ВЕРХОВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

від 7 лютого 2012 року

Колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України у складі: головуючого - Кривенка В. В., суддів - Гусака М. Б., Коротких О. А., Кривенди О. В., Маринченка В. Л., Панталієнка П. В., Прокопенка О. Б., Терлецького О. О., Тітова Ю. Г., розглянувши в порядку письмового провадження справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Сауляк" (далі - Товариство) до Міністерства охорони навколишнього природного середовища України (далі - Мінприроди), третя особа - Кабінет Міністрів України (за участю прокурора Закарпатської області), про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії, встановила:

У березні 2009 року Товариство звернулося до суду з позовом до Мінприроди, в якому з урахуванням уточнення позовних вимог просило визнати протиправною бездіяльність Мінприроди щодо відмови у розгляді заяви про видачу спеціального дозволу на користування надрами - на видобування корисних копалин Мужіївського родовища строком на 20 років та зобов'язати відповідача видати наказ про надання такого дозволу.

Позов обґрунтувало тим, що Товариство подало до Мінприроди належним чином оформлену заяву та документи згідно зі встановленим переліком для отримання спеціального дозволу на користування надрами Мужіївського родовища, а також дотримало обов'язок щодо узгодження питання надання спеціального дозволу з усіма відповідними державними органами та управліннями, однак відповідач відмовив у видачі такого дозволу, пославшись на статтю 5 Закону України від 26 грудня 2008 року N 835-VI "Про Державний бюджет України на 2009 рік" (далі - Закон N 835-VI).

Закарпатський окружний адміністративний суд постановою від 13 серпня 2009 року позов Товариства задовольнив частково: визнав протиправними дії Мінприроди щодо відмови у розгляді заяви з доданими до неї документами Товариства про надання спеціального дозволу на користування надрами, зобов'язав Мінприроди розглянути заяву та додані до неї документи та вирішити питання про видання наказу про надання Товариству спеціального дозволу на користування надрами - на видобування корисних копалин Мужіївського родовища строком на 20 років та надання такого дозволу.

Постановою від 17 грудня 2009 року Львівський апеляційний адміністративний суд постанову суду першої інстанції скасував та прийняв нове рішення про повне задоволення позову Товариства.

Вищий адміністративний суд України постановою від 27 квітня 2010 року рішення судів попередніх інстанцій скасував та прийняв нове - про відмову у задоволенні позовних вимог. При цьому зазначив, що на подане 6 березня 2009 року звернення Товариства про надання спеціального дозволу на користування надрами Мужіївського родовища без проведення аукціону Мінприроди 17 березня 2009 року відповіло відмовою, мотивуючи її нормою статті 5 Закону N 835-VI та відсутністю законодавчого врегулювання питання надання у 2009 році спеціальних дозволів на користування надрами. Відповідний Порядок їх надання було затверджено постановою Кабінету Міністрів України N 608 лише 17 червня 2009 року.

У скарзі про перегляд цього рішення позивач посилається на неоднакове та неправильне застосування положень законодавства, яке регулює питання надання у 2009 році спеціальних дозволів на користування надрами.

Скарга позивача підлягає задоволенню з таких підстав.

У листі першого заступника Міністра охорони навколишнього природного середовища України (далі - перший заступник Міністра) від 17 березня 2009 року зазначено, що Мінприроди, розглянувши лист Товариства від 6 березня 2009 року N 060309-1 про надання спеціального дозволу на користування надрами Мужіївського родовища без проведення аукціону, повідомляє: "згідно зі статтею 5 Закону України "Про Державний бюджет України на 2009 рік" продаж спеціальних дозволів на користування надрами у 2009 році здійснюється на аукціонах, крім випадків, визначених Кабінетом Міністрів України. Порядок проведення аукціонів з продажу спеціальних дозволів на користування надрами та порядок їх надання встановлюються Кабінетом Міністрів України. На цей час Кабінетом Міністрів України ще не затверджено Порядку надання у 2009 році спеціальних дозволів на користування надрами. З огляду на вищевикладене, перший заступник Міністра зазначає, що ваше прохання не може бути задоволене, а питання надання спеціального дозволу на користування надрами Мужіївського родовища може бути розглянуто тільки після прийняття Порядку надання у 2009 році спеціальних дозволів на користування надрами".

Цей лист позивач розцінив як бездіяльність Мінприроди і просив визнати її протиправною.

Суд першої інстанцій у межах заявленого позову розглянув справу та ухвалив відповідне рішення.

Суди апеляційної та касаційної інстанцій визнали цей лист дією Мінприроди щодо відмови у видачі спеціального дозволу на користування надрами.

З такими висновками судів апеляційної та касаційної інстанцій погодитися не можна, оскільки перший заступник Міністра у своєму листі не зазначив про неможливість надання Товариству спеціального дозволу без проведення аукціону. Він вказав на те, що питання надання спеціального дозволу на користування надрами Мужіївського родовища може бути розглянуто тільки після затвердження Порядку надання у 2009 році спеціальних дозволів на користування надрами.

Касаційний суд, відмовляючи у задоволенні позову, зазначив, що твердження позивача про беззаперечне право на отримання ним спеціального дозволу на користування надрами - на видобування корисних копалин Мужіївського родовища без проведення аукціону є безпідставними і не мають законодавчого об'єктивного підтвердження, в той час як Мінприроди цього питання не розглядало і відповідного рішення не ухвалювало.

Судам при розгляді цієї справи, в межах заявлених позовних вимог, необхідно було визначитися, чи є правомірною бездіяльність суб'єкта владних повноважень у тому випадку, коли закон зобов'язує його до ухвалення рішення на виконання владних управлінських функцій, а нормативний акт, який визначає порядок ухвалення таких рішень, відсутній.

Суд касаційної інстанції не може розглядати позовні вимоги осіб, які беруть участь у справі, що не були заявлені в суді першої інстанції (стаття 220 Кодексу адміністративного судочинства України).

Оскільки касаційний суд порушив наведені вимоги, ухвалене ним рішення підлягає скасуванню, а справа - направленню на новий касаційний розгляд.

На підставі наведеного та керуючись статтями 241 - 243 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України, постановила:

Заяву товариства з обмеженою відповідальністю "Сауляк" задовольнити.

Постанову Вищого адміністративного суду України від 27 квітня 2010 року скасувати, справу направити на новий розгляд до суду касаційної інстанції.

Постанова є остаточною і не може бути оскаржена, крім випадку, встановленого пунктом 2 частини першої статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України.

 

Головуючий

В. В. Кривенко

Судді:

М. Б. Гусак

 

О. А. Коротких

 

О. В. Кривенда

 

В. Л. Маринченко

 

П. В. Панталієнко

 

О. Б. Прокопенко

 

О. О. Терлецький

 

Ю. Г. Тітов





 
 
Copyright © 2003-2018 document.UA. All rights reserved. При використанні матеріалів сайту наявність активного посилання на document.UA обов'язково. Законодавство-mirror:epicentre.com.ua
RSS канали