ГОЛОВНЕ КОНТРОЛЬНО-РЕВІЗІЙНЕ УПРАВЛІННЯ УКРАЇНИ

ЛИСТ

від 06.05.2011 р. N 25-18/639

Про надання роз'яснення

У зв'язку із значною кількістю відмов правоохоронних органів у порушенні кримінальних справ за результатами розгляду матеріалів контрольних заходів, направлених органами державної контрольно-ревізійної служби, та з метою зменшення обсягів зайвого листування з правоохоронними органами Головне контрольно-ревізійне управління України повідомляє.

Відповідно до пункту 5.3 Порядку взаємодії між органами державної контрольно-ревізійної служби та органами прокуратури, внутрішніх справ і Служби безпеки України, затвердженого наказом ГоловКРУ, МВС, СБУ та Генпрокуратури від 19.10.2006 р. N 346/1025/685/53, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 25.10.2006 р. за N 1166/13040, у разі виявлення порушень законодавства ревізією, проведеною не за зверненнями правоохоронних органів, ревізійні матеріали, у яких зафіксовано порушення, що передбачають кримінальну відповідальність або містять ознаки корупційних діянь, передаються до правоохоронного органу в повному обсязі у визначені пунктом 5.2 цього Порядку строки. Якщо такою ревізією виявлено порушення законодавства, за які не передбачено кримінальну відповідальність або які не містять ознаки корупційних діянь, орган ДКРС у визначені пунктом 5.2 цього Порядку строки письмово інформує про такі порушення правоохоронні органи.

Листом ГоловКРУ від 02.11.2010 р. N 25-18/1448 до облКРУ направлено довідковий матеріал з рекомендаціями щодо документування порушень фінансової дисципліни, які виявляються в ході контрольних заходів і можуть містити ознаки злочину, з коментарями до відповідних статей Кримінального кодексу України та мінімальними розмірами заподіяної шкоди (збитків), отриманого доходу тощо, які є для цих статей обов'язковими ознаками об'єктивної сторони складу злочину.

При цьому розрахунок мінімального розміру завданої шкоди (збитків) здійснено відповідно до вимог пункту 22.5 статті 22 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб", яким визначено, що для кваліфікації злочинів розмір неоподатковуваного мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, визначеної підпунктом 6.1.1 пункту 6.1 статті 6 цього Закону для відповідного року. Згідно підпункту 6.1.1 пункту 6.1 статті 6 вказаного Закону податкова пільга встановлюється у розмірі, що дорівнює 50 відсоткам однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на місяць), встановленої законом на 1 січня звітного податкового року, - для будь-якого платника податку.

Однак у зв'язку з набранням чинності 1 січня 2011 року Податковим кодексом України встановлено нові розміри податкових соціальних пільг і передбачено застосування іншого розміру соціальної пільги для кваліфікації злочинів або правопорушень, для яких сума неоподатковуваного мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги.

Так, відповідно до пункту 5 підрозділу 1 Перехідних положень Податкового кодексу України якщо норми інших законів містять посилання на неоподатковуваний мінімум доходів громадян, то для цілей їх застосування використовується сума в розмірі 17 гривень, крім норм адміністративного та кримінального законодавства в частині кваліфікації злочинів або правопорушень, для яких сума неоподатковуваного мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, визначеної підпунктом 169.1.1 пункту 169.1 статті 169 розділу IV цього Кодексу для відповідного року.

Підпунктом 169.1.1 пункту 169.1 статті 169 розділу IV Податкового кодексу України соціальна пільга встановлена у розмірі, що дорівнює 100 відсоткам розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), встановленому законом на 1 січня звітного податкового року, - для будь-якого платника податку.

Разом з тим відповідно до пункту 1 підрозділу 1 Перехідних положень Податкового кодексу України дія підпункту 169.1.1 пункту 169.1 статті 169 цього Кодексу набирає чинності з 1 січня 2015 року. До 31 грудня 2014 року для цілей застосування цього підпункту податкова соціальна пільга надається в розмірі, що дорівнює 50 відсоткам розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), встановленому законом на 1 січня звітного податкового року, - для будь-якого платника податку.

Відповідно до статті 21 Закону України "Про Державний бюджет України на 2011 рік" у 2011 році установлено прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць у розмірі з 1 січня - 941 грн.

Разом з тим необхідно враховувати, що постановою Пленуму Верховного Суду України від 28.05.2004 р. N 9 "Про деякі питання застосування судами України адміністративного та кримінального законодавства у зв'язку з набранням чинності Законом України від 22.05.2003 р. "Про податок з доходів фізичних осіб" надано роз'яснення щодо кваліфікації правопорушень або злочинів з урахуванням застосування податкової соціальної пільги, встановленої цим Законом.

Так відповідно до пункту 3 згаданої постанови Пленуму Верховного Суду України при вирішенні питання про відповідальність за продовжуваний злочин чи про його кваліфікацію у випадках, коли одні діяння були вчинені до, а інші - після 1 січня 2004 р., треба виходити з кількості неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або кількості розмірів податкової соціальної пільги, вирахуваних за кожен період окремо.

Крім того, звертаємо увагу, що матеріали ревізій (перевірок) передаються тому правоохоронному органу, до компетенції якого входить їх розгляд та прийняття рішення за підслідністю, яка визначена статтею 112 Кримінально-процесуального кодексу України.

Таким чином, при виявленні в ході контрольних заходів порушень, що передбачають кримінальну відповідальність, при направленні матеріалів до правоохоронного органу слід враховувати їх кваліфікуючі ознаки, зокрема розмір завданої шкоди (збитків) та підслідність.

Враховуючи зазначене та зміни, що відбулися в законодавстві, ГоловКРУ надсилає оновлені рекомендації щодо передачі органами ДКРС правоохоронним органам матеріалів контрольних заходів, в ході яких виявляються порушення фінансової дисципліни, які можуть містити ознаки злочину з урахуванням їх підслідності та кваліфікуючих ознак, зокрема розмірів завданої шкоди (збитків) (додаються). У зв'язку з цим листи ГоловКРУ від 15.04.2003 р. N 13-18/2-144 та від 02.11.2010 р. N 25-18/1448 відкликаються.

Щодо порушень законодавства, що містять ознаки корупційних діянь, зазначаємо, що на даний час відсутні правові підстави для застосування положень, як Закону України "Про боротьбу з корупцією", так і Закону України "Про засади запобігання та протидії корупції". Поряд з цим 17.12.2010 р. Президентом України В. Ф. Януковичем внесено до Верховної Ради України проект Закону України "Про засади запобігання і протидії корупції в Україні" (реєстраційний N 7487). Верховною Радою України вказаний законопроект прийнято на другому читанні.

