ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

РІШЕННЯ

26.01.2012 р.

Справа N 9/202

За позовом

заступника прокурора м. Києва в інтересах держави в особі Державного агентства земельних ресурсів України

До

1) Київської міської ради

 

2) Товариства з обмеженою відповідальністю "Акта МК"

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача

Відкрите акціонерне товариство "Київміськнафтопродукт"

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача

Головне управління земельних ресурсів виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації)

про

визнання протиправним та скасування рішення Київської міської ради N 1609/4442 від 27.12.2007 р., визнання недійсними договорів оренди земельних ділянок N 75-6-00387 та N 75-6-00388 від 07.03.2008 р., визнання відсутності права користування земельною ділянкою, повернення земельної ділянки

Колегія суддів у складі:

 

Головуючого - судді

Бондаренко Г. П.

Суддя

Мельник С. М.

Суддя

Спичак О. М.

Представники сторін:

 

Від позивача

ОСОБА_1 (дов. б/н від 06.12.2011 року).

Від відповідачів

1) ОСОБА_2 (дов. N 225-КР-1231 від 30.08.2011 р.).

 

2) ОСОБА_3 (дов. б/н від 10.10.2011 р.);

 

ОСОБА_4 (дов. б/н від 16.08.2011 р.).

Від третіх осіб

1) не з'явився;

 

2) не з'явився.

Від прокуратури

 Бєрова О. В. (посв. N 329 від 01.11.2011 р.).

Відповідно до ст. 85 ГПК України в судовому засіданні 26 січня 2012 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення у справі.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Заступник прокурора м. Києва (далі по тексту - прокуратура) в інтересах держави в особі Державного агентства земельних ресурсів (далі по тексту - позивач) України звернувся до господарського суду м. Києва з позовною заявою до Київської міської ради (далі по тексту відповідач-1), Товариства з обмеженою відповідальністю "Акта МК" (далі по тексту відповідач-2), відповідно до якої просить суд:

- визнати недійсним та скасувати рішення Київської міської ради від 27.12.2007 N 1609/4442 "Про передачу товариству з обмеженою відповідальністю "Акта МК" земельних ділянок для обслуговування будівель і споруд та будівництва торговельно-розважального комплексу, закладів громадського харчування, офісів на вул. Кільцева дорога, 12-б, 12-в (літера "А"), 12-г (літера "А") у Святошинському районі м. Києва";

- визнати недійсними договори оренди земельних ділянок, укладені між Київською міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю "Акта МК", зареєстровані Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), про що зроблено запис від 07.03.2008 за N 75-6-00387 та N 75-6-00388 у книзі записів державної реєстрації договорів;

- визнати відсутність у Товариства з обмеженою відповідальністю "Акта МК" (юридична адреса: м. Київ, вул. Червоноармійська, 57/3, поверх 3, код ЄДРПОУ 33785801) права користування земельними ділянками, що розташовані на вул. Кільцева дорога, 12-б, 12-в (літера "А"), 12-г (літера "А") у Святошинському районі м. Києва, площею 3,8034 га, кадастровий номер 8 000 000 000:75:230:0076, вартість якої згідно нормативної грошової оцінки становить 49 895 599,76 грн., та площею 0,1856 га, кадастровий номер 8 000 000 000:75:230:0100, вартість якої згідно нормативної грошової оцінки становить 2 392 877,66 грн.;

- зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю "Акта МК" повернути у комунальну власність міста Києва земельні ділянки площею 3,8034 га та площею 0,1856 га, що розташовані вул. Кільцева дорога, 12-б, 12- в (літера "А"), 12-г (літера "А") у Святошинському районі м. Києва за виключенням територій на яких розміщені будівлі, що належать на праві приватної власності ТОВ "Акта МК".

Ухвалою господарського суду міста Києва від 12.08.2011 року позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі N 9/202, розгляд справи призначено на 22.09.2011 року.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 22.09.2011 року розгляд справи відкладено на 11.10.2011 року, у зв'язку з неявкою відповідача-2 та третьої особи в судове засідання, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, невиконанням сторонами у справі вимог ухвали суду в повному обсязі. Цією ж ухвалою, у відповідності до ст. 27 ГПК України залучено до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Головне управління земельних ресурсів виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації).

Ухвалою господарського суду міста Києва від 11.10.2011 року розгляд справи відкладено на 26.10.2011 року, у зв'язку з неявкою третьої особи-1 в судове засідання, необхідністю надання представниками сторін додаткових матеріалів по справі. Цією ж ухвалою продовжено строку вирішення спору на п'ятнадцять днів у відповідності до ст. 69 ГПК України.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 26.10.2011 року розгляд справи відкладено на 15.11.2011 року.

В судовому засіданні 15.11.2011 року оголошувалась перерва до 22.11.2011 року, про що представників сторін було повідомлено під розписку.

22.11.2011 року суддя Бондаренко Г. П. звернулася до в. о. Голови господарського суду міста Києва з заявою, для визначення складу колегії для розгляду справи N 9/202.

Розпорядженням від 22.11.2011 року в. о. Голови господарського суду міста Києва розпорядився розглянути справу N 9/202 за позовом заступника прокурора м. Києва в інтересах держави в особі Державного агентства земельних ресурсів України до Київської міської ради, Товариства з обмеженою відповідальністю "Акта МК", за участю третіх осіб без самостійних вимог на предмет спору Відкрите акціонерне товариство "Київміськнафтопродукт", Головне управління земельних ресурсів виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) про визнання протиправним та скасування рішення Київської міської ради N 1609/4442 від 27.12.2007 р., визнання недійсними договорів оренди земельних ділянок N 75-6-00387 та N 75-6-00388 від 07.03.2008 р., визнання відсутності права користування земельною ділянкою, повернення земельної ділянки колегіально у складі: головуючий - суддя Бондаренко Г. П.; суддя Мельник С. М.; суддя Спичак О. М.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 28.11.2011 року дану справу прийнято до провадження колегією суддів у складі головуючий - суддя Бондаренко Г. П.; суддя Мельник С. М.; суддя Спичак О. М., розгляд справи призначено на 20.12.2011 року.

В судове засідання 20.12.2011 року позивач, третя особа-1 та третя особа-2 не з'явились, про причини неявки суд не повідомили, про час та місце проведення судового засідання були повідомлені належним чином - рекомендованим листом з повідомлення про вручення поштового відправлення.

Представником прокуратури надано додаткові матеріали та усні пояснення по справі, підтримано позовні вимоги.

Представником відповідача-2 надано додаткові усні та письмові пояснення по справі, заперечено проти задоволення позовних вимог.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 20.12.2011 року розгляд справи було відкладено на 26.01.2012 року, у зв'язку з неявкою позивача та третіх осіб в судове засідання, необхідністю надання представниками сторін додаткових матеріалів та пояснень по справі.

13.01.2012 року через відділ канцелярії господарського суду міста Києва відповідачем-2 подано клопотання про припинення провадження у справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 80 ГПК України.

Розглянувши в судовому засіданні клопотання про припинення провадження у справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 80 ГПК України, суд дійшов висновку, що воно задоволенню не підлягає, оскільки відповідачем-2 не надано обґрунтованих підстав того, що спір не підлягає вирішенню в господарських судах України. Крім того, таке твердження суперечить положенням чинного законодавства та судовій практиці, виходячи з наступного.

