ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

19.10.2010 р.

N Б-39/221-09

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів: головуючого - Удовиченка О. С., суддів: Заріцької А. О., Міщенка П. К., розглянувши касаційну скаргу фізичної особи - суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 2 серпня 2010 року у справі N Б-39/221-09 господарського суду Харківської області за заявою фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, м. Харків, про банкрутство, ліквідатор Шинкарчук А. В. (за участю представників: ФО-СПД ОСОБА_1 - ОСОБА_2, ПАТ "Укрсоцбанк" - Бастєєвої Г. О.), встановив:

Ухвалою господарського суду Харківської області від 14 жовтня 2009 року порушено провадження у справі N Б-39/221-09 про банкрутство СПД-ФО ОСОБА_1 (далі - боржник) в порядку ст. ст. 47 - 49 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі - Закон).

Постановою господарського суду Харківської області від 12 травня 2010 року (суддя - Швидкін А. О.) боржника визнано банкрутом та відносно нього відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором призначено арбітражного керуючого Шинкарчука А. В.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 2 серпня 2010 року (колегія суддів у складі: Лакіза В. В. - головуючий, Горбачова Л. П., Пуль О. А.) скасовано постанову місцевого господарського суду та припинено провадження у справі про банкрутство СПД-ФО ОСОБА_1.

Не погодившись з прийнятою постановою суду апеляційної інстанції, СПД-ФО ОСОБА_1 звернувся до Вищого господарського суду України із касаційною скаргою, в якій просить постанову Харківського апеляційного господарського суду від 2 серпня 2010 року скасувати.

Касаційна скарга мотивована порушенням судом апеляційної інстанції норм процесуального та матеріального права, зокрема, ст. ст. 1, 7 - 9, 47 Закону, ст. ст. 32, 34, 35, 91 ГПК України.

Колегія суддів, перевіривши матеріали справи, проаналізувавши застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку, про задоволення касаційної скарги з наведених нижче підстав.

У жовтні 2009 року СПД-ФО ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою про порушення провадження у справі про банкрутство посилаючись на те, що не має можливості задовольнити вимоги кредиторів за зобов'язаннями, строк виконання яких настав. Зокрема, розмір заборгованості перед ЗАТ "Альфа банк" за кредитними договорами від 12 березня, 13 березня, 2 квітня 2008 року станом на час звернення до суду, склав 845464,05 доларів США. Крім того, виникла заборгованість перед АКБ "Укрсоцбанк" за кредитними зобов'язаннями, строк виконання яких ще не настав, але сплаті підлягають щомісячні платежі. Загальний розмір заборгованості, яка виникла в результаті здійснення підприємницької діяльності, в заяві СПД-ФО ОСОБА_1 вказаний у сумі 857779,11 долара США. Крім того, заявник послалася на наявність заборгованості не пов'язаної із підприємницькою діяльністю, у розмірі 2196024,20 грн., 169531,72 долара США.

З огляду на неспроможність погасити заборгованість через відсутність майна, крім заставленого, на відсутність коштів та будь-яких доходів СПД-ФО ОСОБА_1, з підстав, передбачених ч. 5 ст. 7 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", 25 серпня 2009 року прийняла рішення про звернення до господарського суду із заявою про порушення справи про банкрутство. При зверненні до суду заявник послалася на те, що наявних активів не достатньо для задоволення вимог кредиторів, а задоволення вимог одного або кількох кредиторів призведе до неможливості виконання грошових зобов'язань в повному обсязі перед іншими кредиторами. Іншого способу погасити вимоги кредиторів, окрім, як через застосування процедури банкрутства, немає.

Матеріалами справи встановлено, що боржник зареєстрований в установленому законом порядку як суб'єкт підприємницької діяльності (свідоцтво N НОМЕР_1 Серія В03, від 8 квітня 2003 року). Зареєстрований як платник податків є суб'єктом спрощеної системи оподаткування. Підприємництво боржника полягає в здійсненні торгівлі, наданні в оренду нежилих приміщень та автотранспорту, у посередницькій діяльності.

