ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

08.06.2011 р.

Справа N 16/87/09-21/134/09

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів: головуючого - Полякова Б. М., суддів: Коваленка В. М., Короткевича О. Є., розглянувши матеріали касаційної скарги Публічного акціонерного товариства "УкрСиббанк" на постанову господарського суду Запорізької області від 29.09.2009 року, на ухвалу господарського суду Запорізької області від 07.10.2010 року та постанову Донецького апеляційного господарського суду від 23.02.2011 року у справі N 16/87/09-21/134/09 за заявою кредиторів: 1. ОСОБА_1, м. Запоріжжя, 2. ОСОБА_2, м. Запоріжжя, 3. ОСОБА_3, м. Запоріжжя, 4. ПАТ "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк в особі Комунарського безбалансового відділення філії "Відділення ПАТ Промінвестбанк в м. Запоріжжя", м. Запоріжжя, 5. ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України в особі філії АТ "Укрексімбанк", м. Запоріжжя, до фізичної особи - підприємця ОСОБА_4, м. Запоріжжя, арбітражний керуючий - Забродін Олексій Михайлович, про банкрутство (у судовому засіданні взяв участь представник: від скаржника - ОСОБА_5 дов. від 30.12.2010 року), встановив:

29.09.2009 року постановою господарського суду Запорізької області визнано фізичну особу - підприємця ОСОБА_4 банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, строк якої встановлено у шість місяців, ліквідатором банкрута призначено арбітражного керуючого Забродіна Олексія Михайловича.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 07.10.2010 року у справі N 16/87/09-21/134/09 затверджено звіт ліквідатора банкрута - приватного підприємця ФОП ОСОБА_4, припинено підприємницьку діяльність приватного підприємця боржника та припинено провадження у справі N 16/87/09-21/134/09.

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 23.02.2011 року (головуючий: Волкова Р. В., Калантай М. В. Новікова Р. Г.) постанову господарського суду Запорізької області від 29.09.2010 року та ухвалу господарського суду Запорізької області від 07.10.2010 року у справі N 16/87/09-21/134/09 залишено без змін.

Не погоджуючись з прийнятою постановою, Публічне акціонерне товариство "УкрСиббанк" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати раніше прийняті рішення та припинити провадження у справі.

Заслухавши пояснення учасника судового засідання, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи, проаналізувавши застосування судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Необхідно зазначити, що заява про порушення справи про банкрутство громадянина - підприємця подається на загальних підставах, встановлених статтями 6, 7 Закону про банкрутство, з урахуванням особливостей, передбачених ст. 47 вказаного Закону.

Положеннями ч. 2 ст. 47 Закону про банкрутство визначено, що заява про порушення справи про банкрутство громадянина - підприємця може бути подана в господарський суд самим боржником або його кредиторами.

Відповідно до ч. 3 статті 6 Закону про банкрутство ознаками неплатоспроможності боржника є: а) грошові вимоги, які повинні складати 300 мінімальних розмірів заробітної плати; б) вимоги мають бути безспірними; в) такі вимоги повинні бути не задоволені боржником протягом трьох місяців після встановленого для їх погашення строку.

Частиною 5 статті 7 Закону передбачено обов'язок боржника звернутися в місячний строк до господарського суду з заявою про порушення справи про банкрутство, зокрема у разі, якщо задоволення вимог одного або кількох кредиторів приведе до неможливості виконання грошових зобов'язань боржника в повному обсязі перед іншими кредиторами.

Таким чином, звертаючись до суду з відповідною заявою, боржник повинен надати докази в підтвердження його неплатоспроможності (ч. 3 ст. 6 Закону про банкрутство) або загрози неплатоспроможності (ч. 5 ст. 7 Закону про банкрутство).

Застосовуючи зазначені положення чинного закону, слід керуватись системним аналізом норм цього Закону, зокрема положень ч. 3 ст. 6, якими дано визначення грошовим вимогам кредитора.

Такими є вимоги кредиторів, які повинні складати трьохсот мінімальних розмірів заробітної плати, які повинні бути визнані боржником, інші вимоги кредиторів підтверджені виконавчими документами та розрахунковими документами, за якими за якими відповідно до законодавства здійснюється списання коштів з рахунків боржника.

Положеннями абз. 8 ст. 1 Закону про банкрутство встановлено, що безспірними вимогами кредиторів являються вимоги кредиторів, визнані боржником, інші вимоги кредиторів, підтверджені виконавчими документами чи розрахунковими документами, за якими відповідно до законодавства здійснюється списання коштів з рахунків боржника.

