ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

28.07.2011 р.

N К-48286/09
К-926/10

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі: суддів - Черпіцької Л. Т., Цуркана М. І., Калашнікової О. В., Леонтович К. Г., Гордійчук М. П., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за наявними в справі матеріалами касаційні скарги Управління Пенсійного фонду України в Києво-Святошинському районі Київської області та ОСОБА_6 на постанову Київського окружного адміністративного суду віл 3 березня 2009 року та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 28 вересня 2009 року у справі N 2-а-950/09 за позовом ОСОБА_6 до Управління Пенсійного фонду України в Києво-Святошинському районі Київської області про перерахунок та виплату пенсії по інвалідності, встановила:

У листопаді 2008 року ОСОБА_6 звернулась з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Києво-Святошинському районі Київської області про зобов'язання управління ПФУ провести їй, як інваліду 3-групи, учаснику аварії на ЧАЕС, перерахунок призначеної пенсії у відповідному розмірі пенсій за віком та додаткової пенсії, згідно зі ст. ст. 50, 54 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" та Законами України "Про державний бюджет України".

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 3 березня 2009 року позов задоволено. Зобов'язано Управління Пенсійного фонду України у Києво-Святошинському районі Київської області здійснити дії по перерахунку та виплаті ОСОБА_6, відповідно до статей 50, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", як особі віднесеній до 1 категорії, інваліда 2 групи додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю у розмірі 75 % від мінімальної пенсії за віком та пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання в розмірі 8 мінімальних пенсій за віком з 7 жовтня 2008 року.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 28 вересня 2009 року апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Києво-Святошинському районі Київської області залишено без задоволення. Постанову Київського окружного адміністративного суду віл 3 березня 2009 року змінено. Абзац 2 резолютивної частини постанови викладено в наступній редакції: "Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України у Києво-Святошинському районі Київської області здійснити дії по перерахунку та виплаті ОСОБА_6, відповідно до статей 50, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", як особі, віднесеній до 1 категорії та інваліда II групи, додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю у розмірі 75 % від мінімальної пенсії за віком та пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання в розмірі 8 мінімальних пенсій за віком з 7 жовтня 2008 року по 31 грудня 2008 року з урахуванням раніше здійснених виплат".

Не погоджуючись з постановленими по справі рішеннями судів, Управління Пенсійного фонду України в Києво-Святошинському районі Київської області та ОСОБА_6 звернулись з касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України.

У касаційній скарзі, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права Управління Пенсійного фонду України в Києво-Святошинському районі Київської області ставить питання про скасування постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 28 вересня 2009 року та просить направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

У касаційній скарзі, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права ОСОБА_6 ставить питання про скасування постанови Донецького окружного адміністративного суду від 15.10.2008 та ухвали Донецького апеляційного адміністративного суду від 23.12.2008 та просить залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Заслухавши доповідь судді Вищого адміністративного суду України стосовно обставин, необхідних для прийняття рішення судом касаційної інстанції, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, проаналізувавши правильність застосування судами першої і апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційні скарги не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами встановлено, що позивач є інвалідом 2 групи, учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і віднесений до 1 категорії осіб, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, що підтверджується посвідченням.

Позивач одержує пенсію по інвалідності та додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров'ю, на підставі статей 50, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28.02.91 N 796-XII.

Розрахунок пенсії позивачу проведений, виходячи з розміру, встановленого постановою Кабінету Міністрів України від 3 січня 2002 року N 1 "Про підвищення розмірів пенсій та інших соціальних виплат окремим категоріям пенсіонерів, фінансування яких здійснюється за рахунок коштів державного бюджету" і становить 19,91 гривень.

Задовольнивши позов, суд першої інстанції, з яким погодився і апеляційний суд, виходив з того, що при розрахунку державної та додаткової пенсій передбачених статтями 50, 54 Закону України N 796-XII, застосуванню при їх обчисленні підлягає розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, встановлений в Законі про Державний бюджет України на відповідний рік, із якого визначається мінімальний розмір пенсії за віком.

З таким висновком погоджується і колегія суддів Вищого адміністративного суду України.

