ВЕРХОВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

від 20 червня 2011 року

Верховний Суд України у складі: головуючого - Маринченка В. Л., суддів - Балюка М. І., Барбари В. П., Берднік І. С., Вус С. М., Глоса Л. Ф., Гошовської Т. В., Григор'євої Л. І., Гриціва М. І., Гуля В. С., Гуменюка В. І., Гусака М. Б., Ємця А. А., Жайворонок Т. Є., Заголдного В. В., Канигіної Г. В., Кліменко М. Р., Ковтюк Є. І., Короткевича М. Є., Коротких О. А., Косарєва В. І., Кривенка В. В., Кузьменко О. Т., Лященко Н. П., Охрімчук Л. І., Панталієнка П. В., Пивовара В. Ф., Пошви Б. М., Прокопенка О. Б., Редьки А. І., Романюка Я. М., Сеніна Ю. Л., Скотаря А. М., Таран Т. С., Терлецького О. О., Тітова Ю. Г., Шаповалової О. А., Шицького І. Б., Яреми А. Г.,  при секретарі судового засідання Бурнишевій О. Е. (за участю представника Державної митної служби України - Бевза О. В.),  розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА 41 до Харківської митниці Державної митної служби України (далі - Митниця, ДМС України відповідно), заступника начальника Митниці, провідного інспектора відділу боротьби з порушенням митного законодавства Харківської митниці про визнання дій протиправними, скасування постанови та протоколів, встановив:

У липні 2008 року ОСОБА 41, який є директором виробничо-комерційного підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю "Нордік" (далі - Підприємство), звернувся до суду з позовом, у якому просив визнати протиправними дії провідного інспектора відділу боротьби з порушенням митного законодавства Митниці щодо складання протоколів про порушення митних правил від 18 червня 2008 року N 335/80000/08, N 336/80000/08, N 337/80000/08, N 338/80000/08, N 339/80000/08, дії заступника начальника Митниці щодо прийняття постанови від 27 червня 2008 року про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 17000 грн за правопорушення, передбачене статтею 355 Митного кодексу України (далі - МК), та скасувати зазначені протоколи і постанову.

Оскаржувані акти індивідуальної дії прийняті за наслідками проведеної Митницею з 8 листопада 2007 року по 30 квітня 2008 року документальної перевірки Підприємства, якою встановлено, що позивач, імпортуючи у період з березня 2004 року по листопад 2006 року товари, у вантажних митних деклараціях відображав занижену вартість транспортних витрат, що спричинило недобори до бюджету податків і зборів на суму 28696 грн 38 коп. Результати перевірки оформлено актом від 30 квітня 2008 року N 0005/8/800000000/0024471615, у якому вказано на недотримання Підприємством вимог статті 267 МК при визначенні митної вартості товару.

Київський районний суд м. Харкова постановою від 24 грудня 2008 року позовні вимоги про визнання протиправними дій заступника начальника Митниці щодо прийняття постанови про накладення адміністративного стягнення та скасування постанови задовольнив, провадження у справі в частині вимог про визнання протиправними дій провідного інспектора відділу боротьби з порушенням митного законодавства Митниці щодо складання протоколів про порушення митних правил закрив.

Харківський апеляційний адміністративний суд постановою від 21 травня 2009 року рішення суду першої інстанції в частині задоволення позову скасував, у задоволенні позовних вимог про визнання протиправними дій заступника начальника Харківської митниці щодо прийняття постанови про накладення адміністративного стягнення та скасування постанови відмовив. У решті постанову суду залишив без змін.

Вищий адміністративний суд України ухвалою від 18 січня 2011 року постанову апеляційного суду скасував, постанову суду першої інстанції залишив без змін. При цьому виходив із того, що порушення митних правил, вчинені ОСОБА 41 в період з березня 2004 року по листопад 2006 року, не можна вважати триваючими, тому оскаржувана постанова про накладення на нього адміністративного стягнення прийнята з порушенням двомісячного строку, встановленого статтею 38 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КпАП) та статтею 328 МК.

У заяві про перегляд судових рішень Верховним Судом України з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України, Харківська обласна митниця ДМС України просить скасувати ухвалу Вищого адміністративного суду України від 18 січня 2011 року, справу направити на новий розгляд до суду касаційної інстанції, посилаючись на неоднакове застосування ним статей 328, 335 МК, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах.

На обґрунтування заяви додано ухвалу Вищого адміністративного суду України від 29 жовтня 2008 року (N К-3278/08), якою рішення судів попередніх інстанцій у справі за позовом ОСОБА 42 до заступника начальника Донецької митниці ДМС України про скасування постанови скасовано з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції, а також постанову Вищого адміністративного суду України від 13 жовтня 2010 року (К-21942/07) у справі за позовом ОСОБА 43 про скасування постанови Донецької митниці ДМС України про накладення адміністративного стягнення за вчинення правопорушення, передбаченого статтею 355 МК, яке полягає у заявленні в митній декларації неправдивих відомостей як підстави для звільнення від сплати податків і зборів, що спричинило недобори мита та податку на додану вартість.