Згідно положень статей 13, 14, 140, 142, 143 Конституції України, статей 11, 16, 167, 169, 374 Цивільного кодексу України, статей 2, 8, 133 Господарського кодексу України, статей 80, 84, 123, 124, 127, 128 Земельного кодексу України випливає, що органи виконавчої влади або органи місцевого самоврядування у правовідносинах щодо розпорядження земельними ділянками державної та комунальної власності (надання земельних ділянок громадянам та юридичним особам у власність або у користування, відчуження земельних ділянок державної або комунальної власності, укладення, зміна, розірвання договорів купівлі-продажу, ренти, оренди земельної ділянки, про встановлення сервітуту, суперфіцію, емфітевзису та інших договорів щодо земельних ділянок, в тому числі прийняття державними органами та органами місцевого самоврядування відповідних рішень) діють як органи, через які держава або територіальна громада реалізують повноваження власника земельних ділянок.

Таким чином, спори, що виникають з правовідносин, у яких державні органи та органи місцевого самоврядування реалізують повноваження власника землі, підвідомчі господарським судам. Спори щодо оскарження актів органів державної влади, органів Автономної Республіки Крим або органів місцевого самоврядування, на підставі яких виникають, змінюються, припиняються цивільні права і обов'язки (спір про право), не є публічно-правовими і розглядаються за правилами Господарського процесуального кодексу України, оскільки у відносинах, де вказані органи виступають у ролі власників землі відповідно до статті 14 Конституції України, вони є рівноправними учасниками земельних відносин поряд з іншими суб'єктами таких правовідносин (юридичними та фізичними особами, у тому числі суб'єктами підприємницької діяльності)

Дана позиція узгоджується з практикою Вищого господарського суду України, зокрема у постанові від 04.11.2010 р., та позицією щодо підвідомчості даних спорів, викладеній у постанові Пленуму Вищого господарського суду України N 6 від 17.05.2011 року "Про застосування господарськими судами законодавства у вирішенні спорів, що виникають із земельних відносин" (Постанова N 6), з яким було ознайомлено суддів господарських судів.

Третя особа-1 та третя особа-2 в судове засідання 26.01.2012 року не з'явились, про причини неявки в суд не повідомили, про час та місце судового засідання були повідомлені належним чином.

Представником відповідача-2 подано додаткові письмові та надано усні пояснення по справі, заперечено проти задоволення позовних вимог.

У судовому засіданні 26.01.2012 року представником відповідача-1 надано додаткові усні пояснення по справі.

Представником прокуратури у судовому засіданні подано додаткові матеріали по справі для їх залучення.

Розглянувши надані документи і матеріали, заслухавши пояснення уповноважених представників учасників судового процесу, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив:

Рішенням Київської міської ради "Про передачу Товариству з обмеженою відповідальністю "Акта МК" земельних ділянок для обслуговування будівель і споруд та будівництва торговельно-розважального комплексу, закладів громадського харчування, офісів на вул. Кільцева дорога, 12-б, 12-в (літера "А"), 12-г (літера "А") у Святошинському районі м. Києва" N 1609/4442 від 27.12.2007 року затверджено проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок ТОВ "Акта МК" загальною площею 3,99 га та передано в оренду земельну ділянку N 1 площею 3,80 га строком на 10 років для обслуговування будівель і споруд та будівництва торговельно-розважального комплексу, закладів громадського харчування, офісів, а також земельну ділянку N 2 площею 0,19 га строком на 5 років для організації будівельних робіт та благоустрою прилеглої території.

Вказаним рішенням внесено зміни до Генерального плану міста Києва та проекту планування його приміської зони на період до 2020 року, вилучено територію, що передається рішенням, з категорії земель зелених насаджень загального користування і переведено за функціональним призначенням до земель громадської забудови та внесено зміни до Програми розвитку зеленої зони міста Києва до 2010 року та концепції формування зелених насаджень в центральній частині міста, затвердженої рішенням Київської міської ради від 19.07.2005 N 806/3381, а саме - виключено з переліку розподілу лісових площ по землекористуванням станом на 01.01.2000 Святошинського лісопаркового господарства земельні ділянки площею 3,69 га та віднесено їх до земель запасу житлової та громадської забудови, вилучивши їх з категорії земель лісового фонду.

7 березня 2008 року між Київською міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю "Акта МК" було укладено Договір оренди земельної ділянки (надалі по тексту Договір-1).

Відповідно до п. 1.1 Договору-1 орендодавець, на підставі рішення Київської міської ради від N 1609/4442 від 27.12.2007 року за актом приймання-передачі передає, а орендар приймає в оренду (строкове платне користування) земельну ділянку (далі - об'єкт оренди або земельна ділянка), визначену цим Договором.

Відповідно до пункту 2.1 Договору-1 об'єктом оренди відповідно до цього Договору є земельна ділянка з наступними характеристиками:

- місце розташування - Кільцева дорога, 12-б, 12-в (літера "А"), 12-г (літера "А") у Святошинському районі м. Києва;

- розмір - 3,8034 га;

- цільове призначення - для обслуговування будівель, споруд та будівництва торгівельно-розважального комплексу, закладів громадського харчування офісів;

- кадастровий номер - 8 000 000 000:75:230:0076.

Пунктом 2.2 Договору - 1 передбачено, що відповідно до витягу з технічної документації N Ю-20413/2008 Головного управління земельних ресурсів виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) від 04.03.2008 року N 176 нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 49895599,76 грн.

Згідно з пунктом 3.1 Договору договір укладено на 10 (десять) років.

Крім того, 07.03.2008 року між Київською міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю "Акта МК" було укладено Договір оренди земельної ділянки (надалі по тексту Договір-2) з наступними характеристиками:

- місце розташування - Кільцева дорога, 12-б, 12-в (літера "А"), 12-г (літера "А") у Святошинському районі м. Києва;

- розмір - 0,1856 га в межах червоних ліній;

цільове призначення - для організації будівельних робіт та благоустрою прилеглої території;

кадастровий номер - 8 000 000 000:75:230:0100.

Пунктом 2.2 Договору-2 передбачено, що відповідно до витягу з технічної документації N Ю-20414/2008 Головного управління земельних ресурсів виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) від 04.03.2008 року N 177 нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 2392877,66 грн.

Згідно з пунктом 3.1 Договору договір укладено на 5 (п'ять) років.

Вищезазначені договори посвідчені приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_5, зареєстровані в реєстрі за NN 590 та 591, а також зареєстровані Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), про що зроблено записи від 07.03.2008 за N 75-6-00387 та N 75-6-388 у книзі записів державної реєстрації договорів.

