ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

22.11.2011 р.

Справа N 15/33/5022-636/2011

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів: головуючого - судді Овечкін В. Е., суддів - Чернова Є. В., Цвігун В. Л., розглянувши касаційну скаргу Приватного малого автотранспортного підприємства 16140 на постанову від 28.09.2011 р. Львівського апеляційного господарського суду у справі N 15/33/5022-636/2011 господарського суду Тернопільської області за позовом ВАТ "Збаразьке АТП-16140" до: 1) Збаразької міської ради; 2) Приватного малого автотранспортного підприємства 16140; 3) Управління Держкомзему у Збаразькому районі (за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Головного управління Держкомзему у Тернопільській області) про визнання недійсним договору купівлі-продажу; визнання недійсним акта на право власності на земельну ділянку; зобов'язання внести записи в державний реєстр про скасування права власності на земельну ділянку; визнання права користування земельною ділянкою (за участю представників: позивача - не з'явився; відповідача 1 - не з'явився; відповідача 2 - ОСОБА_1, що діє на підставі довіреності від 21.11.2011 N 95; відповідача 3 - не з'явився; третьої особи - не з'явилася), встановив:

Рішенням господарського суду Тернопільської області від 21.07.2011 позовні вимоги задоволено частково. Визнано недійсними: договір купівлі-продажу земельної ділянки від 17.09.2010 р., державний акт на землю серія ЯЯ N 026497. Зобов'язано Управління Держкомзему в Збаразькому районі внести записи в держреєстр земель про скасування права власності відповідача 2 на земельну ділянку 0,2130 га по вул. Грушевського, 117 в м. Збаражі. В частині визнання за позивачем права користування спірною земельною ділянкою провадження у справі припинено. Судове рішення мотивоване тим, що на спірній земельній ділянці знаходяться об'єкти незавершеного будівництва, права власності на які належать позивачу. Разом з тим позивач не довів в суді допустимими доказами, що хтось з відповідачів оскаржує його право власності на землю, тобто відсутній предмет спору (суддя Г. Бучинська).

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 28.09.2011 рішення місцевого суду скасовано в частині припинення провадження у справі (щодо права користування земельною ділянкою). В цій частині в позові відмовлено. В решті рішення суду залишено без змін (судді Н. Галушко, М. Краєвська, Г. Орищин).

Приватне мале автотранспортне підприємство 16140 (ПМАП-16140), відповідач 2, в касаційній скарзі просить скасувати прийняті у справі судові рішення, прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити. Скаржник вважає, що судами не з'ясовані всі обставини справи і надана неналежна оцінка доказам, зокрема держакт на землю, на який посилається позивач, належить не йому, а державному підприємству Збаразькому АТП-16140. Земля на позивача не переоформлена. По діючому земельному законодавству позивач не може мати землю у постійному користуванні, а лише в оренді. Суди не застосували п. 2 ст. 158, п. п. 1, 2 ст. 125, ст. 126 ЗК України.

Ознайомившись з матеріалами та обставинами справи на предмет надання їм попередніми судовими інстанціями належної юридичної оцінки та повноти встановлення обставин, дотримання норм процесуального права, згідно з вимогами ст. 1115 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Відповідно ст. 1117 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Судами попередніх інстанцій встановлено наступне

08.07.2005 р. між Відкритим акціонерним товариством "Збаразьке АТП-16140" (Продавець) і Приватним малим автотранспортним підприємством-16140 (Покупець) був укладений Договір купівлі-продажу, відповідно до пункту 1 якого, ПМАП-16140 купив незавершені будівництвом будинок майстерні під літерою "С" та будинок комплексу підготовки виробництва під літерою "Т", які розташовані по вул. Грушевського, 117 в м. Збаражі Тернопільської області, що розташовані на земельній ділянці, процент готовності складає 75 %.

Відповідно до п. 6 Договору купівлі-продажу від 08.07.2005 р. майно, яке є предметом цього договору, розташоване на земельній ділянці, яка є власністю Продавця (Покупцю роз'яснено зміст ст. 95, 96, 120, 125, 126 Земельного кодексу України про необхідність приватизувати земельну ділянку, на якій розташована будівля, яка є предметом цього договору).

Вказаний об'єкт нерухомості був розташований на земельній ділянці, яка належала Збаразькому АТП-16140.

