КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

06.07.2011 р.

N 50/175

Постанову залишено без змін(згідно з постановою Вищого господарського суду України від 15 листопада 2011 року) (Постанова N 50/175)

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого - Ткаченка Б. О., суддів - Федорчука Р. В., Лобаня О. І., при секретарі (за участю представників: від прокуратури - Гнатюк М. М., посв. N 196 від 19.10.2010 р.; Орленко А. О., посв. N 128 до 21.07.2012 р.; від позивача - ОСОБА_1, дов. б/н від 08.02.2011 р.; від відповідача-1 - ОСОБА_2, дов. N 225-КР-595 від 20.05.2011 р.; від відповідача-2 - ОСОБА_3, дов. N 06-34/31089 від 28.10.2010 р.; від відповідача-3 - не з'явились; від відповідача-4 - не з'явились; від відповідача-5 - не з'явились; від відповідача-6 - ОСОБА_4, дов. вих. N 1/д від 30.11.2010 р.; від третьої особи-1 - не з'явились; від третьої особи-2 - не з'явились; від третьої особи-3 - не з'явились), розглянувши матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Чарівний край" нарішення господарського суду м. Києва від 25.05.2011 р. у справі N 50/175 (суддя - Головатюк Л. Д.) за позовом заступника Генерального прокурора України в інтересах держави в особі Державного комітету України із земельних ресурсів до 1) Київської міської ради, 2) Головного управління земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської адміністрації), 3) Обслуговуючого кооперативу житлового кооперативу "Тарасівець", 4) Товариства з обмеженою відповідальністю "Об'єднання забудовників", 5) Товариства з обмеженою відповідальністю "Чарівне містечко", 6) Товариства з обмеженою відповідальністю "Чарівний край", треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - 1) Міністерство культури та туризму України, 2) Державна служба з питань національної культурної спадщини, 3) Національний музей архітектури та побуту України, про визнання недійсним рішення органу місцевого самоврядування та державних актів на право власності на землю, визнання відсутності прав та відновлення становища, яке існувало до порушення, встановив:

Рішенням господарського суду м. Києва від 25.05.2011 р. у справі N 50/175 позов задоволено частково. Визнано недійсним з моменту прийняття рішення Київської міської ради від 01.10.2007 N 349/3183 "Про передачу обслуговуючому кооперативу житловому кооперативу "Тарасівець" земельної ділянки для житлової забудови на вул. Академіка Заболотного у Голосіївському районі м. Києва". Визнано недійсними видані обслуговуючому кооперативу житловому кооперативу "Тарасівець" державні акти на право власності на земельні ділянки серії ЯЖ N 006288 та N 006289, зареєстровані 08.01.2008 Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) за NN 07-8-00175 та 07-8-00176. Визнано недійсним виданий Товариству з обмеженою відповідальністю "Чарівне містечко" державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯЖ N 011933, зареєстрований 08.09.2010 Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) за N 07-8-00403. Визнано недійсним виданий Товариству з обмеженою відповідальністю "Чарівний край" державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯЖ N 011931, зареєстрований 08.09.2010 Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) за N 07-8-00402. Визнано відсутність у Обслуговуючого кооперативу житлового кооперативу "Тарасівець", Товариства з обмеженою відповідальністю "Об'єднання забудовників", Товариства з обмеженою відповідальністю "Чарівне містечко" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Чарівний край" права власності на земельні ділянки, що розташовані за адресою: вул. Академіка Заболотного у Голосіївському районі міста Києва, площею 18,8525 га, кадастровий номер: 8 000 000 000:79:098:0034, вартістю за нормативною грошовою оцінкою 48 003 178,13 грн.; вул. Академіка Заболотного у Голосіївському районі міста Києва, площею 24,0450 га, кадастровий номер: 8 000 000 000:79:101:0001, вартістю за нормативною грошовою оцінкою 53877631,50 грн. В іншій частині позову відмовлено.

Не погоджуючись з зазначеним рішенням суду, Товариство з обмеженою відповідальністю "Товариство забудовників" звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просило скасувати рішення господарського суду м. Києва від 25.05.2011 р. у справі N 50/175 та прийняти нове рішення, яким в частині позовних вимог про визнання недійсним рішення Київської міської ради від 01.10.2007 р. N 349/3183 провадження у справі припинити, в іншій частині позову відмовити.

05.07.2011 р. через відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду від Національного музею народної архітектури та побуту України надійшло клопотання про відкладення розгляду справи на іншу дату у зв'язку із зайнятістю повноважного представника в іншому судовому засіданні.

Колегія суддів, з'ясувавши думку інших учасників судового процесу щодо поданого клопотання, порадившись ухвалила розглядати справу за відсутності представника третьої особи-3.

