ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

31.08.2010 р.

N К-8898/08

Колегія суддів першої судової палати Вищого адміністративного суду України у складі суддів: головуючого - Кравченко О. О., суддів: Васильченко Н. В., Цуркана М. І., Черпіцької Л. Т., Бим М. Є., при секретарі - Гутніченко А. М., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за касаційною скаргою Вінницької міської ради на постанову Ленінського районного суду міста Вінниці від 25 липня 2007 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 27 березня 2008 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Укрбуд" до Вінницької міської ради про скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії, встановила:

У липні 2007 року товариство з обмеженою відповідальністю "Укрбуд" звернулося до Ленінського районного суду міста Вінниці з позовом до Вінницької міської ради про:

- скасування рішення Вінницької міської ради від 19.06.2007 р. N 1099 "Про затвердження матеріалів погодження місця розташування багатоквартирного житлового будинку та надання ТОВ "Укрбуд" погодження на складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки по вул. Паліїв Яр;

- зобов'язання Вінницьку міську раду затвердити ТОВ "Укрбуд" матеріали погодження місця розташування багатоквартирного житлового будинку по вул. Паліїв Яр у м. Вінниці;

- зобов'язання Вінницьку міську раду надати ТОВ "Укрбуд" погодження на складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки по вул. Паліїв Яр для будівництва житлового будинку, орієнтовною площею 0,5800 га за рахунок земель територіальної громади міста.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що незважаючи на виконання позивачем всіх вимог, передбачених чинним законодавством, відповідач своїм рішенням від 19.06.2007 р. N 1099, в порушення вимог ст. 123 ЗК України, необґрунтовано відмовив позивачу в затвердженні матеріалів погодження місця розташування житлового будинку по вул. Паліїв Яр у м. Вінниці.

Постановою Ленінського районного суду міста Вінниці від 25 липня 2007 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 27 березня 2008 року, позов задоволено. Визнано дії Вінницької міської ради неправомірними. Скасовано рішення Вінницької міської ради N 1099 від 19.06.2007 р. Затверджено ТОВ "Укрбуд" матеріали погодження місця розташування багатоквартирного житлового будинку по вул. Паліїв Яр в м. Вінниці. Надано ТОВ "Укрбуд" погодження на складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 0,5800 га на вул. Паліїв Яр в м. Вінниці для будівництва житлового будинку орієнтовною площею 0,5800 га за рахунок земель територіальної громади міста. Зобов'язано Вінницьку міську раду розглянути на черговій сесії проект відведення земельної ділянки по вул. Паліїв Яр для будівництва житлового будинку, орієнтовною площею 0,5800 га за рахунок земель територіальної громади міста.

Суди вмотивували свої висновки тим, що оскаржуване рішення відповідача від 19.06.2007 р. N 1099, яким відмовлено ТОВ "Укрбуд" в затвердженні матеріалів погодження місця розташування багатоквартирного житлового будинку по вул. Паліїв Яр в м. Вінниці та відмовлено в наданні погодження на складання проекту землеустрою щодо відведення зазначеної земельної ділянки, прийняте всупереч встановленому законодавством порядку, зокрема ч. 5 та 9 ст. 123 ЗК України.

Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, Вінницька міська рада подала касаційну скаргу, у якій ставиться питання про їх скасування та закриття провадження у справі, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на наступне.

