ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

03.03.2010 р.

N 5/161б

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів: Полякова Б. М. - головуючого (доповідач у справі), Коваленка В. М., Короткевича О. Є., розглянувши касаційну скаргу регіонального відділення Фонду державного майна України по Чернівецькій області на ухвалу від 25.06.2009 р. господарського суду Чернівецької області та постанову від 06.10.2009 р. Львівського апеляційного господарського суду у справі N 5/161/б господарського суду Чернівецької області за заявою ДПІ у м. Чернівці до ВАТ "Чернівецький цукровий завод", м. Чернівці, про банкрутство, арбітражний керуючий - Стрельніков В. В. (ліквідатор банкрута), м. Чернівці, голова комітету кредиторів - УПФ України в Садгірському районі м. Чернівці (представники сторін у судове засідання не з'явилися), встановив:

Ухвалою господарського суду Чернівецької області від 25.07.2003 р. порушено провадження у справі N 5/161/б про банкрутство ВАТ "Чернівецький цукровий завод".

Ухвалою господарського суду Чернівецької області від 25.06.2009 р. (суддя: Дутка В. В.) затверджено звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс банкрута, ліквідовано банкрута як юридичну особу та припинено провадження у справі.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 06.10.2009 р. (судді: Михалюк О. В. - головуючий, Новосад Д. Ф., Мельник Г. І.) апеляційну скаргу регіонального відділення Фонду державного майна України по Чернівецькій області (далі - скаржник) залишено без задоволення, а оскаржувану ухвалу залишено без змін.

Не погоджуючись з вказаними судовими рішеннями, скаржник звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати, а справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції на стадію ліквідації.

Касаційна скарга мотивована порушенням судами норм матеріального та процесуального права, зокрема п. 1 ст. 26 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі - Закон про банкрутство) та ст. 7 Закону України "Про передачу об'єктів права державної та комунальної власності". Скаржник посилається на те, що передача об'єктів комунальної інфраструктури, які не увійшли до статутного фонду банкрута та є державною власністю, повинна відбуватися з обов'язковим погодженням з Фондом державного майна України.

Обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи, проаналізувавши застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як вбачається зі звіту ліквідатора банкрута й ліквідаційного балансу та встановлено попередніми судовими інстанціями, під час проведення процедури ліквідації ліквідатор банкрута здійснив всі заходи, передбачені ст. 25 Закону про банкрутство.

Зокрема, ліквідатором банкрута здійснено пошук та виявлення майна банкрута шляхом направлення запитів до відповідних органів, що здійснюють реєстрацію та облік рухомого та нерухомого майна і майнових прав, виявлено дебіторську заборгованість банкрута. Кошти, отримані від реалізації активів боржника, були направлені на погашення вимог кредиторів.

У процесі здійснення ліквідаційної процедури ліквідатором банкрута також було виявлено об'єкти житлового фонду, що не увійшли до статутного фонду банкрута, але перебували на його балансі.

Частина 1 статті 26 Закону про банкрутство передбачає, що усі види майнових активів (майно та майнові права) банкрута, які належать йому на праві власності або повного господарського відання на дату відкриття ліквідаційної процедури та виявлені в ході ліквідаційної процедури, включаються до складу ліквідаційної маси, за винятком об'єктів житлового фонду, в тому числі гуртожитків, дитячих дошкільних закладів та об'єктів комунальної інфраструктури, які в разі банкрутства підприємства передаються в порядку, встановленому законодавством, до комунальної власності відповідних територіальних громад без додаткових умов і фінансуються в установленому порядку.

Отже, стаття 26 Закону про банкрутство, який є спеціальним Законом, що регулює правовідносини в процедурі банкрутства, передбачає обов'язкову передачу в разі банкрутства підприємства об'єктів житлового фонду та комунальної інфраструктури, що були виявлені в ході ліквідаційної процедури, до комунальної власності відповідних територіальних громад. При цьому така передача відбувається без жодних додаткових умов.

Як вбачається, на виконання приписів ст. 26 Закону про банкрутство вищезазначені об'єкти житлового фонду були передані до комунальної власності територіальної громади м. Чернівці.

Звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс банкрута були затверджені комітетом кредиторів (протокол від 02.06.2009 р.).

Враховуючи, що у банкрута відсутні активи, необхідні для задоволення вимог кредиторів, суд першої інстанції, з яким погодився і суд апеляційної інстанції, дійшов правомірного висновку щодо необхідності затвердження звіту ліквідатора і ліквідаційного балансу, ліквідації банкрута, як юридичної особи, та припинення провадження у справі.

Доводи заявника касаційної скарги стосовно неправомірності передачі виявлених ліквідатором об'єктів житлового фонду до комунальної власності колегія суддів вважає безпідставними, оскільки норми Закону про банкрутство не передбачають погодження такої передачі з Фондом державного майна України.

Слід також зазначити, що ліквідаційна процедура у справі про банкрутство обмежена строком у 18 місяців (ч. 2 ст. 22 Закону про банкрутство). Наявність на балансі банкрута майнових активів, які не підлягають включенню до ліквідаційної маси, перешкоджає завершенню ліквідаційної процедури.

Більше того, знаходження такого майна у ліквідатора потребує додаткових витрат на його утримання, що призводить до зменшення ліквідаційної маси, за рахунок якої відбувається погашення вимог кредиторів.

Таким чином, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для зміни або скасування оскаржуваних судових рішень.

З урахуванням викладеного та керуючись ст. ст. 22, 25, 26 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", ст. ст. 1115, 1117, 1119 - 11111 Господарського процесуального кодексу України, суд постановив:

1. Касаційну скаргу регіонального відділення Фонду державного майна України по Чернівецькій області залишити без задоволення.

2. Ухвалу господарського суду Чернівецької області від 25.06.2009 р. та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 06.10.2009 р. у справі N 5/161/б залишити без змін.

 

Головуючий

Б. М. Поляков

Судді:

В. М. Коваленко

 

О. Є. Короткевич

 




 
 
Copyright © 2003-2018 document.UA. All rights reserved. При використанні матеріалів сайту наявність активного посилання на document.UA обов'язково. Законодавство-mirror:epicentre.com.ua
RSS канали