ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

12.01.2011 р.

N 2-28/2397-2010

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів: головуючого: Мирошниченка С. В., суддів: Барицької Т. Л., Жукової Л. В., (доповідач), розглянувши касаційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "Крименерго" на рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 19.07.2010 р. та постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 28.09.2010 р. у справі N 2-28/2397-2010, за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Новий вік" до Відкритого акціонерного товариства "Крименерго" про визнання недійсними актів та рішення, в судовому засіданні взяли участь представники від: позивача - не з'явились, відповідача - не з'явились, встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Новий вік" звернулось до господарського суду з позовом про визнання актів ВАТ "Крименерго" від 23.03.2010 р., від 25.03.2010 р. та протокольного рішення від 15.04.2010 р. недійсними.

Ухвалою господарського суду Автономної Республіки Крим від 19.07.2010 р. провадження у справі N 2-28/2397-2010 в частині позовних вимог про визнання недійсними акта ВАТ "Крименерго" від 23.03.2010 р. про недопуск персоналу ВАТ "Крименерго" до приладів обліку електроенергії та електроустановок споживача та акта N 107881 від 25.03.2010 р. про порушення Правил користування електричною енергією, припинено на підставі пункту 1 частини 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України.

Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 19.07.2010 р. у справі N 2-28/2397-2010 (суддя Лукачов С. О.) позов ТОВ "Агрофірма "Новий вік" задоволено. Визнано недійсним рішення засідання комісії ВАТ "Крименерго" з розгляду актів про порушення ПКЕЕ, оформлене протоколом N 5163 від 15.04.2010 р. та стягнуто з ВАТ "Крименерго" 85,00 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 28.09.2010 р. у справі N 2-28/2397-2010 апеляційна скарга ВАТ "Крименерго" залишена без задоволення, рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 19.07.2010 р. у даній справі залишено без змін.

Рішення та постанова мотивовані тим, що відповідач безпідставно звинуватив позивача в демонтажі приладу обліку електричної енергії, оскільки позивач повідомив відповідача про крадіжку приладу обліку в день її виявлення.

ВАТ "Крименерго" з вищевказаними судовими рішеннями судів попередніх інстанцій не погодилося, подало касаційну скаргу, в якій посилаючись на порушення та неправильне застосування судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 19.07.2010 р. та постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 28.09.2010 р., а провадження у справі - припинити.

Скаржник стверджує, що спір, який виник у даній справі, не підлягає вирішенню в господарських судах України.

Сторони не скористалися своїм процесуальним правом на участь у засіданні суду касаційної інстанції.

Обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши, згідно ч. 1 ст. 1117 Господарського процесуального кодексу України, наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в судових рішеннях, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як встановлено господарськими судами, які приймали рішення у даній справі та підтверджується матеріалами справи, 30.11.2004 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Новий вік" та Відкритим акціонерним товариством "Крименерго" укладено договір N 78 про постачання електричної енергії.

Відповідно до пункту 9.5 вказаного договору, даний договір вважається щорічно продовженим на рік, якщо за місяць до закінчення строку дії договору ні одна із сторін не заявить про його розірвання або перегляд.

Також судами встановлено, що 31.03.2010 р. на адресу позивача надійшов акт ВАТ "Крименерго" від 23.03.2010 р. про недопуск персоналу відповідача до приладів обліку електроенергії та електроустановок споживача.

25.03.2010 р. уповноваженою особою позивача під час перевірки об'єкту "промбаза" було встановлено, що прилад обліку електроенергії було викрадено, про що було негайно повідомлено в Первомайський РОВД та диспетчеру РЕМ - по телефону.

Після отримання такого повідомлення працівники Первомайського РЕМ ВАТ "Крименерго" прибули на об'єкт та склали акт N 107881, в якому зафіксували порушення Правил користування електричною енергією, затверджених постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики від 31.07.96 р. N 28, а саме: "самовільний демонтаж приладу обліку електроенергії без дозволу енергозапезпечуючої організації".

Оскільки перевіркою було встановлено, що позивач самовільно провів демонтаж приладу обліку електроенергії без дозволу енергопостачальника, комісією відповідача по розгляду актів про порушення Правил користування електричною енергією складено протокол від 15.04.2010 р. N 5163, згідно якого комісією здійснено перерахунок обсягу недооблікованої електричної енергії за період з 25.09.2009 р. по 25.03.2010 р., та зроблено висновок про те, що до сплати за актом N 107881 підлягає сума у розмірі 30857,72 грн.

Скаржник, посилаючись на ч. 2 ст. 20 Господарського кодексу України, ст. 16 Цивільного кодексу України, стверджує, що рішення комісії ВАТ "Крименерго" про необхідність перерахунку недооблікованої електроенергії за своїми ознаками не носить характеру обов'язкових до виконання ненормативних актів, а отже, не може бути оскаржене у порядку господарського судочинства.

Як зазначив суд апеляційної інстанції, відповідно до ст. 20 Господарського кодексу України держава забезпечує захист прав і законних інтересів суб'єктів господарювання та споживачів. Причому права та законні інтереси зазначених суб'єктів захищаються, зокрема, шляхом визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших суб'єктів, що суперечать законодавству, ущемляють права та законні інтереси суб'єкта господарювання або споживачів; визнання недійсними господарських угод з підстав, передбачених законом.

