ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

16.06.2010 р.

N Б-48/240-09

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів: Полякова Б. М. - головуючого (доповідач у справі), Коваленка В. М., Короткевича О. Є., розглянувши касаційну скаргу Чугуївської ОДПІ на ухвалу від 17.03.2010 р. господарського суду Харківської області у справі N Б-48/240-09 господарського суду Харківської області за заявою ФОП ОСОБА_4 (ліквідатор банкрута), м. Харків, до ТОВ "СК Техспецбуд", м. Чугуїв Харківської області, про банкрутство (в судовому засіданні взяв участь представник Чугуївської ОДПІ Матюшенко Л. А., довір.), встановив:

Ухвалою господарського суду Харківської області від 21.12.2009 р. порушено провадження у справі N Б-48/240-09 про банкрутство ТОВ "СК Техспецбуд" в порядку ст. 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі - Закон про банкрутство).

Постановою господарського суду Харківської області від 28.12.2009 р. визнано ТОВ "СК Техспецбуд" банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, призначено ліквідатора банкрута та зобов'язано його вчинити певні дії.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 17.03.2010 р. (суддя Крестьянінов О. О.) затверджено звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс банкрута, ліквідовано банкрута як юридичну особу та припинено провадження у справі.

Не погоджуючись з винесеною ухвалою, Чугуївська ОДПІ звернулася до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить її скасувати, прийняти нове рішення, яким зобов'язати ліквідатора ТОВ "СК Техспецбуд" здійснити всі дії у ліквідаційній процедурі, передбачені чинним законодавством.

Касаційна скарга мотивована порушенням судом першої інстанції норм матеріального права, а саме ст. ст. 25, 34 Закону про банкрутство та ст. 11 Закону України "Про державну податкову службу в Україні".

В обґрунтування своїх вимог заявник касаційної скарги посилається на позбавлення його можливості вчасного проведення позапланової перевірки боржника у зв'язку з відсутністю ліквідатора за місцем реєстрації.

Заслухавши пояснення учасника судового засідання, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи, проаналізувавши застосування судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку що касаційна скарга підлягає задоволенню частково, виходячи з наступного.

При винесенні оскаржуваної ухвали суд першої інстанції виходив з того, що під час проведення ліквідаційної процедури ліквідатор здійснив всі заходи з ліквідації банкрута. Враховуючи, що у банкрута відсутні активи, необхідні для задоволення вимог кредиторів, суд першої інстанції дійшов висновку про необхідність затвердження звіту ліквідатора і ліквідаційного балансу та припинення провадження у справі.

При цьому місцевий господарський суд відмовив в задоволенні скарги Чугуївської ОДПІ на дії ліквідатора у зв'язку з відсутністю належних доказів, що підтверджують викладені в ній обставини.

Також суд відмовив скаржнику у задоволенні його грошових вимог до боржника у сумі 1053572,75 грн. з підстав пропущення місячного строку, встановленого для звернення з грошовими вимогами.

Однак такі висновки суду не можна вважати законними і обґрунтованими, виходячи з наступного.

Провадження у даній справі про банкрутство здійснюється з особливостями, передбаченими ст. 52 Закону про банкрутство.

Згідно ч. 5 ст. 52 Закону про банкрутство ліквідатор письмово повідомляє про визнання господарським судом відсутнього боржника банкрутом усіх відомих йому кредиторів відсутнього боржника, які в місячний строк з дня одержання повідомлення можуть направити ліквідатору заяви з вимогами до банкрута.

Як вбачається, відповідне повідомлення було направлено ліквідатором на адресу Чугуївської ОДПІ 20.01.2010 р.

05.02.2010 р., тобто в місячний строк з моменту отримання повідомлення ліквідатора, Чугуївська ОДПІ звернулась до суду першої інстанції зі скаргою на дії ліквідатора, у якій зазначала про ненадання останнім документів щодо банкрута та про встановлення факту відсутності ліквідатора за місцем реєстрації (АДРЕСА_1), про що було складено відповідні акти (а. с. 40 - 48).

