ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

01.11.2011 р.

N К-21167/08

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі суддів: головуючого, судді Чалого С. Я., суддів: Калашнікової О. В., Цуркана М. І., Васильченко Н. В., Черпіцької Л. Т., секретаря судового засідання Лук'яненко О. О., розглянувши в порядку касаційного провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Корона-Сервіс" до прокуратури Чернігівської області, прокурора м. Чернігова, прокуратури м. Чернігова про визнання бездіяльності протиправною, встановила:

У червні 2007 року товариство з обмеженою відповідальністю "Корона-Сервіс" звернулося до суду з позовом до прокуратури Чернігівської області, прокурора м. Чернігова, прокуратури м. Чернігова про визнання протиправною бездіяльності.

Постановою Деснянського суду м. Чернігова від 31 жовтня 2007 року в задоволенні позовних вимог відмовлено.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 14 жовтня 2008 року рішення суду першої інстанції скасовано, прийнято нове, яким задоволено позовні вимоги.

Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції, прокуратура м. Чернігова подала касаційну скаргу, в якій посилаючись на порушення норм матеріального і процесуального права, просить його скасувати та постановити нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити.

Заслухавши доповідь судді Вищого адміністративного суду України, перевіривши доводи касаційної скарги та матеріали адміністративної справи, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню, а постанова Київського апеляційного адміністративного суду скасуванню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 13 березня 2007 року товариство "Корона-Сервіс" звернулося до прокурора м. Чернігова із заявою про проведення перевірки у відповідності до ст. 97 КПК України по факту відсутності в матеріалах справи ухвали господарського суду Чернігівської області від 31 жовтня 2006 року.

Зазначена заява була зареєстрована в Книзі обліку заяв та повідомлень про злочини за N 133/1-07.

За наслідками розгляду заяви прокуратурою 23 березня 2007 року прийнято рішення N 133/1-07 про відмову в порушенні кримінальної справи, про що повідомлено заявника.

Заявою від 24 травня 2007 року позивач повторно звернувся до прокуратури м. Чернігова. Листом N 133/1-07 від 24 травня 2007 року прокуратурою повідомлено, що за заявою позивача проведено відповідну перевірку та прийнято рішення про відмову в порушенні кримінальної справи. Копію вказаної постанови, за твердженням прокуратури, повторно надіслано на адресу позивача.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції вказав, що відправка відповідей на заяви товариства підтверджується реєстрами на відправлення поштової кореспонденції, копія яких наявна в матеріалах справи (а. с. 51 - 52). Таким чином, право позивача на одержання інформації прокуратурою порушено не було.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та задовольняючи позов, апеляційний суд виходив з того, що прокуратурою не представлено належних доказів, які б свідчили про направлення відповіді на заяви товариства. Надана прокуратурою копія реєстру на відправлення поштової кореспонденції не є належним доказом відправки, оскільки не містить печатки прокуратури та фіскального чеку із зазначенням суми витрачених марок. Таким чином, не надавши позивачеві письмової відповіді на його заяву, прокуратурою було порушене право на отримання інформації, передбачене нормами чинного законодавства.

Колегія суддів не погоджується з такою позицією суду апеляційної інстанції з огляду на таке.

Інструкцією з діловодства в органах прокуратури України, затвердженої наказом Генеральної прокуратури України N 90 від 28 грудня 2002 року, передбачено, зокрема, порядок оброблення та надсилання вихідної кореспонденції.

Так, Інструкцією передбачено, що рекомендованими листами або бандеролями (посилками) надсилаються організаційно-розпорядчі та інші документи за підписом керівництва прокуратури, витяги із наказів з особового складу, фінансові документи, наглядові провадження, матеріали перевірок, кореспонденція, що адресується за кордон, рекомендовані (цінні) листи та бандеролі (посилки) здаються на пошту відповідно до реєстру, в якому вказуються номери поштових відправлень, адреса, одержувач, номери документів. Реєстр складається у трьох примірниках - один залишається у секретаріаті для довідок, а повернений з пошти передається до бухгалтерії для звіту.

Решта документів враховується в поштових реєстрах або книгах, де вказується номер листування та дата відправлення.

Як вбачається з наявних у справі копій поштових реєстрів, прокуратурою було виконано вимоги вказаної Інструкції щодо відправлення простої поштової кореспонденції.

Відповідно до ст. ст. 18, 19 "Про звернення громадян" громадяни, які звернулися із заявою, мають право одержати письмову відповідь про результати розгляду заяви, а державні органи, до яких звернувся громадянин, зобов'язані письмово повідомляти громадянина про результати перевірки заяви чи скарги і суть прийнятого рішення.

У відповідності до ст. 20 Закону України "Про звернення громадян" звернення розглядаються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, - невідкладно, але не пізніше 15 днів від дня їх отримання. Якщо в місячний термін вирішити порушені у зверненні питання неможливо, керівник відповідного органу, підприємства, установи, організації або його заступник встановлюють необхідний термін для його розгляду, про що повідомляється особі, яка подала звернення. При цьому загальний термін вирішення питань, порушених у зверненні, не може перевищувати 45 днів.

Таким чином, висновок суду апеляційної інстанції про те, що у встановлений законодавством термін прокуратурою не було надано належних доказів поштового відправлення відповіді на заяви товариства, є помилковим.

Відповідно до ст. 226 КАСУ суд касаційної інстанції скасовує судове рішення суду апеляційної інстанції та залишає в силі рішення суду першої інстанції, яке ухвалено відповідно до закону і скасоване або змінене помилково.

Керуючись ст. ст. 221, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Вищого адміністративного суду України ухвалила:

Касаційну скаргу прокуратури м. Чернігова задовольнити.

Постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 14 жовтня 2008 року скасувати, постанову Деснянського суду м. Чернігова від 31 жовтня 2007 року залишити в силі.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строки та в порядку, встановленими статтями 237, 238, 239-1 КАС України.

 




 
 
Copyright © 2003-2018 document.UA. All rights reserved. При використанні матеріалів сайту наявність активного посилання на document.UA обов'язково. Законодавство-mirror:epicentre.com.ua
RSS канали