Суд касаційної інстанції погоджується з висновками апеляційного суду стосовно того, що саме таким актом і являється оскаржуване позивачем рішення у вигляді протоколу засідання комісії ВАТ "Крименерго" від 15.04.2010 р. N 5163.

Крім того, колегія суддів вважає, що доводи скаржника про те, що оскаржуване рішення комісії відноситься до актів ненормативного характеру не заслуговують на увагу, та спростовуються нормами статті 235 Господарського кодексу України, де вказано, що за порушення господарських зобов'язань до суб'єктів господарювання та інших учасників господарських відносин можуть застосовуватися оперативно-господарські санкції - заходи оперативного впливу на правопорушника з метою припинення або попередження повторення порушень зобов'язання, що використовуються самими сторонами зобов'язання в односторонньому порядку. До суб'єкта, який порушив господарське зобов'язання, можуть бути застосовані лише ті оперативно-господарські санкції, застосування яких передбачено договором.

Частиною 1 статті 236 Господарського кодексу України встановлено види господарсько-оперативних санкцій, серед яких, зокрема, передбачено встановлення в односторонньому порядку на майбутнє додаткових гарантій належного виконання зобов'язань стороною, яка порушила зобов'язання: зміна порядку оплати продукції (робіт, послуг), переведення платника на попередню оплату продукції (робіт, послуг) або на оплату після перевірки їх якості тощо.

Згідно з частиною 2 вищезазначеної статті перелік оперативно-господарських санкцій, встановлений у її першій частині, не є вичерпним.

Сторони можуть передбачити у договорі також інші оперативно-господарські санкції.

Така ж позиція викладена, зокрема, у постанові Верховного Суду України у справі N 2-15/1783-2009.

Виходячи з викладеного, дане рішення постачальника електричної енергії є оперативно-господарською санкцією, а не актом ненормативного характеру в розумінні ч. 2 ст. 20 Господарського кодексу України.

За ч. 2 ст. 237 цього Кодексу порядок застосування сторонами конкретних оперативно-господарських санкцій визначається договором. У разі незгоди із застосуванням оперативно-господарської санкції заінтересована сторона може звернутися до суду із заявою про скасування такої санкції та відшкодування збитків, завданих її застосуванням.

Як неодноразово згадувалось вище та зазначено господарськими судами, у акті N 107881 від 25.03.2010 р. працівники відповідача зафіксували порушення позивачем правил, шляхом самовільного демонтажу приладу обліку без дозволу енергопостачальника.

Разом з тим, попередніми судовими інстанціями встановлено, що 25.03.2010 р. о 7:30 ранку після виявлення працівником позивача зникнення прибору обліку електроенергії, останній повідомив Первомайський РВВС, про що свідчить запис N 329 у Книзі обліку пригод Первомайського РВВС від 25 березня 2010 року о 7:30.

Колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується з твердженнями місцевого та апеляційного господарського суду з приводу того, що зазначені дії позивача свідчать про вжиття ним усіх можливих заходів, необхідних для встановлення осіб, які здійснили крадіжку приладу обліку електричної енергії.

Крім того, у подальшому, позивач звернувся з заявою до правоохоронних органів, в якій просив прийняти заходи щодо заподіяного правопорушення, однак йому було відмовлено у порушенні кримінальної справи у зв'язку з тим, що товариству з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Новий вік" не було завдано матеріального збитку.

Також касаційна інстанція погоджується з судом першої та другої інстанцій стосовно того, що факт звернення позивача до правоохоронних органів з повідомлення про крадіжку прибору обліку та у подальшому повідомлення про це відповідача, є достатнім доказом того, що відповідач виконав усі необхідні дії по своєчасному повідомленню належних осіб про факт зникнення прибору обліку і вважає, що суди дійшли вмотивованого висновку щодо визнання недійсним рішення засідання комісії ВАТ "Крименерго" з розгляду актів про порушення ПКЕЕ, оформленого протоколом N 5163 від 15.04.2010 р., оскільки відповідачем не доведено належними та допустимими доказами наявність підстав вважати, що позивач самовільно провів демонтаж приладу обліку.

З урахуванням меж перегляду справи в касаційній інстанції, колегія суддів вважає, що під час розгляду справи фактичні її обставини були встановлені місцевим та апеляційним господарськими судами на підставі всебічного, повного і об'єктивного дослідження поданих доказів, висновки судів відповідають цим обставинам і їм дана належна юридична оцінка з правильним застосуванням норм матеріального і процесуального права, у зв'язку з чим підстав для скасування рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 19.07.2010 р. та постанови Севастопольського апеляційного господарського суду від 28.09.2010 р. у справі N 2-28/2397-2010 не вбачається.

Керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України постановив:

Касаційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "Крименерго" залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 19.07.2010 р. та постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 28.09.2010 р. у справі N 2-28/2397-2010 залишити без змін.

  

Головуючий

С. Мирошниченко

Судді:

Т. Барицька

 

Л. Жукова

  




 
 
Copyright © 2003-2018 document.UA. All rights reserved. При використанні матеріалів сайту наявність активного посилання на document.UA обов'язково. Законодавство-mirror:epicentre.com.ua
RSS канали