ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

19.01.2012 р.

N К-2409/08

Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів: головуючого - судді Бутенка В. І., суддів - Гашицького О. В., Мойсюка М. І., Ситникова О. Ф., Штульман І. В., при секретарі - Крапивкі Л. А. (за участю представників відповідача - Кармазіна Р. В., Сеннікової Ю. В.), розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку касаційного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_6 до Національного банку України про визнання частково нечинною постанови Правління Національного банку України N 168 від 10 травня 2007 року, встановив:

У серпні 2007 року ОСОБА_6 звернувся до суду із вказаним позовом в якому просив визнати нечинним абзац 4 п. 3.1,п. 3.5 та п. 3.6 Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту, затверджених постановою Правління Національного банку України N 168 від 10.05.2007 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначав, що вказані Правила порушують його права та охоронювані законом інтереси, а саме порушено його право на отримання дивідендів як акціонера та вкладника банку, оскільки приписи цих правил забороняють банківським установам отримувати плату за надані ними послуги, що може призвести до недоотримання прибутку банком, а відтак і зменшення розміру його доходу як акціонера банку.

Постановою окружного адміністративного суду м. Києва від 12 листопада 2007 року позовні вимоги ОСОБА_6 задоволено частково.

Визнано нечинним та протиправним абзац 4 п. 3.1, а також протиправним абзац 1 п. 3.5 Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту, затверджених постановою Правління Національного банку України N 168 від 10.05.2007 року.

В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 25 січня 2008 року це рішення скасовано, а провадження у справі закрито.

В касаційній скарзі представник позивача за довіреністю - ОСОБА_7, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права, просить скасувати зазначене судове рішення та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Скасовуючи постанову окружного суду та закриваючи провадження у справі, суд апеляційної інстанції виходив з того, що ОСОБА_6 як акціонер та вкладник АКБ "Правекс-Банк" не наділений повноваженнями представляти його інтереси, оскільки банк є юридичною особою та самостійно здійснює свої повноваження щодо захисту порушених прав.

Як видно з матеріалів справи, позивач у позовній заяві зазначає, що є акціонером та вкладником банку "Правекс-Банк".

В той же час в оскаржуваній ухвалі апеляційного суду вказано, що позивач приймає участь у справі не як представник юридичної особи - АКБ "Правекс-Банк", а як акціонер вказаного банку. Крім того, у позові він зазначив лише своє прізвище та ініціали, що свідчить про його участь у справі як фізичної особи.

Разом з тим, апеляційним судом не досліджувався правовий статус позивача ОСОБА_6 в контексті даного спору, а також не з'ясовувалось чи є позивач акціонером АКБ "Правекс-Банк".

Таким чином, судом апеляційної інстанції не було вжито необхідних мір для з'ясування всіх обставин у справі та не з'ясовано належності ОСОБА_8 до акціонерів АКБ "Правекс-Банк".

При цьому, згідно запису судового засідання від 25 січня 2008 року Київським апеляційним адміністративним судом проголошено вступну та резолютивну частину постанови про скасування постанови окружного адміністративного суду м. Києва від 12.11.2007 року та прийняття нової постанови про відмову в задоволенні позовних вимог.

З огляду на наведене, колегія суддів звертає увагу на зазначені розбіжності запису судового засідання з ухвалою, постановленою Київським апеляційним адміністративним судом 25 січня 2008 року, які необхідно врахувати при розгляді цієї справи і прийнятті у ній відповідного рішення.

Не приймаються до уваги доводи касаційної скарги стосовно не направлення на адресу позивача повідомлення про дату, час та місце судового розгляду цієї справи в суді апеляційної інстанції, оскільки матеріали справи містять повідомлення про вручення поштового відправлення, адресоване ОСОБА_6 та направлене на його адресу 10 січня 2008 року (а. с. 125).

За таких обставин, колегія суддів вважає, що суд апеляційної інстанції внаслідок неповного з'ясування обставин справи дійшов передчасного висновку про закриття провадження у справі.

За правилами ч. 2 ст. 227 КАС України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.

З огляду на викладене, рішення суду апеляційної інстанції не можна визнати таким, що відповідає вимогам закону, а тому воно підлягає скасуванню з направленням справи на новий судовий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Під час розгляду суду слід звернути увагу на наведене та у відповідності із вимогами закону вирішити цей спір.

Керуючись ст. ст. 220, 221, 223, 227, 230 КАС України, суд ухвалив:

Касаційну скаргу ОСОБА_7, представника ОСОБА_6, задовольнити частково.

Ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 25 січня 2008 року скасувати.

Справу за позовом ОСОБА_6 до Національного банку України про визнання частково нечинною постанови Правління Національного банку України N 168 від 10 травня 2007 року направити до суду апеляційної інстанції на новий судовий розгляд.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.

 

Судді:

 

 




 
 
Copyright © 2003-2018 document.UA. All rights reserved. При використанні матеріалів сайту наявність активного посилання на document.UA обов'язково. Законодавство-mirror:epicentre.com.ua
RSS канали