Судами встановлено, що в 2005 році ТОВ "Укрбуд" (позивач) звернулося до Вінницької міської Ради з клопотанням про надання погодження на складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки по вул. Паліїв Яр орієнтованою площею 0,5800 га у м. Вінниці для будівництва житлового будинку з доданими необхідними документами містобудівного обґрунтування меж земельної ділянки, яку пропонується надати під будівництво 12 квартирного житлового будинку по вул. Паліїв Яр. Зокрема, позивачем було додано: - погодження Вінницького міського управління земельних ресурсів, яким визнано за можливе надати ТОВ "Укрбуд" земельну ділянку по вул. Паліїв Яр для будівництва 12 квартирного житлового будинку з вбудовано-прибудованими приміщеннями (лист N 3/10-3823 від 27.06.2006 року); - позитивний висновок управління містобудування і архітектури N 21-4400 від 04.09.2006 року; - висновок Вінницької регіональної екологічної інспекції N 32-4/120пп від 27.02.2006 року; - погодження Вінницької санітарно-епідеміологічної станції (висновок про надання земельної ділянки для будівництва від 24.02.2005 року N 02-02/1652).

Рішенням 16 сесії 5 скликання N 1099 від 19.06.2007 року відмовлено ТОВ "Укрбуд" в затвердженні матеріалів погодження місця розташування житлового будинку по вул. Паліїв Яр та в наданні погодження на складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для по вул. Паліїв Яр для будівництва житлового будинку, орієнтовною площею 0,5800 га за рахунок земель територіальної громади міста, в зв'язку з передачею земельної ділянки управлінню капітального будівництва Вінницької міської ради.

Задовольняючи позов, суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що дії відповідача у відмові позивачу в затвердженні матеріалів погодження місця розташування багатоквартирного будинку не відповідають закону та підзаконним актам, які регулюють вказані правовідносини.

Проте судова колегія вважає висновки судів щодо обґрунтованості позовних вимог, передчасними.

Приписи статей 13 і 41 Конституції України визначають, що від імені Українського народу права власності здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених Конституцією, і усі суб'єкти права власності рівні перед законом. Кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю.

Відповідно до статей 142 - 145 Конституції України до матеріальної основи органів місцевого самоврядування, крім інших об'єктів, належить земля, управління якою здійснюють територіальні громади через органи самоврядування в межах їх повноважень шляхом прийняття рішень. Права органів самоврядування захищаються у судовому порядку.

Статтею 116 Земельного кодексу України визначено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом.

В силу статті 123 Земельного кодексу України (в редакції станом на 2005 рік) юридична особа, зацікавлена в одержанні земельної ділянки у постійне користування із земель державної або комунальної власності, звертається з відповідним клопотанням до районної, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій або сільської, селищної, міської ради. До клопотання про відведення земельної ділянки додаються матеріали, передбачені частиною п'ятнадцятою статті 151 цього Кодексу, документи, що обґрунтовують її розмір, призначення та місце розташування. Відповідна районна державна адміністрація або сільська, селищна, міська рада розглядає клопотання у місячний строк і дає згоду на розроблення проекту відведення земельної ділянки. Відмову органів місцевого самоврядування або органів виконавчої влади у наданні земельної ділянки в користування або залишення клопотання без розгляду в установлений строк може бути оскаржено в судовому порядку. Рішення про відмову у наданні земельної ділянки в користування має містити мотивовані пояснення з посиланням на відповідні положення нормативно-правових актів, затвердженої містобудівної документації та документації із землеустрою.

Разом з тим, відповідно до пункту тридцять четвертого статті 26, пункту другого статті 77 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" питання регулювання земельних відносин вирішується на пленарному засіданні ради - сесії, а спори про поновлення порушених прав юридичних і фізичних осіб, що виникають в результаті рішень, дій чи бездіяльності органів або посадових осіб місцевого самоврядування, вирішуються в судовому порядку.

Таким чином, законодавством передбачено, що способом волевиявлення ради, яка здійснює право власності від імені відповідної територіальної громади, щодо регулювання земельних відносин є прийняття відповідного рішення сесією ради.

Розпорядження ж землями територіальних громад, в тому числі і шляхом передачі земельних ділянок у власність або користування, в силу приписів ст. 12 ЗК України та ст. 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" належить до виключної компетенції сільських, селищних та міських рад, які вправі прийняти рішення про надання або відмову у наданні земельної ділянки.

