ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ПОСТАНОВА

23.05.2008 р.

N 5/195

Постанову залишено без змін(згідно з ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 жовтня 2009 року) (Ухвала N 22-а-26017/08)

Постанову залишено без змін(згідно з ухвалою Вищого адміністративного суду України від 7 червня 2011 року) (Ухвала N К-50104/09)

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: головуючого - судді Кочана В. М., суддів - Вовка П. В., Степанюка А. Г., секретаря судового засідання - Стріхи В. І., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративний позов ОСОБА_1 до Кабінету Міністрів України, Міністерства України у справах сім'ї, молоді та спорту, третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог - ОСОБА_2, про визнання нечинними та скасування розпоряджень Кабінету Міністрів України, наказів Міністерства України у справах сім'ї, молоді та спорту, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, встановив:

Позивач звернулась до суду з адміністративним позовом, в якому просила визнати протиправним та скасувати:

- розпорядження Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2007 року N 1306-р "Про призначення ОСОБА_2 заступником Міністра України у справах сім'ї, молоді та спорту";

- наказ Міністерства України у справах сім'ї, молоді та спорту від 15 січня 2008 року N 14-к "Про оголошення розпорядження Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2007 року N 1306-р "Про призначення ОСОБА_2 заступником Міністра України у справах сім'ї, молоді та спорту";

- розпорядження Кабінету Міністрів України від 12 березня 2008 року N 433-р "Про звільнення ОСОБА_1 з посади заступника Міністра України у справах сім'ї, молоді та спорту";

- наказ Міністерства України у справах сім'ї, молоді та спорту від 14 березня 2008 року N 133-к "Про оголошення розпорядження Кабінету Міністрів України від 12 березня 2008 року N 433-р "Про звільнення ОСОБА_1 з посади заступника Міністра України у справах сім'ї, молоді та спорту".

Позивач також просила поновити її на роботі на посаді заступника Міністра України у справах сім'ї, молоді та спорту з 14 березня 2008 року та стягнути з Міністерства України у справах сім'ї, молоді та спорту на її користь середній заробіток за час вимушеного прогулу з 14.03.2008 року.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав і пояснив, що позивач з березня 2004 року працювала на посаді заступника Міністра України у справах сім'ї, молоді та спорту.

14 січня 2008 року позивач була попереджена про можливе наступне вивільнення у зв'язку із скороченням посад заступників Міністра України у справах сім'ї, молоді та спорту. Дійсною підставою для наступного вивільнення позивача стало не скорочення посад заступників Міністра України у справах сім'ї, молоді та спорту, а призначення ОСОБА_2 заступником Міністра України у справах сім'ї, молоді та спорту та виконання нею тих обов'язків, які раніше були покладені на позивача.

Після попередження позивача про наступне вивільнення у зв'язку зі скороченням посад заступників Міністра України у справах сім'ї, молоді та спорту на посади заступників Міністра України у справах сім'ї, молоді та спорту були призначені ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, що спростовує позицію відповідача про фактичне скорочення посад заступників Міністра України у справах сім'ї, молоді та спорту.

Позивач вважає, що з роботи її звільнено незаконно, оскільки в дійсності у Міністерстві України у справах сім'ї, молоді та спорту не відбулось змін в організації виробництва і праці, а скорочення чисельності заступників Міністра України у справах сім'ї, молоді та спорту було здійснено штучно, з метою придати звільненню неугодних Міністру заступників законного характеру.

Представники відповідачів проти задоволення позовних вимог заперечили, оскільки вважають, що звільнення позивача відбулось правомірно, у зв'язку із скороченням чисельності заступників Міністра.

Вислухавши пояснення сторін, дослідивши письмові докази у справі, суд вважає, що адміністративний позов слід задовольнити частково з наступних підстав.

В судовому засіданні встановлено, що позивач з березня 2004 року працювала на посаді заступника Міністра України у справах сім'ї, молоді та спорту.

12 березня 2008 року Кабінет Міністрів України видав розпорядження N 433-р "Про звільнення ОСОБА_1 з посади заступника Міністра України у справах сім'ї, молоді та спорту".

