КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

24.03.2011 р.

 N 2а-10333/10/2670

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого - судді  Пилипенко О. Є., суддів - Аліменко В. О. та Глущенко Я. Б., при секретарі - Гончар Н. О., розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 18 листопада 2010 р. у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Міністерства освіти і науки України про визнання наказу Міністерства освіти і науки України N 802 від 02.09.2008 р. невідповідним та зобов'язання розробити альтернативний механізм вступу у вузи, усунути дискримінацію за релігійними переконаннями, встановила:

У липні 2009 року позивач - ОСОБА_2 звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва із адміністративним позовом до Міністерства освіти і науки України про визнання наказу Міністерства освіти і науки України N 802 від 02.09.2008 р. невідповідним та зобов'язання розробити альтернативний механізм вступу у вузи, усунути дискримінацію за релігійними переконаннями.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 18 листопада 2010 року у задоволенні позовних вимог відмовлено повністю.

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану постанову суду і направити справу на новий розгляд до суду 1-ї інстанції. Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що судом першої інстанції було порушено норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

У судове засідання сторони та їх представники не з'явилися, причини неявки суду невідомі, про розгляд справи були повідомлені належним чином.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні - не обов'язкова, колегія суддів у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності представників сторін.

Згідно ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення, а постанова Окружного адміністративного суду м. Києва від 18 листопада 2010 року - без змін виходячи із наступного.

Відповідно до ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

У відповідності до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судом встановлено, що позивач звернувся до суду з позовом про визнання наказу Міністерства освіти і науки України N 802 від 02.09.2008 року невідповідним та зобов'язання розробити альтернативний механізм вступу у вузи, усунути дискримінацію за релігійними переконаннями. Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що відповідачем порушено права позивача на вишу освіту, що полягало у примусовому запровадженні походженні зовнішнього незалежного оцінювання, що неприпустимо для віруючих через їх релігійні та філософські переконання.

Позивач також вважає, що використання на супровідних документах з ЗНО наліпок з штрих кодами та номерів подібних до ідентифікаційних з метою внесення інформації в глобальні електронні системи освіти порушує ст. 32 Конституції України та зневажає релігійні переконання позивача.

Крім цього, позивачу було відмовлено в прийомі документів в ПДАБА в м. Дніпропетровську через відмову Міністерства освіти та науки України.

Приймаючи рішення про відмову у задоволенні позовних вимог суд першої інстанції виходив з того, що прийняття відповідачем рішення про скасування зовнішнього незалежного оцінювання для осіб, які через свої релігійні або інші переконання відмовляються від прийняття ідентифікаційного номера, буде втручанням в компетенцію Кабінету Міністрів України та порушенням положень статей 6, 19, 116, 117 Конституції України. Окрім того, судом першої інстанції встановлено, що оскаржуваний наказ Міністерства освіти і науки України від 02.09.2008 N 802, який є предметом розгляду у справі, визнано таким, що втратив чинність згідно з наказом Міністерства освіти і науки від 18.09.2009 N 873, яким затверджено нові умови прийому до вищих навчальних закладів України.

Колегія суддів погоджується із наведеним висновком суду першої інстанції, оскільки він знайшов своє підтвердження під час апеляційного розгляду справи.

Відповідно до ст. 4 Закону України "Про свободу совісті та релігійні організації" громадяни України є рівними перед законом і мають рівні права в усіх галузях економічного, політичного, соціального і культурного життя незалежно від їх ставлення до релігії.

Законом України "Про освіту" передбачено, що заклади освіти в Україні незалежно від форм власності відокремлені від церкви (релігійних організацій), мають світський характер, крім закладів освіти, заснованих релігійними організаціями.

Також, ст. 53 Конституції України передбачено, що громадяни мають право безоплатно здобути вищу освіту в державних і комунальних навчальних закладах на конкурсній основі.

В Україні створені умови задля того, щоб молодь відповідно до Конституції України мала можливість безоплатно здобути вищу освіту в державних і комунальних вищих навчальних закладах на конкурсній основі. Основою конкурсу під час прийому на навчання визначені знання вступника та його спроможність навчатись у вищому навчальному закладі (успішно засвоювати програмний матеріал, а також своєчасно виконувати графік навчального процесу). Саме для виявлення рівня знань вступника та його спроможні успішно навчатись приймальні комісії проводять конкурсні вступні випробування.

На виконання Указу Президента України від 04.07.2005 N 1013 "Про невідкладні заходи щодо забезпечення функціонування та розвитку освіти в Україні", постанови Кабінету Міністрів України від 31 грудня 2005 року N 1312 "Про невідкладні заходи щодо запровадження зовнішнього незалежного оцінювання та моніторингу якості освіти", починаючи з 2008 року запроваджено повний перехід на прийом до вищих навчальних закладів за результатами зовнішнього незалежного оцінювання знань вступників.

