ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

09.06.2010 р.

N 5/38б

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів: Полякова Б. М. - головуючого (доповідач у справі), Коваленка В. М., Короткевича О. Є., розглянувши касаційну скаргу АКБ СР "Укрсоцбанк" в особі Донецької обласної філії на ухвалу від 08.05.2009 р. господарського суду Донецької області (в частині призначення розпорядника майна) у справі N 5/38б господарського суду Донецької області про банкрутство ТОВ "Донфармхолдінг" (м. Донецьк), арбітражний керуючий ОСОБА_4 - розпорядник майна боржника (м. Донецьк) (в судовому засіданні взяли участь представники: боржника - ОСОБА_5, довір., скаржника - ОСОБА_6, довір., ОСОБА_7, довір., ОСОБА_8, довір.), встановив:

Ухвалою господарського суду Донецької області від 08.05.2009 р. за заявою ТОВ "Донфармхолдінг" порушено провадження у справі N 5/38б про його банкрутство та, зокрема призначено розпорядником майна боржника арбітражного керуючого ОСОБА_4.

Не погоджуючись з винесеним судовим рішенням у частині призначення розпорядника майна, АКБ СР "Укрсоцбанк" в особі Донецької обласної філії, посилаючись на те, що він є заставним кредитором боржника, звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу суду першої інстанції у відповідній частині, а справу в цій частині передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

Касаційна скарга мотивована порушенням судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, зокрема ст. ст. 31, 13 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі - Закон про банкрутство).

Заслухавши пояснення учасників судового засідання, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи, проаналізувавши застосування судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково, виходячи з наступного.

Щодо процесуального права АКБ СР "Укрсоцбанк" на оскарження судового рішення колегія суддів зазначає, що даний кредитор звернувся з заявою про грошові вимоги до боржника, що забезпечені заставою його майна (а. с. 77 - 150, том XV). Факт знаходження майна боржника в заставі у АКБ СР "Укрсоцбанк" визнається і самим боржником у довідці, підписаній головним бухгалтером та Генеральним директором боржника (а. с. 5, том IV). Отже, АКБ СР "Укрсоцбанк" є заставним кредитором боржника та, відповідно, учасником провадження у справі про банкрутство.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 Закону про банкрутство введення процедури розпорядження майном боржника та призначення розпорядника майна у справі здійснюється з метою забезпечення майнових інтересів кредиторів.

Частиною 2 вказаної статті передбачено, що розпорядник майна призначається господарським судом із числа осіб, зареєстрованих державним органом з питань банкрутства як арбітражні керуючі, а кредитори мають право запропонувати кандидатуру розпорядника майна, яка відповідає вимогам, передбаченим цим Законом.

Як вбачається, дана справа про банкрутства ініційована самим боржником і розпорядник майна ОСОБА_4 був призначений судом на етапі порушення провадження у справі. При цьому жодних мотивів, з яких суд першої інстанції призначив розпорядником майна саме арбітражного керуючого ОСОБА_4 оскаржувана ухвала не містить.

Колегія суддів звертає увагу, що згідно абз. 11 ст. 1 Закону про банкрутство на розпорядника майна покладаються повноваження щодо нагляду та контролю за управлінням та розпорядженням майном боржника на період провадження у справі про банкрутство.

У зв'язку з чим боржник у справі не наділений правом надання суду пропозиції кандидатури розпорядника майна.

Відповідно до ст. 13 Закону про банкрутство таке право мають кредитори боржника, а для державних підприємств або підприємств, у статутному фонді яких частка державної власності перевищує двадцять п'ять відсотків, також державний орган з питань банкрутства (ч. 2 ст. 2 Закону про банкрутство).

Отже, згідно норм Закону про банкрутство правом запропонувати кандидатуру розпорядника майна наділені кредитори, а суду належить право вибору кандидатури розпорядника майна, якщо запропоновано декілька кандидатур арбітражних керуючих.

Якщо ж справа про банкрутство порушена за заявою боржника, тобто як на момент порушення провадження, так і на момент проведення підготовчого засідання, кредитори боржника у справі відсутні, то призначення розпорядника майна повинно відбуватись виключно на підготовчому засіданні, у якому, зокрема вирішуються питання неплатоспроможності боржника (ч. 4 ст. 11 Закону про банкрутство) та можливості подальшого руху справи про банкрутство.

У цьому випадку суд повинен на свій вибір повідомити осіб, зареєстрованих державним органом з питань банкрутства як арбітражні керуючі, про порушення провадження у справі про банкрутство для подання останніми заяв про участь у справі про банкрутство.

Враховуючи, що дана справа про банкрутство порушена за заявою боржника і ніяких процесуальних дій судом у даній справі ще не вчинялось, не зрозуміло, яким чином судом здійснювався вибір кандидатури розпорядника майна.

У той же час при здійсненні провадження у справі суд повинен діяти лише шляхом вчинення процесуальних дій, відображених у відповідному процесуальному документі (ухвалі, постанові).

Необхідно також звернути увагу, що арбітражний керуючий ОСОБА_4 також був призначений розпорядником майна у інших справах про банкрутство: N 27/46б про банкрутство ТОВ "Аптека Здравниця", N 27/104б про банкрутство ТОВ "Обласна аптечна холдінгова компанія", N 27/93б про банкрутство ТОВ "Обласна аптечна управляюча компанія". У всіх вказаних справах про банкрутство одним із кредиторів виступає ТОВ "Донфармхолдінг". За таких умов викликає сумніви дотримання таким розпорядником майна балансу інтересів усіх кредиторів у даній справі про банкрутство.

За таких обставин ухвала суду першої інстанції в частині призначення розпорядника майна боржника підлягає скасуванню, як незаконна та необґрунтована.

При призначенні нового арбітражного керуючого суду першої інстанції необхідно врахувати наявність інших учасників провадження у справі - кредиторів боржника, які згідно приписів ст. 13 Закону про банкрутство мають право запропонувати кандидатуру розпорядника майна.

Вищий господарський суд України також зазначає, що за наслідками розгляду касаційної скарги (подання) згідно ст. ст. 125, 129 Конституції України та Рішення Конституційного Суду України N 8-рп/2010 від 11.03.2010 р. постанова (ухвала) Вищого господарського суду України касаційному оскарженню не підлягає.

На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 125, 129 Конституції України, Рішенням Конституційного Суду України N 8-рп/2010 від 11.03.2010 р., ст. ст. 1, 13 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" та ст. ст. 41, 91, 1115, 1117, 1119 - 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, постановив:

1. Касаційну скаргу АКБ СР "Укрсоцбанк" в особі Донецької обласної філії задовольнити частково.

2. Ухвалу господарського суду Донецької області від 08.05.2009 р. у справі N 5/38б у частині призначення розпорядником майна боржника арбітражного керуючого ОСОБА_4 скасувати.

3. Постанова Вищого господарського суду України касаційному оскарженню не підлягає.

 

Головуючий

Б. М. Поляков

Судді:

В. М. Коваленко

 

О. Є. Короткевич

 




 
 
Copyright © 2003-2018 document.UA. All rights reserved. При використанні матеріалів сайту наявність активного посилання на document.UA обов'язково. Законодавство-mirror:epicentre.com.ua
RSS канали