ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

24.03.2011 р.

N П/9991/171/11

Вищий адміністративний суд України у складі: головуючого - судді Цвіркуна Ю. І. (суддя-доповідач), суддів - Веденяпіна О. А., Головчук С. В., Зайця В. С., Розваляєвої Т. С., при секретарі судового засідання Черняк К. С., розглянувши у порядку письмового провадження справу за позовом ОСОБА 6 до Вищої ради юстиції про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії, встановив:

У лютому 2011 року ОСОБА 6 звернувся до суду із позовом, в якому просить визнати протиправними дії Вищої ради юстиції при розгляді його скарги від 14 жовтня 2010 року та зобов'язати Вищу раду юстиції провести перевірку і прийняти акт за результатами розгляду названої скарги від 14 жовтня 2010 року із направленням акта на його адресу.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідач, розглядаючи його скарги від 14 жовтня 2010 року та від 2 грудня 2010 року, грубо порушив норми статей 40, 68, частини 3 статті 131 Конституції України, частини другої статті 84, частини другої статті 85 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", відповідно до яких він має право на звернення зі скаргою на дії судді, а також право на обґрунтовану відповідь, просить суд задовольнити його позовні вимоги.

У письмових запереченнях на позов представник відповідача просить у задоволенні позову відмовити за безпідставністю. Вказує, що повноваження, організація і порядок діяльності Вищої ради юстиції визначаються Конституцією України, Законом України "Про Вищу раду юстиції" та Регламентом Вищої ради юстиції. Саме Законом "Про Вищу раду юстиції" визначено суб'єктів, за зверненнями яких колегіальний орган Вища рада юстиції вправі ухвалювати свої рішення. Жоден інший суб'єкт не може претендувати на розгляд його звернення на засіданні Ради. На скаргу позивача від 14 жовтня 2010 року направлено 25 листопада 2010 року відповідь за підписом Голови Вищої ради юстиції. Незгода заявника з відповіддю не свідчить про бездіяльність органу або його посадової особи.

У судове засідання позивач не з'явився, подав до суду клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, подав клопотання про розгляд справи без його участі з урахуванням заперечень та наданих доказів.

У зв'язку із зазначеним, справа відповідно до вимог частини четвертої статті 122, частини шостої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) розглядалася в порядку письмового провадження.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, колегія суддів прийшла до висновку, що позов задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Відповідно до частини третьої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди, зокрема перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Судом встановлено, що 21 жовтня 2010 року на адресу Вищої ради юстиції надійшла скарга позивача від 14 жовтня 2010 року, у якій він просив притягнути до дисциплінарної відповідальності суддю Верховного Суду України Пшонку М. П.

Зі змісту скарги вбачається, що позивач оскаржив дії судді Верховного Суду України Пшонки М. П. щодо відмови у прийнятті його касаційної скарги на ухвалу Апеляційного суду Львівської області про залишення апеляційної скарги без руху, а також дії цього судді щодо відмови у задоволенні заяви позивача про роз'яснення ухвали Верховного Суду України стосовно відмови у прийнятті названої касаційної скарги. Просив надати оцінку законності дій судді та притягнути його до дисциплінарної відповідальності.

Листом N Б-431/2-12091/0/9-10 від 25 листопада 2010 року за підписом Голови Вищої ради юстиції Колесниченка В. М. позивачу зокрема повідомлено, що Вища рада юстиції діє в межах повноважень, визначених у статті 131 Конституції України та статті 3 Закону України "Про Вищу раду юстиції", і не вправі надавати правову оцінку судовим рішенням. У відповіді також зазначено, що Вища рада юстиції зобов'язана перевіряти звернення кожного громадянина, якщо у них містяться відомості про наявність підстав, передбачених частиною п'ятою статті 126 Конституції України, але подана скарга відомостей для призначення перевірки відносно судді Пшонки М. П. не містить.

9 грудня 2010 року позивач знову звернувся до Вищої ради юстиції зі скаргою від 2 грудня 2010 року, в якій просив здійснити перевірку за його попередньою скаргою від 14 жовтня 2010 року та надати обґрунтовану відповідь.

Листом N Б-431/3-151/0/9-10 від 12 січня 2011 року за підписом Голови Вищої ради юстиції Колесниченка В. М. позивачу зокрема повідомлено, що Вища рада юстиції колегіально розглядає тільки звернення, стосовно яких призначалася перевірка - згідно з Рішенням Конституційного Суду України N 9-рп/2002 від 21 травня 2002 року (справа про Закон України "Про Вищу заду юстиції"). Усі інші звернення розглядаються в порядку, встановленому Законом України "Про звернення громадян". Оскільки за результатами розгляду скарги від 14 жовтня 2010 року перевірка не призначалась і надано роз'яснення, то відповідного акту радою як колегіальним органом не приймалось. У листі також зазначено, що у разі надходження від позивача повторних звернень з питань, на які вже дано відповіді, їх розгляд на підставі частини третьої статті 8 Закону "Про звернення громадян" буде припинено.

Вважаючи таку відповідь необґрунтованою, позивач у позовній заяві посилається на те, що згідно частини третьої статті 131 Конституції України, частини четвертої статті 3, статей 27, 38, 40, 41 Закону України "Про Вищу раду юстиції" Вища рада юстиції зобов'язана розглянути його скаргу по суті, провести перевірку і надати акт, прийнятий за результатами розгляду скарги.

В силу частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Повноваження, організація і порядок діяльності Вищої ради юстиції визначені Конституцією України, Законом України "Про Вищу раду юстиції" та регламентом Вищої ради юстиції.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 131 Конституції України, пункту 3 частини першої статті 3 Закону України "Про Вищу раду юстиції", пункту 2 частини першої статті 85 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" до відання Вищої ради юстиції належить здійснення дисциплінарного провадження щодо суддів Верховного Суду України і суддів вищих спеціалізованих судів.