Прокуратура міста Києва звернулась до господарського суду м Києва з позовом, в якому просить: визнати недійсним та скасувати рішення Київської міської ради від 27.12.2007 N 1609/4442 "Про передачу товариству з обмеженою відповідальністю "Акта МК" земельних ділянок для обслуговування будівель і споруд та будівництва торговельно-розважального комплексу, закладів громадського харчування, офісів на вул. Кільцева дорога, 12-б, 12-в (літера "А"), 12-г (літера "А") у Святошинському районі м. Києва"; визнати недійсними договори оренди земельних ділянок, укладені між Київською міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю "Акта МК", зареєстровані Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), про що зроблено запис від 07.03.2008 за N 75-6-00387 та N 75-6-00388 у книзі записів державної реєстрації договорів; визнати відсутність у Товариства з обмеженою відповідальністю "Акта МК" права користування земельними ділянками, що розташовані на вул. Кільцева дорога, 12-б, 12-в (літера "А"), 12-г (літера "А") у Святошинському районі м. Києва, площею 3,8034 га, кадастровий номер 8 000 000 000:75:230:0076, вартість якої згідно нормативної грошової оцінки становить 49895599,76 грн., та площею 0,1856 га, кадастровий номер 8 000 000 000:75:230:0100, вартість якої згідно нормативної грошової оцінки становить 2392877,66 грн.; зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю "Акта МК" повернути у комунальну власність міста Києва земельні ділянки площею 3,8034 га та площею 0,1856 га, що розташовані вул. Кільцева дорога, 12-б, 12- в (літера "А"), 12-г (літера "А") у Святошинському районі м. Києва за виключенням територій на яких розміщені будівлі, що належать на праві приватної власності ТОВ "Акта МК".

В обґрунтування позовних вимог, прокуратура зазначає, що рішення Київської міської ради N 1609/4442 від 27.12.2007 року прийнято, а Договір-1 та Договір-2 оренди земельних ділянок укладені, з порушенням вимог чинного законодавства, у зв'язку з чим рішення має бути визнано незаконним і скасовано, а договори оренди - недійсними з огляду на наступне.

Відповідно до матеріалів проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок Товариству з обмеженою відповідальністю "Акта МК" частина спірної земельної ділянки площею 3,69 га розміщена в лісах зеленої зони міста Києва 1 групи лісів в кварталі N 141 виділ 2, 6, 7, 8 Святошинського лісопаркового господарства.

Згідно з ч. 7 ст. 149 Земельного кодексу України Київська, Севастопольська міські державні адміністрації вилучають земельні ділянки державної власності, які перебувають у постійному користуванні, в межах їх територій для всіх потреб, крім випадків, визначених частиною дев'ятою цієї статті.

Відповідно до ч. 9 ст. 149 Земельного кодексу України Кабінет Міністрів України вилучає земельні ділянки державної власності, які перебувають у постійному користуванні, - ріллю, багаторічні насадження для несільськогосподарських потреб, ліси площею понад 1 гектар для несільськогосподарських потреб, а також земельні ділянки природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного призначення, крім випадків, визначених частинами 5 - 8 цієї статті, та у випадках, визначених статтею 150 цього кодексу.

Таким чином, на думку прокуратури, в даному випадку вилучення земельної ділянки площею 3,69 га, розміщеної в лісах зеленої зони міста Києва 1 групи лісів в кварталі N 141, виділ 2, 6, 7, 8 Святошинського лісопаркового господарства, повинно проводитись Кабінетом Міністрів України в порядку, встановленому ст. 151 Земельного кодексу України.

Окрім того, прокуратура зазначає, що відповідно до Генерального плану міста Києва, затвердженого рішенням Київської міської ради від 28.03.2002 року N 370/1804, територія спірної земельної ділянки, за своїм функціональним призначенням належить до зони зелених насаджень загального користування.

Згідно Програми комплексного розвитку зеленої зони міста Києва до 2010 року та концепції формування зелених насаджень у центральній частині міста, затвердженої рішенням Київської міської ради від 19.07.2005 N 806/3381, вказана земельна ділянка резервується для розвитку мережі об'єктів природно-заповідного фонду та відноситься до лісопаркових територій рекреаційного призначення.

Відповідно до ч. 2 ст. 52 Земельного кодексу України передбачено, що на землях рекреаційного призначення забороняється діяльність, що перешкоджає або може перешкоджати використанню їх за призначенням, а також негативно впливає або може вплинути на природний стан цих земель.

В обґрунтування своїх позовних вимог процесуальний позивач зазначає, що будівництво торговельно-розважального комплексу, закладів громадського харчування та офісів відповідача-2 призведе до фактичного знищення лісопаркових територій рекреаційного призначення, які зарезервовані для розвитку мережі об'єктів природно-заповідного фонду, що, відповідно, унеможливить виконання Програми комплексного розвитку зеленої зони міста Києва до 2010 року та концепції формування зелених насаджень у центральній частині міста, метою якої є розвиток мережі озеленених територій міста.

Оскільки, у зв'язку з тим, що на підставі спірного рішення між відповідачем-1 та відповідачем-2 були укладені договори оренди земельних ділянок, які на даний час є чинними, прокуратура, посилаючись на ст. 4, 10, 203, 215 Цивільного кодексу України, зазначає, що вони також підлягають визнанню недійсними.

Позивач у своїх письмових та усних поясненнях по справі підтримав заявлені позовні вимоги прокуратури у повному обсязі.

Відповідач-2 заперечує проти позовних вимог, зазначаючи про хибність твердження прокуратури про відсутність містобудівної документації на спірну земельну ділянку та документа, який би обґрунтовував необхідність надання Третій особі земельної ділянки у вказаних межах та площею 3,99 га, оскільки, пунктом 2 спірного рішення, у зв'язку з затвердженням містобудівного обґрунтування на спірну земельну ділянку, Київрадою внесено зміни до Генерального плану міста.

Також, відповідач-2 заперечує твердження прокуратури стосовно того, що спірна земельна ділянка належить до зеленої зони міста відповідно до рішення Київради від 19.07.2005 року N 806/3381 "Про затвердження Програми розвитку зеленої зони м. Києва до 2010 року та концепції формування зелених насаджень в центральній частині міста", у зв'язку з тим, що п. 3 спірного рішення внесено зміни до вищезазначеного рішення Київради, виключивши з переліку розподілу лісових площ по землекористуванням станом на 01.01.2000 Святошинського лісопаркового господарства земельні ділянки площею 3,69 га в кварталі 141 виділів 2, 6, 7, 8 Святошинського лісництва у Святошинському районі міста Києва.

Окрім того, відповідач-2 у своїх заперечення на позовну заяву вказує на безпідставність посилання прокуратури на ч. 9 ст. 149 Земельного кодексу України щодо компетенції Кабінету Міністрів щодо вилучення спірної земельної ділянки, з огляду на те, що в п. 4 оспорюваного рішення зазначено про вилучення з земель лісового фонду до земель запасу житлової та громадської забудови.

Посилаючись на ст. 141 Земельного кодексу України та ст. 104 Цивільного кодексу України, відповідач-2 також заперечує твердження прокуратури про необхідність згоди ВАТ "Київмістнафтопродукт" як правонаступника Головнафтопостачзбуту УРСР є безпідставним, оскільки ВАТ "Київмістнафтопродукт" не є землекористувачем даної ділянки.

Окрім того, відповідач-2 стверджує, що надання спірних земельних ділянок в оренду та одночасне визначення і змінна їх цільового призначення належали до повноважень Київської міської ради, оскільки, визначення і зміна цільового призначення спірних земельних ділянок здійснені у повній відповідності до вимог ст. 20 Земельного кодексу України та ст. 57 Лісового кодексу України.

Відповідач-1 також заперечує проти заявлених позовних вимог з підстав аналогічним, зазначеним відповідачем-2.

Оцінивши наявні в справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, суд приходить до висновку, що заявлені позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно зі статтею 3 ЗК України земельні відносини регулюються Конституцією України, Земельним кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами. У відповідності з вимогами ст. 14 Конституції України право власності на землю набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Частина 1 статті 116 Земельного кодексу України передбачає, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом.