Тобто задовольняючи позов, суди не врахували право ради самостійно визначити висновки по розгляду питання щодо надання в користування земельної ділянки, а також компетенцію суду відповідно до чинного законодавства лише дотримання органом місцевого самоврядування норм земельного законодавства, без визначення судом певного змісту висновку рішення сесії.

В даному випадку суд першої інстанції, затвердивши позивачу матеріали погодження місця розташування житлового будинку, перебрав на себе повноваження, які належать сесії ради, як органу місцевого самоврядування.

Порушені права учасників земельних правовідносин підлягають захисту способами, передбаченими статтею 152 Земельного кодексу України, з обов'язковим дотриманням норм чинного законодавства. Згідно вказаної статті захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється, зокрема, шляхом визнання прав, визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування, а також застосування інших, передбачених законом способів, у тому числі шляхом поновлення порушених прав юридичних і фізичних осіб, що виникають в результаті рішень, дій чи бездіяльності органів або посадових осіб місцевого самоврядування, в судовому порядку, що передбачено пунктом другим статті 77 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні".

Згідно ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Підставами для визнання рішення недійсним (нечинним) є невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який прийняв це рішення. При цьому обов'язковою умовою визнання рішення недійсним (нечинним) є також порушення у зв'язку з його прийняттям прав та охоронюваних законом інтересів підприємства чи організації - позивача у справі.

Отже, колегія суддів дійшла висновку, що при розгляді справи судам необхідно було дати оцінку оскаржуваному рішенню міської ради на відповідність чинному на той час законодавству. Затвердивши ж ТОВ "Укрбуд" матеріали погодження місця розташування багатоквартирного житлового будинку та надавши погодження на складання проекту землеустрою, суд першої інстанції вийшов за межі встановленої йому компетенції, та виконав функції, які законодавством покладено виключно на органи місцевого самоврядування. Суд апеляційної інстанції на вказане порушення уваги не звернув.

Крім того, задовольняючи позов, суд першої інстанції послався на порушення відповідачем місячного строку розгляду клопотання, однак матеріали справи не містять належних доказів на підтвердження дати звернення позивача з зазначеним клопотанням. Водночас, колегія суддів вважає, що порушення строку розгляду клопотання не є підставою для скасування рішення суб'єкта владних повноважень.

При новому розгляді судам також необхідно встановити наявність будь-яких прав на дану земельну ділянку у інших осіб.

Посилання касатора на необхідність закриття провадження у справі у зв'язку з тим, що даний позов не є адміністративним, суд вважає необгунтованим з огляду на ст. ст. 2, 3, 17 КАС України, а також враховуючи позицію Конституційного Суду України, викладену в Рішенні від 1 квітня 2010 року N 10-рп/2010 у справі N 1-6/2010.

Не встановлення з достатньою повнотою фактичних обставин справи, перешкодило суду прийняти законне й обґрунтоване рішення. У зв'язку з цим рішення судів обох попередніх інстанцій підлягають скасуванню, а справа - передачі на новий судовий розгляд. Під час нового розгляду справи суду необхідно врахувати викладене, всебічно і повно встановити фактичні обставини на підставі об'єктивної оцінки наявних у ній доказів, з'ясувати правовідносини сторін і, залежно від встановленого, правильно застосувати до них норми права.

Керуючись статтями ст. ст. 220, 221, 223, 227, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів ухвалила:

Касаційну скаргу Вінницької міської ради задовольнити частково. Постанову Ленінського районного суду міста Вінниці від 25 липня 2007 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 27 березня 2008 року скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і оскарженню не підлягає, крім як з підстав, у порядку та у строки, передбачені статтями 237 - 239 КАС України.

 

Судді:

 

 




 
 
Copyright © 2003-2018 document.UA. All rights reserved. При використанні матеріалів сайту наявність активного посилання на document.UA обов'язково. Законодавство-mirror:epicentre.com.ua
RSS канали