ВЕРХОВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

від 26 грудня 2011 року

Верховний Суд України в складі: головуючого Лященко Н. П., суддів: Балюка М. І., Барбари В. П., Берднік І. С., Глоса Л. Ф., Гошовської Т. В., Григор'євої Л. І., Гриціва М. І., Гуля В. С., Гуменюка В. І., Гусака М. Б., Ємця А. А., Жайворонок Т. Є., Заголдного В. В., Канигіної Г. В., Кліменко М. Р., Ковтюк Є. І., Колесника П. І., Короткевича М. Є., Коротких О. А., Косарєва В. І., Кривенди О. В., Кривенка В. В., Кузьменко О. Т., Маринченка В. Л., Онопенка В. В., Патрюка М. В., Пивовара В. Ф., Пилипчука П. П., Потильчака О. І., Пошви Б. М., Прокопенка О. Б., Редьки А. І., Сеніна Ю. Л., Скотаря А. М., Таран Т. С., Терлецького О. О., Тітова Ю. Г., Шицького І. Б., Школярова В. Ф. (за участю представника ОСОБА_41 та ОСОБА_42 - ОСОБА_43), розглянувши в судовому засіданні заяву ОСОБА_42, ОСОБА_41 про перегляд ухвали судді Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 3 грудня 2010 року у справі за позовом ОСОБА_42, ОСОБА_41 до ОСОБА_44, ОСОБА_45, ОСОБА_46, Перегінської селищної ради Рожнятівського району Івано-Франківської області про визнання рішень незаконними та поділ земельної ділянки й за зустрічним позовом ОСОБА_44 до Перегінської селищної ради Рожнятівського району Івано-Франківської області, ОСОБА_42 про визнання рішень незаконними, встановив:

У березні 2007 року ОСОБА_42 звернувся до суду з позовом про поділ земельної ділянки між співвласниками будинку АДРЕСА_2 пропорційно до вартості споруд, визнання незаконним рішення Перегінської селищної ради Рожнятівського району Іван-Франківської області (далі - Перегінська селищна рада) від 10 березня 2006 року про затвердження акта земельно-узгоджувальної комісії від 14 січня 2006 року та про передачу у власність спірної земельної ділянки; визнання незаконним і скасування рішення Перегінської селищної ради від 5 лютого 2007 року про затвердження акта земельно-узгоджувальної комісії та про надання дозволу ОСОБА_44 на приватизацію земельної ділянки.

Зазначав, що він на підставі договору купівлі-продажу від 12 березня 1992 року, укладеного між ним і виконавчим комітетом Перегінської селищної ради, придбав квартиру АДРЕСА_1, яка перебувала в комунальній власності. Інша частина будинку на праві власності належить відповідачу та членам його сім'ї.

Для обслуговування будинку та господарських споруд і ведення особистого господарства рішенням сесії Перегінської селищної ради від 27 грудня 2003 року йому передано у власність 0,464 га землі.

Рішенням цієї ж ради у 1998 році у власність відповідача ОСОБА_44 передано 0,03 га землі біля будинку, а у власність його дружини, ОСОБА_41, - 0,02 га землі.

Однак фактично ще з 1976 року між ним і ОСОБА_44 склався порядок користування земельною ділянкою, межі фактичного землекористування, а також межі та розташування спільного господарського двору було визначено 15 липня 1998 року схемою виносу в натурі господарських будівель.

Проте, приймаючи в 2006 - 2007 роках вищезазначені оспорювані рішення, селищна рада цієї обставини не врахувала.

У квітні 2008 року ОСОБА_41, дружина ОСОБА_42, звернулася до суду з позовом до Перегінської селищної ради, ОСОБА_44 про визначення порядку користування земельною ділянкою, посилаючись на ті самі обставини, що й ОСОБА_42.

У травні 2008 року ОСОБА_44 звернувся до суду із зустрічним позовом до ОСОБА_42 і Перегінської селищної ради про визнання рішення недійсним. Зазначав, що Перегінська селищна рада без його відома та участі прийняла рішення від 27 грудня 2003 року, яким було передано в приватну власність земельну ділянку площею 0,0464 га лише ОСОБА_42, а не обом співвласникам будинку.

Рішенням Рожнятівського районного суду Івано-Франківської області від 30 грудня 2008 року позов ОСОБА_42, ОСОБА_41 задоволено: визнано незаконними рішення Перегінської селищної ради від 10 березня 2006 року та від 5 лютого 2007 року про затвердження актів земельно-узгоджувальної комісії від 14 січня 2006 року й від 17 січня 2007 року; проведено поділ земельної ділянку між сторонами відповідно до схеми поділу земельної ділянки за першим варіантом висновку будівельно-технічної експертизи N 61/07-08, а саме - залишено в спільній власності сторін земельну ділянку площею 98 кв. м, у власності ОСОБА_42 і ОСОБА_41 - 622 кв. м та у власності ОСОБА_44 - 257 кв. м; зобов'язано Перегінську селищну раду видати документи, що підтверджують право власності на земельні ділянки відповідно до даного поділу. У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_44 відмовлено.

Рішенням апеляційного суду Івано-Франківської області від 22 вересня 2010 року рішення суду першої інстанції в частині задоволення позову ОСОБА_42 і ОСОБА_41 скасовано та ухвалено в цій частині нове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_42, ОСОБА_41 відмовлено. У решті - рішення суду першої інстанції залишено без змін.

Ухвалою судді Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 3 грудня 2010 року відмовлено у відкритті касаційного провадження за скаргою ОСОБА_42 на підставі п. 5 ч. 3 ст. 328 ЦПК України.