Пунктом 12 Перехідних положень Земельного кодексу України визначено, що до розмежування земель державної і комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями в межах населених пунктів, крім земель, переданих у приватну власність, здійснюють відповідні сільські, селищні, міські ради, а за межами населених пунктів - відповідні органи виконавчої влади.

Згідно з частиною 5 статті 16 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" від імені та в інтересах територіальних громад права суб'єкта комунальної власності здійснюють відповідні ради.

Згідно зпунктом 34 частини 1 статті 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" вирішення відповідно до Закону питань регулювання земельних відносин є виключною компетенцією пленарних засідань сільських, селищних, міських рад.

Оскільки, Київська міська рада є колегіальним органом, вона приймає нормативні та інші акти у формі рішень на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради в порядку, визначеному ст. 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні".

Відповідно до статті 60 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності на рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, землю, природні ресурси, підприємства, установи та організації, в тому числі банки, страхові товариства, а також пенсійні фонди, частку в майні підприємств, житловий фонд, нежитлові приміщення, заклади культури, освіти, спорту, охорони здоров'я, науки, соціального обслуговування та інше майно і майнові права, рухомі та нерухомі об'єкти, визначені відповідно до закону як об'єкти права комунальної власності, а також кошти, отримані від їх відчуження.

Статтею 42 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" передбачено, що міський голова укладає договори від імені територіальної громади на підставі рішень Київської міської ради.

Тобто, вирішення питання про передачу землі у користування є виключним правом ради і це питання вирішується виключно на пленарному засіданні відповідної ради

Як вбачається з матеріалів справи, рішенням Київської міської ради "Про передачу Товариству з обмеженою відповідальністю "Акта МК" земельних ділянок для обслуговування будівель і споруд та будівництва торговельно-розважального комплексу, закладів громадського харчування, офісів на вул. Кільцева дорога, 12-б, 12-в (літера "А"), 12-г (літера "А") у Святошинському районі м. Києва" N 1609/4442 від 27.12.2007 року затверджено проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок ТОВ "Акта МК" загальною площею 3,99 га та передано в оренду земельну ділянку N 1 площею 3,80 га строком на 10 років для обслуговування будівель і споруд та будівництва торговельно-розважального комплексу, закладів громадського харчування, офісів, а також земельну ділянку N 2 площею 0,19 га строком на 5 років для організації будівельних робіт та благоустрою прилеглої території. Даним рішенням внесено зміни до Генерального плану міста Києва та проекту планування його приміської зони на період до 2020 року, вилучено територію, що передається рішенням, з категорії земель зелених насаджень загального користування і переведено за функціональним призначенням до земель громадської забудови та внесено зміни до Програми розвитку зеленої зони міста Києва до 2010 року та концепції формування зелених насаджень в центральній частині міста, затвердженої рішенням Київської міської ради від 19.07.2005 N 806/3381, а саме - виключено з переліку розподілу лісових площ по землекористуванням станом на 01.01.2000 Святошинського лісопаркового господарства земельні ділянки площею 3,69 га та віднесено їх до земель запасу житлової та громадської забудови, вилучивши їх з категорії земель лісового фонду.

Відповідно до частин 1, 3 ст. 124 Земельного кодексу України (в редакції, чинній на момент прийняття спірного рішення, - 27.12.2007 року) передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди земельної ділянки; передача в оренду земельних ділянок громадянам і юридичним особам із зміною їх цільового призначення та із земель запасу під забудову здійснюється за проектами відведення в порядку, встановленому статтями 118, 123 цього Кодексу.

Згідно зі ст. 123 Земельного кодексу України (в редакції, чинній на момент прийняття спірного рішення) надання земельних ділянок юридичним особам у постійне користування здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування за проектами відведення цих ділянок. Умови і строки розроблення проектів відведення земельних ділянок визначаються договором, укладеним замовником з виконавцем цих робіт відповідно до типового договору. Форма типового договору, нормативи та строки розробки проектів відведення земельних ділянок визначаються Кабінетом Міністрів України.

Юридична особа, зацікавлена в одержанні земельної ділянки у постійне користування із земель державної або комунальної власності, звертається з відповідним клопотанням до районної, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій або сільської, селищної, міської ради.

До клопотання про відведення земельної ділянки додаються матеріали, передбачені частиною п'ятнадцятою статті 151 цього Кодексу, документи, що обґрунтовують її розмір, призначення та місце розташування.

Відповідна районна державна адміністрація або сільська, селищна, міська рада розглядає клопотання у місячний строк і дає згоду на розроблення проекту відведення земельної ділянки.

Проект відведення земельної ділянки погоджується із землекористувачем, органом по земельних ресурсах, природоохоронним і санітарно-епідеміологічним органами, органами архітектури та охорони культурної спадщини і після одержання висновку державної землевпорядної експертизи по об'єктах, які їй підлягають, подається до відповідної державної адміністрації або сільської, селищної, міської ради, які розглядають його у місячний строк і, в межах своїх повноважень, визначених цим Кодексом, приймають рішення про надання земельної ділянки.

Відмову органів місцевого самоврядування або органів виконавчої влади у наданні земельної ділянки в користування або залишення клопотання без розгляду в установлений строк може бути оскаржено в судовому порядку. Рішення про відмову у наданні земельної ділянки в користування має містити мотивовані пояснення з посиланням на відповідні положення нормативно-правових актів, затвердженої містобудівної документації та документації із землеустрою.

Відповідно до положень ч. 4ст. 15 Закону України "Про оренду землі" (в редакції, чинній на момент прийняття рішення Київської міської ради N 1609/4442 від 27.12.2007 року) невід'ємною частиною договору оренди землі є проект відведення земельної ділянки у випадках, передбачених цим Законом.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач-2 на підставі вказаних норм Земельного кодексу України звернувся з клопотанням про отримання спірних земельних ділянок в тимчасове користування для обслуговування будівель та споруд та будівництва торговельно-розважального комплексу, закладів громадського харчування, офісів та отримав згоду Київського міського голови від 06.09.2007 року за N Д-3236.

На підставі зазначеної згоди було розроблено проект землевідведення N Д-3236, розглянувши який відповідач-1 прийняв оскаржуване рішення N 1609/4442 від 27.12.2007 року, на підставі якого було укладено між відповідачами спірні договори оренди земельних ділянок від 07.03.2008 року щодо оренди земельної ділянки 3,8034 га та земельної ділянки 0,1856 га.

Суд звертає увагу на те, що, відповідно до вимог статті 123 Земельного кодексу України, обов'язковим документом, який є підставою прийняття рішень органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування щодо надання земельних ділянок юридичним особам у постійне користування, є проект відведення земельної ділянки.

Механізм розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок (далі - проект відведення земельної ділянки) визначено Порядком розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 26 травня 2004 року N 677 (надалі також Порядок розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок).

Відповідно до пункту 3 Порядку розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок проект відведення земельної ділянки розробляється на підставі: рішення сільської, селищної, міської ради, районної, Київської або Севастопольської міської держадміністрації, до повноважень яких належить надання у користування або передача у власність земельних ділянок; укладених договорів між землевласниками і землекористувачами та розробником проекту відведення земельної ділянки; судового рішення.