Так, статтею 49 Закону N 796-XII пенсії особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4 встановлюються у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.

У відповідності з частиною четвертою статті 54 Закону N 796, яка визначає підстави та умови призначення державних пенсій особам, віднесеним до категорії 1 та у зв'язку з втратою годувальника, в усіх випадках розміри пенсії для інвалідів, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими - по 2 групі інвалідності - 8 мінімальних пенсій за віком.

Згідно зі статтею 50 цього Закону особам, віднесеним до категорії 1, зокрема інвалідам 2 групи, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю у розмірі 75 процентів мінімальної пенсії за віком. Виплата додаткової пенсії відповідно до статті 53 зазначеного Закону здійснюється повністю незалежно від заробітку, пенсії чи іншого доходу.

Таким чином, вихідним критерієм обрахунку державної та додаткової пенсій виступає мінімальна пенсія за віком. Мінімальний розмір пенсії за віком згідно статті 28 Закону України від 9 липня 2003 року N 1058-IV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.

Порядок обчислення пенсій по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсій у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 30 травня 1997 року N 523.

Ця Постанова є чинною і її положення стосовно критеріїв обчислення розмірів пенсій відповідають положенням статей 50, 54 Закону України N 796-XII.

Щодо правил постанови Кабінету Міністрів України від 3 січня 2002 року N 1 "Про підвищення розмірів пенсій та інших соціальних виплат окремим категоріям пенсіонерів, фінансування яких здійснюється за рахунок коштів державного бюджету", на яку посилається відповідач, то нею встановлені розміри сум, з яких проводиться розрахунок пенсій, які не відповідають розмірам мінімальної пенсії за віком та суперечать положенням статей 50, 54 Закону N 796-XII.

Отже суди правильно не взяли до уваги посилання відповідача на частину п'яту статті 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", якою передбачено, що порядок обчислення пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи визначається Кабінетом Міністрів України, оскільки надання законодавцем такого права Кабінету Міністрів України не означає, що останній, встановлюючи такий порядок, може допустити звуження змісту та обсягу прав позивача, встановлених цим же Законом. Тобто Кабінет Міністрів України повинен був встановити зазначений порядок не порушуючи положень цього Закону.

Суди правильно виходили із загальних засад пріоритетності законів над підзаконними актами, а їх висновок, що при розрахунку державної та додаткової пенсій передбачених статтями 50, 54 Закону N 796-XII, застосуванню підлягає розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, встановленого в законі про Державний бюджет України на відповідний рік, із якого визначається мінімальний розмір пенсії за віком, є обґрунтованим.

Положення частини третьої статті 28 Закону "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", не є перешкодою для застосування даної величини (мінімального розміру пенсії за віком) до обрахування інших пенсій чи доплат пов'язаних з мінімальною пенсією за віком, оскільки чинним законодавством не встановлено іншого крім передбаченого частиною 1 цієї статті мінімального розміру пенсії за віком.

Враховуючи наведене, суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку про неправомірність дій відповідача та зобов'язали його провести перерахунок пенсії з 07.10.2008 по 31.12.2008 в розмірі 8 мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров'ю в розмірі 75 % мінімальної пенсії за віком.

Відповідно до ст. 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Колегія суддів вважає, що доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судами норм матеріального чи процесуального права, яке призвело або могло привезти до неправильного вирішення справи.

З урахуванням викладеного судами винесено законне і обґрунтоване рішення, постановлене з дотриманням норм матеріального і процесуального права та підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись ст. ст. 220, 222, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Вищого адміністративного суду України ухвалила:

Касаційні скарги Управління Пенсійного фонду України в Києво-Святошинському районі Київської області та ОСОБА_6 залишити без задоволення, а постанову Київського окружного адміністративного суду віл 3 березня 2009 року та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 28 вересня 2009 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення копії особам, які беруть участь у справі та може бути переглянута в порядку ст. ст. 235 - 238 Кодексу адміністративного судочинства України.

 

Судді:

 

 




 
 
Copyright © 2003-2018 document.UA. All rights reserved. При використанні матеріалів сайту наявність активного посилання на document.UA обов'язково. Законодавство-mirror:epicentre.com.ua
RSS канали