У поданій до Верховного Суду України заяві про перегляд ухвали судді Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 3 грудня 2010 року ОСОБА_42, ОСОБА_41 порушують питання про скасування постановленої судом ухвали й передачу справи на новий розгляд до суду касаційної інстанції з підстав, передбачених п. 1 ч. 1 ст. 355 ЦПК України, - неоднакового застосування судами касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах, а саме: ст. 377 ЦК України, ст. ст. 116, 118, 120, 125, 126 та 158 ЗК України.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 7 листопада 2011 року допущено до провадження Верховного Суду України цивільну справу за позовом ОСОБА_42, ОСОБА_41 до ОСОБА_44, ОСОБА_45, ОСОБА_46, Перегінської селищної ради про визнання рішень незаконними та поділ земельної ділянки й за зустрічним позовом ОСОБА_44 до Перегінської селищної ради, ОСОБА_42 про визнання рішень незаконними для перегляду ухвали судді Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 3 грудня 2010 року.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника ОСОБА_43, дослідивши доводи заяви, Верховний Суд України вважає, що заява задоволенню не підлягає з таких підстав.

Відповідно до ст. 355 ЦПК України заява про перегляд судових рішень у цивільних справах може бути подана виключно з підстав: 1) неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах; 2) встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов'язань при вирішенні справи судом.

Визначаючи підставою перегляду судових рішень неоднакове застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах, заявники посилаються на ухвали Верховного Суду України від 14 вересня 2011 року, від 19 січня 2011 року (Ухвала N 6-26798св10) та від 18 лютого 2009 року.

Проте ухвалою Верховного Суду України від 14 вересня 2011 року у справі про скасування рішень органу місцевого самоврядування та витребування земель із чужого незаконного користування скасовано ухвалу суду апеляційної інстанції про закриття провадження у справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 205 ЦПК України, а справу передано на новий розгляд до апеляційного суду; норми матеріального права судом касаційної інстанції взагалі не застосовувалися. Ухвалою Верховного Суду України від 19 січня 2011 року (Ухвала N 6-26798св10) скасовано рішення апеляційного суду та залишено в силі рішення суду першої інстанції, яким визнано недійсними й скасовано державні акти на право власності на земельну ділянку, виходячи з того, що підставою для їх видачі стало рішення суду, яке в подальшому було скасовано; рішенням Верховного Суду України від 18 лютого 2009 року скасовано ухвалені у справі рішення судів в частині вимог про припинення права власності на земельну ділянку та часткове скасування державного акта на право власності на земельну ділянку та ухвалено нове рішення про скасування державного акта, оскільки на момент його видачі особі остання вже не була власником будівель, що розташовані на спірній земельній ділянці.

Наведене не дає підстав для висновку про те, що суди касаційної інстанції при розгляді двох чи більше справ за тотожних предмета спору, підстав позову та за аналогічних обставин і однакового регулювання нормами матеріального права спірних правовідносин дійшли протилежних висновків щодо заявлених позовних вимог.

Відповідно до ст. 3605 ЦПК України Верховний Суд України відмовляє в задоволенні заяви, якщо обставини, які стали підставою для перегляду справи, не підтвердилися.

Керуючись ст. 3603 ЦПК України, Верховний Суд України постановив:

У задоволенні заяви ОСОБА_42, ОСОБА_41 про перегляд ухвали судді Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 3 грудня 2010 року у справі за позовом ОСОБА_42, ОСОБА_41 до ОСОБА_44, ОСОБА_45, ОСОБА_46, Перегінської селищної ради Рожнятівського району Івано-Франківської області про визнання рішень незаконними та поділ земельної ділянки й за зустрічним позовом ОСОБА_44 до Перегінської селищної ради Рожнятівського району Івано-Франківської області, ОСОБА_42 про визнання рішень незаконними відмовити.

Постанова є остаточною і може бути оскаржена тільки на підставі, встановленій пунктом 2 частини першої статті 355 ЦПК України.

 

Головуючий

Н. П. Лященко

Судді:

М. І. Балюк

 

В. П. Барбара

 

І. С. Берднік

 

Л. Ф. Глос

 

Т. В. Гошовська

 

Л. І. Григор'єва

 

М. І. Гриців

 

В. С. Гуль

 

В. І. Гуменюк

 

М. Б. Гусак

 

А. А. Ємець

 

Т. Є. Жайворонок

 

В. В. Заголдний

 

Г. В. Канигіна

 

М. Р. Кліменко

 

Є. І. Ковтюк

 

П. І. Колесник

 

М. Є. Короткевич

 

О. А. Коротких

 

В. І. Косарєв

 

О. В. Кривенда

 

В. В. Кривенко

 

О. Т. Кузьменко

 

В. Л. Маринченко

 

В. В. Онопенко

 

М. В. Патрюк

 

В. Ф. Пивовар

 

П. П. Пилипчук

 

О. І. Потильчак

 

Б. М. Пошва

 

О. Б. Прокопенко

 

А. І. Редька

 

Ю. Л. Сенін

 

А. М. Скотарь

 

Т. С. Таран

 

О. О. Терлецький

 

Ю. Г. Тітов

 

І. Б. Шицький

 

В. Ф. Школяров

 




 
 
Copyright © 2003-2018 document.UA. All rights reserved. При використанні матеріалів сайту наявність активного посилання на document.UA обов'язково. Законодавство-mirror:epicentre.com.ua
RSS канали