14 березня 2008 року було видано наказ Міністерства України у справах сім'ї, молоді та спорту N 133-к "Про оголошення розпорядження Кабінету Міністрів України від 12 березня 2008 року N 433-р "Про звільнення ОСОБА_1 з посади заступника Міністра України у справах сім'ї, молоді та спорту".

Як встановлено в судовому засіданні, штатний розпис Міністерства України у справах сім'ї, молоді та спорту на 2008 рік був затверджений Міністром України у справах сім'ї, молоді та спорту ОСОБА_6 14 січня 2008 року і передбачав 8 посад у складі керівництва:

- 1 посада Міністра;

- 1 посада першого заступника Міністра;

- 5 посад заступників Міністра;

- 1 посада заступника Міністра у зв'язках з Верховною Радою України та іншими органами державної влади.

Наказом Міністерства України у справах сім'ї, молоді та спорту від 11 січня 2008 року N 23 "Про внесення змін до структури центрального апарату Міністерства" було внесено зміни до штатного розпису центрального апарату Міністерства, зокрема виведено зі штатного розпису центрального апарату Міністерства посади заступників Міністра, що скорочуються, у кількості 2 штатних одиниць.

В штатному розписі передбачено 7 посад у складі керівництва:

- 1 посада Міністра;

- 1 посада першого заступника Міністра;

- 4 посади заступників Міністра (хоча за наказом Міністерства скорочувалося нібито 2 посади заступників Міністра);

- 1 посада заступника Міністра у зв'язках з Верховною Радою України та іншими органами державної влади.

14 січня 2008 року позивач була попереджена про можливе наступне вивільнення у зв'язку зі скороченням посад заступників Міністра України у справах сім'ї, молоді та спорту.

При цьому, після попередження позивача про наступне вивільнення у зв'язку зі скороченням посад заступників Міністра України у справах сім'ї, молоді та спорту на посади заступників Міністра України у справах сім'ї, молоді та спорту були призначені ОСОБА_3 (розпорядження КМУ від 06.02.2008 р. N 224-р), ОСОБА_4 (розпорядження КМУ від 06.02.2008 р. N 225-р), ОСОБА_5 (розпорядження КМУ від 27.02.2008 р. N 362-р).

29 лютого 2008 року першим заступником Міністра затверджуються зміни до штатного розпису відповідача на 2008 рік (введені в дію з 3 березня 2008 року), яким вводиться до штатного розпису 1 посада заступника Міністра. Таким чином, штатний розпис з того часу передбачає 5 посад заступників Міністра.

Отже, станом на 14 березня 2008 року (день звільнення позивача з роботи) жодних змін в організації виробництва і праці Міністерства не відбувалося, кількість посад заступників на дату отримання від відповідача попередження про наступне вивільнення (14.01.2008 року) та на дату звільнення (14.03.2008 року) становив 5 штатних одиниць.

Крім того, вирішуючи питання про звільнення позивача на підставі п. 1 ст. 40 КЗпП України, відповідач проігнорував вимоги ст. 42 КЗпП України, якою визначено, що при скороченні чисельності та штату працівників у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці переважне право на залишення на роботі надається працівникам з більш високою кваліфікацією і продуктивністю праці.

Як слідує з пояснень представників відповідача, при звільненні позивача з роботи не було взято до уваги, що посаду заступника Міністра вона обіймає з 2004 року, має державні нагороди, що свідчить про її високу кваліфікацію та продуктивність праці, а отже про можливу наявність переваг перед особами, які були залишені на роботі на посадах заступників міністра.

Відповідачем також не було отримано згоди профспілки на звільнення позивача.

Так, 14 березня 2008 року відбулося засідання профспілкового комітету Міністерства України у справах сім'ї, молоді та спорту (протокол N 5), на якому за поданням відповідача розглядалося питання звільнення позивача.

За результатами розгляду профспілковий комітет утримався від прийняття рішення у питанні надання погодження на звільнення позивача з посади заступника Міністра, тобто профспілковий комітет не надав згоди на звільнення позивача.