Викладені обставини позбавили скаржника можливості своєчасно провести позапланову виїзну перевірку банкрута та звернутися у встановленому порядку з грошовими вимогами до банкрута.

У подальшому 01.03.2010 р. Чугуївською ОДПІ було подано заяву про зупинення процедури банкрутства, у якій зазначено, що податковим органом було проведено документальну невиїзну перевірку банкрута, за наслідками якої складено акт від 17.02.2010 р. N 125/1800/34328794 та відповідне податкове повідомлення-рішення від 23.02.2010 р. N 0000021810/0. Проте для підписання акта ліквідатор до податкового органу за його викликом не з'явився, а направлене поштою податкове повідомлення-рішення повернулося до Чугуївської ОДПІ у зв'язку з відсутністю адресата.

09.03.2010 р. Чугуївська ОДПІ звернулась до суду з заявою про грошові вимоги до боржника в сумі 1053572,75 грн., які ґрунтуються на акті документальної невиїзної перевірки від 17.02.2010 р. N 125/1800/34328794 та податковому повідомленні-рішенні від 23.02.2010 р. N 0000021810/0.

Проте вищевказані обставини, які свідчать про неналежне виконання ліквідатором покладених на нього ст. 25 Закону про банкрутство обов'язків, внаслідок чого не був належним чином сформований пасив боржника, не були досліджені та оцінені судом першої інстанції при затвердженні звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу.

Частиною 9 статті 31 Закону про банкрутство встановлено, що невиконання або неналежне виконання обов'язків, покладених на арбітражного керуючого згідно з цим Законом, може бути підставою для усунення арбітражного керуючого від виконання ним своїх обов'язків.

Враховуючи наведене, колегія суддів прийшла до висновку, що судом першої інстанції передчасно затверджено звіт ліквідатора і ліквідаційний баланс та припинено провадження у справі.

За таких обставин оскаржувана ухвала суду першої інстанції підлягає скасуванню як така, що не відповідає чинному законодавству, а справа - направленню на новий розгляд до суду першої інстанції на стадію ліквідації.

При новому розгляді суду необхідно врахувати викладене, вирішити питання щодо заміни арбітражного керуючого та розглянути справу у відповідності до вимог чинного законодавства.

Колегія суддів звертає увагу, що новому ліквідатору слід здійснити дії щодо розгляду грошових вимог Чугуївської ОДПІ, а також щодо розшуку майна банкрута. При цьому ліквідатор повинен не обмежуватись лише направленням відповідних запитів, а й здійснити аналіз господарської діяльності боржника, зокрема за даними податкового органу, обслуговуючого банку, пенсійного фонду тощо.

Вищий господарський суд України також зазначає, що за наслідками розгляду касаційної скарги (подання) згідно ст. ст. 125, 129 Конституції України та Рішення Конституційного Суду України N 8-рп/2010 від 11.03.2010 р. постанова (ухвала) Вищого господарського суду України касаційному оскарженню не підлягає.

На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 125, 129 Конституції України, Рішенням Конституційного Суду України N 8-рп/2010 від 11.03.2010 р., ст. ст. 31, 25, 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" та ст. ст. 41, 1115, 1117, 1119 - 11113 Господарського процесуального кодексу України, суд постановив:

1. Касаційну скаргу Чугуївської ОДПІ задовольнити частково.

2. Ухвалу господарського суду Харківської області від 17.03.2010 р. у справі N Б-48/240-09 скасувати.

3. Справу N Б-48/240-09 передати на новий розгляд до господарського суду Харківської області на стадію ліквідації в іншому складі суду.

4. Постанова Вищого господарського суду України касаційному оскарженню не підлягає.

 

Головуючий

Б. М. Поляков

Судді:

В. М. Коваленко

 

О. Є. Короткевич

 




 
 
Copyright © 2003-2018 document.UA. All rights reserved. При використанні матеріалів сайту наявність активного посилання на document.UA обов'язково. Законодавство-mirror:epicentre.com.ua
RSS канали