ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

10.02.2009 р.

N 14/117

Колегія суддів Вищого господарського суду України у складі: головуючого, судді Кузьменка М. В., суддів: Васищака І. М., Палій В. М., розглянувши касаційну скаргу суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 на рішення господарського суду Чернігівської області від 15.08.2008 р. та постанову Київського апеляційного господарського суду від 05.11.2008 р. у справі N 14/117 господарського суду Чернігівської області за позовом суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 до відповідачів Відкритого акціонерного товариства "Чернігіврайагропромтехніка", Товариства з обмеженою відповідальністю "Десна-Транс", треті особи Комунальне підприємство "Чернігівське міжміське бюро технічної інвентаризації", Приватний нотаріус Чернігівського міського нотаріального округу Слєдовський Михайло Станіславович, про переведення прав та обов'язків покупця за договором купівлі-продажу (за участю представників: СПД ОСОБА_1. - не з'явилися; ВАТ "Чернігіврайагропромтехніка" - Песік Б. Г., Макієнко Л. В.; ТОВ "Десна-Транс" - не з'явилися; КП "Чернігівське міжміське бюро технічної інвентаризації" - не з'явилися; Приватного нотаріуса Слєдовського М. С. - не з'явилися), встановила:

Суб'єкт підприємницької діяльності ОСОБА_1 звернувся до господарського суду Чернігівської області з позовом та просив суд перевести на нього права та обов'язки покупця за договором купівлі-продажу ВЕО N 931864 від 17.05.2007 р., який укладено між ВАТ "Чернігіврайагропромтехніка" та ТОВ "Десна-Транс", який посвідчено нотаріально та зареєстровано у реєстрі під N 1772.

В обґрунтування заявлених позовним вимог позивач посилається на порушення його переважного права на купівлю майна, яке є об'єктом купівлі-продажу за вказаним договором. При цьому, позивач вказує, що, в порушення ч. 2 ст. 362 ЦК України, ВАТ "Чернігіврайагропромтехніка" не повідомило його за місць до продажу про намір продати свою частку та умови такого відчуження (т. 1, а. с. 2 - 4).

Відповідачі у справі - ВАТ "Чернігіврайагропромтехніка" та ТОВ Десна-Транс" подали спільний відзив на позов, у якому просять у задоволенні заявлених вимог відмовити, посилаючись на те, що позивачу не належить право, на захист якого ним подано позов, оскільки:

- між позивачем та ВАТ "Чернігіврайагропромтехніка" відсутні відносини спільної часткової власності і відчужуване майно не є часткою у спільній частковій власності таких осіб;

- приміщення, право власності на яке належить позивачу, виділено у натурі і не є часткою у спільній власності.

Крім того, відповідачі зазначають, що:

- ТОВ "Десна-Транс" відповідно до умов договору мало переважне право на придбання орендованого приміщення;

- позивачем не внесено на депозитний рахунок суду вартості об'єкта купівлі-продажу, що свідчить про відсутність у нього дійсних намірів купити такий об'єкт.

Також, вважаючи, що справа не підвідомча господарським судам, відповідачі просять провадження у справі припинити. (т. 1, а. с. 50 - 57)

Ухвалою господарського суду Чернігівської області від 17.04.2008 р. до участі у справі в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору залучено КП "Чернігівське міжміське бюро технічної інвентаризації" (т. 1, а. с. 1).

Третя особа - КП "Чернігівське міжміське бюро технічної інвентаризації" у поясненні на позов вказало, що порядок розрахунку часток об'єктів нерухомого майна був визначений лише у липні 2007 р., тому для проведення розрахунку часток у праві спільної часткової власності на об'єкт нерухомості, який знаходиться у АДРЕСА_1 співвласники повинні звернутися до КП "Чернігівське міжміське бюро технічної інвентаризації" для проведення інвентаризаційно-оціночних робіт всього належного їм майна та відповідного розрахунку часток (т. 2, а. с. 169 - 170).

Рішенням господарського суду Чернігівської області від 15.08.2008 р. у позові відмовлено (т. 2, а. с. 177 - 184).

Відмовляючи у задоволенні заявлених вимог, суд першої інстанції виходив з того, що майно, яке відчужено за договором купівлі-продажу від 17.05.2007 р., права та обов'язки за яким позивач просить перевести на себе, не є часткою у спільному майні, у зв'язку з чим позивач не має переважного права його купівлі.

