ВЕРХОВНИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

від 20 вересня 2006 року

Колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України в складі: головуючого Яреми А. Г., суддів Левченка Є. Ф., Лихути Л. М., Охрімчук Л. І., Романюка Я. М., розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства "Дельта-лоцман" про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди, за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення апеляційного суду Миколаївської області від 13 січня 2006 року, встановила:

У вересні 2005 р. ОСОБА_1 звернувся в суд із позовом до ДП "Дельта-лоцман" (далі - ДП "Дельта-лоцман") про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди.

Зазначав, що працював у відповідача з 17.12.99 р., а з 27.05.2005 р. переведений на посаду заступника директора з питань безпеки.

Під час щорічної відпустки, що тривала з 07.07.2005 р. до 30.08.2005 р., він захворів, проходив амбулаторне лікування і повинен був з'явитися на роботу 26.09.2005 р. Однак наказом від 26.09.2005 р. його було звільнено з роботи за п. 4 ст. 40 КЗпП України за прогул без поважних причин. Вважаючи звільнення незаконним, позивач просив суд про поновлення його трудових прав.

Рішенням Центрального районного суду м. Миколаєва від 25.10.2005 р. позов задоволено частково: ОСОБА_1 поновлено на роботі, стягнуто з ДП "Дельта-лоцман" на його користь 8866 грн. 54 коп. заробітної плати за час вимушеного прогулу та 500 грн. моральної шкоди.

Рішенням апеляційного суду Миколаївської області від 13.01.2006 р. рішення місцевого суду скасовано та ухвалено нове рішення про відмову в позові.

В обґрунтування касаційної скарги ОСОБА_1 посилається на порушення апеляційним судом норм матеріального й процесуального права, у зв'язку з чим ставить питання про скасування рішення апеляційного суду та залишення в силі рішення місцевого суду.

Колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 202 ЦПК України 1963 року, який діяв на час розгляду справи, рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

Згідно вимог ст. 2021 цього Кодексу при ухваленні рішення суд приймає рішення щодо:

1) наявності обставин (фактів), якими обгрунтовувались вимоги і заперечення та якими доказами вони підтверджуються;

2) наявності інших фактичних даних (пропуск строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, а також доказів на їх підтвердження.

При вирішенні справи суди виходили з наступних обставин.

Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 з 1999 р. перебував у трудових відносинах із ДП "Дельта-лоцман", а з травня 2005 р. працював на посаді заступника директора з питань безпеки.

На підставі наказу НОМЕР_1 йому було надано щорічну відпустку з 07.07.2005 р. до 30.08.2005 р. Відповідно до листка тимчасової непрацездатності позивач з 02.08.2005 р. по 23.09.2005 р. хворів і мав стати до роботи 24.09.2005 р.

Зранку 26.09.2005 р., оскільки 24 та 25 вересня були вихідними днями, ОСОБА_1 звернувся до лікарні для отримання листка непрацездатності, а потім - до відділу кадрів підприємства для того, щоб здати лікарняний та подати заяву про продовження відпустки.

Проте наказом НОМЕР_2 ОСОБА_1 було звільнено з роботи за п. 4 ст. 40 КЗпП України за прогул без поважних причин з тих підстав, що він не приступив до роботи після закінчення терміну відпустки 31.08.2005 р.

Задовольняючи позов, місцевий суд виходив з того, що відповідачу було відомо про знаходження ОСОБА_1 на лікарняному в період щорічної відпустки, в зв'язку з чим ДП "Дельта-лоцман" в день виходу позивача на роботу 26.09.2005 р. мало вирішити питання про продовження терміну відпустки або про перенесення днів невідбутої відпустки на інший термін, а не видавати наказ про його звільнення з роботи.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та ухвалюючи нове рішення про відмову в позові, апеляційний суд виходив з того, що позивача було звільнено з роботи на законних підставах, оскільки він без поважних причин був відсутній на роботі 26.09.2005 р. з 9 год. до 14 год., тобто здійснив прогул як відсутній на роботі більше трьох годин без поважних причин.

Проте погодитися з таким висновком апеляційного суду не можна з наступних підстав.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 11 Закону України "Про відпустки" щорічна відпустка повинна бути перенесена на інший період або продовжена в разі тимчасової непрацездатності працівника, засвідченої у встановленому порядку.

Частиною 4 цієї ж статті визначено, що якщо причини, що зумовили перенесення відпустки на інший період, настали під час її використання, то невикористана частина щорічної відпустки надається після закінчення дії причин, які її перервали, або за згодою сторін переноситься на інший період.

Таким чином, апеляційний суд дійшов висновку щодо порушення відповідачем трудової дисципліни без врахування положення ст. 11 Закону України "Про відпустки" за обставин, які не були зазначені в наказі про звільнення позивача з роботи.

В свою чергу місцевий суд при вирішенні справи в порушення вимог ст. 2021 ЦПК України 1963 року не визначився щодо наявності чи відсутності в діях позивача дисциплінарного проступку, а також наявності чи відсутності поважних причин при вчиненні цього діяння.

За таких обставин ухвалені судові рішення підлягають скасуванню з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції з підстав, передбачених ч. 2 ст. 338 ЦПК України.

Керуючись ст. ст. 333, 338 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України ухвалила:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Центрального районного суду м. Миколаєва від 25 жовтня 2005 року і рішення апеляційного суду Миколаївської області від 13 січня 2006 року скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала набирає чинності з моменту її оголошення та оскарженню не підлягає.

 

Головуючий

А. Г. Ярема

Судді:

Є. Ф. Левченко

 

Л. М. Лихута

 

Л. І. Охрімчук

 

Я. М. Романюк





 
 
Copyright © 2003-2018 document.UA. All rights reserved. При використанні матеріалів сайту наявність активного посилання на document.UA обов'язково. Законодавство-mirror:epicentre.com.ua
RSS канали