. 2 ст. 14, ч. 5 ст. 31 Закону про банкрутство, положення якої передбачають, що вимоги конкурсних кредиторів, що не заявлені або заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, - не розглядаються і вважаються погашеними.

Кредитор - СТОВ "Обрій-2000" звернувся до суду з заявою про грошові вимоги до боржника лише 16.02.2009 р., тобто з пропуском місячного строку, встановленого на її подання. Колегія суддів зазначає, що в ухвалі від 23.12.2009 р. суд першої інстанції допустив описку, помилково зазначивши дату звернення кредитора з грошовими вимогами "16.01.2008 р.".

У зв'язку з чим, такі вимоги не можуть бути розглянуті судом та вважаються погашеними відповідно до ч. 2 ст. 14, ч. 5 ст. 31 Закону про банкрутство.

При цьому необхідно зазначити, що стаття 51 Закону про банкрутство передбачає особливості процедури банкрутства боржника, що ліквідується власником.

За правилами цієї статті справа про банкрутство боржника порушується у випадку, якщо вартості майна боржника - юридичної особи, щодо якого прийнято рішення про ліквідацію, недостатньо для задоволення вимог кредиторів.

У зв'язку з тим, що власником боржника вже прийнято рішення про його ліквідацію, у вказаній процедурі банкрутства відсутні процедури розпорядження майном боржника і санації та господарський суд за результатами розгляду заяви про порушення справи про банкрутство юридичної особи, майна якої недостатньо для задоволення вимог кредиторів, одразу визнає боржника банкрутом, відкриває ліквідаційну процедуру та призначає ліквідатора згідно із ч. 2 ст. 51 Закону про банкрутство.

Отже, у справі про банкрутство, провадження в якій здійснюється за ст. 51 Закону про банкрутство, не має поточних кредиторів, оскільки у такій справі відсутні процедури розпорядження майном та санації, а після визнання боржника, який ліквідується, банкрутом у нього не може виникати нових зобов'язань в силу ст. 23 цього Закону.

Виникнення зобов'язань боржника у ліквідаційній процедурі можливо лише у випадках, передбачених Законом про банкрутство. Це зобов'язання, пов'язані зі здійсненням ліквідаційної процедури, які відповідно до ст. 31 Закону про банкрутство погашаються у першу чергу.

За таких обставин справи судом апеляційної інстанції неправомірно скасовано ухвалу суду першої інстанції, якою відхилено заяву кредитора про визнання його грошових вимог. Тому оскаржувана постанова підлягає скасуванню, як така, що не відповідає вимогам чинного законодавства, а законна та обґрунтована ухвала місцевого господарського суду - залишенню в силі.

Вищий господарський суд України також зазначає, що за наслідками розгляду касаційної скарги (подання) згідно ст. ст. 125, 129 Конституції України та Рішення Конституційного Суду України N 8-рп/2010 від 11.03.2010 р. постанова (ухвала) Вищого господарського суду України касаційному оскарженню не підлягає.

На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 125, 129 Конституції України, Рішенням Конституційного Суду України N 8-рп/2010 від 11.03.2010 р., ст. ст. 14, 51 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" та ст. ст. 1115, 1117, 1119 - 11113 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України постановив:

1. Касаційну скаргу агротехнічної корпорації "Украгроком" в особі ліквідатора Біленка Р. І. задовольнити.

2. Постанову Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 15.04.2010 р. у справі N Б14/345-07/11 скасувати.

3. Ухвалу господарського суду Київської області від 23.12.2009 р. у справі N Б14/345-07/11 про відхилення заяви СТОВ "Обрій-2000" з грошовими вимогами до боржника залишити в силі.

4. Постанова Вищого господарського суду України касаційному оскарженню не підлягає.

 

Головуючий

Б. М. Поляков

Судді:

П. К. Міщенко

 

І. Ю. Панова

 




 
 
Copyright © 2003-2018 document.UA. All rights reserved. При використанні матеріалів сайту наявність активного посилання на document.UA обов'язково. Законодавство-mirror:epicentre.com.ua
RSS канали