ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

17.03.2010 р.

N Б24/333-08

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів: Полякова Б. М. - головуючого (доповідач у справі), Короткевича О. Є., Панової І. Ю., розглянувши касаційну скаргу арбітражного керуючого Шевцова Є. В., м. Дніпропетровськ (ліквідатор банкрута), на постанову від 22.12.2009 р. Дніпропетровського апеляційного господарського суду у справі N Б24/333-08 господарського суду Дніпропетровської області про банкрутство ЗАТ "Укрсирпром", м. Павлоград Дніпропетровської області (кредитори: 1. Західно-Донбаська ОДПІ; 2. ПАТ "Сведбанк" в особі Центрального Дніпропетровського відділення; 3. УПФ в м. Павлоград; 4. ТОВ "Автек - Фуд", м. Київ; 5. ТОВ "МІЛС", м. Київ; 6. МПБП "Авінкон", с. Чорне Харківської області; 7. Петропавлівська МДПІ Дніпропетровської області; 8. Павлоградський міськрайонний центр зайнятості; 9. Дніпропетровський обласний відділ Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності; 10. Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Павлоград; в судовому засіданні взяв участь ліквідатор - Шевцов Є. В.), встановив:

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 22.10.2008 р. порушено провадження у справі N Б24/333-08 про банкрутство ЗАТ "Укрсирпром" в порядку ст. 51 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі - Закон про банкрутство).

Постановою господарського суду Дніпропетровської області від 24.10.2008 р. визнано боржника банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, призначено ліквідатора банкрута та зобов'язано його вчинити певні дії.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 12.11.2009 р. звільнено активи боржника з податкової застави до припинення провадження у даній справі або залишення заяви без розгляду. Зобов'язано Західно-Донбаську ОДПІ виключити активи боржника з податкової застави.

Не погоджуючись з вказаною ухвалою, Західно-Донбаська ОДПІ звернулася до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою, в якій просила її скасувати.

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 22.12.2009 р. (судді: Виноградник О. М. - головуючий, Джихур О. В., Лисенко О. М.) вказану ухвалу скасовано, а провадження у справі припинено на підставі п. 1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України.

Не погоджуючись з постановою суду апеляційної інстанції, арбітражний керуючий Шевцов Є. В. звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить її скасувати та залишити в силі ухвалу суду першої інстанції.

Касаційна скарга мотивована порушенням судом апеляційної інстанції норм процесуального права, зокрема ст. ст. 83, 105 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України). Скаржник посилається на те, що предметом апеляційного оскарження була лише ухвала суду про звільнення активів боржника з податкової застави, а встановлені апеляційним господарським судом обставини стосуються обґрунтованості порушення провадження у даній справі. За наявності чинної постанови про визнання боржника банкрутом такі обставини не можуть бути підставою для припинення провадження у справі.

Заслухавши пояснення учасника судового засідання, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи, проаналізувавши застосування судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Скасовуючи ухвалу суду першої інстанції про звільнення активів боржника з податкової застави та припиняючи провадження у справі, апеляційний господарський суд виходив з того, що боржником порушено порядок добровільної ліквідації юридичної особи, передбачений нормами цивільного та господарського законодавства, який повинен передувати зверненню до суду в порядку ст. 51 Закону про банкрутство. Отже, місцевий господарський суд без достатніх правових підстав порушив провадження у даній справі та визнав боржника банкрутом.

Втім такі висновки суду апеляційної інстанції законними та обґрунтованими визнати не можна з огляду на таке.

На відміну від загальної процедури банкрутства правомірність порушення справи про банкрутство за спрощеною процедурою в порядку ст. 51 Закону про банкрутство перевіряється господарським судом у засіданні суду, в якому виноситься постанова про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури, яка підлягає оскарженню.

Перегляд обґрунтованості порушення справи про банкрутство відбувається шляхом оскарження у встановленому порядку ухвали за результатами підготовчого засідання суду (загальна процедура банкрутства) та постанови про визнання боржника банкрутом (спрощена процедура банкрутства за статтями 51, 52 Закону про банкрутство).

Отже, встановлені судом апеляційної інстанції обставини, які стали підставою для скасування ухвали місцевого господарського суду від 12.11.2009 р. та припинення провадження у справі, відносяться до постанови про визнання боржника банкрутом.

Слід зазначити, що за правилами розділу XII ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає законність та обґрунтованість оскарженого у встановленому порядку конкретного рішення суду першої інстанції.

Як вбачається з матеріалів справи, постанова місцевого господарського суду про визнання боржника банкрутом не була предметом апеляційного чи касаційного оскарження, а отже є чинною.

Відповідно до ст. 124 Конституції України судові рішення є обов'язковими до виконання на всій території України.

У даному випадку в апеляційному порядку оскаржувалась лише ухвала суду першої інстанції про звільнення активів боржника з податкової застави. Тому обставини, що стосуються обґрунтованості порушення провадження у даній справі та визнання боржника банкрутом не можуть бути предметом розгляду суду апеляційної інстанції при перегляді в апеляційному порядку ухвали про звільнення активів боржника з податкової застави.

Оскільки факт правомірності порушення справи про банкрутство не спростований у встановленому порядку, суд апеляційної інстанції, скасувавши ухвалу суду першої інстанції про звільнення активів з податкової застави та припинивши провадження у справі з підстав неправомірності порушення такого провадження, вийшов за межі наданих йому чинним законодавством повноважень щодо перегляду судових рішень.

Враховуючи, що оскаржена постанова прийнята з порушенням норм процесуального права, вона підлягає скасуванню, а справа - направленню на новий апеляційний розгляд до суду апеляційної інстанції.

При новому розгляді справи суду необхідно врахувати викладене та розглянути справу з дотриманням вимог чинного законодавства.

З урахуванням наведеного та керуючись ст. 124 Конституції України, ст. ст. 1115, 1117, 1119 - 11111 Господарського процесуального кодексу України, суд постановив:

1. Касаційну скаргу арбітражного керуючого Шевцова Є. В. задовольнити частково.

2. Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 22.12.2009 р. у справі N Б24/333-08 скасувати.

3. Справу N Б24/333-08 передати на новий апеляційний розгляд до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

 

Головуючий

Б. М. Поляков

Судді:

О. Є. Короткевич

 

І. Ю. Панова

 




 
 
Copyright © 2003-2018 document.UA. All rights reserved. При використанні матеріалів сайту наявність активного посилання на document.UA обов'язково. Законодавство-mirror:epicentre.com.ua
RSS канали