Представники відповідача-3, відповідача-4, відповідача-5 у судове засідання 06.07.2011 р. не з'явились, будь-яких клопотань з цього приводу суду не надали.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (роз'яснення президії Вищого арбітражного суду України від 18.09.97 N 02-5/289, із змінами, "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України").

У пункті 11 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007 р. N 01-8/123 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році" зазначено, що до повноважень господарських судів не віднесено встановлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Ухвали Київського апеляційного господарського суду про призначення та відкладення розгляду справи надсилались відповідачу-3, відповідачу-4, відповідачу-5 за адресами вказаними в апеляційній скарзі.

Колегія суддів вважає можливим здійснити перевірку рішення першої інстанції у даній справі в апеляційному порядку за наявними матеріалами справи та без участі представників відповідача-3, відповідача-4, відповідача-5.

Представник третьої особи-1, третьої особи-2 у судовому засіданні 20.06.2011 надав письмові пояснення.

Представник відповідача-6 в поясненнях наданих у судовому засіданні, підтримав доводи викладені в апеляційній скарзі, просив суд скасувати рішення господарського суду м. Києва від 25.05.2011 р. у справі N 50/175 в частині задоволення позову та прийняти нове рішення, яким в частині позовних вимог про визнання недійсним рішення Київської міської ради від 01.10.2007 р. N 349/3183 провадження у справі припинити, в іншій частині позову відмовити.

Представник прокуратури в поясненнях, наданих у судовому засіданні, заперечував проти доводів відповідача-6, викладених в апеляційній скарзі, просив суд відмовити в задоволенні скарги та залишити без змін оскаржуване рішення місцевого господарського суду як таке, що прийняте з повним, всебічним та об'єктивним з'ясуванням обставин, які мають значення для справи, а також з дотриманням норм матеріального і процесуального права.

Представник позивача в поясненнях, наданих у судовому засіданні, заперечував проти доводів відповідача-6, викладених в апеляційній скарзі, просив суд відмовити в задоволенні скарги та залишити без змін оскаржуване рішення місцевого господарського суду як таке, що прийняте з повним, всебічним та об'єктивним з'ясуванням обставин, які мають значення для справи, а також з дотриманням норм матеріального і процесуального права.

Представник відповідача-1 залишив вирішення апеляційної скарги на розсуд суду.

Представник відповідача-2 в поясненнях, наданих у судовому засіданні, заперечував проти доводів відповідача-4, викладених в апеляційній скарзі, просив суд відмовити в задоволенні скарги та залишити без змін оскаржуване рішення місцевого господарського суду як таке, що прийняте з повним, всебічним та об'єктивним з'ясуванням обставин, які мають значення для справи, а також з дотриманням норм матеріального і процесуального права.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників сторін та прокуратури, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія встановила наступне.

01.10.2007 Київською міською радою з посиланням на ст. 41 Земельного кодексу України прийнято рішення N 349/3183 "Про передачу обслуговуючому кооперативу житловому кооперативу "Тарасівець" земельної ділянки для житлової забудови на вул. Академіка Заболотного у Голосіївському районі м. Києва".

Вищезазначеним рішенням передано ОКЖК "Тарасівець" у власність для житлової забудови земельну ділянку загальною площею 42,90 га на вул. Академіка Заболотного у Голосіївському районі м. Києва за рахунок земель сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю агрокомбінату "Хотівський".

Також вказаним рішенням Київська міська рада віднесла зазначену земельну ділянку до земель запасу житлової та громадської забудови з виключенням її з категорії земель сільськогосподарського призначення та затвердила проект землеустрою щодо відведення її ОКЖК "Тарасівець" для житлової забудови.

Проведеною Генеральною прокуратурою України перевіркою встановлено, що вказане рішення Київської міської ради прийнято з порушенням вимог чинного законодавства, а тому з посиланням на порушення вимог закону, зокрема ст. ст. 41, 45, 83, 84, 127 Земельного кодексу України, ст. ст. 7, 14, 25, 26 Закону "Про природно-заповідний фонд України" Генеральна прокуратура України звернулась до суду в інтересах держави в особі Державного комітету України із земельних ресурсів з позовом про визнання його недійсним.

Відповідно до ст. 3 Земельного кодексу України земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Статтею 9 Земельного кодексу України передбачено, що право розпорядження землями територіальної громади міста, передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян і юридичних осіб, надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності в порядку, передбаченому законом належить до повноважень Київської міської ради.

Відповідно до ст. 123 Земельного кодексу України юридична особа, зацікавлена в одержанні земельної ділянки у постійне користування із земель державної або комунальної власності звертається з відповідним клопотанням до районної, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій або сільської, селищної, міської ради.