Відхиляючи доводи відповідача про те, що спір у даній справі не підвідомчий господарським судам, суд першої інстанції виходив з того, що позивач є власником майна, розташовано у АДРЕСА_1 яке придбано та використовується ним для здійснення підприємницької діяльності. При цьому, судом встановлено, що позивачу надано в строкове платне користування земельну ділянку, на якій розташоване нерухоме майно, з цільовим призначенням - землі промисловості.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, СПД ОСОБА_1. звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, яка прийнята до провадження відповідно до ухвали Київського апеляційного господарського суду від 23.09.2008 р. (т. 3, а. с. 1, 2 - 5).

Під час апеляційного перегляду рішення суду першої інстанції у даній справі, ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 07.10.2008 р. до участі у справі в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору залучено приватного нотаріуса Чернігівського міського нотаріального округу Слєдовського Михайла Станіславовича (т. 3, а. с. 24 - 25).

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 05.11.2008 р. рішення господарського суду Чернігівської області від 15.08.2008 р. залишено без змін (т. 3, а. с. 67 - 71).

Не погоджуючись з прийнятими у справі судовими актами, СПД ОСОБА_1. звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою та просить їх скасувати, а справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

Вимоги касаційної скарги мотивовані порушенням судами першої та апеляційної інстанції норм процесуального та матеріального права.

Відповідач у справі - ВАТ "Чернігіврайагропромтехніка" у відзиві на касаційну скаргу, вважаючи її доводи безпідставними, просить прийняті у справі судові акти залишити без змін.

Колегія суддів, приймаючи до уваги межі перегляду справи у касаційній інстанції, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального і процесуального права при винесенні оспорюваних судових актів, знаходить касаційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судами першої та апеляційної інстанцій, між відповідачами у справі - ВАТ "Чернігіврайагропромтехніка" та ТОВ "Десна-Транс" 17.05.2007 р. укладено договір купівлі-продажу, предметом якого є оплатне відчуження ВАТ "Чернігіврайагропромтехніка" у власність ТОВ "Десна-Транс" гаражу, який знаходиться у АДРЕСА_1, та є частиною об'єкту, що складається з:

- адмінбудівлі з прибудовами (А-2, А1-1, А2-1, А3-1, А4-1, А5-1, А6-1) загальною площею 1072,3 м2;

- майстерні (Б-1, Б1-1) загальною площею 5,5 м2;

- цеху "Е" площею 565,5 м2;

- складу "К-1" площею 513,6 м2;

- контори з прибудовами (Л-2, Л1-1, Л2-1) загальною площею 609 м2;

- службово-побутового корпусу з прибудовами (М-2, з М1-1 по М11-1, Мп) загальною площею 1 602,5 м2;

- зварювальної дільниці (Р-1, Р2-1, Р3-1) загальною площею 122 м2;

- навісу "Р1" площею 168,3 м2;

- профілакторію "С-2" площею 826,8 м2;

- складу-гаражу "С1-1" площею 640,9 м2;

- АЗС "У-1" площею 19,6 м2;

- мийки "Ф-1" площею 4,2 м2;

- майстерні (Х-1, Х1-1, Х2-1) загальною площею 484,1 м2;

- складу-гаража (Ц-1, Ц1-1) загальною площею 236,5 м2;

- вбиральні "Ч" площею 2,3 м2;

- навісу "Ш" площею 51,1 м2;

- прохідної "Ю-1" площею 7,2 м2;

- навісів (Д2, К1, П.Т2. Ю1),

- естакади "Н".

Ціна майна узгоджена сторонами у п. 3.2 договору та складає 39000 грн.

Вищевказаний договір засвідчено нотаріально; право власності зареєстровано в КП "Чернігівське міжміське бюро технічної інвентаризації" 07.06.2007 р.

Предметом спору у даній справі є порушення переважного права позивача як співвласника купити майно, яке є об'єктом купівлі-продажу за спірним договором.

Вирішуючи даний спір по суті заявлених вимог, судами першої та апеляційної інстанції встановлені наступні обставини.

16.05.2006 р. між ВАТ "Чернігіврайагропромтехніка" та ОСОБА_1. укладено договір, предметом якого є оплатне відчуження об'єкта нерухомості - частини службово-побутового корпусу з прибудовами (М-2, з М1-1, М3- 1, М4-1 М5-1, М6-1, М7-1, М8-1, М9-1, М10-1, М11-1), а саме приміщення літ. "2-1" площею 46 м2, яке знаходиться за АДРЕСА_1.