Проект відведення земельної ділянки виконавець погоджує із землевласником або землекористувачем, органом земельних ресурсів, природоохоронним органом, санітарно-епідеміологічною службою, органом містобудування і архітектури та охорони культурної спадщини (пункт 9 Порядку розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок).

Погоджений проект відведення земельної ділянки підлягає державній експертизі, яка проводиться органом земельних ресурсів відповідно до законодавства (пункт 10 Порядку розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок).

Згідно з пунктом 11 Порядку розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок після одержання позитивного висновку державної експертизи проект відведення земельної ділянки розглядається сільською, селищною, міською радою, районною, Київською та Севастопольською міською держадміністрацією, затверджується ними або в установленому порядку подається до інших органів, до повноважень яких належить надання у користування або передача у власність земельних ділянок.

Частиною 5 статті 123 Земельного кодексу України передбачено погодження проекту відведення земельної ділянки із землекористувачем, органом по земельних ресурсах, природоохоронним і санітарно-епідеміологічним органами, органами архітектури та охорони культурної спадщини і після одержання висновку державної землевпорядної експертизи по об'єктах, які їй підлягають, подається до відповідної державної адміністрації або сільської, селищної, міської ради, які розглядають його у місячний строк і, в межах своїх повноважень, визначених цим Кодексом, приймають рішення про надання земельної ділянки

Таким чином, суд звертає увагу на те, що системний аналіз вищевказаних норм права свідчить про те, що в спірних правовідносинах рішенню про надання земельних ділянок у постійне користування в даному випадку відповідачеві-2 повинні передувати наступні погодження проекту відведення земельної ділянки:

- з органом по земельних ресурсах,

- з природоохоронним органом,

- з санітарно-епідеміологічним органами,

- з органами архітектури та охорони культурної спадщини.

Як вбачається з матеріалів справи, Товариством з обмеженою відповідальністю "Стафед" було розроблено проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок Товариству з обмеженою відповідальністю "Акта МК" для обслуговування будівель та споруд і будівництва торговельно-розважального комплексу, закладів громадського харчування, офісів на вул. Кільцева дорога. 12-б, 12-в (літера "А"), 12-г (літера "А") і Святошинському районі міста Києва.

Вищезазначений проект був погоджений, зокрема, з Головним управлінням містобудування, архітектури та дизайну міського середовища (висновок N 07-1190-В від 28.11.2007 року) за умови надання земельної ділянки поза межами червоних ліній вулиць.

Проте, відповідно до п. 6 спірного рішення земельна ділянка N 2 - площею 0,19 га знаходиться в межах червоних ліній. Таким чином, умови вищезазначеного висновку Головного управлінням містобудування, архітектури та дизайну міського середовища не виконано, що не дає можливості зробити висновок, що оскаржуване рішення відповідає вимогам висновку органу містобудування і архітектури.

Отже, проект землеустрою не отримав погодження обов'язкової установи відповідно до статті 123 ЗК України і відповідно не міг бути затверджений Київською міською радою без позитивного узгодження з Головним управлінням містобудування, архітектури та дизайну міського середовища.

Щодо правомірності надання в оренду земельної ділянки площею 3,8034 га (земельна ділянка N 1) суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Згідно з частиною 1 статті 18 Земельного кодексу України до земель України належать усі землі в межах її території, в тому числі острови та землі, зайняті водними об'єктами, які за основним цільовим призначенням поділяються на категорії.

Земельна ділянка - це частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами (частина 1 статті 79 Земельного кодексу України).

Землі України за основним цільовим призначенням поділяються на такі категорії: а) землі сільськогосподарського призначення; б) землі житлової та громадської забудови; в) землі природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення; г) землі оздоровчого призначення; ґ) землі рекреаційного призначення; д) землі історико-культурного призначення; е) землі лісогосподарського призначення; є) землі водного фонду; ж) землі промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення. Земельні ділянки кожної категорії земель, які не надані у власність або користування громадян чи юридичних осіб, можуть перебувати у запасі (стаття 19 Земельного кодексу України).

Відповідно до ст. 4 Лісового кодексу України до лісового фонду належать лісові ділянки, в тому числі насадження лінійного типу, площею не менше 0,1 га.

Так, матеріалами проекту землеустрою Д-3236 підтверджується та обставина, що земельна ділянка площею 3,69 га в кварталі 141, виділ 2, 6, 7, 8 Святошинського лісництва перебувала у користуванні КП "Святошинське лісопаркове господарство" та належить до лісового фонду. Відповідно до Програми розвитку зеленої зони міста Києва на період до 2010 року та концепції формування зелених насаджень в центральній частині міста, затвердженої рішенням Київради від 19.07.2005 року N 806/3381, до моменту прийняття оскаржуваного рішення Київрада вказана земельна ділянка була віднесена до території зелених насаджень загального користування та мала рекреаційне призначення.

Судом встановлено, що не заперечується і відповідачами у справі, що частина спірної земельної ділянки 3,8034 га належала до земель лісового господарства, і при розробленні проекту землеустрою та прийнятті оскаржуваного рішення Київради було змінено цільове призначення вказаної ділянки з земель лісогосподарського призначення на землі громадської забудови.

Порядок встановлення та зміни цільового призначення земель визначено статтею 20 Земельного кодексу України.

Так, віднесення земель до тієї чи іншої категорії здійснюється на підставі рішень органів державної влади та органів місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень. Зміна цільового призначення земель провадиться органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування, які приймають рішення про передачу цих земель у власність або надання у користування, вилучення (викуп) земель і затверджують проекти землеустрою або приймають рішення про створення об'єктів природоохоронного та історико-культурного призначення. Зміна цільового призначення земель, які перебувають у власності громадян або юридичних осіб, здійснюється за ініціативою власників земельних ділянок у порядку, що встановлюється Кабінетом Міністрів України (частини 1, 2, 3 Земельного кодексу України).

Відповідно до ст. 57 Лісового кодексу України зміна цільового призначення земельних лісових ділянок з метою їх використання в цілях, не пов'язаних з веденням лісового господарства, провадиться органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування, які приймають рішення про передачу цих земельних ділянок у власність або надання у постійне користування відповідно до Земельного кодексу України.

Зміна цільового призначення земельних лісових ділянок з метою їх використання для житлової, громадської і промислової забудови провадиться переважно за рахунок площ, зайнятих чагарниками та іншими малоцінними насадженнями.

Зміна цільового призначення земельних лісових ділянок здійснюється за погодженням з органами виконавчої влади з питань лісового господарства та з питань охорони навколишнього природного середовища Автономної Республіки Крим, територіальними органами центральних органів виконавчої влади з питань лісового господарства та охорони навколишнього природного середовища.

Згідно з висновком Київського обласного управління лісового та мисливського господарства від 19.11.2007 року N 01-04/2763, останнє вважає за можливе вилучення та зміну цільового призначення земельної лісової ділянки площею 3,99 га за рахунок земель лісогосподарського призначення КП "Святошинське лісопаркове господарство" (Святошинське лісництво квартал 141, вид. 2, 6, 7, 8), розташованої в межах Києва та проектується до передачі ТОВ "Акта МК" для обслуговування будівель, споруд, а також під будівництво торговельно-розважального комплексу, закладів громадського харчування, офісів за умови оформлення правовстановлюючих документів у відповідності до діючого чинного законодавства.