"Збаразьке АТП-16140" засновано відповідно до рішення регіонального відділення Фонду державного майна по Тернопільській області від 07.11.95 р. N 793 шляхом перетворення державного підприємства "Збаразьке АТП-16140" у відкрите акціонерне товариство і є правонаступником всіх майнових прав та зобов'язань останнього.

Відповідно до ч. 2 ст. 120 Земельного кодексу України, в ред. Закону N 997-V від 27.04.2007 р., що діяла станом на час укладення Договору купівлі-продажу від 08.07.2005 р., якщо будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, наданій у користування, то до набувача переходить право користування тією частиною земельної ділянки, на якій вони розміщені, та частиною земельної ділянки, яка необхідна для їх обслуговування.

31.08.2007 р. Збаразьким РБТІ зареєстровано за ПМАП-16140 право власності на незавершені будівництвом 3/5 частини будинку майстерні та 8/25 частини будинку комплексу підготовки виробництва по вул. Грушевського, 117 в м. Збаражі Тернопільської області.

Рішенням N 905 від 24.10.2008 р. чотирнадцятої сесії п'ятого скликання Збаразької міської ради Тернопільської області передано в оренду з земель запасу міської ради терміном на 5 років Приватному малому автотранспортному підприємству-16140 земельну ділянку загальною площею 0,2130 га із земель, які використовуються для транспорту та зв'язку, для обслуговування придбаного у власність будинку майстерні та будинку комплексу підготовки виробництва по вул. Грушевського, 117, м. Збараж, Тернопільська область.

Приватне мале автотранспортне підприємство-6140 та Збаразька міська рада уклали Договір оренди землі від 01.11.2008 р., за яким ПМАП-16140 передано в оренду земельну ділянку по вул. Грушевського, 117 в м. Збаражі Тернопільської області площею 0.2130 га разом з будинком майстерні та будинком комплексу підготовки виробництва, які перебувають у власності орендаря, для їх обслуговування.

Приватне мале автотранспортне підприємство-16140 на підставі Договору купівлі-продажу земельної ділянки від 17.09.2010 р. (приватизувало) викупило в Збаразької міської ради земельну ділянку для обслуговування незавершених будівництвом будинку майстерні та будинку комплексу підготовки виробництва по вул. Грушевського, 117 в м. Збаражі Тернопільської області.

30.09.2010 р. Збаразькою міською радою видано ПМАП-16140 Державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯЯ N 026497 по вул. Грушевського, 117 в м. Збаражі Тернопільської області площею 0,2130 га, кадастровий номер земельної ділянки 6122410100020030273.

Постановою ВГС України від 19.01.2011 р. по справі N 13/4-483 визнано недійсним укладений між Відкритим акціонерним товариством "Збаразьке АТП 16140" та Приватним малим автотранспортним підприємством 16140 договір купівлі-продажу від 08.07.2005 р. Зобов'язано Приватне мале автотранспортне підприємство 16140 повернути Відкритому акціонерному товариству "Збаразьке АТП 16140" незавершені будівництвом будинок майстерні під літерою "С" та будинок комплексу підготовки виробництва від літерою "Т", розташовані по вул. Грушевського, 117, у м. Збаражі Тернопільської області. Зобов'язано Відкрите акціонерне товариство "Збаразьке АТП 16140" повернути Приватному малому автотранспортному підприємству 16140 грошові кошти у розмірі 17974,00 грн.

17.03.2011 р. Збаразьким районним БТІ, на підставі постанови Вищого господарського суду України від 19.01.2011 р. по справі N 13/4-483, зареєстровано за ВАТ "Збаразьке АТП-16140" право власності на незавершені будівництвом будинок майстерні під літерою "С" та будинок комплексу підготовки виробництва під літерою "Т", які розташовані по вул. Грушевського, 117 в м. Збаражі Тернопільської області, про що видано витяг про державну реєстрацію прав за N 29330254.

Питання про повернення Приватним малим автотранспортним підприємством-16140 позивачу земельної ділянки не було предметом позовних вимог по справі N 13/4-483 і залишилось не вирішеним.

З посиланням на ст. 120 Земельного кодексу України суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що оскільки судом визнано незаконним набуття права власності на об'єкт, що знаходиться на спірній земельній ділянці по вул. Грушевського, 117 в м. Збараж, то і набуття ПМАП-16140 права власності на земельну ділянку для обслуговування майна, що належить на праві власності позивачу, є неправомірним.