Земельна ділянка, передана ОКЖК "Тарасівець" для житлової забудови на вул. Академіка Заболотного у Голосіївському районі м. Києва площею 42,90 га згідно рішення Київради від 01.10.2007 N 349/3183 за рахунок земель сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Агрокомбінату "Хотівський".

Про отримання згоди на припинення права користування Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Агрокомбінату "Хотівський" свідчить лист-згода від 18.06.2007 N 228, про яке зазначено у спірному рішенні.

Тобто, Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю Агрокомбінату "Хотівський" добровільно відмовилось від орендованої земельної ділянки, що передбачено ст. 141 Земельного кодексу України однією з підстав припинення права користування земельною ділянкою.

Земельну ділянку передано у власність ОКЖК "Тарасівець" безоплатно, у відповідності до ст. 41 Земельного кодексу України, якою передбачено, що житлово-будівельним (житловим) та гаражно-будівельним кооперативам за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування земельні ділянки для житлового і гаражного будівництва передаються безоплатно у власність або надаються в оренду у розмірі, який встановлюється відповідно до затвердженої містобудівної документації.

Згідно зі ст. 94 Господарського кодексу України кооперативи як добровільні об'єднання громадян з метою спільного вирішення ними економічних, соціально-побутових та інших питань можуть створюватися у різних галузях (виробничі, споживчі, житлові тощо).

Частиною 2 статті 6 Закону України "Про кооперацію" визначено, що відповідно до завдань та характеру діяльності кооперативи поділяються на такі типи: виробничі, обслуговуючі та споживчі; за напрямами діяльності кооперативи можуть бути житлово-будівельними, садово-городніми, гаражними, торговельно-закупівельними, транспортними, освітніми, туристичними, медичними тощо.

Відповідно до статей 133, 137 Житлового кодексу Української РСР громадяни, які потребують поліпшення житлових умов, вправі вступити до житлово-будівельного кооперативу і одержати в ньому квартиру. Однією із умов вступу до житлово-будівельного кооперативу є перебування на квартирному обліку в даному населеному пункті.

Порядок організації та діяльності житлово-будівельних кооперативів установлюється законодавством Союзу РСР, Житловим кодексом УРСР, Примірним статутом житлово-будівельного кооперативу та іншими актами законодавства України.

Житлово-будівельний кооператив діє на основі статуту, прийнятого відповідно до Примірного статуту житлово-будівельного кооперативу загальними зборами громадян, які вступають до організовуваного кооперативу і зареєстрованого в установленого порядку. Кількість членів кооперативу повинна бути відповідною кількості квартир у будинку. Квартири, які надаються членам кооперативу повинні відповідати граничному розміру жилої площі, сумі пайового внеску та кількості членів сім'ї.

Відповідно до пункту 1 розділу 1 Примірного статуту житлово-будівельного кооперативу житлово-будівельний кооператив організовується з метою забезпечення житлом членів кооперативу і членів їх сімей шляхом будівництва багатоквартирного жилого будинку (будинків), а у випадках, передбачених законодавством, - одно- і двоквартирних жилих будинків садибного типу або багатоквартирного блокованого жилого будинку (будинків) з надвірними будівлями за власні кошти кооперативу за допомогою банківського кредиту, а також для наступної експлуатації та управління цим будинком. (будинками).

Як вбачається з наданих до матеріалів справи установчих документів, у Печерській районній у місті Києві державній адміністрації 08.06.2007 проведено державну реєстрацію юридичної особи обслуговуючого кооперативу житлового кооперативу "Тарасівець".

Згідно з розділом 2 зареєстрованого статуту ОКЖК "Тарасівець" метою його створення є забезпечення житлом членів кооперативу та членів їх сімей шляхом будівництва багатоквартирного жилого будинку (будинків), будівництва одноквартирних і двоквартирних жилих будинків садибного типу або багатоквартирних блокованих жилих будинків з надвірними будівлями, або котеджів за власні кошти кооперативу або з допомогою банківського кредиту, наступної експлуатації та управління будинками кооперативу.

Таким чином, за напрямом діяльності ОКЖК "Тарасівець" відповідає поняттю "житлово-будівельний кооператив".

Як передбачено ч. 1 ст. 134 ЖК УРСР на облік бажаючих вступити до житлово-будівельного кооперативу беруться громадяни, які постійно проживають у даному населеному пункті і потребують поліпшення житлових умов.

Зазначені вимоги при створенні ОКЖК "Тарасівець" були порушені, оскільки засновники (члени) ОКЖК "Тарасівець" зазначеним вимогам не відповідають.

Відповідно до п. 4.2 статуту ОКЖК "Тарасівець" (в редакції від 2010 року) засновниками (членами) ОКЖК "Тарасівець" є громадяни України ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_8.

