ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ПОСТАНОВА

29.12.2009 р.

N 2а-17317/09/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого - судді Клименчук Н. М., при секретарі судового засідання  - Сергієнко-Колодій В. В., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Київської міської державної адміністрації до Київської міської організації Всеукраїнського об'єднання "Свобода", Громадської ініціативи "Ми їм не віримо, ми їх знищимо", Всеукраїнської громадської організації "Коаліція учасників Помаранчевої революції", Київської міської партійної організації "Батьківщина", Київської міської організації Партія Регіонів про обмеження права на мирні зібрання (представники сторін: від Київської міської державної адміністрації - Слободенюк М. С., від Київської міської організації Всеукраїнського об'єднання "Свобода" - не з'явились, від Громадської ініціативи "Ми їм не віримо, ми їх знищимо" - не з'явились, від Всеукраїнської громадської організації "Коаліція учасників Помаранчевої революції" - не з'явились, від Київської міської партійної організації "Батьківщина" - не з'явились, від Київської міської організації Партія Регіонів - Шемелинець Л. М.), встановив:

Київська міська державна адміністрація (далі - позивач) 28 грудня 2009 року звернулась до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом про обмеження права на мирні зібрання шляхом заборони проведення з 9 січня 2010 року масових заходів на Майдані Незалежності в місті Києві Київською міською організацією Всеукраїнського об'єднання "Свобода", Громадською ініціативою "Ми їм не віримо, ми їх знищимо", Всеукраїнською громадською організацією "Коаліція учасників Помаранчевої революції", Київською міською партійною організацією "Батьківщина", Київською міською організацією Партія Регіонів.

На адресу Окружного адміністративного суду міста Києва 29 грудня 2009 року надійшла заява про уточнення позовних вимог, в якій представник позивача просив обмежити право на мирні зібрання шляхом заборони проведення з 9 січня 2010 року по 5 лютого 2010 року масових заходів на Майдані Незалежності в місті Києві.

З метою забезпечення прав і свобод громадян, запобіганню заворушенням і злочинам, загрози здоров'ю населення, правам та свободам інших людей позивач просив суд встановити відповідачам обмеження щодо проведення масових заходів з 9 січня 2010 року по 5 лютого 2010 року на Майдані Незалежності в місті Києві.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 грудня 2009 року відкрито провадження у адміністративній справі.

У судовому засіданні 29 грудня 2009 року оголошено перерву до 13 год. 30 хв.

У судовому засіданні представник позивача позов підтримав та дав аналогічні пояснення.

Представник відповідача Київської міської організації Партія Регіонів проти позову заперечував.

Представники відповідачів Київської міської організації Всеукраїнського об'єднання "Свобода", Громадської ініціативи "Ми їм не віримо, ми їх знищимо", Всеукраїнської громадської організації "Коаліція учасників Помаранчевої революції", Київської міської партійної організації "Батьківщина" у судове засідання не з'явились.

Представником позивача надано акт про повідомлення відповідачів у справі телефонограмами із зазначенням часу та місця розгляду справи.

Відповідно до статті 38 Кодексу адміністративного судочинства України судовий виклик осіб, які беруть участь у даній справі, здійснено за допомогою телефонного зв'язку. Всі учасники судового розгляду повідомлені належним чином про час та місце судового розгляду, а тому відповідно до правил адміністративного судочинства суд розглядає справу без участі не з'явившихся відповідачів. Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Масові заходи мають різну політичну ціль, спрямованість, а також збігаються у часі та місці їх проведення.

Разом із цим, право громадян збиратися мирно, без зброї, проводити мітинги, збори, походи і демонстрації, про які завчасно сповіщаються органи виконавчої влади чи місцевого самоврядування, гарантується статтею 39 Конституції України. Проведення вказаних акцій не повинно порушувати громадський порядок, права і свободи інших людей, створювати небезпеку заворушень чи злочинів, загрожувати здоров'ю населення.

Відповідно до Рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням Міністерства внутрішніх справ України щодо офіційного тлумачення положення частини першої статті 39 Конституції України про завчасне сповіщення органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування про проведення зборів, мітингів, походів і демонстрацій (справа щодо завчасного сповіщення про масові зібрання) від 19 квітня 2001 року N 4рп/2001 (справа N 1-30/2001), організатори таких мирних зібрань мають сповістити зазначені органи про проведення заходів заздалегідь, тобто у прийнятні строки, що передують даті їх проведення. Ці строки не повинні обмежувати передбачене статтею 39 Конституції України право громадян, а має служити його гарантією і водночас надавати можливість відповідним органам вжити заходів щодо безперешкодного проведення громадянами зборів, мітингів, походів і демонстрацій, забезпечення громадського порядку, прав і свобод інших людей. При здійсненні громадянами права на свободу думки і слова на вільне поширення своїх поглядів і переконань не повинно бути посягань на права і свободи, честь і гідність інших людей.