Розглядаючи трудові спори, пов'язані зі звільненням за п. 1 ст. 40 Кодексу законів про працю України, суди зобов'язані з'ясувати, чи дійсно у відповідача мали місце зміни в організації виробництва і праці, зокрема, ліквідація, реорганізація або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників, чи додержано власником або уповноваженим ним органом норм законодавства, що регулюють вивільнення працівника, які є докази щодо змін в організації виробництва і праці, про те, що працівник відмовився від переведення на іншу роботу або що власник або уповноважений ним орган не мав можливості перевести працівника з його згоди на іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації, чи не користувався вивільнюваний працівник переважним правом на залишення на роботі та чи попереджався він за 2 місяці про наступне вивільнення.

Таким чином, сукупність зібраних та перевірених в судовому засіданні доказів дають суду підстави вважати, що оскаржувані Розпорядження КМУ та наказ Міністерства у справах сім'ї, молоді та спорту про звільнення позивача з роботи прийняті суб'єктами владних повноважень не на підставі та не у спосіб, визначені законами України, необґрунтовано, тобто без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, упереджено по відношенню до позивача, без дотримання рівності перед законом, а тому розпорядження Кабінету Міністрів України від 12 березня 2008 року N 433-р., та наказ Міністерства України у справах сім'ї, молоді та спорту від 14 березня 2008 року N 133-к слід визнати протиправними та скасувати.

Позивача слід поновити на посаді заступника Міністра України у справах сім'ї, молоді та спорту з 14 березня 2008 року та стягнути з Міністерства України у справах сім'ї, молоді та спорту на її користь середній заробіток за час вимушеного прогулу з 14.03.2008 року по 23.05.2008 року в розмірі 37158,82 гривень.

В задоволенні позовних вимог про визнання протиправними та скасування розпорядження Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2007 року N 1306-р "Про призначення ОСОБА_2 заступником Міністра України у справах сім'ї, молоді та спорту" та наказу Міністерства України у справах сім'ї, молоді та спорту від 15 січня 2008 року N 14-к "Про оголошення розпорядження Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2007 року N 1306-р "Про призначення ОСОБА_2 заступником Міністра України у справах сім'ї, молоді та спорту" - слід відмовити, оскільки такі акти індивідуальної дії, на думку суду, не вплинули на права позивача.

На підставі ст. ст. 40, 42, 431 КЗпП України, керуючись ст. ст. 2, 7, 17, 94, 158, 161, 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд постановив:

Позов задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати розпорядження Кабінету Міністрів України від 12 березня 2008 року N 433-р "Про звільнення ОСОБА_1 з посади заступника Міністра України у справах сім'ї, молоді та спорту".

Визнати протиправним та скасувати наказ Міністерства України у справах сім'ї, молоді та спорту від 14 березня 2008 року N 133-к "Про оголошення розпорядження Кабінету Міністрів України від 12 березня 2008 року N 433-р "Про звільнення ОСОБА_1 з посади заступника Міністра України у справах сім'ї, молоді та спорту".

Поновити ОСОБА_1 на посаді заступника Міністра України у справах сім'ї, молоді та спорту з 14 березня 2008 року.

Стягнути з Міністерства України у справах сім'ї, молоді та спорту на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 14.03.2008 року по 23.05.2008 року в розмірі 37158,82 гривень.

Відповідно до п. п. 2, 3 ч. 1 ст. 256 КАС України постанову суду в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді заступника Міністра України у справах сім'ї, молоді та спорту та стягнення на її користь заробітної плати за один місяць в розмірі 13624,90 гривень виконати негайно.

В задоволенні інших позовних вимог відмовити.

Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.

Постанова суду може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції шляхом подання заяви про апеляційне оскарження постанови суду та апеляційної скарги. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня складення постанови в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

 

Головуючий  суддя

В. М.Кочан

Судді:

П. В. Вовк

 

А. Г. Степанюк

 




 
 
Copyright © 2003-2018 document.UA. All rights reserved. При використанні матеріалів сайту наявність активного посилання на document.UA обов'язково. Законодавство-mirror:epicentre.com.ua
RSS канали