З огляду на вказане, з набранням чинності Законом України "Про засади запобігання і протидії корупції в Україні" до правоохоронних органів також необхідно буде направляти матеріали контрольних заходів, в ході яких виявлені порушення законодавства, що містять ознаки корупційних діянь, визначених цим Законом. При цьому слід звернути увагу, що згаданий Закон поширюватиметься на діяння, вчинені після набрання ним чинності. Після прийняття Закону, який визначатиме засади боротьби з корупцією, ГоловКРУ додатково направить до облКРУ відповідні роз'яснення щодо порядку застосування його положень.

 

Перший заступник Голови

В. Костюшко

 

Додаток 1
до листа ГоловКРУ
06.05.2011 N 25-18/639

Рекомендації щодо передачі органами ДКРС правоохоронним органам у 2011 році матеріалів контрольних заходів, в ході яких виявляються порушення фінансової дисципліни, які можуть містити ознаки злочину

Номер та назва статті КК України

Диспозиція відповідної статті КК України або її частини

Коментар до статті

Документування порушень фінансової дисципліни, які містять ознаки вказаних в таблиці складів злочинів

Підслідність (правоохоронний орган, якому передаються матеріали планового контрольного заходу)

1

2

3

4

5

Злочини проти виборчих, трудових та інших особистих прав і свобод людини і громадянина

Стаття 175.Невиплата заробітної плати, стипендії, пенсії чи інших установлених законом виплат

Ч. 1. Безпідставна невиплата заробітної плати, стипендії, пенсії чи іншої, установленої законом, виплати громадянам більш як за один місяць, вчинена умисно керівником підприємства, установи або організації незалежно від форми власності чи громадянином - суб'єктом підприємницької діяльності.
Ч. 2. Те саме діяння, якщо воно було вчинене внаслідок нецільового використання коштів, призначених для виплати заробітної плати, стипендії, пенсії та інших, встановлених законом, виплат.
Ч. 3. Особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо до притягнення до кримінальної відповідальності нею здійснено виплату заробітної плати, стипендії, пенсії чи іншої, встановленої законом, виплати громадянам

Об'єктом злочину є конституційне право на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом, і на своєчасне її отримання, а також право на соціальний захист, у т. ч. право на отримання пенсій та інших видів соціальних виплат.
Об'єктивна сторона складу цього злочину виражається у безпідставній невиплаті заробітної плати, стипендії, пенсії чи іншої, установленої законом, виплати громадянам більше ніж за один місяць.
Під невиплатою заробітної плати, стипендії, пенсії чи іншої, установленої законом, виплати слід розуміти неповну або несвоєчасну виплату громадянам зазначених виплат. Така невиплата утворює склад злочину, передбаченого ст. 175, якщо вона: 1) є безпідставною; 2) має місце протягом певного строку (більше ніж за один місяць).
Безпідставною зазначена невиплата вважатиметься тоді, коли вона має місце, незважаючи на наявність законних підстав для виплати заробітної плати, стипендії, пенсії чи іншої, установленої законом, виплати громадянам. Не буде складу цього злочину, якщо зазначені виплати не здійснюються на законних підставах (наприклад, несплата частини заробітної плати в результаті відрахування із неї для покриття заборгованості працівника підприємству, установі, організації, на якому він працює) або їх невиплата зумовлена об'єктивними причинами (наприклад, неповним бюджетним фінансуванням, відсутністю необхідних для виплат коштів на рахунках підприємства, установи, організації)
Склад злочину, передбаченого ст. 175, має місце лише у разі зазначеної невиплати більше ніж за один місяць. Вказівка закону на такий термін свідчить не лише про те, що невиплата, наприклад, заробітної плати чи пенсії за один місяць не є кримінально караною (за такі дії може наставати адміністративна відповідальність, передбачена ст. 41 КУпАП), а й на те, що вона може стосуватися лише тих виплат громадянам, які мають регулярний характер. Отже, склад цього злочину буде відсутній, якщо невиплата стосується одноразової (за винятком тієї, що входить в структуру заробітної плати) виплати громадянам. За наявності підстав, зокрема, при заподіянні істотної шкоди, такі дії можуть розцінюватись як зловживання владою чи службовим становищем або інший злочин.
Суб'єкт злочину спеціальний. Ним може бути лише керівник підприємства, установи або організації незалежно від форми власності. Інші службові особи підприємств, установ, організацій, а так само приватні особи можуть нести кримінальну відповідальність за цією статтею лише як співучасники (організатори, підбурювачі, пособники).
Кваліфікуючою ознакою злочину є вчинення описаного у ч. 1 ст. 175 діяння внаслідок нецільового використання коштів, призначених для виплати заробітної плати, стипендії, пенсії та інших, установлених законом, виплат.
Нецільовим слід визнавати використання зазначених коштів на будь-які заходи, не пов'язані з їх виплатою як заробітної плати, стипендії, пенсії та інших, установлених законом, виплат (наприклад, для придбання сировини, обладнання, техніки, різних товарів, оплату оренди, послуг, на будівництво чи ремонт приміщення тощо). Вказану невиплату слід визнавати також такою, що сталася внаслідок нецільового використання зазначених коштів, якщо вона мала місце в результаті порушення вимог законодавства, відповідно до якого оплата праці працівників підприємств та організацій, у т. ч. тих, що знаходяться на госпрозрахунку й отримують дотації з бюджету, здійснюється в першочерговому порядку після сплати обов'язкових платежів. Якщо нецільове використання зазначених коштів пов'язане із вчиненням іншого злочину (наприклад, розкраданням майна, зловживанням владою чи службовим становищем, службовим підробленням), вчинене слід кваліфікувати за сукупністю злочинів
Якщо предметом зазначеного нецільового використання були бюджетні кошти, вчинене утворює ідеальну сукупність злочинів і потребує кваліфікації за ч. 2 ст. 175 і відповідною частиною ст. 210 Кримінального кодексу України.
Частина 3 ст. 175 передбачає можливість звільнення від кримінальної відповідальності за спеціальних обставин особи, яка вчинила злочин, передбачений цією статтею

Порушення може бути виявлене в ході перевірки правильності нарахування та виплати заробітної плати шляхом дослідження перевірки первинних документів (відомостей на отримання заробітної плати, платіжних доручень на перерахунок коштів на карткові рахунки (в разі застосування розрахунку з працівниками через банківські установи за допомогою зарплатних карток) тощо. При встановленні винної особи необхідно враховувати спеціальний суб'єкт даного порушення, так відповідно до статті 94 Кодексу законів про працю України заробітна плата - це винагорода, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану роботу. Тобто вчасна виплата заробітної плати - це обов'язок керівника установи як представника власника

Прокуратура

...

...

...

...

...