За даними Печерської районної у місті Києві державної адміністрації, ОСОБА_6, яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1; ОСОБА_8 який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2; ОСОБА_7, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3, як на час створення і державної реєстрації кооперативу, так і на момент прийняття Київською міською радою оскаржуваного рішення на квартирному обліку не перебували.

Більше того, як вбачається із указаного пункту статуту ОСОБА_5 на час проведення реєстрації статуту кооперативу взагалі не проживав у м. Києві, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_4, а тому не міг бути взятий на квартирний облік у м. Києві.

Відповідно до абзацу 1 п. 3 Примірного статуту житлово-будівельного кооперативу число громадян, які вступають до організованого кооперативу, повинно відповідати кількості квартир у житловому будинку (будинках) кооперативу, запланованому до будівництва.

У статуті ОКЖК "Тарасівець" не визначено кількість квартир у житловому будинку (будинках), які заплановано до будівництва кооперативом, що може призвести до здійснення ОКЖК "Тарасівець" діяльності, що суперечить меті створення обслуговуючого житлово-будівельного кооперативу - обслуговування членів кооперативу шляхом забезпечення житлом членів кооперативу та членів їх сімей, а не будівництво житла для інших осіб.

Метою створення ОКЖК "Тарасівець" є, у тому числі, будівництво одноквартирних і двоквартирних жилих будинків садибного типу.

Разом з тим згідно з абзацом 2 п. 3 Примірного статуту житлово-будівельного кооперативу при будівництві одно- і двоквартирних жилих будинків садибного типу число громадян, необхідне для організації кооперативу, не може бути менше 5 чоловік.

При створенні та державній реєстрації ОКЖК "Тарасівець" його засновниками (членами) виступили 4 особи, що суперечить зазначеній вимозі Примірного статуту житлово-будівельного кооперативу.

При державній реєстрації змін до статуту ОКЖК "Тарасівець" вищезазначені порушення усунуто не було.

Таким чином, ОКЖК "Тарасівець" не створювався як житлово-будівельний кооператив відповідно до Житлового кодексу УРСР та Примірного статуту житлово-будівельного кооперативу.

ОКЖК "Тарасівець" набув статусу юридичної особи у встановленому порядку, за організаційно-правовою формою є обслуговуючим кооперативом, його правовий статус регулюється Господарським кодексом України, Законом України "Про кооперацію", натомість виходячи з положень закону, зокрема ст. 41 ЗК України при врахуванні мети створення житлово-будівельного кооперативу, земельна ділянка такому кооперативу надається саме для будівництва будинку (будинків) для членів кооперативу та членів їх сімей.

Враховуючи положення ст. 41 Земельного кодексу України, згідно з якими житлово-будівельним (житловим) та гаражно-будівельним кооперативам за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування земельні ділянки для житлового і гаражного будівництва передаються безоплатно у власність, при вирішенні питання щодо надання безоплатно земельної ділянки слід враховувати саме мету створення кооперативу, яка має відповідати встановленим вимогам до порядку створення такого кооперативу.

Відповідно до ч. 2 ст. 127 Земельного кодексу України (в редакції, чинній на час прийняття оскаржуваного рішення) продаж земельних ділянок державної та комунальної власності громадянам та юридичним особам здійснюється на конкурентних засадах (аукціон), крім викупу земельних ділянок, на яких розташовані об'єкти нерухомого майна, що є власністю покупців цих ділянок, в яких відсутні акції (частки, паї), що належать державі.

Згідно з п. 2.1 рішення Київської міської ради від 19.07.2005 N 810/3385 "Про затвердження Тимчасового порядку набуття права на землю на конкурентних засадах в місті Києві" право власності та право оренди всіх земельних ділянок в м. Києві, вільних від капітальної забудови, а також земельних ділянок, зайнятих житловими будинками або іншими об'єктами комунальної власності, що підлягають реновації (капітальному ремонту, реконструкції чи заміщенню), набувається на конкурентних засадах шляхом продажу земельних ділянок або права їх оренди, за винятком випадків, зокрема, набуття права на землю гаражно-будівельними та житлово-будівельними кооперативами для експлуатації існуючих об'єктів.

Відповідно до ч. 2 ст. 127 ЗК України (в редакції, чинній на час прийняття оскаржуваного рішення) продаж земельних ділянок державної та комунальної власності громадянам та юридичним особам здійснюється на конкурентних засадах (аукціон), крім викупу земельних ділянок, на яких розташовані об'єкти нерухомого майна, що є власністю покупців цих ділянок, в яких відсутні акції (частки, паї), що належать державі.

Колегія суддів зазначає, що вищезазначене не виключає набуття права на земельну ділянку правомірно створеною та зареєстрованою юридичною особою, однак в загальному порядку - на конкурентних засадах.

