ВЕРХОВНИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

від 23 грудня 2009 року

Колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України в складі: головуючого - Пшонки М. П., суддів: Лященко Н. П., Перепічая В. С., Жайворонок Т. Є., Прокопчука Ю. В., розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_6 до Дніпропетровської міської лікарні N 15 про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди за касаційною скаргою ОСОБА_6 на рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 17 січня 2008 року та ухвалу апеляційного суду Дніпропетровської області від 24 квітня 2008 року, встановила:

У серпні 2007 році ОСОБА_6 звернувся до суду із зазначеним позовом, посилаючись на те, що наказом відповідача від 17 серпня 2007 року був звільнений з роботи на підставі п. 2 ст. 40 КЗпП України (за станом здоров'я). Вважав звільнення незаконним оскільки у нього відсутнє захворювання, яке б перешкоджало йому виконувати роботу вартівника господарської частини Дніпропетровської міської лікарні N 15. Просив поновити його на роботі, стягнути середній заробіток за час вимушеного прогулу та 5 тис. грн. на відшкодування моральної шкоди.

Рішенням Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 17 січня 2008 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Дніпропетровської області від 24 квітня 2008 року, у задоволенні позову відмовлено.

У касаційній скарзі ОСОБА_6 просить скасувати постановлені судові рішення і ухвалити нове рішення про задоволення позову.

Касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши вимоги цивільного законодавства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені у судовому засіданні.

Відмовляючи у задоволенні позову ОСОБА_6, суд першої інстанції, з яким погодився і суд апеляційної інстанції, вважав доведеним, що позивач не може працювати вартівником господарської частини у Дніпропетровській міській лікарні N 15, оскільки йому постановою ЛКК від 3 червня 2007 року N 279 встановлений діагноз гіпертонічна хвороба II ст. та протипоказана робота у нічній час.

Проте такі висновки судами зроблені без достатньо повно і всебічно з'ясованих дійсних обставин справи.

Згідно з п. 2 ст. 40 КЗпП України трудовий договір укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом лише у випадках, зокрема, виявленої невідповідності працівника займаній посаді або виконуваній роботі внаслідок недостатньої кваліфікації або стану здоров'я які перешкоджають продовженню даної роботи.

Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України у п. 21 постанови від 6 листопада 1992 року N 9 "Про практику розгляду судами трудових спорів", що при розгляді справ про звільнення за п. 2 ст. 40 КЗпП України суд може визнати правильним припинення трудового договору в тому разі, якщо встановить, що воно проведене на підставі фактичних даних, які підтверджують, що внаслідок стану здоров'я (стійкого зниження працездатності) працівник не може належно виконувати покладених на нього трудових обов'язків чи їх виконання протипоказано за станом здоров'я або небезпечне для членів трудового колективу чи громадян, яких він обслуговує, і неможливо перевести, за його згодою, на іншу роботу.

Із постанови ЛКК від 3 червня 2007 року N 279 видно, що позивачу встановлений діагноз та протипоказана робота у нічній час (а. с. 34). Проте із вказаної постанови не убачається, що позивач не може взагалі працювати вартівником господарської частини.

Власник або уповноважений ним орган зобов'язаний за свої кошти організувати проведення попереднього (при прийнятті на роботу) і періодичних (протягом трудової діяльності) медичних оглядів працівників, зайнятих на важких роботах, роботах із шкідливими чи небезпечними умовами праці або таких, де є потреба у професійному доборі, а також щорічного обов'язкового медичного огляду осіб віком до 21 року.

Перелік професій, працівники яких підлягають медичному оглядові, термін і порядок проведення встановлюється Міністерством охорони здоров'я України за погодженням із державним комітетом України по нагляду за охороною праці (ст. 169 КЗпП України).

З огляду на вищенаведене підставою для розірвання трудового договору за п. 2 ст. 40 КЗпП України є фактичні дані, які підтверджують, що внаслідок стану здоров'я (стійкого зниження працездатності) працівник не може належно виконувати покладених на нього трудових обов'язків чи їх виконання протипоказано за станом здоров'я, що підтверджене висновком медико-соціальної експертної комісії, яким працівник визнаний інвалідом і йому рекомендована робота інша, ніж виконувана.

У порушення ст. ст. 213, 214 ЦПК України суд першої інстанції не встановив і не зазначив у рішенні чи є у позивача хвороба яка перешкоджає продовженню виконуваної ним роботи, підтверджена висновком МСЕК; чи входить професія позивача до переліку професій, працівники яких підлягають медичному оглядові тощо. Не перевірені судом першої інстанції у судовому засіданні доводи позивача щодо наявності конфлікту між сторонами до його звільнення за п. 2 ст. 40 КЗпП України (а. с. 28). Цим поясненням позивача суд не дав оцінки.

На зазначені порушення норм матеріального й процесуального права суд апеляційної інстанції уваги не звернув і залишив рішення суду першої інстанції без змін.

За таких обставин рішення суду першої і апеляційної інстанції не можуть залишатися в силі і підлягають скасуванню з підстав, передбачених ч. 2 ст. 338 ЦПК України.

Керуючись п. 2 ч. 1 ст. 336, ч. 2 ст. 338 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України ухвалила:

Касаційну скаргу ОСОБА_6 задовольнити частково.

Рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 17 січня 2008 року та ухвалу апеляційного суду Дніпропетровської області від 24 квітня 2008 року скасувати, справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала оскарженню не підлягає.

 

Головуючий

М. П. Пшонка

Судді:

Н. П. Лященко

 

Т. Є. Жайворонок

 

В. С. Перепічай

 

Ю. В. Прокопчук

 




 
 
Copyright © 2003-2018 document.UA. All rights reserved. При використанні матеріалів сайту наявність активного посилання на document.UA обов'язково. Законодавство-mirror:epicentre.com.ua
RSS канали