Неплатоспроможність, це неспроможність суб'єкта підприємницької діяльності виконати після настання встановленого строку їх сплати грошові зобов'язання перед кредиторами не інакше як через відновлення платоспроможності (абз. 2 ст. 1 Закону).

Відповідно до ст. 53 ЦК України фізична особа, яка неспроможна задовольнити вимоги кредиторів, пов'язані із здійсненням нею підприємницької діяльності, може бути визнана банкрутом у порядку, встановленому законом.

За приписами ч. 2 ст. 47 Закону заява про порушення справи про банкрутство громадянина-підприємця може бути подана в господарський суд громадянином-підприємцем, який є боржником, або його кредиторами.

Відповідно до ч. 5 ст. 7 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" боржник зобов'язаний звернутися у місячний строк до господарського суду з заявою про порушення справи про банкрутство у разі задоволення вимог одного або кількох кредиторів приведе до неможливості виконання грошових зобов'язань боржника в повному обсязі перед іншими кредиторами.

Судом першої інстанції встановлено, що заборгованість СПД-ФО ОСОБА_1 перед ЗАТ "Альфа банк" за кредитними договорами в розмірі 845464,05 долара США та заборгованість перед АКБ "Укрсоцбанк" за договорами N 839/3/27/38/8-17, 839/3/27/387-05 на загальну суму 1879759,23 грн. пов'язана з підприємницькою діяльністю боржника, оскільки з'ясовано, що отримані за зазначеними договорами кошти використані для придбання нежитлових приміщень та кількох автомобілів, що були предметом найму (оренди) у підприємницькій діяльності боржника.

При цьому судом першої інстанції встановлено, що у боржника протягом 2009 року виникла заборгованість за поточними платежами по кредитних договорах, пов'язаних із підприємницькою діяльністю, та іншими правочинами, що призвело до пред'явлення кредитними установами вимог про дострокове повернення кредитів, що значно погіршило становище боржника.

Загальний розмір заборгованості СПД-ФО ОСОБА_1 перед кредиторами судом першої інстанції визначений у розмірі 8770043,66 грн. та встановлено, що активи, які вільні від обтяження і можуть бути спрямовані на погашення вказаної заборгованості, у боржника відсутні. У зв'язку з наведеним місцевий господарський суд дійшов висновку про неспроможність боржника виконати свої зобов'язання перед кредиторами у повному обсязі, а задоволення вимог одного кредитора неминуче призведе до неможливості задоволення вимог інших кредиторів, що свідчить про обов'язок боржника звернутися до суду з підстав визначених ч. 5 ст. 7 Закону.

Висновки про наявність підстав для визнання боржника банкрутом суд першої інстанції обґрунтував виходячи з аналізу норм матеріального права та оцінки документів, наданих заявником на підтвердження його доводів про неспроможність розрахуватися з кредиторами та вимог про визнання банкрутом.

Суд апеляційної інстанції з висновками місцевого господарського суду не погодився, посилаючись на приписи ч. ч. 1, 3 ст. 7, ч. 4 ст. 11 Закону вказав, що господарський суд повинен був встановити неспроможність боржника виконати при здійсненні підприємницької діяльності підтверджені розрахунковими або виконавчими документами вимоги кредиторів через недостатність майна, а також встановити факт наявності вимог кредиторів, які заявлені у встановленому порядку до боржника, та того, що задоволення вимог одного кредитора або кількох кредиторів приведе до неможливості виконання грошових зобов'язань боржника в повному обсязі перед іншими кредиторами.

При цьому суд апеляційної інстанції зазначив, що боржником належним чином не доведено того факту, що при його ліквідації не у зв'язку з процедурою банкрутства, буде неможливим задовольнити вимоги кредиторів у повному обсязі, місцевим господарським судом не встановлено ознак неплатоспроможності боржника і оскільки неповно з'ясовано усі обставини стосовно відносин між боржником і кредиторами - провадження у справі про банкрутство порушено безпідставно.