Згідно із статтею 1 Закону України "Про Вищу раду юстиції" Вища рада юстиції є колегіальним, незалежним органом, відповідальним за формування високопрофесійного суддівського корпусу, здатного кваліфіковано, сумлінно та неупереджено здійснювати правосуддя на професійній основі, а також за прийняття рішень стосовно порушень суддями і прокурорами вимог щодо несумісності та у межах своєї компетенції про їх дисциплінарну відповідальність.

Стаття 84 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" визначає дисциплінарне провадження як процедуру розгляду органом, визначеним законом, звернення, в якому містяться відомості про порушення суддею вимог щодо його статусу, посадових обов'язків чи присяги судді.

Частини друга та третя статті 84 названого вище Закону, зокрема передбачають, що право на звернення зі скаргою (заявою) щодо поведінки судді, яка може мати наслідком дисциплінарну відповідальність судді, має кожен, кому відомі такі факти. Не допускається зловживання правом звернення до органу, уповноваженого здійснювати дисциплінарне провадження, у тому числі ініціювання питання відповідальності судді без достатніх підстав, використання такого права як засобу тиску на суддю у зв'язку із здійсненням ним правосуддя.

Крім того, у частині четвертій статті 84 цього Закону закріплено, що дисциплінарну справу щодо судді не може бути порушено за заявою чи повідомленням, що не містять відомостей про наявність ознак дисциплінарного проступку судді, а також за анонімними заявами та повідомленнями.

В силу статті 38 Закону України "Про Вищу раду юстиції" підставою для відкриття дисциплінарного провадження є подання члена Вищої ради юстиції за результатами перевірки повідомлень, що надійшли до Вищої ради юстиції.

Відповідно до статті 39 цього Закону стадіями дисциплінарного провадження є 1) перевірка даних про дисциплінарний проступок; 2) відкриття дисциплінарного провадження; 3) розгляд дисциплінарної справи; 4) прийняття рішення.

Стаття 40 цього Закону передбачає, що перевірка даних про дисциплінарний проступок здійснюється за дорученням Вищої ради юстиції, Голови або його заступника одним із членів Вищої ради юстиції шляхом одержання письмового пояснення від судді та інших осіб, витребування та ознайомлення з матеріалами судових справ, одержання іншої інформації від будь-яких органів, організацій, установ, громадян чи їх об'єднань. За наслідками перевірки складається довідка з викладенням фактичних обставин, виявлених під час перевірки, висновків і пропозиції. З довідкою і матеріалами повинен бути ознайомлений суддя, стосовно якого проводилася перевірка. Довідка і всі матеріали перевірки передаються до Вищої ради юстиції, яка вирішує питання про доцільність порушення дисциплінарного провадження.

При цьому Закон України "Про Вищу раду юстиції" встановлює право, а не обов'язок одного із зазначених суб'єктів доручити провести перевірку даних про дисциплінарний проступок.

В Рішенні Конституційного Суду України від 21 травня 2002 року N 9-рп/2002 у справі за конституційним поданням Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень частин другої і четвертої статті 1, абзацу другого пункту 8 частини першої статті 18, частини першої статті 25, пунктів 1, 2, 4 частини першої статті 30, частини першої статті 31, частини першої статті 32, пункту 2 частини другої статті 33, пункту 2 частини другої та частини третьої статті 37, статей 38 і 48 Закону України "Про Вищу раду юстиції" зазначається, що Вища рада юстиції зобов'язана перевіряти звернення народних депутатів України, Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини так само, як і звернення інших посадових осіб, органів державної влади і місцевого самоврядування, кожного громадянина, якщо в них містяться відомості про наявність передбачених частиною п'ятою статті 126 Конституції України підстав для звільнення судді з посади, про факт дисциплінарного проступку судді Верховного Суду України або судді вищого спеціалізованого суду, і за результатами перевірки приймати відповідне рішення.

Аналіз наведених положень законів України "Про Вищу раду юстиції" та "Про судоустрій і статус суддів", Рішення Конституційного Суду України дає підстави для висновку, що стадіям дисциплінарного провадження передує вирішення питання про те, чи містить звернення, що надійшло до Вищої ради юстиції, відомості про наявність ознак дисциплінарного проступку судді.

Не вбачаючи у скарзі позивача відомостей про наявність ознак дисциплінарного проступку судді Верховного Суду України, Голова Вищої ради юстиції Колесниченко В. М. в силу своїх повноважень надав письмову відповідь на його скаргу.

Отже, спірні правовідносини виникли не за участю Вищої ради юстиції як колегіального органу, а з її посадовою особою, яка є окремим суб'єктом владних повноважень і здійснює владні управлінські функції на основі закону.

За таких обставин, є підстави вважати, що Вища рада юстиції у цьому випадку не порушила вимог законодавства України і не вчинила протиправних дій та не допустила протиправної бездіяльності відносно позивача.

Таким чином, з'ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову.

Керуючись статтями 86, 159 - 163, 1711 Кодексу адміністративного судочинства України, суд постановив:

В задоволенні позову ОСОБА 6 відмовити.

Постанова є остаточною і не підлягає перегляду в апеляційному чи касаційному порядку.

 

Головуючий

Ю. І. Цвіркун

Судді:

О. А Веденяпін

 

С. В. Головчук

 

В. С. Заяць

 

Т. С. Розваляєва

 




 
 
Copyright © 2003-2018 document.UA. All rights reserved. При використанні матеріалів сайту наявність активного посилання на document.UA обов'язково. Законодавство-mirror:epicentre.com.ua
RSS канали