Як вбачається з висновку N 05/2227 від 27.11.2007 року Державне управління охорони навколишнього природного середовища в м. Києві, Держуправлінням погоджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки ТОВ "Акта МК" для обслуговування будівель та споруд і будівництва торговельно-розважального комплексу, закладів громадського харчування, офісів на вул. Кільцева дорога, 12-б, 12-в (літера "А"), 12-г (літера "А"), у Святошинському районі міста Києва, з урахуванням внесення змін до Програми розвитку зеленої зони м. Києва до 2010 року та концепції формування зелених насаджень в центральній частині міста, затвердженої рішення Київради від 19.07.2005 року, проте, згоди на зміну цільового призначення спірної ділянки не надано Держуправлінням не надано. Окрім того, відповідно до п. 18 зазначеного висновку Держуправління зелені насадження на спірній лісовій земельній ділянці представлені деревами листяних та хвойних порід.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 29 квітня 2002 р. N 581 "Про затвердження Державної програми "Ліси України" на 2002 - 2015 роки", яка була чинна на момент надання зазначених висновків (листопад 2007 року) та прийняття оскаржуваного рішення від 27.12.2007 року, передбачено програму розвитку лісового господарства країни, спрямовану на посилення екологічних, соціальних та економічних функцій лісів в умовах реформування сільгосппідприємств, прийняття нового земельного законодавства. Програма визначає показники лісогосподарської діяльності основних постійних лісокористувачів - Держкомлісгоспу, Мінагрополітики, Мінекоресурсів, Міноборони, МНС.

Завданнями Програми є:

визначення основних напрямів розвитку лісового господарства країни;

визначення основних показників розвитку лісового господарства на період до 2015 року;

забезпечення сталого розвитку лісового господарства на науково обґрунтованій основі.

Вказаною програмою було передбачено збільшення розміру земель лісогосподарського призначення, а виконання вказаною програми покладено, зокрема, на Держкомлісгосп (назва на момент існування спірних правовідносин).

За таких обставин, надання висновків Київським обласним управлінням Держкомлісгоспу та Державним управлінням Міністерства охорони навколишнього природного середовища у м. Києві про надання згоди на зміну цільового призначення земель лісогосподарського призначення та погодження проекту землевідведення, а також прийняття оскаржуваного рішення Київською міською радою від 27.12.2007 року напряму протирічить вказаній постанові Кабінету Міністрів України 29 квітня 2002 р. N 581.

Такий висновок суду підтверджується також прийнятим Кабінетом Міністрів України розпорядженням від 10.04.2008 року за N 610-р "Деякі питання розпорядження земельними лісовими ділянками", яким встановлено, що з метою недопущення фактів порушення інтересів держави і суспільства під час відчуження та зміни цільового призначення земельних лісових ділянок (далі - ділянки) Мінприроди, Мінагрополітики, Міноборони, Держкомлісгоспу та Держкомзему до законодавчого врегулювання питань запобігання зловживанням у цій сфері:

- зупинити прийняття рішень про надання згоди на вилучення ділянок, їх передачу у власність та оренду із зміною цільового призначення;

- відкликати раніше надану згоду на вилучення ділянок, їх передачу у власність та оренду із зміною цільового призначення у разі, коли місцевими органами виконавчої влади чи органами місцевого самоврядування не прийнято відповідні рішення або коли за результатами перевірки встановлено, що такі рішення прийняті з порушенням вимог законодавства.

Судом встановлено, що спірна земельна ділянка N 1 має в своїх межах земельну ділянку лісогосподарського призначення, на якій розміщені зелені насадження на спірній лісовій земельній ділянці представлені деревами листяних та хвойних порід (пункт 18 висновку N 05/2227 від 27.11.2007 року Державного управління охорони навколишнього природного середовища в м. Києві), а отже зміна її цільового призначення з переведенням до земель громадської забудови напряму протирічить ч. 2 ст. 57 Лісового кодексу України, якою визначено, що зміна цільового призначення земельних лісових ділянок з метою їх використання для житлової, громадської і промислової забудови провадиться переважно за рахунок площ, зайнятих чагарниками та іншими малоцінними насадженнями.

За таких обставин, деякі висновки землевідводу прийняті з порушенням вимог чинного законодавства, що свідчить також про неправомірність прийняття на їх основі оскаржуваного рішення Київради від 27.12.2007 року.

Суд також зазначає, що відповідачами також не доведено отримання згоди від землекористувача - ВАТ "Київміськнафтопродукт" на надання в користування частини земельної ділянки N 1 відповідачеві-1, як і не надано належних доказів щодо припинення вказаної юридичної особи на момент оформлення матеріалів землевідводу та прийняття оскаржуваного рішення - листопад-грудень 2007 року.

Крім того, суд вважає помилковим твердження відповідачів про те, що прокуратура необґрунтовано застосовує як підставу для задоволення позову приписи ч. 9 ст. 149 Земельного кодексу України, які, на думку відповідачів, до спірних правовідносин ця норма права не застосовується, виходячи з наступного.

Відповідачами у справі не спростовано, що КП "Святошинське лісопаркове господарство" не було постійним землекористувачем земельної ділянки. Навпаки, своїми діями, а саме зверненням до КП "Святошинське лісопаркове господарство" про надання згоди на вилучення земельної ділянки, відповідач-2 погодився, що вказана особа є постійним землекористувачем ділянки N 1.

Відповідно до листа Комунального підприємства "Святошинське лісопаркове господарство" від 14 листопада 2007 року N 1054 спірна лісова земельна ділянка знаходиться в кварталі 141, вид. 2, 6, 7, 8 Святошинського лісництва. Ділянка межує з існуючим закладом громадського харчування, магазином, СТО, з іншої сторони кладовищем та Кільцевою дорогою, в наслідок чого постійно засмічується побутовим сміттям, несе велике рекреаційне навантаження, що викликає масове всихання дерев. Згідно таксаційних матеріалів 1999 року частина площі вказаної лісової ділянки складає 3,69 га та належить до лісового фонду Святошинського лісопаркового господарства.

Виходячи з вищезазначеного, Святошинське лісопаркове господарство вважає за можливе припинення користування своїм господарством цією ділянкою з подальшим рішенням Київради про її цільове використання при умові внесення відповідних змін до рішення Київради від 19.07.2005 року N 806/3381 "Про затвердження Програми розвитку зеленої зони м. Києва до 2010 року та концепції формування зелених насаджень в центральній частині міста" та недопущення черезсмужжя з парканом кладовища.

Відповідно до ч. 7 ст. 149 ЗК України Київська та Севастопольська міські державні адміністрації вилучають земельні ділянки державної власності, які перебувають у постійному користуванні, в межах їх територій для всіх потреб, крім випадків, визначених ч. 9 цієї статті.

Частиною 9 ст. 149 ЗК України встановлено, що КМУ вилучає земельні ділянки державної власності, які перебувають у постійному користуванні, - ріллю, багаторічні насадження для несільськогосподарських потреб, ліси площею понад 1 гектар для не лісогосподарських потреб, а також земельні ділянки природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного призначення, крім випадків, визначених частинами 5 - 8 цієї статті, та у випадках, визначених ст. 150 цього Кодексу.