Враховуючи те, що списання коштів з рахунків боржника в безспірному порядку здійснюється державною виконавчою службою, то порушення справи про банкрутство можливе лише після відкриття виконавчого провадження державною виконавчою службою.

Відповідно, і встановлений Законом про банкрутство трьохмісячний строк починає свій відлік після пред'явлення виконавчих документів до виконання до державної виконавчої служби та відкриття виконавчого провадження.

Виходячи з системного аналізу положень Закону про банкрутство, процедура банкрутства випливає з виконавчого провадження.

Виключний перелік виконавчих документів, які підлягають виконанню державною виконавчою службою, передбачено у статті 3 Закону України "Про виконавче провадження".

Отже, при зверненні до суду з заявою про банкрутство боржника заявник зобов'язаний надати документи, які підтверджують наявність ознак неплатоспроможності.

При здійсненні провадження у справі про банкрутство громадянина-підприємця за ст. ст. 47 - 49 Закону про банкрутство всі зазначені умови формально оцінюються судом при прийнятті заяви про порушення справи про банкрутство, остаточна ж оцінка наявності ознак неплатоспроможності такого боржника здійснюється судом при прийнятті постанови про визнання боржника банкрутом.

Як вбачається з матеріалів справи, боржник звернувся до суду з заявою про банкрутство у зв'язку з неспроможністю погасити заборгованість перед кредиторами.

В оскаржуваній постанові суду першої інстанції зазначено, що загальна сума боржника перед усіма кредиторами станом на 29.09.2009 року становить 1105595 грн. 50 коп., зазначені вимоги кредиторів визнаються боржником, а відтак є безспірними.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, заборгованість боржника підтверджуються договорами позики, які укладено з ними, та розписками про отримання коштів, виданих на виконання зазначених договорів, а також ін. договорами, укладеними між сторонами.

До заяви боржника про порушення провадження у справі про банкрутство додані лише копії укладених договорів, претензій кредиторів та інших документів, на підтвердження наявність заборгованості боржника на загальну суму 8261946 грн.

Вказані документи не є виконавчими документами в розумінні ст. 3 Закону України "Про виконавче провадження".

Однак суд апеляційної інстанції на вказані порушення уваги не звернув, що призвело до ухвалення неправильного рішення.

Колегія суддів Вищого господарського суду України прийшла до висновку, що постанова апеляційного господарського суду, якою підтримано рішення місцевого господарського суду про визнання боржника банкрутом, відкриття ліквідаційної процедури та затвердження звіту ліквідатора та припинення провадження у справі про банкрутство ФОП ОСОБА_4, не відповідає законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи.

Статтею 1119 ГПК України, яка визначає повноваження касаційної інстанції, передбачено право суду касаційної інстанції скасувати рішення першої інстанції та припинити провадження у справі.

За таких обставин, висновки, зроблені судами першої та апеляційної інстанцій, не відповідають вимогам законодавства, тому оскаржувана постанова про визнання ФОП ОСОБА_4 банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури, ухвала про затвердження звіту ліквідатора та припинення провадження у справі про банкрутство ФОП ОСОБА_4 та постанова суду апеляційної інстанції підлягають скасуванню як такі, що не відповідають приписам чинного законодавства, а провадження у справі - припиненню.

На підставі вказаного та керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119 - 11111 Господарського процесуального кодексу України, суд постановив:

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "УкрСиббанк" на постанову Донецького апеляційного господарського суду від 23.02.2011 року, на ухвалу господарського суду Запорізької області від 07.10.2010 року та постанову господарського суду Запорізької області від 29.09.2009 року у справі N 16/87/09-21/134/09 задовольнити.

Постанову Донецького апеляційного господарського суду від 23.02.2011 року, ухвалу господарського суду Запорізької області від 07.10.2010 року та постанову господарського суду Запорізької області від 29.09.2009 року у справі N 16/87/09-21/134/09 скасувати та припинити провадження у справі N 16/87/09-21/134/09 про банкрутство фізичної особи - підприємця ОСОБА_4, м. Запоріжжя.

 

Головуючий

Б. М. Поляков

Судді:

В. М. Коваленко

 

О. Є. Короткевич

 




 
 
Copyright © 2003-2018 document.UA. All rights reserved. При використанні матеріалів сайту наявність активного посилання на document.UA обов'язково. Законодавство-mirror:epicentre.com.ua
RSS канали