Враховуючи наведене, судова колегія погоджується з висновком місцевого суду щодо невідповідності вимогам чинного законодавства підстав набуття земельних ділянок житлово-будівельними кооперативами при прийняті оскаржуваного рішення Київською міською радою згідно ст. 41 ЗК України.

Що стосується розташування наданих ОКЖК "Тарасівець" земельних ділянок в Феофанії - Пирогівській історичній частині міста, зоні охоронюваного ландшафту, історичному ареалі міста, історичній місцевості "Пирогів", судова колегія зазначає наступне.

Спірна земельна ділянка розташована в зоні охоронюваного ландшафту Музею народної архітектури та побуту України (на даний час - Національний музей архітектури та побуту НАН України згідно з Указом Президента України від 21.07.2008 N 644/2008), а отже, порушує режим використання охоронних зон цього музею.

З листа Головного управління охорони культурної спадщини Київської міської державної адміністрації від 23.07.2007 N 5418 вбачається, що земельна ділянка, яку передано для забудови ОКЖК "Тарасівець", знаходиться в історичному ареалі міста, зоні охоронюваного ландшафту, охоронній зоні Музею народної архітектури та побуту України, безпосередньо межує з його територією, історичній місцевості "Пирогів".

У висновку Головного управління містобудування, архітектури та дизайну міського середовища Київської міської державної адміністрації від 17.07.2007 N 19-7164 зазначено про те, що земельна ділянка, що пропонується для відведення, розташована в зоні охоронюваного ландшафту Музею народної архітектури та побуту НАН України - резервній території щодо розвитку музею. Також констатовано необхідність отримання згоди Міністерства культури та туризму України й забезпечення дотримання вимог Указу Президента України "Про невідкладні заходи щодо розвитку Державного музею народної архітектури та побуту України" від 25.06.2007 N 553/2007.

Із висновку Київського науково-дослідного інституту судових експертиз N 1416 від 02.03.2010 експертного комплексного культурологічного дослідження зон охорони Національного музею народної архітектури та побуту НАН України вбачається, що архітектурно-етнографічна експозиція вказаного музею є комплексною пам'яткою та пам'ятковим ансамблем, а відповідна територія є територією пам'ятки. Зони охорони встановлюються навколо території пам'ятки, у тому числі і зони охоронюваного ландшафту. Довкілля, що оточує територію пам'ятки Національного музею народної архітектури та побуту України НАНУ, має виключне значення для розкриття змісту представленої в експозиції музею етнокультурної спадщини українського народу і має історико-культурну цінність.

Відповідно до ст. ст. 54, 112 Земельного кодексу України навколо історико-культурних заповідників, меморіальних парків, давніх поховань, архітектурних ансамблів і комплексів встановлюються охоронні зони із забороною діяльності, яка шкідливо впливає або може вплинути на додержання режиму використання цих земель. Охоронні зони створюються серед іншого навколо об'єктів культурної спадщини з метою охорони і захисту їх від несприятливих антропогенних впливів. Правовий режим земель охоронних зон визначається законодавством України.

Статтями 1, 32 Закону України "Про охорону культурної спадщини" визначено, що об'єктом культурної спадщини є визначене місце, споруда (витвір), комплекс (ансамбль), їхні частини, пов'язані з ним рухомі предмети, а також території чи водні об'єкти, інші збереженості, що донесли до нашого часу цінність з археологічного, естетичного, етнологічного, історичного, архітектурного, мистецького, наукового чи художнього погляду і зберегли свою автентичність. Зони охорони пам'ятки є встановлювані навколо пам'ятки охоронна зона, зона регулювання забудови, зона охоронюваного ландшафту, зона охорони археологічного культурного шару, в межах яких діє спеціальний режим їх використання.

Відповідно до п. 13 Додатка 2 до розпорядження Київської міської державної адміністрації від 17.05.2002 N 979 "Про внесення змін та доповнень до рішення Виконкому Київської міської Ради народних депутатів від 16.07.79 N 920 "Про уточнення меж історико-культурних заповідників і зон охорони пам'яток історії та культури в м. Києві" в зонах охоронюваного природного ландшафту не дозволяється будь-яке будівництво, що негативно впливає на характер ландшафту, передбачається збереження, регулювання рослинності, заходи щодо зміцнення берегових територій, схилів ярів, знесення дисгармоніюючих будинків і споруд, що спотворюють історичний ландшафт. Проектування та будівництво нових житлових районів, промислових та інших об'єктів обмежується.

Таким чином в межах зон охорони нерухомих пам'яток історії і культури, зокрема зон охоронюваного ландшафту, забороняється будівництво. Аналогічних висновків дійшов Вищий господарський суд України у постанові від 19.10.2010 у справі N 4/325-32/257-5/59.