У випадку належності цих земель до державної власності компетенція щодо їх вилучення визначається частинами 7,9 ст. 149 ЗК України. При належності до земель територіальної громади компетенція щодо їх вилучення визначається ч. 3 ст. 149 ЗК України, відповідно до якої сільські, селищні, міські ради вилучають земельні ділянки комунальної власності відповідних територіальних громад, які перебувають у постійному користуванні, для всіх потреб, крім особливо цінних земель, які вилучаються (викупляються) ними з урахуванням вимог статті 150 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 9 Закону України "Про розмежування земель державної та комунальної власності" (із змінами та доповненнями) Київська міська рада за погодженням з відповідними органами виконавчої влади приймає рішення про розмежування земель державної та комунальної власності у межах міста Києва.

Враховуючи те, що розмежування земель державної та комунальної власності на момент прийняття оскаржуваного рішення не було проведено, відповідачеві-1 при зміні цільового призначення цих земель належало встановити, що вони належать саме до комунальної власності - власності територіальної громади міста Києва.

При цьому, посилання відповідача-1 на пункт 12 Перехідних положень Земельного кодексу України щодо права зміни цільового призначення спірної земельної ділянки суд вважає безпідставним, оскільки дані норми надають радам право розпорядження, а не зміни цільового призначення земельних ділянок.

Право розпорядження - це юридично закріплена можливість власника самостійно вирішувати юридичну і фактичну долю майна шляхом його відчуження іншим особам, зміни його стану чи призначення тощо (наприклад, продати, подарувати, передати за заповітом майно).

Виходячи з норм Конституції України, до розмежування земель на землі державної та комунальної власності, вся земля є власністю народу в особі держави, а отже, всі землі, що мають бути розмежовані, перебувають поки що у державній власності. Згідно із нормами основної частини ЗКУ (див. ст. 84 та ін.), розпорядження землями державної власності повинні здійснювати органи виконавчої влади.

Вищевказаний пункт 12 Перехідних положень Земельного кодексу України до такого розмежування надає право органам місцевого самоврядування в межах населеного пункту здійснювати розпорядження землями, що перебувають у державній власності, однак вказані перехідні положення не дають право на зміну цільового призначення земель, що перебувають у постійному землекористуванні органам місцевого самоврядування до встановлення питання належності землі.

Таким чином, приймаючи рішення N 1609/4442 від 27.12.2007 року Київська міська рада діяла з перевищенням своїх повноважень, наданих її чинним законодавством України, оскільки, як зазначалось вище, вилучення земельних ділянок державної власності, які перебувають у постійному користуванні, зокрема, лісів площею понад 1 гектар для нелісогосподарських потреб належить до компетенції Кабінету Міністрів України.

Така позиція суду підтверджується викладеним у постанові Верховного суду України від 31.03.2009 року справі за позовом заступника прокурора міста Києва в інтересах держави в особі Державного комітету України із земельних ресурсів до Київської міської ради про визнання недійсним рішення, яка долучена судом до матеріалів справи.

Враховуючи те, що спірне рішення прийнято з порушенням вимог земельного законодавства, суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині визнання недійсним оскаржуваного рішення Київської міської ради підлягають задоволенню повністю.

Позовні вимоги про визнання недійсними договорів оренди землі, укладених між відповідачами у справі, які є похідними від вимоги про визнання недійсним рішення, на підставі якого укладено оскаржувані договори, також підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до статті 648 ЦК України зміст договору, укладеного на підставі правового акта органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, обов'язкового для сторін (сторони) договору, має відповідати цьому акту. Особливості укладення договору на підставі правового акта органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування встановлюються актами цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно ч. 1 ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Відповідно до статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 Цивільного кодексу України. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених Цивільним кодексом України, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним.

Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Згідно ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства, особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності, волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі, правочин має вчинятися у формі, встановленій законом, правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним, правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Оскільки, рішення Київської міської ради на підставі якого відповідач-1 передав у оренду відповідачу-2 земельну ділянку N 1 площею 3,80 га строком на 10 років для обслуговування будівель і споруд та будівництва торговельно-розважального комплексу, закладів громадського харчування, офісів, а також земельну ділянку N 2 площею 0,19 га строком на 5 років для організації будівельних робіт та благоустрою прилеглої території визнано недійсним, правочини, які було укладено на підставі цього рішення, є такими, що суперечать вимогам чинного законодавства і в силу ст. 203, 215 ЦК України є недійсними.

Згідно ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

За вказаних обставин, позовні вимоги в частині визнання недійсними договорів оренди земельних ділянок укладених між Київською міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю "Акта МК", як зареєстровані Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) 07.03.2008 року за N 75-6-00387 та N 75-6-00388) обґрунтовані, а тому підлягають задоволенню.

Щодо позовних вимог в частині визнання відсутності у Товариства з обмеженою відповідальністю "Акта МК", права користування права користування земельними ділянками, що розташовані на вул. Кільцева дорога, 12-б, 12-в (літера "А"), 12-г (літера "А") у Святошинському районі м. Києва, площею 3,8034 га, кадастровий номер 8 000 000 000:75:230:0076, вартість якої згідно нормативної грошової оцінки становить 49895599,76 грн., та площею 0,1856 га, кадастровий номер 8 000 000 000:75:230:0100, вартість якої згідно нормативної грошової оцінки становить 2392877,66 грн., суд зазначає наступне.

Відповідно до положень ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, відновлення становища, яке існувало до порушення.

Відповідно до ч. 3 ст. 16 ЦК України суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Положеннями ст. 20 ГК України встановлено, що держава забезпечує захист прав і законних інтересів суб'єктів господарювання та споживачів. Кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб'єктів захищаються, зокрема, шляхом визнання наявності або відсутності прав.

Порушені права землекористувачів підлягають захисту способами, передбаченими статтею 152 ЗК України, з обов'язковим дотриманням норм чинного законодавства. Відповідно до вказаної норми захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється, зокрема, шляхом визнання прав, визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування, а також застосування інших, передбачених законом, способів, у тому числі шляхом поновлення прав юридичних і фізичних осіб, порушених внаслідок прийняття неправомірних рішень, дій чи бездіяльності державних органів або посадових осіб органів місцевого самоврядування (частина 2 статті 77 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні").

Тобто, обраний спосіб захисту в даному випадку спрямований на поновлення порушених прав, оскільки при визнанні відсутності у Товариства з обмеженою відповідальністю "Акта МК", права користування спірною земельною ділянкою, підлягає поновленню порушене внаслідок прийняття неправомірного рішення право власності територіальної громади міста Києва щодо вказаної ділянки та право позивача щодо контролю за використанням, в тому числі і власником - КМР, щодо належного використання земельних ресурсів.

При цьому суд зазначає, що прокуратурою вірно визначено особу в інтересах якої подано позов та обгрунтовано порушення прав даної особи, виходячи з наступного.

Статтею 164 Земельного кодексу України визначений зміст охорони земель, відповідно до якої складовою охорони земель є захист сільськогосподарських угідь, лісових земель та чагарників від необгрунтованого їх вилучення для інших потреб.

Відповідно до пункту "ґ" частини першої статті 15 Земельного кодексу України до повноважень центрального органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин належить здійснення землеустрою, моніторингу земель і державного земельного контролю за використанням та охороною земель.

Статтею 187 Земельного кодексу України визначено, що контроль за використанням та охороною земель полягає в забезпеченні додержання органами державної влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями і громадянами земельного законодавства України.