Відповідно до статті 38 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" на виконавчий орган Київради (Київську міську державну адміністрацію) покладено вжиття заходів щодо забезпечення державного і громадського порядку, життєдіяльності підприємств, установ і організацій, забезпечення захисту здоров'я людей. Разом з тим, Конституція України та Кодекс адміністративного судочинства України наділяє Київську міську державну адміністрацію повноваженнями щодо звернення до суду з позовною заявою про обмеження права на проведення масових акцій.

Як вбачається із змісту повідомлень відповідачів, наявних в матеріалах справи, проведення масових акцій одними представниками є свого роду реакцією на намір провести акцію іншими, що, в свою чергу, не виключає можливості змін організаторами місць акцій та часу їх проведення.

Оскільки заплановані відповідачами маршрути проведення масових акцій збігаються по місцю і часу їх проведення, політичні та інші погляди відповідачів є протилежними один одному, існує реальна загроза виникнення заворушень, загрози здоров'ю населення, правам та свободам інших людей.

Відповідно до статей 37, 45, 60 Конституції України, пункту 2 статті 8 Закону України "Про столицю України - місто-герой Київ", розпорядженням Київської міської державної адміністрації "Про обмеження рівня гучності при проведенні заходів на Майданні Незалежності" від 30 липня 1999 року N 1255, рішенням Київської міської ради від 29 червня 2000 року N 225/946 дозволено проведення в центральній частині міста Києва культурно-масових заходів тільки загальнодержавного значення в дні національних свят.

До Київської міської державної адміністрації від деяких з відповідачів надійшли повідомлення про проведення безстрокових акцій на Майдані Незалежності, проте рішенням Київської міської ради від 24 червня 1999 року N 317/418 не передбачено проведення безстрокових акцій. А відповідно до пунктів 4, 7.10 зазначеного рішення заходи можуть проводитись з 9 до 23 години, учасники заходів повинні залишити територію, на якій проводились заходи, після їх закінчення.

Для проведення масових заходів на Майдані Незалежності необхідне погодження заступника голови Київської міської державної адміністрації (відповідно до рішення Київської міської ради від 3 лютого 2009 року N 106).

Проте відповідачами зазначеного погодження заступника голови Київської міської державної адміністрації отримано не було.

За вимогами частини 5 статті 182 Кодексу адміністративного судочинства України суд задовольняє позов про обмеження щодо реалізації права на мирні зібрання в інтересах національної безпеки лише у випадку, якщо проведення зборів, мітингів, походів, демонстрацій, чи інших зібрань може створити реальну небезпеку заворушень чи злочинів, загрозу населенню або правам і свободам інших людей.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про основи національної безпеки України" національна безпека - захищеність життєво важливих інтересів людини і громадянина, суспільства і держави, за якої забезпечуються сталий розвиток суспільства, своєчасне виявлення, запобігання і нейтралізація реальних та потенційних загроз національним інтересам; національні інтереси - життєво важливі матеріальні, інтелектуальні і духовні цінності Українського народу як носія суверенітету і єдиного джерела влади в Україні, визначальні потреби суспільства і держави, реалізація яких гарантує державний суверенітет України та її прогресивний розвиток. Відповідно до ст. 3 даного Закону об'єктам національної безпеки є людина і громадянин - їхні конституційні права і свободи. Згідно статей 27, 34, 49, 50 Конституції України кожен має право захищати своє життя і здоров'я, життя і здоров'я інших людей від протиправних посягань; держава забезпечує санітарно-епідемічне благополуччя; кожен має право на безпечне для життя і здоров'я довкілля.

За таких обставин, суд приходить до висновку про обґрунтованість підстав адміністративного позову, а тому позов визнається таким, що підлягає задоволенню з метою захисту прав і свобод мешканців міста Києва в частині встановлення обмеження відповідачам права на мирні зібрання.

З урахуванням викладеного, керуючись статтями 9, 69 - 71, 158 - 163, 167, 182 Кодексу адміністративного судочинства України, суд постановив:

1. Позов задовольнити.

2. Заборонити Київській міській організації Всеукраїнського об'єднання "Свобода", Громадській ініціативі "Ми їм не віримо, ми їх знищимо", Всеукраїнської громадської організації "Коаліція учасників Помаранчевої революції", Київській міській партійній організації "Батьківщина", Київській міській організації Партія Регіонів проведення масових заходів на Майдані Незалежності міста Києва з 9 січня 2010 року по 5 лютого 2010 року.

Постанова суду підлягає негайному виконанню.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня її складення за правилами, встановленими статтями 185 - 187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження з наступним поданням протягом двадцяти днів апеляційної скарги. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

 

Суддя

Н. М. Клименчук

 




 
 
Copyright © 2003-2018 document.UA. All rights reserved. При використанні матеріалів сайту наявність активного посилання на document.UA обов'язково. Законодавство-mirror:epicentre.com.ua
RSS канали