Злочини проти власності

Стаття 191.Привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем

Ч. 1. Привласнення чи розтрата чужого майна, яке було ввірене особі чи перебувало в її віданні.
Ч. 2. Привласнення, розтрата або заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем.
Ч. 3. Дії, передбачені частинами першою або другою цієї статті, вчинені повторно або за попередньою змовою групою осіб.
Ч. 4. Дії, передбачені частинами першою, другою або третьою цієї статті, якщо вони вчинені у великих розмірах.
Ч. 5. Дії, передбачені частинами першою, другою, третьою або четвертою цієї статті, якщо вони вчинені в особливо великих розмірах або організованою групою

Привласнення полягає у протиправному і безоплатному вилученні (утриманні, неповерненні) винним чужого майна, яке знаходилось у його правомірному володінні, з наміром в подальшому обернути його на свою користь чи користь третіх осіб. В результаті привласнення чужого майна винний починає незаконно володіти і користуватись вилученим майном, поліпшуючи безпосередньо за рахунок викраденого своє матеріальне становище.
Розтрата передбачає незаконне і безоплатне витрачання (споживання, продаж, безоплатну передачу, обмін, передачу в рахунок погашення боргу тощо) винним чужого майна, яке йому ввірене чи перебувало в його віданні. В результаті розтрати винний поліпшує майнове становище інших осіб шляхом безпосереднього споживання ними незаконно вилученого майна, позбавлення їх за рахунок витрачання такого майна певних матеріальних витрат, збільшення доходів інших осіб.
Діяння може кваліфікуватися як привласнення чи розтрата лише у тому разі, коли його предметом виступає майно, яке було ввірене винному чи було в його віданні, тобто воно знаходилось у правомірному володінні винного, який був наділений правомочністю по розпорядженню, управлінню, доставці або зберіганню такого майна. Така правомочність може обумовлюватись службовими обов'язками, договірними відносинами або спеціальним дорученням

Такі порушення можуть бути виявлені в ході перевірки стану збереження майна або стану виконання господарських угод (шляхом проведення інвентаризації майна, розрахунків за угодами, наявності простроченої заборгованості). Як для прикладу можна навести випадки виявлення в ході контрольних заходів фактів відсутності у зберігача майна, яке мало бути в нього відповідно до умов договору зберігання, або виявлення фактів нестач в ході проведення інвентаризації майна, яка може проводитися на вимогу органу ДКРС відповідно до пункту 4 статті 10 Закону України "Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні"

Прокуратура, МВС, СБУ

Стаття 192.Заподіяння майнової шкоди шляхом обману або зловживання довірою

Ч. 1. Заподіяння значної майнової шкоди шляхом обману або зловживання довірою за відсутності ознак шахрайства.
Ч. 2. Ті самі діяння, вчинені за попередньою змовою групою осіб, або такі, що заподіяли майнову шкоду у великих розмірах.
Примітка.
Відповідно до цієї статті майнова шкода визнається значною, якщо вона у п'ятдесят і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян, а у великих розмірах - така, що у сто і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян

З об'єктивної сторони цей злочин полягає в отриманні винним матеріальної вигоди за рахунок власника або законного володільця майна шляхом обману або зловживання довірою за відсутності ознак шахрайства. За способом вчинення цей злочин є близьким до шахрайства. Однак, на відміну від шахрайства, при його вчиненні не відбувається вилучення чужого майна із фонду власника: винний отримує матеріальну вигоду в результаті використання майна, яке лише мало надійти у розпорядження власника і поповнити його майновий фонд. Тобто він не вилучає майно, а лише не передає його належному власникові чи законному володільцю.
Способами вчинення злочину є обман та зловживання довірою.
За своїм змістом обман та зловживання довірою як способи вчинення цього злочину аналогічні обману та зловживанню довірою при шахрайстві. Заподіянням майнової шкоди, відповідальність за яке передбачена ст. 192, охоплюються випадки:
1) незаконного використання чужого майна чи грошових коштів (самовільне всупереч укладеній угоді чи досягнутій домовленості безоплатне використання транспортних засобів чи інших предметів; нецільове використання коштів чи майна іншого власника, отриманих на законних підставах (як попередню оплату за товар чи фінансування певного проекту, орендування приміщень, у т. ч. і житла, або іншого майна, наданого винному його власником чи законним володільцем на зберігання чи залишеного під нагляд, тощо), в результаті чого потерпіла сторона, будучи позбавленою можливості використовувати майно чи кошти у власних інтересах, зазнає майнової шкоди у формі упущеної вигоди;
2) неправомірного неповернення чи несвоєчасного повернення власнику майна чи грошових коштів, що позбавляє власника можливості використовувати їх за власним розсудом і отримати певний дохід
3) ухилення від сплати обов'язкових платежів (перекручування умов договору купівлі-продажу з метою зменшення розміру мита, користування пільгами (на оплату житла, електричної енергії чи газу, на проїзд тощо)), в результаті чого держава не отримує належних грошових надходжень. Не утворює складу цього злочину ухилення від сплати податків, зборів та інших обов'язкових платежів, що входять до системи оподаткування. Такі дії за наявності для того підстав слід розглядати як злочин у сфері господарської діяльності і кваліфікувати за ст. 212 КК України;
4) отримання майна чи грошових коштів (кредитів, позик, субсидій та інших соціальних виплат, придбання нерухомості або іншого майна тощо) з використанням при цьому пільг, на які винна особа не мала права (наприклад, отримання безвідсоткової позики, яка надається певним категоріям громадян, що постраждали від Чорнобильської катастрофи; отримання позики для будівництва чи придбання дачних будинків, яка передбачена для ветеранів праці; безоплатне придбання медикаментів чи придбання з 50 %-вою знижкою їх вартості, що передбачено для певних категорій громадян);
5) звернення особою, яка перебуває на службі, на свою користь або користь інших осіб грошових коштів, які є платою за отримані громадянами чи організаціями послуги. Правова оцінка дій винних осіб у таких випадках залежить від того, чи була та чи інша особа наділена повноваженнями на отримання та оприбуткування таких платежів. Наприклад, дії працівників транспорту, які не уповноважені відповідним суб'єктом на одержання коштів як плати за надані послуги, пов'язані з перевезенням транспортом пасажирів або вантажу, і які одержують від фізичних або юридичних осіб гроші за безквитковий проїзд чи за незаконне, без оформлення документів, перевезення вантажу, утворюють склад злочину, передбаченого ст. 192. Якщо працівник транспорту уповноважується на отримання коштів за надані послуги, то присвоєння отриманих ним грошових коштів є привласненням чужого майна, оскільки з моменту отримання їх уповноваженою особою вони стають власністю певного суб'єкта (юридичної чи фізичної особи).
За своєю конструкцією склад злочину, передбачений ст. 192, є матеріальним. Обов'язковою ознакою об'єктивної сторони цього злочину є настання в результаті його вчинення значної майнової шкоди

З метою належної реалізації матеріалів ревізій при документуванні порушень, які можна кваліфікувати за вказаною статтею Кримінального кодексу України, слід зазначати, на яких правових підставах здійснювалося розпорядження майном, на якій підставі воно перебувало у володінні (віданні) підконтрольної установи; встановити винну особу, описати поетапно дії, які призвели до розтрати майна, відібрати пояснення від працівників об'єкта контролю, причетних до виявлених порушень, визначити розмір завданої шкоди (збитків). При встановленні винної особи необхідно зазначити, що нею порушено при відчуженні майна (службові обов'язки, встановлені посадовою інструкцією, умовами контракту, договірні зобов'язання тощо)

МВС

...