Відповідно до статті 188 Земельного кодексу України державний контроль за використанням та охороною земель здійснюється уповноваженими органами виконавчої влади по земельних ресурсах.

У частині 2 статті 19 Конституції України закріплено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Пунктом 1 Положення про Державний комітет України із земельних ресурсів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19.03.2008 N 224, передбачено, що останній є центральним органом виконавчої влади з питань земельних ресурсів, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра охорони навколишнього природного середовища.

Відповідно до п. 3, п. 4.7 зазначеного Положення одним із основних завдань Державного комітету України із земельних ресурсів є здійснення державного контролю за використанням та охороною земель.

Охорона земель - це система правових, організаційних, економічних та інших заходів, спрямованих на раціональне використання земель, запобігання необгрунтованому вилученню земель сільськогосподарського і лісогосподарського призначення, захист від шкідливого антропогенного впливу, відтворення і підвищення родючості грунтів, підвищення продуктивності земель лісогосподарського призначення, забезпечення особливого режиму використання земель природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення.

Згідно з п. 40 Положення Державний комітет України із земельних ресурсів порушує в установленому законодавством порядку клопотання про зупинення дії або скасування актів місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування з питань, що належать до його компетенції, а також притягнення осіб, винних у порушенні земельного законодавства України до передбаченої законом відповідальності, та відповідно до п. 43 цього Положення здійснює інші функції, необхідні для виконання покладених на нього завдань.

Оскільки, рішення Київської міської ради N 1609/4442 від 27.12.2007 року та спірні договори визнані недійсними, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині визнання відсутнім у Товариства з обмеженою відповідальністю "Акта МК" користування земельними ділянками, що розташовані на вул. Кільцева дорога, 12-б, 12-в (літера "А"), 12-г (літера "А") у Святошинському районі м. Києва, площею 3,8034 га, кадастровий номер 8 000 000 000:75:230:0076, вартість якої згідно нормативної грошової оцінки становить 49895599,76 грн., та площею 0,1856 га, кадастровий номер 8 000 000 000:75:230:0100, вартість якої згідно нормативної грошової оцінки становить 2392877,66 грн., є обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню повністю.

Щодо позовних вимог в частині зобов'язання Товариства з обмеженою відповідальністю "Акта МК" повернути у комунальну власність міста Києва земельні ділянки площею 3,8034 га та площею 0,1856 га, що розташовані вул. Кільцева дорога, 12-б, 12-в (літера "А"), 12-г (літера "А") у Святошинському районі м. Києва за виключенням територій на яких розміщені будівлі, що належать на праві приватної власності ТОВ "Акта МК" слід зазначити наступне.

Відповідно до частини 1 та 2 статті 1 ГПК України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням. У випадках, передбачених законодавчими актами України, до господарського суду мають право також звертатися державні та інші органи, фізичні особи, що не є суб'єктами підприємницької діяльності.

Частиною 3 статті 2 ГПК України вставлено, що прокурор, який звертається до господарського суду в інтересах держави, в позовній заяві самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також вказує орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Згідно статті 21 ГПК України сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути підприємства та організації, зазначені у статті 1 цього Кодексу. Позивачами є підприємства та організації, що подали позов або в інтересах яких подано позов про захист порушеного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу. Відповідачами є підприємства та організації, яким пред'явлено позовну вимогу.

Відповідно до частин 1 та 2 статті 29 ГПК України прокурор бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, порушену за позовом інших осіб, на будь-якій стадії її розгляду для представництва інтересів громадянина або держави. З метою вступу у справу прокурор може подати апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд рішення Верховним Судом України про перегляд рішення за нововиявленими обставинами або повідомити суд і взяти участь у розгляді справи, порушеної за позовом інших осіб. У разі прийняття господарським судом позовної заяви, поданої прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача.

Відповідно до ст. 60 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності на рухоме та нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, землю, природні ресурси, підприємства, установи та організації, в тому числі банки, страхові товариства, а також пенсійні фонди, частку в майні підприємств, житловий фонд, нежитлові приміщення, заклади культури, освіти, спорту, науки, соціального обслуговування та інше майно і майнові права, рухомі та нерухомі об'єкти, визначені відповідно до закону як об'єкти права комунальної власності, а також кошти, отримані від їх відчуження.

Таким чином, з наведених норм вбачається, що зазначена вимога може бути заявлена лише в інтересах Київської міської ради, яка в даній справі має процесуальний статус відповідача, а тому господарський суд приходить до висновку, що підстави для задоволення позову в цій частині відсутні.

Відповідно до ст. 49 ГПК України, судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в доход бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору.

Керуючись ст. ст. 32, 33, 49, 82 - 85 ГПК України, господарський суд вирішив:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Визнати недійсним рішення Київської міської ради від 27.12.2007 N 1609/4442 "Про передачу товариству з обмеженою відповідальністю "Акта МК" земельних ділянок для обслуговування будівель і споруд та будівництва торговельно-розважального комплексу, закладів громадського харчування, офісів на вул. Кільцева дорога, 12-б, 12-в (літера "А"), 12-г (літера "А") у Святошинському районі м. Києва".

3. Визнати недійсним договір оренди земельної ділянки від 07.03.2008 року, укладений між Київською міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю "Акта МК", зареєстрований Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) 07.03.2008 за N 75-6-00387.

4. Визнати недійсним договір оренди земельної ділянки від 07.03.2008 року, укладений між Київською міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю "Акта МК", зареєстрований Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) 07.03.2008 за N 75-6-00388.

5. Визнати відсутнім у Товариства з обмеженою відповідальністю "Акта МК" право користування земельною ділянкою, що розташована на вул. Кільцева дорога, 12-б, 12-в (літера "А"), 12-г (літера "А") у Святошинському районі м. Києва, площею 3,8034 га, кадастровий номер 8 000 000 000:75:230:0076, вартість якої згідно нормативної грошової оцінки становить 49895599,76 грн.

6. Визнати відсутнім у Товариства з обмеженою відповідальністю "Акта МК" право користування земельною ділянкою, що розташована на вул. Кільцева дорога, 12-б, 12-в (літера "А"), 12-г (літера "А") у Святошинському районі м. Києва площею 0,1856 га, кадастровий номер 8 000 000 000:75:230:0100, вартість якої згідно нормативної грошової оцінки становить 2392877,66 грн.

7. Стягнути з Київської міської ради (01044, м. Київ, вул. Хрещатик, 36, код ЄДРПОУ 22883141) на користь Державного бюджету України 536 (п'ятсот тридцять шість) грн. 50 коп. судового збору.

8. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Акта МК" (м. Київ, вул. Червоноармійська, 57/3, поверх 3, код ЄДРПОУ 33785801) на користь Державного бюджету України 536 (п'ятсот тридцять шість) грн. 50 коп. судового збору.

9. В іншій частині позовних вимог - відмовити.

10. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

11. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Рішення підписано 31.01.2012 року

 

Головуючий, суддя

Г. П. Бондаренко

Суддя

С. М. Мельник

Суддя

О. М. Спичак

 




 
 
Copyright © 2003-2018 document.UA. All rights reserved. При використанні матеріалів сайту наявність активного посилання на document.UA обов'язково. Законодавство-mirror:epicentre.com.ua
RSS канали