Указом Президента України "Про невідкладні заходи щодо розвитку Державного музею народної архітектури та побуту України" від 25.06.2007 N 553/2007 з метою забезпечення розвитку Державного музею народної архітектури та побуту України, збереження історико-культурної спадщини, створення належних умов для зберігання музейних експонатів Кабінету Міністрів України та Київській міській державній адміністрації доручено забезпечити вирішення до 01.07.2007 відповідно до законодавства питань щодо впорядкування землекористування на території цього музею та прилеглих до нього територій, уточнення меж земельних ділянок інших землекористувачів, припинення незаконного користування земельними ділянками на території музею та в його охоронних зонах.

Однак, всупереч вимогам вищенаведеного законодавства, Київською міською радою прийнято рішення про передачу спірної земельної ділянки ОКЖК "Тарасівець" для будівництва об'єктів, чим фактично вилучено частину території, передбаченої для розвитку цього музею, що призвело до позбавлення музею наданих відповідачеві-3 земель.

Крім того, відсутні висновки та згода Міністерства культури і туризму України, Національного музею архітектури та побуту України та Національної академії наук України на забудову охоронних зон музею.

Таким чином колегія суддів погоджується з висновком місцевого суду про те, що рішення Київської міської ради від 01.10.2007 р. N 349/3183 не відповідає вимогам чинного законодавства, що згідно з ч. 2 ст. 144 Конституції України, ч. 3 ст. 152 ЗК України, ч. 10 ст. 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" є підставою для визнання його недійсним.

Щодо доводів апелянта про те, що ОКЖК "Тарасівець" за своєю організаційно-правовою формою та напрямком діяльності є житловим кооперативом, що встановлено рішенням у господарській справі N 5/17 та не підлягає встановленню в порядку ст. 35 ГПК України, судова колегія зазначає наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 35 ГПК України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

З огляду на різний суб'єктний склад сторін у даній справі та у справі N 5/17, суд вважає неправомірним застосування положень ст. 35 ГПК України при вирішенні даної справи.

Відповідно до положень ст. 155 Земельного кодексу України у разі видання органом виконавчої або органом місцевого самоврядування акта, яким порушуються права особи щодо володіння, користування чи розпорядження належною їй земельною ділянкою, такий акт визнається недійсним.

Частиною 2 статті 328 Цивільного кодексу України встановлено, що право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Згідно з ч. 1 ст. 126 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку посвідчується державним актом, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті.

На підставі оспорюваного рішення Київської міської ради, ОКЖК "Тарасівець" було видано державні акти на право власності на земельні ділянки серії ЯЖ NN 006288 та 006289, зареєстровані 08.01.2008 Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) за NN 07-8-00175 та 07-8-00176.

Головним управлінням земельних ресурсів в межах повноважень, передбачених рішенням Київської міської ради від 19.12.2002 р. N 182/342 "Про затвердження Положення про Головне управління земельних ресурсів виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації)" та враховуючи, що вказаний державний акт на право власності на земельну ділянку (яка передана зазначеним рішенням у власність ОКЖК "Тарасівець") був підписаний Київським міським головою, здійснено реєстрацію та видачу державних актів на право власності на земельну ділянку за NN 07-8-00175 та 07-8-00176 від 08.01.2008.

В подальшому ОКЖК "Тарасівець" після отримання ним указаних державних актів вніс спірні земельні ділянки до статутного капіталу ТОВ "Об'єднання забудовників".

Рішеннями загальних зборів учасників ТОВ "Об'єднання забудовників", оформленими протоколом N 1 від 07.02.2008, вирішено створити зазначене товариство, сформовано його статутний капітал та затверджено статут товариства.

Відповідно до рішення загальних зборів учасників товариства та статуту ТОВ "Об'єднання забудовників" внесок ОКЖК "Тарасівець" складається із земельних ділянок площею 24,0450 га та 18,8525 га, розташованих на вул. Академіка Заболотного у Голосіївському районі міста Києва, отриманих кооперативом у власність на підставі рішення Київської міської ради від 01.10.2007 N 349/3183.

ТОВ "Об'єднання забудовників" земельну ділянку площею 18,8525 га внесло до статутного капіталу ТОВ "Чарівне містечко".

Рішеннями загальних зборів учасників ТОВ "Чарівне містечко", оформленими протоколом N 2 від 27.07.2010, вирішено збільшити статутний капітал товариства та затверджено статут товариства в новій редакції.

Відповідно до рішення загальних зборів учасників товариства та нової редакції статуту ТОВ "Чарівне містечко", затвердженого рішенням загальних зборів від 27.07.2010, частка ТОВ "Об'єднання забудовників" складається, зокрема, із земельної ділянки площею 18,8525 га, розташованої по вул. Академіка Заболотного у Голосіївському районі міста Києва.