Зазначений договір посвідчений нотаріально, а право власності за об'єкт купівлі-продажу за спірним договором зареєстровано в КП " Чернігівське міжміське бюро технічної інвентаризації".

На підставі вказаного договору, позивач набув право власності на вищевказаний об'єкт.

Звертаючись до суду з даним позовом, позивач стверджує, що, в силу ст. 362 ЦК України, він як особа, яка набула права власності на об'єкт нерухомості, що розташований за АДРЕСА_1, має преважне право на купівлю гаражу, який є предметом купівлі-продажу відповідно до умов договору від 17.05.2007 р. і знаходиться за цією же адресою.

Однак твердження позивача щодо наявності у нього відповідного суб'єктивного матеріального права - переважного права купівлі, на захист якого ним подано позов, є хибними, що вірно встановлено судами першої та апеляційної інстанції.

Так, відповідно до ст. 362 ЦК України, у разі продажу частки у праві спільної часткової власності співвласник має переважне право перед іншими особами на її купівлю за ціною, оголошеною для продажу, та на інших рівних умовах, крім випадку продажу з публічних торгів.

Отже, положенням зазначеної норми визначається переважне право співвласника на купівлю частки у праві спільної часткової власності.

Згідно ч. 1 ст. 355 ЦК України майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно).

Таким чином, спільною власністю є майно, яке належить двом або більше особам на праві власності.

При цьому, за змістом ч. 2 ст. 355 ЦК України спільна часткова власність є одним із видів спільної власності.

В силу ст. 356 ЦК України власність двох і більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю.

В силу ч. 3 ст. 355 ЦК України право спільної власності виникає з підстав, не заборонених законом.

Між тим, судами не встановлено та позивачем не доведено наявності юридичного факту, з яким чинне законодавство пов'язує набуття ним права спільної часткової власності.

При цьому, факт набуття позивачем права власності на приміщення площею 46 м2, яке є частиною службово-побутового корпусу з прибудовами, що розташований у АДРЕСА_1 у зв'язку з укладенням договору купівлі-продажу від 16.05.2006 р., не є підставою вважати його власником частки майнового комплексу ВАТ "Чернігіврайагропромтехніка", у т. ч. службово-побутового корпусу з прибудовами. Так, відповідно до вказаного договору об'єктом купівлі-продажу є не частка у цьому майновому комплексі (відсоткове відношення обсягу майна, яке не виділено у натурі та відчужується до загального обсягу такого майна), а індивідуалізований об'єкт - приміщення літ "2-1" площею 46 м2. Зазначене приміщення є об'єктом, що входив до складу майнового комплексу, тобто є його частиною. Однак, у зв'язку набуттям у власність частини такого майнового комплексу, що виділена у натурі, позивач не набуває таких правомочностей власника як право володіти та користуватись майновим комплексом, що характерно для співвласників майна, яке є спільною частковою власністю.

Так, відповідно до ст. 358 ЦК України право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою; співвласники можуть домовитися про порядок володіння та користування майном, що є їхньою спільною частковою власністю; кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності; у разі неможливості цього він має право вимагати від інших співвласників, які володіють і користуються спільним майном, відповідної матеріальної компенсації тощо.

Отже, у даному випадку спір у даній справі виник у зв'язку з ототожненням позивачем таких понять як "частка" та "частина", які не є за своїм змістом ідентичними. Зокрема, поняттю "частка", яке вжито у ст. ст. 355 - 367 ЦК України більше відповідає за змістом поняття "доля".

За таких обставин суди дійшли правильного висновку про необґрунтованість заявлених вимог, враховуючи, що у позивача відсутнє суб'єктивне матеріальне право, на захист якого ним подано позов, і підстав для зміни чи скасування прийнятих у справі судових актів не має.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119 - 11111 ГПК України, колегія суддів постановила:

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 05.11.2008 р. у справі N 14/117 господарського суду Чернігівської області залишити без змін, а касаційну скаргу суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 - без задоволення.

 

Головуючий, суддя

М. В. Кузьменко

Судді:

І. М. Васищак

 

В. М. Палій

 




 
 
Copyright © 2003-2018 document.UA. All rights reserved. При використанні матеріалів сайту наявність активного посилання на document.UA обов'язково. Законодавство-mirror:epicentre.com.ua
RSS канали