ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

від 26 квітня 2011 року

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі: Гаманка О. І. (головуючого), Білуги С. В., Загороднього А. Ф., Заїки М. М., Співака В. І. (суддів), розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова на рішення Комінтернівського районного суду м. Харкова від 22 лютого 2005 р. та ухвалу апеляційного суду Харківської області від 24 травня 2005 р. у справі за позовом С. С. В. до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова про спонукання адміністрації до працевлаштування та стягнення коштів за час вимушеного прогулу, встановила:

У вересні 2004 р. С. С. В. звернулась до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова про спонукання адміністрації до працевлаштування та стягнення коштів за час вимушеного прогулу.

В ході розгляду справи в суді першої інстанції позивач відмовилась від частини позовних вимог і просила суд стягнути з відповідача на її користь середньомісячну заробітну плату за три місяці в розмірі 2146 грн. 50 коп.

Рішенням Комінтернівського районного суду м. Харкова від 22 лютого 2005 року, яке залишено без змін ухвалою апеляційного суду Харківської області від 24 травня 2005 р., позов задоволено. Стягнуто з Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова на користь С. С. В. 2146 грн. 50 коп.

У касаційній скарзі відповідач, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду першої й апеляційної інстанцій та ухвалити нове про відмову в задоволенні позовних вимог.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши застосування судами норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі в межах, визначених ст. 220 КАСУ, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню на наступних підставах.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, наказом Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова від 26 вересня 2003 р. N 107-О С. С. В. прийнято 30 вересня 2003 р. на конкурсній основі на посаду державного податкового інспектора відділу організаційно-розпорядчої роботи Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова на час відпустки по догляду за дитиною Ю. О. М.

У зв'язку із закінченням строку трудового договору та виходом із відпустки по догляду за дитиною основного працівника - Ю. О. М., позивача наказом Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова від 1 1 червня 2004 р. N 73-о звільнено із обійманої посади.

Крім цього, С. С. В. є одинокою матір'ю, має сина С. В. Б., 23 грудня 1996 р. н., якому на час її звільнення з роботи не виповнилось 14 років.

Відповідно до вимог пунктів 2, 3 ст. 23 та п. 2 ч. 1 ст. 36 КЗпПУ трудовий договір може бути укладений на визначений строк, встановлений за погодженням сторін, і підставою припинення трудового договору є закінчення цього строку.

Відповідно до ч. 3 ст. 184 КЗпПУ звільнення вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до трьох років (до шести років - ч. 6 ст. 179), одиноких матерів при наявності дитини риком до чотирнадцяти років або дитини-інваліда з ініціативи власника або уповноваженого ним органу не допускається, крім випадків повної ліквідації підприємства, установи, організації, коди допускається звільнення з обов'язковим працевлаштуванням. Обов'язкове працевлаштування зазначених жінок здійснюється також у випадках їх звільнення після закінчення строкового трудового договору. На період працевлаштування за ними зберігається середня заробітна плата, але не більше трьох місяців з дня закінчення строкового трудового договору.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивачу було запропоновано роботу в Державній податковій інспекції у Київському районі м. Харкова лише після її звернення з позовом до суду - у вересні 2004 р. Проте, від такої С. С. В. відмовилась, оскільки посада пропонувалась на час відпустки по догляду за дитиною іншого працівника Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова, при цьому без зазначення тривалості відпустки.

За таких обставин колегія суддів погоджується з висновками судів про поважність причин відмови позивача від запропонованої відповідачем посади і, враховуючи, що іншої посади С. С. В. не пропонувалось, тобто відповідачем зазначених вище вимог закону належним чином дотримано не було, суди попередніх інстанцій дійшли правильного та обґрунтованого висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог щодо виплати на користь позивача середнього заробітку за три місяці з дня закінчення строкового трудового договору.

Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судами норм матеріального чи процесуального права, що призвело або могло призвести до неправильного вирішення спору.

З огляду на викладене, оскаржувані судові рішення є законними та обґрунтованими, підстав для їх скасування немає.

Керуючись статтями 220, 222, 223, 224, 230, 231 КАСУ, колегія суддів ухвалила:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова залишити без задоволення, а рішення Комінтернівського районного суду м. Харкова від 22 лютого 2005 р. та ухвалу апеляційного сулу Харківської області від 24 травня 2005 р. у справі за позовом С. С. В. до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова про спонукання адміністрації до працевлаштування та стягнення коштів за час вимушеного прогулу - без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.

 




 
 
Copyright © 2003-2018 document.UA. All rights reserved. При використанні матеріалів сайту наявність активного посилання на document.UA обов'язково. Законодавство-mirror:epicentre.com.ua
RSS канали