Обґрунтовуючи постанову суд апеляційної інстанції вказав, що факт безспірності вимог кредиторів виникає з моменту, коли грошові вимоги кредитора підтверджуються документами (виконавчими або іншими розрахунковими, на підставі яких здійснюється списання коштів).

Однак такі висновки не ґрунтуються на фактичних обставинах справи і суперечать вимогам Закону.

Так, колегія суддів відзначає, що висновки апеляційного господарського суду зроблені без врахування того, що із заявою про визнання банкрутом на підставі ст. ст. 47 - 49 Закону звернувся боржник і вказав про повне визнання вимог кредиторів строк виконання яких настав.

Відповідно до абз. 8 ст. 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" безспірні вимоги кредиторів - це вимоги кредиторів визнані боржником, інші вимоги кредиторів, підтверджені виконавчими документами чи розрахунковими документами, за якими відповідно до законодавства здійснюється списання коштів з рахунків боржника.

Таким чином, посилання суду апеляційної інстанції на відсутність документів, що підтверджують безспірність вимог, зокрема, за відсутності виконавчих чи розрахункових документів, за якими відповідно до законодавства здійснюється списання коштів з рахунків боржника, як це визначено п. 3 ст. 6 Закону, є безпідставними, оскільки із заявою про порушення справи про банкрутство звернуся саме боржник, що свідчить про визнання ним обставин наявності боргу, а тому не вимагається подання доказів його неплатоспроможності на момент звернення до господарського суду.

Аналогічної правової позиції дотримується Верховний Суд України у постанові від 27 жовтня 2009 року у справі N 5/65-09.

У заяві СПД-ФО ОСОБА_1 до суду міститься посилання на те, що ініціювання боржником порушення справи про банкрутство свідчить про відсутність між боржником та його кредиторами спору про наявність і неоплатність (реальну чи потенційну) боргу, оскільки сам боржник визнає ці обставини. Разом з тим до суду надані відповідні письмові докази на підтвердження заявлених вимог, які суд першої інстанції в процесі розгляду справи перевірив, дав їм відповідну правову оцінку і дійшов висновку про наявність підстав для визнання СПД-ФО ОСОБА_1 банкрутом, застосувавши до нього процедуру ліквідації, передбачену Законом для суб'єкта підприємницької діяльності - громадянина.

За наведених обставин колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що господарський суд першої інстанції достатньо повного і об'єктивно встановив обставини справи, належно оцінив зібрані у справі докази, дав відповідну правову оцінку встановленим обставинам і прийняв постанову про визнання боржника банкрутом, оскільки встановив неспроможність боржника виконати після настання встановленого строку їх сплати грошові зобов'язання перед кредиторами не інакше як через відновлення платоспроможності.

Припиняючи провадження у справі, суд апеляційної інстанції свої висновки зробив без належного врахування загальних положень і особливостей банкрутства суб'єкта підприємницької діяльності - громадянина та наведених вище обставин даної справи, за відсутності правових підстав для такого рішення.

Враховуючи наведене вище, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що постанова суду апеляційної інстанції від 2 серпня 2010 року прийнята в порушення наведених вище норм матеріального права та вимог ст. 43 ГПК України і підлягає скасуванню, а рішення господарського суду Харківської області від 12 травня 2010 року - залишенню без змін.

Керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119 - 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України постановив:

Касаційну скаргу фізичної особи - суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 задовольнити.

Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 2 серпня 2010 року у справі N Б-39/221-09 скасувати.

Постанову господарського суду Харківської області від 12 травня 2010 року у справі N Б-39/221-09 залишити в силі.

 

Головуючий

О. Удовиченко

Судді:

А. Заріцька

 

П. Міщенко

 




 
 
Copyright © 2003-2018 document.UA. All rights reserved. При використанні матеріалів сайту наявність активного посилання на document.UA обов'язково. Законодавство-mirror:epicentre.com.ua
RSS канали