...

...

...

...

Злочини у сфері господарської діяльності

Стаття 210.Нецільове використання бюджетних коштів, здійснення видатків бюджету чи надання кредитів з бюджету без встановлених бюджетних призначень або з їх перевищенням

Ч. 1. Нецільове використання бюджетних коштів службовою особою, а так само здійснення видатків бюджету чи надання кредитів з бюджету без встановлених бюджетних призначень або з їх перевищенням всупереч Бюджетному кодексу України чи закону про Державний бюджет України на відповідний рік, якщо предметом таких дій були бюджетні кошти у великих розмірах.
Ч. 2. Ті самі діяння, предметом яких були бюджетні кошти в особливо великих розмірах або вчинені повторно, або за попередньою змовою групою осіб.
Примітка.1. До бюджетних коштів належать кошти, що включаються до державного бюджету і місцевих бюджетів незалежно від джерела їх формування.
2. Великим розміром бюджетних коштів відповідно до статей 210, 211 цього Кодексу вважається сума, що в тисячу і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян.
3. Особливо великим розміром бюджетних коштів відповідно до статей 210, 211 цього Кодексу вважається сума, що в три тисячі і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян

Основний безпосередній об'єкт злочину - встановлений законодавством порядок виконання державного і місцевих бюджетів, порядок використання бюджетних ресурсів, покликаних з фінансового боку забезпечувати виконання державними органами та органами місцевого самоврядування покладених на них завдань і функцій.
Предметом злочину є бюджетні кошти. Це кошти, що включаються у бюджети всіх рівнів незалежно від джерела їх формування. Бюджетну систему України як план формування і використання фінансових ресурсів утворюють сукупність державного бюджету і місцевих бюджетів (бюджет Автономної Республіки Крим, обласні, районні, бюджети районів у містах, бюджети місцевого самоврядування - територіальних громад сіл, селищ, міст та їх об'єднань).
Предметом злочину виступають бюджетні кошти лише у великих або особливо великих розмірах. Великим розміром визнається сума, яка в тисячу і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян (примітка до ст. 210).
З об'єктивної сторони вчинення злочину можливе у чотирьох альтернативних формах: 1) використання бюджетних коштів усупереч їх цільовому призначенню; 2) використання бюджетних коштів в обсягах, що перевищують затверджені межі видатків або без встановлених бюджетних призначень.
Поняттям нецільового використання бюджетних коштів охоплюється також спрямування їх на такі видатки, фінансувати які за рахунок бюджетних коштів заборонено (наприклад, законодавство забороняє використання бюджетних коштів для фінансування різноманітних позабюджетних фондів)
Використання бюджетних коштів в обсягах, що перевищують затверджені межі видатків, - це фінансування видатків у сумах, які перевищують розміри, затверджені у відповідних бюджетах, кошторисах і планах асигнувань. Особа, яка має право розпоряджатись бюджетними коштами, перевищує або загальний обсяг затверджених видатків, або обсяг видатків на конкретні заходи, передбачені у встановленому порядку (наприклад, завищуються обсяг і вартість проведених робіт).
Суб'єкт злочину спеціальний. Насамперед це службова особа, на яку покладено виконання функцій розпорядника бюджетних коштів. Розпорядники бюджетних коштів - це бюджетні установи та організації в особі їхніх керівників, уповноважені на одержання асигнувань, взяття зобов'язань та здійснення видатків з бюджету. За обсягом наданих прав розпорядники поділяються на головних розпорядників коштів бюджету та розпорядників коштів бюджету нижчого рівня.
Суб'єктом цього злочину визнаються відповідні службові особи органів державної виконавчої влади від прем'єр-міністра України до сільських, селищних і міських голів, а також: керівники бюджетних установ та організацій, які розпоряджаються бюджетними коштами відповідно до затверджених кошторисів і планів асигнувань;
службові особи юридичних осіб небюджетної сфери, яким згідно з чинним законодавством делеговано право розпоряджатись бюджетними коштами (наприклад, службові особи недержавних підприємств, які надають житлово-комунальні послуги і на рахунки яких перераховуються бюджетні кошти у вигляді нарахованих населенню житлових субсидій; керівники підприємств, установ, організацій, які не мають статусу бюджетних, однак у встановленому порядку отримують бюджетні кошти не на своє утримання, а на окремі програми, а також фінансову допомогу за рахунок бюджетних коштів у формі дотацій, субвенцій, субсидій)

Порушення може бути виявлене в ході проведення контрольного заходу в головного розпорядника бюджетних коштів, розпорядника бюджетних коштів нижчого рівня, одержувача бюджетних коштів при перевірці питання цільового використання коштів. Відповідно до статті 119 Бюджетного кодексу України нецільовим використанням бюджетних коштів є їх витрачання на цілі, що не відповідають:
- бюджетним призначенням, встановленим законом про Державний бюджет України (рішенням про місцевий бюджет);
- напрямам використання бюджетних коштів, визначених у паспорті бюджетної програми (у разі застосування програмно-цільового методу у бюджетному процесі) або в порядку використання бюджетних коштів;
- бюджетним асигнуванням (розпису бюджету, кошторису, плану використання бюджетних коштів). Отже, при фіксації вказаного порушення необхідно:
- визначити, всупереч якого саме нормативно-правового чи локального акта використано бюджетні кошти
- встановити, якою особою допущено порушення з урахуванням спеціального суб'єкта даного злочину (визначити компетенцію службової особи на розпорядження бюджетними коштами (положення, статут - для суб'єктів господарювання - одержувачів бюджетних коштів);
- відібрати пояснення від працівників об'єкта контролю, причетних до виявлених порушень

Прокуратура, МВС, СБУ

Стаття 211.Видання нормативно-правових актів, що зменшують надходження бюджету або збільшують витрати бюджету всупереч закону

Ч. 1. Видання службовою особою нормативно-правових актів, що зменшують надходження бюджету або збільшують витрати бюджету всупереч закону, якщо предметом таких дій були бюджетні кошти у великих розмірах.
Ч. 2. Ті самі дії, предметом яких були бюджетні кошти в особливо великих розмірах або вчинені повторно

