ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

22.03.2011 р.

N К-20306/08

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі: головуючого - судді Горбатюка С. А. (доповідач), суддів - Малиніна В. В., Мироненка О. В., Мороз Л. Л., Мойсюка М. І., провівши у касаційному порядку попередній розгляд адміністративної справи за позовом ОСОБА_6 до Кабінету Міністрів України про визнання незаконними актів та зобов'язання вчинити певні дії за касаційною скаргою ОСОБА_6 на ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 1 жовтня 2008 року, встановила:

У 2007 році ОСОБА_6 у Печерському районному суді м. Києва пред'явив позов до Кабінету Міністрів України про визнання незаконними актів та зобов'язання вчинити певні дії.

Просив визнати нечинним рішення про застосування у газопостачанні у 2007 році роздрібних цін залежно від обсягу фактичного використання природного газу у 2006 році, скасувати пункт 10 Правил надання населенню послуг з газопостачання, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 8 грудня 2006 року N 1697, та зобов'язати Кабінет Міністрів України поновити порушені права та інтереси громадян, які використовують природний газ.

Ухвалою судді Печерського районного суду м. Києва від 26 червня 2007 року у відкритті провадження у справі за адміністративним позовом ОСОБА_6 відмовлено.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 1 жовтня 2008 року у задоволенні клопотання ОСОБА_6 про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали судді Печерського районного суду м. Києва від 26 червня 2007 року відмовлено, а апеляційну скаргу залишено без розгляду.

У касаційній скарзі ОСОБА_6, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, просить судове рішення скасувати.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Відповідно до частини четвертої статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України в редакції, яка діяла на час вирішення справи судом апеляційної інстанції, заява про апеляційне оскарження ухвали суду першої інстанції подається протягом п'яти днів з дня її проголошення. Якщо ухвалу було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії ухвали. Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом десяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається в строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Заява про апеляційне оскарження чи апеляційна скарга, подані після закінчення строків, встановлених цією статтею, залишаються без розгляду, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи, яка їх подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановлюється ухвала.

Колегія суддів суду апеляційної інстанції, залишаючи апеляційну скаргу ОСОБА_6 без розгляду, правильно виходила з того, що апелянт подав апеляційну скарга на судове рішення суду першої інстанції з порушенням порядку подання та строку на її подання.

Як видно з матеріалів справи апеляційна скарга на ухвалу судді Печерського районного суду м. Києва від 26 червня 2007 року ОСОБА_6 була подана 8 серпня 2007 року без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження судового рішення, тобто з порушенням порядку та з істотним пропуском строку на апеляційне оскарження судового рішення. Також, ОСОБА_6 у клопотанні про поновлення пропущеного строку не навів переконливих доказів поважності пропуску цього строку.

У клопотанні про поновлення строку на апеляційне оскарження судового рішення ОСОБА_6 посилався на те, що 2 липня 2007 року він помилково подав апеляційну скаргу до суду апеляційної інстанції, а не до суду першої інстанції. Посилання апелянта на вказані обставини не є переконливим для визнання поважними причин пропуску строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції.

Колегія суддів вважає, що ОСОБА_6 пропустив строк на апеляційне оскарження судового рішення з причин, які не можуть бути визнані поважними.

Оскаржуване рішення апеляційного суду є законним і обґрунтованим.

Доводи касаційної скарги правильність судового рішення не спростовують.

Відповідно до частини першої статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без зміни, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Оскільки суд апеляційної інстанції не допустив порушень норм процесуального права при ухваленні оскаржуваного судового рішення, підстав для його скасування чи зміни немає.

На підставі викладеного, керуючись статтями 210, 220, 2201 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів ухвалила:

Касаційну скаргу ОСОБА_6 залишити без задоволення, а оскаржувану ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 1 жовтня 2008 року в адміністративній справі за позовом ОСОБА_6 до Кабінету Міністрів України про визнання незаконними актів та зобов'язання вчинити певні дії - без зміни.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі і може бути переглянута з підстав, у строк та у порядку, визначених статтями 235 - 242 Кодексу адміністративного судочинства України.

 

Судді:

С. А. Горбатюк

 

В. В. Малинін

 

О. В. Мироненко

 

М. І. Мойсюк

 

Л. Л. Мороз

 




 
 
Copyright © 2003-2018 document.UA. All rights reserved. При використанні матеріалів сайту наявність активного посилання на document.UA обов'язково. Законодавство-mirror:epicentre.com.ua
RSS канали