Відмовляючи у задоволенні цього позову, касаційний суд виходив із того, що назване правопорушення є триваючим, тому оскаржувана постанова прийнята з дотриманням строку, встановленого статтею 38 КпАП і статтею 328 МК.

Вирішуючи питання про усунення неоднакового застосування касаційним судом згаданих вище норм права, Верховний Суд України виходить із такого.

За правилами частини першої статті 38 КпАП та частини першої статті 328 МК адміністративні стягнення у вигляді попередження, штрафу можуть бути накладені не пізніш як через два місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - два місяці з дня його виявлення.

Правопорушення, за вчинення якого згідно з оскаржуваною постановою на позивача накладено штраф, визначене статтею 355 МК. Відповідно до цієї статті заявлення в митній декларації неправдивих відомостей та надання митному органу документів з такими відомостями як підстави для звільнення від сплати податків і зборів або зменшення їх розміру або несплата податків і зборів у строк, встановлений законодавством, а також інші протиправні дії, що спричинили недобори податків і зборів, за відсутності ознак злочину - тягнуть за собою накладення штрафу на громадян у розмірі від ста до п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а на посадових осіб підприємств - від п'ятисот до тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Статтею 81 МК встановлено, що декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари і транспортні засоби, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.

За змістом статті 86 МК митна декларація приймається та реєструється митним органом у порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України або уповноваженим ним органом. Подання митної декларації повинно супроводжуватися наданням митному органу комерційних супровідних та інших необхідних документів, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України або уповноваженим ним органом. Митна декларація приймається митним органом, якщо встановлено, що в ній містяться всі необхідні відомості і до неї додано всі необхідні документи. Дата і час прийняття митної декларації фіксуються посадовою особою митного органу, що її прийняла, проставленням відміток на бланку митної декларації та відповідним записом у документах митного органу. З моменту прийняття митної декларації вона є документом, що засвідчує факти, які мають юридичне значення. Митний орган не має права відмовити в прийнятті митної декларації, якщо декларантом виконано всі умови, встановлені цим Кодексом. Відмова митного органу в прийнятті митної декларації повинна бути вмотивованою, а про причини відмови має бути письмово повідомлено декларанту.

Отже, передбачене статтею 355 МК порушення митних правил, яке полягає в заявленні у вантажній митній декларації неправдивих відомостей як підстави для звільнення від сплати податків і зборів, що спричинило їх недобори до бюджету, характеризується вчиненням одноразової дії у певний час, а саме під час митного оформлення товару, коли такий проступок може бути виявлений контролюючим органом, який згідно з метою митного оформлення, визначеною статтею 70 МК, засвідчує відомості, одержані під час митного контролю товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України, та оформляє результати такого контролю. Митний кодекс України, як і інші нормативно-правові акти, що встановлюють порядок подання та заповнення декларації, не містить положень, які б дозволяли особі, яка її подала, вносити до декларації зміни, доповнення чи виправлення після прийняття її митним органом та митного оформлення товару.

Тому зазначене порушення митних правил не можна вважати триваючим, воно припиняється із поданням декларації митному органу, а відтак адміністративне стягнення може бути накладено не пізніш як через два місяці з дня його вчинення.

Таким чином, висновок касаційного суду у справі, що розглядається, про протиправність постанови про накладення адміністративного стягнення ґрунтується на правильному застосуванні норм права.

Керуючись статтями 242, 244 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд України постановив:

У задоволенні заяви Харківської обласної митниці Державної митної служби України відмовити.

Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає, крім випадку, встановленого пунктом 2 частини першої статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України.

 

Головуючий

В. Л. Маринченко

Судді:

М. І Балюк

 

В. П. Барбара

 

І. С. Берднік

 

С. М. Вус

 

Л. Ф. Глос

 

Т. В. Гошовська

 

Л. І. Григор'єва

 

М. І. Гриців

 

В. С. Гуль

 

В. І. Гуменюк

 

М. Б. Гусак

 

А. А. Ємець

 

Т. Є. Жайворонок

 

В. В. Заголдний

 

Г. В. Канигіна

 

М. Р. Кліменко

 

Є. І. Ковтюк

 

М. Є. Короткевич

 

О. А. Коротких

 

В. І. Косарєв

 

В. В. Кривенко

 

О. Т. Кузьменко

 

Н. П. Лященко

 

Л. І. Охрімчук

 

П. В. Панталієнко

 

В. Ф. Пивовар

 

Б. М. Пошва

 

О. Б. Прокопенко

 

А. І. Редька

 

Я. М. Романюк

 

Ю. Л. Сенін

 

А. М. Скотарь

 

Т. С. Таран

 

О. О. Терлецький

 

Ю. Г. Тітов

 

О. А Шаповалова

 

І. Б. Шицький

 

А. Г. Ярема

 




 
 
Copyright © 2003-2018 document.UA. All rights reserved. При використанні матеріалів сайту наявність активного посилання на document.UA обов'язково. Законодавство-mirror:epicentre.com.ua
RSS канали