Об'єкт злочину збігається з об'єктом злочину, передбаченого ст. 210.
Для нормативно-правових актів, про які йдеться у ст. 211, характерним є те, що вони мають формально визначений характер і містять приписи, обов'язкові для виконання необмеженим і персонально невизначеним колом юридичних та фізичних осіб. Це діючі постійно або протягом певного проміжку часу різноманітні постанови, правила, положення,накази, порядки, роз'яснення, інструкції, інструктивні листи тощо. Розпорядчі акти поширюють свою дію на конкретно визначених у них суб'єктів і мають одноразове застосування (наприклад, прийняття головою райдержадміністрації одноособового розпорядження про виділення юридичній особі - суб'єкту підприємницької діяльності безпроцентного кредиту за рахунок перевищення дохідної частини районного бюджету).
За своїм змістом нормативно-правові та розпорядчі акти як предмет цього злочину характеризуються тим, що вони зменшують надходження бюджету або збільшують витрати бюджету всупереч встановленому законом порядку. До таких актів, наприклад, належать ті, які: змінюють ставки або строки сплати до бюджетів або державних цільових фондів податків, зборів, інших обов'язкових платежів; передбачають списання заборгованості зі сплати обов'язкових платежів, у т. ч. неподаткового характеру; запроваджують нові види обов'язкових платежів, не передбачені законодавством; надають пільги щодо податків, зборів, інших обов'язкових платежів або позбавляють таких пільг; передбачають використання коштів одних статей видатків бюджету на фінансування інших або використання коштів одних бюджетів на фінансування видатків інших бюджетів; передбачають скорочення визначених бюджетом видатків на фінансування його захищених статей; передбачають застосування фінансових санкцій тощо.
З об'єктивної сторони злочин може бути вчинений лише шляхом дій у формі видання всупереч встановленому законом порядку нормативно-правового або розпорядчого акта, який зменшує надходження бюджету або збільшує витрати бюджету. Визначення структури, обсягу доходів і видатків державного і місцевого бюджетів є виключною прерогативою відповідно Верховної Ради та органів місцевого самоврядування
Під виданням нормативно-правових або розпорядчих актів слід розуміти як одноособове складання, прийняття і підписання таких документів службовими особами, так і затвердження ними актів, прийнятих (схвалених) відповідними колегіальними органами. Злочин вважається закінченим з моменту видання службовою особою відповідного акта. Та обставина, набрав чи ні цей акт законної сили, не впливає на визнання злочину закінченим

Порушення може бути виявлено при перевірці діяльності бюджетної установи, при дослідженні питання виконання відповідного бюджету тощо.
При фіксації таких порушень в акті ревізії необхідно зазначати, який саме нормативно-правовий акт прийнято (постанова, правила, положення, наказ, порядок, роз'яснення, інструкція, інструктивний лист тощо), якою особою чи колегіально він прийнятий, компетенція, в межах якої видано відповідний нормативно-правовий акт, який при цьому законодавчий акт порушено, відібрати пояснення від працівників об'єкта контролю, причетних до виявлених порушень. Як кваліфікуючу ознаку необхідно визначити розміри коштів, на які збільшено витратну частину бюджету або зменшено відповідні надходження внаслідок прийняття такого акта

Прокуратура, МВС, СБУ

Стаття 212.Ухилення від сплати податків, зборів (обов'язкових платежів)

Ч. 1. Умисне ухилення від сплати податків, зборів (обов'язкових платежів), що входять в систему оподаткування, введених у встановленому законом порядку, вчинене службовою особою підприємства, установи, організації, незалежно від форми власності, або особою, що займається підприємницькою діяльністю без створення юридичної особи, чи будь-якою іншою особою, яка зобов'язана їх сплачувати, якщо ці діяння призвели до фактичного ненадходження до бюджетів чи державних цільових фондів коштів у значних розмірах.
Ч. 2. Ті самі діяння, вчинені за попередньою змовою групою осіб, або якщо вони призвели до фактичного ненадходження до бюджетів чи державних цільових фондів коштів у великих розмірах.
Ч. 3. Діяння, передбачені частинами першою або другою цієї статті, вчинені особою, раніше судимою за ухилення від сплати податків, зборів (обов'язкових платежів), або якщо вони призвели до фактичного ненадходження до бюджетів чи державних цільових фондів коштів в особливо великих розмірах
Ч. 4. Особа, яка вчинила діяння, передбачені частинами першою, другою, або діяння, передбачені частиною третьою (якщо вони призвели до фактичного ненадходження до бюджетів чи державних цільових фондів коштів в особливо великих розмірах) цієї статті, звільняється від кримінальної відповідальності, якщо вона до притягнення до кримінальної відповідальності сплатила податки, збори (обов'язкові платежі), а також відшкодувала шкоду, завдану державі їх несвоєчасною сплатою (фінансові санкції, пеня).
Примітка.
Під значним розміром коштів слід розуміти суми податків, зборів і інших обов'язкових платежів, які в тисячу і більше разів перевищують установлений законодавством неоподатковуваний мінімум доходів громадян; під великим розміром коштів слід розуміти суми податків, зборів і інших обов'язкових платежів, які в три тисячі і більше разів перевищують установлений законодавством неоподатковуваний мінімум доходів громадян; під особливо великим розміром коштів слід розуміти суми податків, зборів, інших обов'язкових платежів, які в п'ять тисяч і більше разів перевищують установлений законодавством неоподатковуваний мінімум доходів громадян

Об'єктом злочину є встановлений законодавством порядок оподаткування юридичних і фізичних осіб, який забезпечує за рахунок надходження податків, зборів та інших обов'язкових платежів формування дохідної частини державного та місцевих бюджетів, а також державних цільових фондів.
Предмет злочину - податки, збори, інші обов'язкові платежі, що входять в систему оподаткування і введені у встановленому законом порядку.
Під податком, збором, іншим обов'язковим платежем потрібно розуміти обов'язковий внесок до бюджету відповідного рівня або державного цільового фонду, здійснюваний платниками у порядку і на умовах, що визначаються законами про оподаткування. Державні цільові фонди - це фонди, які створені відповідно до закону і формуються за рахунок визначених законом податків і зборів (обов'язкових платежів) юридичних осіб незалежно від форми власності та фізичних осіб (Пенсійний фонд України, Фонд соціального страхування тощо).
Об'єктивна сторона злочину характеризується сукупністю трьох ознак:
1) діяння - ухилення від сплати податків, зборів, інших обов'язкових платежів, що входять до системи оподаткування;
2) суспільно небезпечні наслідки у вигляді фактичного ненадходження до бюджетів чи державних цільових фондів коштів у значних (ч. 1 ст. 212), великих (ч. 2 ст. 212) або особливо великих (ч. 3 ст. 212) розмірах

Такі факти можуть бути виявлені в ході перевірки бухгалтерських документів, зокрема первинних документів (рахунків-фактур, платіжних доручень) за господарськими операціями, які передбачають здійснення платежів до відповідного бюджету.
При цьому необхідно зазначити, що контроль за нарахуванням та сплатою податків не належить до компетенції органів ДКРС

Податкова міліція

3) причинний зв'язок між діянням і наслідками.
Стаття 212 не конкретизує спосіб ухилення від сплати податків, зборів, інших обов'язкових платежів. До найбільш поширених способів цього злочину належать: неподання документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків, зборів, інших обов'язкових платежів; приховування та заниження об'єкта оподаткування