Запровадження зовнішнього незалежного оцінювання - це один із стратегічних напрямів державної політики України в галузі освіти, який гарантує рівні права при вступі на навчання до вищих навчальних закладів усім абітурієнтам, незалежно від року здобуття повної загальної середньої освіти, матеріального стану їх батьків, або інших осіб, які фінансують їх навчання. Головна умова вступу - ґрунтовні знання.

Згідно з ст. 116 Конституції України проведення політики у сфері освіти забезпечує Кабінет Міністрів України.

На виконання указів Президента України від 4 липня 2005 року N 1013 "Про невідкладні заходи щодо забезпечення функціонування та розвитку освіти в Україні" та від 20 березня 2008 року N 244 "Про додаткові заходи щодо підвищення якості освіти в Україні", постановами Кабінету Міністрів України від 25 серпня 2004 р. N 1095 "Деякі питання запровадження зовнішнього оцінювання та моніторингу якості освіти" та від 31 грудня 2005 р. N 1312 "Про невідкладні заходи щодо запровадження зовнішнього незалежного оцінювання та моніторингу якості освіти", починаючи з 2006 року в Україні поетапно запроваджується зовнішнє незалежне оцінювання навчальних досягнень осіб, які виявили бажання вступати до вищих навчальних закладів.

Відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 16 жовтня 2008 р. N 1352 "Про затвердження комплексного плану заходів з розвитку освіти в Україні на період до 2011 року", починаючи з 2010 року результати зовнішнього незалежного оцінювання зараховуватимуться лише як вступні випробування до вищих навчальних закладів.

Таким чином, запровадження зовнішнього незалежного оцінювання було здійснено Кабінетом Міністрів України в межах його компетенції на виконання указів Президента України.

В силу ст. ст. 106 і 117 Конституції України укази і розпорядження Президента України є обов'язковими до виконання на території України, так само, як й постанови і розпорядження Кабінету Міністрів України, в тому числі й для Міністерства освіти і науки, яке є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади із забезпечення реалізації державної політики у сфері освіти (пункт 1 Положення про Міністерство освіти і науки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19 грудня 2006 р. N 1757).

У зв'язку із вище зазначеним, колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що прийняття відповідачем рішення про скасування зовнішнього незалежного оцінювання для осіб, які через свої релігійні або інші переконання відмовляються від прийняття ідентифікаційного номера, буде втручанням в компетенцію Кабінету Міністрів України та порушенням положень статей 6, 19, 116, 117 Конституції України.

Варто також зазначити, що ст. 35 Конституції України та Закон України "Про свободу совісті та релігійні організації" не встановлюють для зазначених осіб яких-небудь додаткових прав чи привілеїв, якими позивач обґрунтовує правомірність своїх позовних вимог.

Законодавство про освіту також не встановлює для осіб, які через свої релігійні переконання відмовилися від прийняття ідентифікаційного номера, іншого порядку, відмінного від загального для всіх, вступу у вищі навчальні заклади, та права зазначених осіб на такий особливий порядок вступу.

Відповідно до ст. 4 Закону України "Про свободу совісті та релігійні організації" громадяни України є рівними перед законом і мають рівні права в усіх галузях економічного, політичного, соціального і культурного життя незалежно від їх ставлення до релігії. В офіційних документах ставлення громадянина до релігії не вказується. Будь-яке пряме чи непряме обмеження прав, встановлення прямих чи непрямих переваг громадян залежно від їх ставлення до релігії, так само як і розпалювання пов'язаних з цим ворожнечі й ненависті чи ображання почуттів громадян, тягнуть за собою відповідальність, встановлену законом.

Скасування зовнішнього незалежного оцінювання для громадян за релігійною ознакою, в т. ч. й для позивача, буде порушенням конституційного принципу рівності прав і свобод громадян та неправомірним наданням позивачу привілеїв і переваг за релігійною ознакою, що порушуватиме частину другу статті 24 Конституції України та ст. 4 Закону України "Про свободу совісті та релігійні організації".

Колегія суддів апеляційної інстанції звертає також увагу на те, що оскаржуваний наказ Міністерства освіти і науки від 02.09.2008 року N 802, визнано таким, що втратив чинність на підставі прийняття та затвердження нових умов прийому до вищих навчальних закладів України від 18.09.2009 року N 873 і тому жодних правових наслідків для апелянта на сьогоднішній день не створює.

За таких обставин колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції було вірно встановлено фактичні обставини справи, надано належну оцінку дослідженим доказам. В зв'язку з цим колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 18 листопада 2010 року - без змін.

Керуючись ст. ст. 41, 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, колегія суддів ухвалила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 18 листопада 2010 року - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 18 листопада 2010 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня її складання в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

 

Головуючий суддя:

О. Є. Пилипенко

Судді:

В. О. Аліменко

 

Я. Б. Глущенко

 




 
 
Copyright © 2003-2018 document.UA. All rights reserved. При використанні матеріалів сайту наявність активного посилання на document.UA обов'язково. Законодавство-mirror:epicentre.com.ua
RSS канали