Крім того, ТОВ "Об'єднання забудовників" земельну ділянку площею 24,0450 га внесло до статутного капіталу ТОВ "Чарівний край".

Відповідно до рішення загальних зборів учасників товариства та нової редакції статуту ТОВ "Чарівний край", затвердженої рішенням загальних зборів від 29.07.2010, частка ТОВ "Об'єднання забудовників" складається із земельної ділянки площею 24,0450 га, розташованої по вул. Академіка Заболотного у Голосіївському районі міста Києва.

Враховуючи те, що спірні земельні ділянки передано у приватну власність для житлової забудови, що суперечить вимогам законодавства, зазначені правочини є такими, що порушують публічний порядок, тобто нікчемними, а тому підлягають визнанню судом недійсними.

Судом встановлено, що ТОВ "Об'єднання забудовників" 30.10.2008 отримало державні акти на право власності на вказані земельні ділянки серії ЯЖ NN 030288 та 030289, зареєстровані Головним управлінням земельних ресурсів КМДА за NN 07-8-00284 та 07-8-00288.

У 2010 році зазначене товариство переоформило державні акти на ці землі, у зв'язку з чим отримало державні акти на право власності серії ЯЖ NN 155590 та 155591, зареєстровані 14.06.2010 Головним управлінням земельних ресурсів КМДА за NN 07-8-00337 та 07-8-00336.

ТОВ "Чарівне містечко" отримало державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯЖ N 011933, зареєстрований 08.09.2010 Головним управлінням земельних ресурсів КМДА за N 07-8-00403.

ТОВ "Чарівний край" також отримало державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯЖ N 011931, зареєстрований 08.09.2010 Головним управлінням земельних ресурсів КМДА за N 07-8-00402.

У зв'язку з переоформленням державних актів та подальшим відчуженням земельних ділянок державні акти серії ЯЖ NN 030288 та 030289 від 30.10.2008 та серії ЯЖ NN 155590 та 155591 від 14.06.2010, видані ТОВ "Об'єднання забудовників", повернуто до Головного управління земельних ресурсів КМДА, про що зроблено записи в книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю.

Відповідно до пункту "б" частини 1 статті 82 ЗК України юридичні особи (засновані громадянами України або юридичними особами України) можуть набувати у власність земельні ділянки для здійснення підприємницької діяльності у разі внесення земельних ділянок її засновниками до статутного фонду.

При цьому, у випадку внесення земельної ділянки до статутного капіталу юридичної особи укладення якихось цивільно-правової угоди не потребується.

Частиною 2 статті 328 ЦК України встановлено, що право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Згідно з ч. 1 ст. 126 ЗК України право власності на земельну ділянку посвідчується державним актом, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті.

За даними Головного управління земельних ресурсів КМДА, державні акти серії ЯЖ NN 006288 та 006289, видані ОКЖК "Тарасівець", державний акт серії ЯЖ N 011933, виданий ТОВ "Чарівне містечко", державний акт серії ЯЖ N 011931, виданий ТОВ "Чарівний край", не анульовані, записи щодо їх повернення чи анулювання (скасування) записів про їх видачу (реєстрацію) до книги записів реєстрації державних актів на право власності на землю не вносились.

Згідно з п. 3.10 Інструкції про порядок складання, видачі, реєстрації і зберігання державних актів на право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою та договорів оренди землі, затвердженої наказом Державного комітету України по земельних ресурсах від 04.05.99 N 43 (в редакції чинній до 03.06.2010), у випадку припинення права власності чи користування земельною ділянкою документ, який посвідчує це право, повертається до архіву державного органу земельних ресурсів, де зберігається другий примірник цього документа.

Таким чином, враховуючи наведені положення, які були чинними в періоді до 03.06.2010 - при визнанні недійсним рішення, розпорядження, угоди, тощо, на підставі якої виданий акт, останній підлягає поверненню органу, що його видав.

Зважаючи на те, що право власності до ТОВ "Чарівне містечко", ТОВ "Об'єднання забудовників" та ТОВ "Чарівний край" перейшло за нікчемними правочинами, вказані державні акти підлягають визнанню недійсними.

Колегія суддів погоджується з висновком місцевого суду про те, що позовні вимоги щодо визнання недійсними актів виданих ОКЖХ "Тарасівець", ТОВ "Об'єднання забудовників", ТОВ "Чарівне містечко" та ТОВ "Чарівний край" та вимог щодо визнання відсутності у ОКЖХ "Тарасівець", ТОВ "Об'єднання забудовників", ТОВ "Чарівне містечко" та ТОВ "Чарівний край", права власності на земельні ділянки, щодо яких прийнято рішення Київською міською радою від 01.10.2007 р. N 349/3183 підлягають задоволенню.