З огляду на встановлені судами попередніх інстанцій обставини справи колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до постанови Пленуму Верховного Суду України N 11 від 29.12.76 "Про судове рішення" обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, які мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні. Законним рішення є тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин. Мотивувальна частина рішення повинна містити встановлені судом обставини, які мають значення для справи, їх юридичну оцінку, а також оцінку всіх доказів, з яких суд виходив приймаючи рішення. Визнаючи одні і відхиляючи інші докази, суд має це обґрунтувати.

Разом з тим, у даному випадку, суди не з'ясували яким чином оскаржуваний позивачем договір купівлі-продажу земельної ділянки порушує право позивача. Суди не надали належної правової оцінки заяві позивача від 17.03.2004 р. на адресу міської ради про вилучення у нього земельної ділянки (арк. 88); змісту рішення Збаразької міської ради N 905 від 24.10.2008 р. (арк. 44); заяви директора ПМАП-16140 та рішенню Збаразької міської ради N 2144 від 10.09.2010 р.; яке було підставою для укладення оскаржуваного позивачем договору купівлі-продажу земельної ділянки від 17.09.2010 р. (арк. 119, 115), де міська рада виступає продавцем. Відповідно ст. 13 Конституції України земля в Україні є об'єктом права власності Українського народу і від його імені право власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, встановлених Конституцією. Судами не встановлено, що рішення ради N 2144 від 10.09.2010 р. визнано недійсним, ними не досліджено, чи була вилучена спірна земельна ділянка у позивача і яким чином змінювалось її цільове призначення, хто є її власником, тобто хто має право витребувати її у відповідача і хто має право звертатися до власника землі на підставі ст. 120 ЗК України за наданням та оформленням земельних ділянок під нерухомістю та оскаржувати відмову в наданні земельних ділянок в порядку передбаченому ст. 123 ЗК України.

Зважаючи на викладене, колегія суддів дійшла висновку що доводи касаційної скарги щодо неповного дослідження обставин справи, що мають важливе значення для правильного вирішення спору, є обґрунтованими. Порушення судами попередніх інстанцій вимог ст. 43 ГПК України не дає можливості перевірити правильність правової оцінки всіх фактичних обставин справи. Судами попередніх інстанцій неправильно застосовано норми Господарського кодексу України, оскільки відповідно ст. 4 цього Кодексу він не регулює земельні відносини. На підставі ст. 59 ГК України до нової юридичної особи не переходить право на земельну ділянку. На підставі ст. 120 ЗК України у особи з виникненням права власності на об'єкти нерухомості виникає право на одержання земельної ділянки у користування. Власник нерухомого майна в праві вимагати оформлення відповідних прав на земельну ділянку (з моменту держреєстрації права власності на нерухоме майно), а відповідний повноважний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування зобов'язаний розглянути таке питання та прийняти відповідне рішення в строки, встановлені законом. Крім цього, судами не вказано норми процесуального права відповідно яким господарським судам підвідомчі позови про зобов'язання суб'єкта владних повноважень вчинити певні дії.

Порушення судами норм матеріального та процесуального права відповідно до ст. 11110 ГПК України є підставою для скасування оскаржуваних судових рішень. Рішення у даній справі підлягають скасуванню, а справа направленню на новий розгляд.

Під час повторного розгляду справи необхідно усунути зазначені порушення: ретельно з'ясувати та дослідити всі фактичні обставини справи, надати їм правильну правову оцінку і винести обґрунтоване рішення суду.

Керуючись ст. ст. 1115 - 11112 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України постановив:

Касаційну скаргу Приватного малого автотранспортного підприємства 16140 задовольнити частково.

Рішення господарського суду Тернопільської області від 21.07.2011 та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 28.09.2011 у справі N 15/33/5022-636/2011 - скасувати.

Справу направити на новий розгляд до господарського суду Тернопільської області.

 

Головуючий, суддя

В. Овечкін

Судді:

Є. Чернов

 

В. Цвігун

 




 
 
Copyright © 2003-2018 document.UA. All rights reserved. При використанні матеріалів сайту наявність активного посилання на document.UA обов'язково. Законодавство-mirror:epicentre.com.ua
RSS канали