У зв'язку з цим у випадку виявлення порушень щодо сплати податків і зборів посадовій особі служби слід відповідно до пункту 19 Порядку проведення інспектування державною контрольно-ревізійною службою, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.04.2006 р. N 550, невідкладно письмово повідомити про це керівнику органу служби чи його заступнику, які забезпечують інформування відповідних державних органів про такі факти

Стаття 2121.Ухилення від сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування

Ч. 1. Умисне ухилення від сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, вчинене службовою особою підприємства, установи, організації, незалежно від форми власності, або особою, що займається підприємницькою діяльністю без створення юридичної особи, чи будь-якою іншою особою, яка зобов'язана їх сплачувати, якщо ці діяння призвели до фактичного ненадходження до Пенсійного фонду України коштів у значних розмірах.
Ч. 2. Ті самі діяння, вчинені за попередньою змовою групою осіб, або якщо вони призвели до фактичного ненадходження до фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування коштів у великих розмірах.
Ч. 3. Діяння, передбачені частинами першою або другою цієї статті, вчинені особою, раніше судимою за ухилення від сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування чи страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, або якщо вони призвели до фактичного ненадходження до фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування коштів в особливо великих розмірах
Ч. 4. Особа, яка вперше вчинила діяння, передбачені частинами першою або другою цієї статті, звільняється від кримінальної відповідальності, якщо вона до притягнення до кримінальної відповідальності сплатила єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування чи страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а також відшкодувала шкоду, завдану фондам загальнообов'язкового державного соціального страхування їх несвоєчасною сплатою (штрафні санкції, пеня).
Примітка.
Під значним розміром коштів слід розуміти суми єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування чи страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, які в тисячу і більше разів перевищують установлений законом неоподатковуваний мінімум доходів громадян

Об'єктом злочину є встановлений законодавством порядок сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування. Предмет злочину - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування. Об'єктивна сторона полягає в діянні - ухиленні особи від сплати страхових внесків, настанні суспільно небезпечних наслідків у вигляді фактичного ненадходження до Пенсійного фонду України коштів у значних розмірах. Суб'єктом є службова особа підприємства, установи, організації, незалежно від форми власності, або особа, що займається підприємницькою діяльністю без створення юридичної особи, чи будь-яка інша особа, яка зобов'язана сплачувати такі внески

При виявленні порушень, пов'язаних з ухиленням від сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне страхування, в акті ревізії слід вказувати, в яких діях (бездіяльності) це проявилося, винну особу, до посадових обов'язків якої належить обов'язок прийняття відповідного управлінського рішення щодо перерахування платежу, що нею при цьому порушено (вимоги нормативно-правового акта, посадової інструкції, умови контракту, договірні зобов'язання тощо), відібрати пояснення від працівників об'єкта контролю, причетних до виявлених порушень, визначити розмір завданої шкоди (збитків)

Податкова міліція

...

...

...

...

...

Злочини у сфері службової діяльності

Стаття 364.Зловживання владою або службовим становищем

Ч. 1. Зловживання владою або службовим становищем, тобто умисне, з корисливих мотивів чи в інших особистих інтересах або в інтересах третіх осіб, використання службовою особою влади чи службового становища всупереч інтересам служби, якщо воно заподіяло істотну шкоду охоронюваним законом правам, свободам та інтересам окремих громадян або державним чи громадським інтересам, або інтересам юридичних осіб
Ч. 2. Те саме діяння, якщо воно спричинило тяжкі наслідки.
Ч. 3. Дії, передбачені частинами першою або другою цієї статті, якщо вони вчинені працівником правоохоронного органу.
Примітка.1. Службовими особами є особи, які постійно чи тимчасово здійснюють функції представників влади, а також обіймають постійно чи тимчасово на підприємствах, в установах чи організаціях незалежно від форми власності посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських обов'язків, або виконують такі обов'язки за спеціальним повноваженням.
2. Службовими особами також визнаються іноземці або особи без громадянства, які виконують обов'язки, зазначені в пункті 1 цієї примітки.
3. Істотною шкодою у статтях 364, 365, 367, якщо вона полягає у заподіянні матеріальних збитків, вважається така шкода, яка в сто і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян.
4. Тяжкими наслідками у статтях 364 - 367, якщо вони полягають у заподіянні матеріальних збитків, вважаються такі, які у двісті п'ятдесят і більше разів перевищують неоподатковуваний мінімум доходів громадян

Зловживання владою або службовим становищем визнається злочином за наявності трьох спеціальних ознак в їх сукупності:
1) використання службовою особою влади чи службового становища всупереч інтересам служби; 2) вчинення такого діяння з корисливих мотивів чи в інших особистих інтересах або в інтересах третіх осіб; 3) заподіяння такими діями істотної шкоди охоронюваним законом правам та інтересам окремих громадян, або державним чи громадським інтересам, або інтересам юридичних осіб. Відсутність однієї із зазначених ознак свідчить про відсутність складу злочину, передбаченого ст. 364Таким чином, з об'єктивної сторони цей злочин може мати такі форми: 1) зловживання владою, що завдало істотної шкоди; 2) зловживання службовим становищем, що завдало істотної шкоди.
Під зловживанням владою слід розуміти умисне використання службовою особою, яка має владні повноваження, всупереч інтересам служби своїх прав щодо пред'явлення вимог, а також прийняття рішень, обов'язкових для виконання іншими фізичними чи юридичними особами. Зловживати владою може як представник влади, так і службова особа, яка виконує організаційно-розпорядчі обов'язки, оскільки остання також має владні повноваження, що розповсюджуються на підпорядкованих їй осіб.
Зловживання службовим становищем - це будь-яке умисне використання службовою особою всупереч інтересам служби своїх прав і можливостей, пов'язаних з її посадою. У цілому зловживання службовим становищем - це більш широке поняття, воно охоплює зловживання владою, оскільки використовувати всупереч інтересам служби службова особа може і владні права та можливості, якщо вона ними наділена.
Зловживання владою або службовим становищем передбачає наявність взаємозв'язку між службовим становищем винного і його поведінкою, яка виражається в незаконних діях або бездіяльності. Службова особа при зловживанні у будь-якій формі прагне скористатися своїм службовим становищем, яке передбачає як наявність передбачених законами та іншими нормативно-правовими актами повноважень (прав і обов'язків), так і наявність фактичних можливостей, які надає їй сам авторитет посади (її загальновизнана вага, важливість, впливовість).
Словосполучення "всупереч інтересам служби" передбачає, що службова особа не бажає рахуватися з покладеними на неї законом чи іншим нормативно-правовим актом обов'язками, діє всупереч їм, не звертає увагу на службові інтереси.
Під інтересами служби слід розуміти, насамперед, інтереси держави взагалі, і, крім того, інтереси певного органу, підприємства, установи або організації, що не суперечать, не протиставляються інтересам держави. Тому дії службової особи, вчинені у вузьковідомчих інтересах на шкоду загальнодержавним інтересам чи інтересам інших підприємств, установ та організацій, також можуть визнаватися вчиненими всупереч інтересам служби

