ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

15.04.2010 р.

N К-36133/09

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі - Гашицького О. В. (головуючий суддя, суддя-доповідач), Лиски Т. О., Рецебуринського Ю. Й., Сороки М. О., Штульман І. В., секретаря судового засідання - Фіцай Є. В. (за участю Гаврищука А. В. - представника Кабінету Міністрів України), розглянувши в судовому засіданні за касаційною скаргою Кабінету Міністрів України на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 1 квітня 2008 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 21 липня 2009 року справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Кабінету Міністрів України про визнання окремих положень постанови Кабінету Міністрів України від 3 січня 2002 р. N 1 "Про підвищення розмірів пенсій та інших соціальних виплат окремим категоріям пенсіонерів, фінансування яких здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету" незаконними, установила:

У січні 2008 року ОСОБА_1 звернувся до суду з цим позовом.

Зазначав, що постановою Кабінету Міністрів України від 3 січня 2002 р. N 1 "Про підвищення розмірів пенсій та інших соціальних виплат окремим категоріям пенсіонерів, фінансування яких здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету" (далі - Постанова N 1) встановлено розмір, який становить 19,91 грн., виходячи з якого відповідно до підпунктів "а" і "б" пункту 2 цієї постанови провадиться розрахунок зокрема пенсій, передбачених Законом України від 28 лютого 1991 року N 796-XII "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (далі - Закон N 796-XII).

Посилаючись на те, що обрахування розмірів призначених йому на підставі статей 54, 50 Закону N 796-XII державної та додаткової (за шкоду, заподіяну здоров'ю) пенсій, здійснене органами Пенсійного фонду України виходячи з розміру 19,91 грн., не відповідає положенням статті 46 Конституції України, позивач просив визнати Постанову N 1 в частині встановлення розміру 19,91 грн. для обрахування пенсій на підставі підпунктів "а" і "б" пункту 2 цієї постанови незаконною з моменту набрання чинності Законом України від 5 жовтня 2006 року N 231-V "Про внесення змін до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 1 квітня 2008 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 21 липня 2009 року, позов задоволено частково: Постанову N 1 визнано в частині застосування розміру 19,91 грн. для підпунктів "а" і "б" пункту 2. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

У касаційній скарзі Кабінет Міністрів України, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанцій норм матеріального права при розв'язанні спору в частині задоволення позову, просить скасувати їхні рішення й ухвалити нове - про відмову в позові повністю.

Перевіривши доводи, викладені у касаційній скарзі, правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, правильність правової оцінки обставин у справі в межах, визначених статтею 220 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України), судова колегія дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Предметом розгляду в цій справі є постанова Кабінету Міністрів України яка носить нормативно - правовий характер. При розв'язанні спору слід керуватися статтею 171 Кодексу адміністративного судочинства, якою для цієї категорії справ встановлено особливе провадження: право оскаржити нормативно-правовий акт мають особи, щодо яких його застосовано, а також особи, які є суб'єктом правовідносин, у яких буде застосовано цей акт.

ОСОБА_1 належить до категорії 2 осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, і має право на отримання передбачених статтями 50 та 54 Закону N 796-XII державної пенсії та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, розміри яких обраховано органами Пенсійного фонду України виходячи з положень підпунктів "а" і "б" пункту 2 Постанови N 1 щодо застосування для обрахунку розміру 19,91 гривні.

Згідно з частиною третьою статті 67 Закону N 796-XII (у редакції, чинній на час виникнення та існування спірних відносин у цій справі) у разі збільшення визначеного законом розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, підвищується розмір призначеної пенсії особам, віднесеним до категорії 1, 2, 3, 4, розмір щомісячної компенсації сім'ям за втрату годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Аналіз зазначеної норми, яка є імперативною, свідчить, що підставою для перерахунку пенсії є встановлення нового розміру прожиткового мінімуму і цей перерахунок проводиться з дня встановлення цього мінімуму.

Задовольняючи частково позов, суди правильно виходили з того, що обчислення розмірів пенсій виходячи з розміру, встановленого Постановою N 1, який становить 19,91 грн., є порушенням засад пріоритету законів над підзаконними актами, тому застосуванню підлягають положення наведених норм Закону N 796-XII виходячи з розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, установленого в законах про держбюджет на відповідний рік, з урахуванням якого визначається мінімальний розмір пенсії за віком (на підставі частини першої статті 28 Закону України від 9 липня 2003 року N 1058-IV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування").

Відповідно до частини восьмої статті 171 КАС України суд може визнати нормативно - правовий акт незаконним чи таким, що не відповідає правовому акту вищої юридичної сили, повністю або в окремій його частині.

За правилами частини першої статті 224 КАС України, якщо суди не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні оскаржуваних судових рішень, то суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін.

Керуючись статтями 220, 221, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Вищого адміністративного суду України ухвалила:

Касаційну скаргу Кабінету Міністрів України залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 1 квітня 2008 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 21 липня 2009 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, її може бути оскаржено в порядку провадження за винятковими обставинами відповідно до положень статей 237 - 239 Кодексу адміністративного судочинства України.

 

Судді:

 

 




 
 
Copyright © 2003-2018 document.UA. All rights reserved. При використанні матеріалів сайту наявність активного посилання на document.UA обов'язково. Законодавство-mirror:epicentre.com.ua
RSS канали