ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

14.04.2011 р.

N К-14905/07

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі: головуючого  - Гаманка О. І., суддів - Білуги С. В., Загороднього А. Ф., Заїки М. М., Співака В. І., розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_4 на постанову Печерського районного суду м. Києва від 29 січня 2007 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 26 червня 2007 року у справі за його позовом до Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України, Київського обласного військового комісаріату про визнання неправомірними нормативно-правових актів Верховної Ради України, незаконними нормативно-правових актів Кабінету Міністрів України та перерахунок пенсії, встановила:

У січні 2007 року ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом до Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України, Київського обласного військового комісаріату про визнання неправомірними змін до статті 2 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", що внесені Законом України від 5 жовтня 2005 року N 2939-IV; визнання незаконним підпункту "е" пункту другого постанови Кабінету Міністрів України від 3 січня 2002 року N 1 "Про підвищення розмірів пенсій та інших соціальних виплат окремим категоріям пенсіонерів, фінансування яких здійснюється за рахунок коштів державного бюджету" та перерахунок пенсії з врахуванням її підвищення, як учаснику бойових дій, на 150 % мінімальної пенсії за віком з 21 січня 1999 року по 1 січня 2008 року.

Постановою Печерського районного суду м. Києва від 29 січня 2007 року, яка залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 26 червня 2007 року, в задоволенні позову відмовлено.

У касаційній скарзі позивач, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду першої й апеляційної інстанції та ухвалити нове про задоволення позовних вимог.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши застосування судом норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі в межах, визначених статтею 220 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом першої та апеляційної інстанцій встановлено, що позивач є учасником бойових дій, після звільнення з військової служби в запас йому призначено пенсію за вислугу років, яка виплачується з урахуванням підвищення за участь у бойових діях у розмірі, встановленому постановою Кабінету Міністрів України N 1 від 3 січня 2002 року "Про підвищення розміру пенсії та інших соціальних виплат окремим категоріям пенсіонерів, фінансування яких здійснюється за рахунок коштів державного бюджету".

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог суди виходили з того, що позивачем пропущено строк звернення до суду, встановлений статтею 99 Кодексу адміністративного судочинства України.

Колегія суддів з такими висновками судів погоджується частково.

Так, відповідно до частини другої статті 99 Кодексу адміністративного судочинстваУкраїни (в редакції на час звернення позивача до суду), для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналась або повинна дізнатись про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Частиною третьою статті 99 встановлено, що для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватись інші строки звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналась або повинна була дізнатись про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Згідно з частиною першою статті 100 Кодексу адміністративного судочинства України пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін.

Оскаржувана в частині постанова Кабінету Міністрів України "Про підвищення розмірів пенсій та інших соціальних виплат окремим категоріям пенсіонерів, фінансування яких здійснюється за рахунок коштів державного бюджету" та зміни до статті 2 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" були прийняті та опубліковані у 2002 та 2005 році відповідно.

Однак, вважаючи, що вказаними нормативно-правовими актами, порушені його, як учасника бойових дій, права, з позовом про визнання їх неправомірними ОСОБА_4 звернувся до суду лише в січні 2007 року, тобто з пропуском строку, встановленого статтею 99 Кодексу адміністративного судочинства України.

Враховуючи, що відповідач - Кабінет Міністрів України, наполягав на застосуванні при вирішенні спору строку звернення до суду, суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку про відмову у задоволенні позовних вимог в частині визнання неправомірними нормативно-правових актів Верховної Ради України, незаконними нормативно-правових актів Кабінету Міністрів України з підстав пропуску строку звернення до суду. Поважних причин для поновлення такого строку позивачем надано не було.

Разом з цим, статтею 159 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Ухвалюючи судові рішення у даній справі, суди попередніх інстанцій зазначених вимог процесуального закону не виконали.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_4 у своїй позовній заяві, крім зазначених вище вимог, просить суд зобов'язати Київський обласний військовий комісаріат здійснити перерахунок його пенсії з врахуванням її підвищення, як учаснику бойових дій, на 150 % мінімальної пенсії за віком з 21 січня 1999 року по 1 січня 2008 року.

Однак, судами не було розглянуто та не вирішено питання щодо цієї заявленої позовної вимоги, не дано належної оцінки доказам позивача в обґрунтування своїх позовних вимог в цій частині.

Відповідно до частини першої статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Частиною другою статті 227 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.

Враховуючи наведене, судові рішення в частині вимог про перерахунок пенсії з врахуванням її підвищення, як учаснику бойових дій, на 150 % мінімальної пенсії за віком з 21 січня 1999 року по 1 січня 2008 року підлягають скасуванню з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції, а в частині вимог про визнання неправомірними змін до статті 2 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", що внесені Законом України від 5 жовтня 2005 року N 2939-IV; визнання незаконним підпункту "е" пункту другого постанови Кабінету Міністрів України від 3 січня 2002 року N 1 "Про підвищення розмірів пенсій та інших соціальних виплат окремим категоріям пенсіонерів, фінансування яких здійснюється за рахунок коштів державного бюджету" - залишенню без змін.

Керуючись статтями 220, 222, 223, 224, 227, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів ухвалила:

Касаційну скаргу ОСОБА_4 задовольнити частково.

Постанову Печерського районного суду м. Києва від 29 січня 2007 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 26 червня 2007 року в частині вимог про перерахунок пенсії скасувати, а справу в цій частині направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

В решті постанову Печерського районного суду м. Києва від 29 січня 2007 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 26 червня 2007 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.

 

Головуючий

О. І. Гаманко

Судді:

С. В. Білуга

 

А. Ф.Загородній

 

М. М. Заїка

 

В. І. Співак

 




 
 
Copyright © 2003-2018 document.UA. All rights reserved. При використанні матеріалів сайту наявність активного посилання на document.UA обов'язково. Законодавство-mirror:epicentre.com.ua
RSS канали