В акті ревізії необхідно описати дії службової особи, вчинені при виконанні повноважень (службових обов'язків, встановлених посадовою інструкцією, умов контракту, договірних зобов'язань тощо), якими завдано шкоди (збитків) охоронюваним законом правам, свободам та інтересам окремих громадян або державним чи громадським інтересам або інтересам юридичних осіб, також необхідно по можливості зазначити про можливі корисливі мотиви особи, якою вчинені такі дії, відібрати пояснення від працівників об'єкта контролю, причетних до виявлених порушень

Прокуратура

Стаття 365.Перевищення влади або службових повноважень

Ч. 1. Перевищення влади або службових повноважень, тобто умисне вчинення службовою особою дій, які явно виходять за межі наданих їй прав чи повноважень, якщо вони заподіяли істотну шкоду охоронюваним законом правам та інтересам окремих громадян, або державним чи громадським інтересам, або інтересам юридичних осіб.
Ч. 2. Перевищення влади або службових повноважень, якщо воно супроводжувалося насильством, застосуванням зброї або болісними і такими, що ображають особисту гідність потерпілого, діями, за відсутності ознак катування
Ч. 3. Дії, передбачені частинами першою або другою цієї статті, якщо вони спричинили тяжкі наслідки

З об'єктивної сторони злочин може вчинятися у формі: 1) перевищення влади або 2) перевищення службових повноважень, які завдали істотної шкоди.
Злочинний характер дій службової особи при перевищенні влади або службових повноважень виражається у тому, що службова особа вчиняє те чи інше діяння по службі, яке не входить до її компетенції. Саме у цьому полягає принципова відмінність цього злочину від зловживання владою або службовими повноваженнями, при якому службова особа в межах її повноважень, визначених законом, використовує їх всупереч інтересам служби. На відміну від загального складу зловживання владою або службовим становищем (ст. 364) перевищення влади або службових повноважень не може проявлятися у бездіяльності. Його об'єктивну сторону характеризує лише вчинення службовою особою дії.
Перевищення влади проявляється в діях службової особи, яка, маючи владні повноваження стосовно підлеглих або більш широкого кола осіб, під час виконання своїх владних чи організаційно-розпорядчих функцій виходить за межі цих повноважень.
Перевищення службових повноважень - це дії службової особи, яка не має владних функцій і виходить під час виконання своїх адміністративно-господарських функцій за межі своїх повноважень, або дії службової особи, яка має владні повноваження, але у конкретному випадку перевищує не їх, а інші свої повноваження, або перевищує свої владні повноваження стосовно осіб, які не входять до числа підлеглих.
Судова практика виходить з того, що як перевищення влади або службових повноважень кваліфікуються: а) вчинення дій, які є компетенцією вищої службової особи даного відомства чи службової особи іншого відомства; б) вчинення дій одноособово, тоді як вони могли бути здійснені лише колегіально; в) вчинення дій, які дозволяються тільки в особливих випадках, з особливого дозволу і з особливим порядком проведення - за відсутності цих умов; г) вчинення дій, які ніхто не має права виконувати або дозволяти.
Перевищення влади або службових повноважень утворює склад злочину, передбаченого ст. 365, лише у випадку вчинення службовою особою дій, які явно виходять за межі наданих їй законом прав і повноважень. Явний вихід службової особи за межі наданих їй повноважень слід розуміти як відкритий, очевидний, ясний для всіх, у т. ч. для винного, безсумнівний, відвертий. Для того щоб визначити, чи мало місце перевищення службовою особою влади або службових повноважень, необхідно з'ясувати компетенцію цієї службової особи і порівняти її із вчиненими діями.
Повноваження, за межі яких виходить службова особа при їх перевищенні, повинні бути передбачені відповідним нормативно-правовим актом: законом, указом, постановою, статутом, положенням, інструкцією, правилами тощо. Якщо з'ясується, що службова особа діяла в межах своїх службових повноважень, її дії не можуть бути кваліфіковані за ст. 365.
Можливі випадки, коли службова особа, хоча й виходить за межі наданих їй повноважень, робить це у зв'язку з надзвичайними обставинами, коли затягування часу для одержання спеціального дозволу потягло б тяжкі наслідки. Якщо дії такої службової особи в умовах надзвичайних обставин нормативно-правовими актами не врегульовані, вчинене необхідно розглядати з урахуванням положень про крайню необхідність або виправданий ризик.
Обов'язковою ознакою об'єктивної сторони цього злочину є заподіяння істотної шкоди. Момент закінчення злочину, передбаченого ст. 365, пов'язується з настанням істотної шкоди

В акті ревізії необхідно описати дії службової особи, які вчинені нею з перевищенням наданих повноважень (службових обов'язків, встановлених посадовою інструкцією, умов контракту, договірних зобов'язань тощо), до яких наслідків це призвело, відібрати пояснення від працівників об'єкта контролю, причетних до виявлених порушень, визначити розмір завданої шкоди (збитків)

Прокуратура

Стаття 366.Службове підроблення

Ч. 1. Службове підроблення, тобто внесення службовою особою до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей, інше підроблення документів, а також складання і видача завідомо неправдивих документів.
Ч. 2. Те саме діяння, якщо воно спричинило тяжкі наслідки

Основним безпосереднім об'єктом службового підроблення є визначений законом порядок діяльності державного апарату, апарату органів місцевого самоврядування, об'єднань громадян, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності в частині підготовки, складання, використання і видачі офіційних документів, а також посвідчення фактів, які мають юридичне значення. Додатковим об'єктом цього злочину можуть бути права та свободи людини і громадянина, власність тощо.
2. Документ, який є предметом цього злочину, - це передбачена законом матеріальна форма одержання, зберігання, використання і розповсюдження інформації, яка має юридичне значення, шляхом фіксації її на папері, магнітній, кіно-, відео-, фотоплівці, дискеті або іншому носії.
Офіційними є документи, що складаються і видаються службовими особами від імені органів державної влади, органів місцевого самоврядування, об'єднань громадян, а також підприємств, установ (організацій будь-якої форми власності, які посвідчують конкретні факти і події, що мають юридичне значення, складені належним чином за формою і мають необхідні реквізити (штамп, печатку, номер, дату, підпис). Приватні документи також можуть бути офіційними, якщо вони складені, наприклад, нотаріусом, або якщо вони передані громадянином для зберігання або використання в державні, колективні чи приватні підприємства (наприклад, довіреність на одержання зарплати).
З об'єктивної сторони злочин може полягати у таких формах:
1) внесення службовою особою до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей; 2) інше підроблення документів; 3) складання завідомо неправдивих документів; 4) видача завідомо неправдивих документів.
Внесення у офіційні документи неправдивих відомостей передбачає внесення у дійсний офіційний документ даних, що не відповідають дійсності повністю або частково (наприклад, внесення неправдивих відомостей у бухгалтерські книги).
Підроблення документів передбачає часткову чи повну заміну змісту дійсного документа. Спосіб підроблення документів (дописка, підчистка, заміна тексту чи окремих слів, дати, підпису чи інших реквізитів) для кваліфікації діяння за ст. 366 значення не має.
Складання неправдивих документів - це внесення до документа, який зовні оформлено правильно, відомостей, що не відповідають дійсності повністю або частково (наприклад, запис у дійсний бланк, який має відтиск печатки і підпис, неправдивих відомостей про фактичне використання сировини та матеріалів).
Видача неправдивих документів - надання або випуск службовою особою документів, зміст яких повністю або частково не відповідає дійсності і які були складені цією ж або іншою службовою особою (наприклад, надання певним суб'єктам підприємницької діяльності завідомо фіктивних документів з метою приховування їх не чинної діяльності, або випуск фіктивних ліцензій, патентів з метою їх подальшого продажу тощо).
Внесення в офіційні документи, які не є предметом службової діяльності службової особи, завідомо неправдивих відомостей, виготовлення таких документів (документів, підроблення яких доступне будь-якому громадянину) без використання службового становища тягне за наявності інших необхідних ознак відповідальність за злочин, передбачений ч. 1 або 2 ст. 358 Кримінального кодексу

В акті ревізії необхідно зазначити, якою службовою особою здійснено підроблення документа та яким саме чином, тобто внесено у офіційні документи неправдиві відомості (наприклад, внесення неправдивих відомостей у бухгалтерські книги) або підроблено документи (здійснено дописування, підчистку, заміну тексту чи окремих слів, дати, підпису чи інших реквізитів), відібрати пояснення від працівників об'єкта контролю, причетних до виявлених порушень, визначити розмір завданої шкоди (збитків)

Прокуратура

...

...

...

...

...

<...>

 

Додаток 2
до листа ГоловКРУ
06.05.2011 N 25-18/639

Мінімальні розміри матеріальної шкоди як кваліфікуючої ознаки за деякими статтями Кримінального кодексу України в розрізі 2001 - 2011 років

Стаття Кримінального кодексу України. Назва

Мінімальна кількість неоподатковуваних мінімумів доходів громадян як необхідна кваліфікуюча ознака для відповідного складу злочину

Розмір соціальної пільги (неоподатковуваного мінімуму доходів громадян), згідно якого визначається розмір нанесеної шкоди, грн.

2001 - 2003
(17,00)

2004
(61,50)

2005
(131,00)

2006
(175,00)

2007
(200,00)

2008
(257,50)

2009
(302,50)

2010
(434,50)

2011
(470,50)

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

11

Стаття 185.Крадіжка (внесено до Кримінального кодексу України в 2009 році)

Згідно частини 2 статті 51 Кодексу України про адміністративні правопорушення викрадення чужого майна вважається дрібним, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення не перевищує трьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (редакція станом на 24.06.2009 р.).
З 25.06.2009 р. для дрібної крадіжки визначено мінімальний розмір вартості викраденого майна - 0,2 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (Закон України від 4 червня 2009 року N 1449-VI <...>)

51,00

184,50

393,00

525,00

600,00

772,50

907,50;
60,5

86,90

94,10

Стаття 190.Шахрайство

До 24.06.2009 р. - три неоподатковуваних мінімуми доходів громадян.
3 25.06.2009 р.- 0,2 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян

51,00

184,50

393,00

525,00

600,00

772,50

907,50;
60,50

86,90

94,10

Стаття 191.Привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем

До 24.06.2009 р. - три неоподатковуваних мінімуми доходів громадян.
З 25.06.2009 р. - 0,2 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян

51,00

184,50

393,00

525,00

600,00

772,50

907,50;
60,50

86,90

94,10

Стаття 192.Заподіяння майнової шкоди шляхом обману або зловживання довірою

50

850,00

3075,00

6550,00

8750,00

10006,00

12875,00

15125,00

21725,00

23525,00

Стаття 194.Умисне знищення або пошкодження майна

250

425,00

15375,00

32750,00

43750,00

50000,00

64375,00

75625,00

108625,00

117625,00

Стаття 1971.Самовільне зайняття земельної ділянки та самовільне будівництво

100

1700,00

6150,00

13100,00

17500,00

20000,00

25750,00

30250,00

43450,00

47050,00

Стаття 202.Порушення порядку зайняття господарською діяльністю та діяльністю з надання фінансових послуг

1000

17000,00

61500,00

131000,00

175000,00

200000,00

257500,00

302500,00

434500,00

470500,00

Стаття 210.Нецільове використання бюджетних коштів, здійснення видатків бюджету чи надання кредитів з бюджету без встановлених бюджетних призначень або з їх перевищенням

1000

17000,00

61500,00

131000,00

175000,00

200000,00

257500,00

302500,00

434500,00

470500,00

Стаття 211.Видання нормативно-правових актів, що зменшують надходження бюджету або збільшують витрати бюджету всупереч закону

1000

17000,00

61500,00

131000,00

175000,00

200000,00

257500,00

302500,00

434500,00

470500,00

Стаття 212.Ухилення від сплати податків, зборів (обов'язкових платежів)

1000

17000,00

61500,00

131000,00

175000,00

200000,00

257500,00

302500,00

434500,00

470500,00

Стаття 2121.Ухилення від сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування

1000

17000,00

61500,00

131000,00

175000,00

200000,00

257500,00

302500,00

434500,00

470500,00

Стаття 364.Зловживання владою або службовим становищем

100

1700,00

6150,00

13100,00

17500,00

20000,00

25750,00

30250,00

43450,00

47050,00

Стаття 365.Перевищення влади або службових повноважень

100

1700,00

6150,00

13100,00

17500,00

20000,00

25750,00

30250,00

43450,00

47050,00

Стаття 367.Службова недбалість

100

1700,00

6150,00

13100,00

17500,00

20000,00

25750,00

30250,00

43450,00

117625,00

Стаття 423.Зловживання військовою службовою особою владою або службовим становищем

250

425,00

15375,00

32750,00

43750,00

50000,00

64375,00

75625,00

108625,00

117625,00

Стаття 424.Перевищення військовою службовою особою влади чи службових повноважень

250

425,00

15375,00

32750,00

43750,00

50000,00

64375,00

75625,00

108625,00

117625,00

Стаття 425.Недбале ставлення до військової служби

250

425,30

15375,00

32750,00

43750,00

50000,00

64375,00

75625,00

108625,00

117625,00

 




 
 
Copyright © 2003-2018 document.UA. All rights reserved. При використанні матеріалів сайту наявність активного посилання на document.UA обов'язково. Законодавство-mirror:epicentre.com.ua
RSS канали