Порушені права землекористувачів підлягають захисту способами, передбаченими статтею 152 ЗК України, з обов'язковим дотриманням норм чинного законодавства.

Відповідно до вказаної норми захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється, зокрема, шляхом визнання прав, визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування, а також застосування інших, передбачених законом, способів, у тому числі шляхом поновлення прав юридичних і фізичних осіб, порушених внаслідок прийняття неправомірних рішень, дій чи бездіяльності державних органів або посадових осіб органів місцевого самоврядування (частина 2 статті 77 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні").

Обраний прокурором спосіб захисту в даному випадку спрямований на поновлення порушених прав, оскільки при визнанні відсутності у ОКЖХ "Тарасівець", ТОВ "Чарівне містечко", ТОВ "Об'єднання забудовників" та ТОВ "Чарівний край" права власності на спірні земельні ділянки, підлягає поновленню порушене внаслідок прийняття неправомірного рішення, право власності територіальної громади міста Києва щодо вказаних ділянок. Крім того, обраний спосіб захисту узгоджується з встановленим способом захисту щодо визнання відсутності прав статтею 20 ГК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 16 ЦК України суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

За таких обставин, встановлений Господарським кодексом України спосіб захисту прав може бути застосований з огляду на нормич. 2 ст. 16 ЦК України.

Що стосується вимог про зобов'язання Головного управління земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) внести до державного земельного кадастру відомості про право власності територіальної громади міста Києва в особі Київської міської ради на земельні ділянки, щодо яких вирішено спір судова колегія зазначає наступне.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 84 Господарського процесуального кодексу України резолютивна частина рішення має містити висновок про задоволення позову або про відмову в позові повністю чи частково по кожній з заявлених вимог; висновок не може залежати від настання або ненастання якихось обставин (умовне рішення).

Враховуючи те, що права та інтереси держави Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) не порушені, а норми процесуального закону не передбачають вирішення спору на майбутнє, підстави для задоволення позову в частині зобов'язання відповідача 2 внести до державного земельного кадастру відомості про право власності територіальної громади міста Києва в особі Київської міської ради на земельні ділянки - відсутні.

Крім того, прийняття судом рішення щодо визнання недійснимрішення Київської міської ради від 01.10.2007 р. N 349/3183 "Про передачу земельних ділянок обслуговуючому кооперативу житловому кооперативу "Тарасівець" та визнання судом відсутнім права власності на вказані земельні ділянки у обслуговуючого кооперативу житлового кооперативу "Тарасівець", Товариства з обмеженою відповідальністю "Чарівне містечко" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Об'єднання забудовників" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Чарівний край" своїм наслідком передбачає внесення до державного земельного кадастру відомостей про право власності територіальної громади міста Києва в особі Київської міської ради у встановленому чинним законодавством порядку, тому відсутні підстави вважати, що відповідач-2 буде порушувати права позивача.

Що стосується доводів апелянта про необхідність відмови у задоволенні позовних вимог з причин пропуску позивачем строків позовної давності, судова колегія зазначає наступне.

Відповідно до п. 4 ст. 268 Цивільного кодексу України на вимоги про визнання недійсним рішення органу місцевого самоврядування позовна давність не поширюється. Отже, на позовну вимогу про визнання недійсним рішення Київської міської ради від 01.10.2007 р. N 349/3183 позовна давність не поширюється.

Згідно з ч. 4 ст. 258 Цивільного кодексу України щодо вимог про застосування наслідків нікчемного правочину (передачі земельної ділянки в статутні фонди товариств) застосовується позовна давність у десять років. Оскільки оскаржувані державні акти на право власності на земельні ділянки площею 24,0450 га та 18,8525 га, зареєстровані 08.01.2008 року, а позовна заява подано прокуратурою 11.03.2011 р., щодо цих вимог строк позовної давності не є пропущеним.

Згідно з ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини справи, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Обставини, викладені відповідачем-6 в апеляційній скарзі, не знайшли свого підтвердження під час розгляду даної справи.

За таких обставин, апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Чарівний край" є необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.

Зважаючи на вищенаведене, колегія суддів дійшла висновку про те, що рішення Господарського суду міста Києва від 25.05.2011 р. у справі N 50/175 прийнято з повним та всебічним дослідженням обставин, які мають значення для справи, а також з дотриманням норм матеріального і процесуального права, у зв'язку з чим апеляційна скарга відповідача-6 задоволенню не підлягає.

У зв'язку з відмовою в задоволенні апеляційної скарги, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті державного мита за її подання і розгляд покладаються на відповідача-6 (апелянта).

Керуючись ст. ст. 32 - 34, 49, 99, 101, 103 - 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд постановив:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Чарівний край" залишити без задоволення, а рішення господарського суду м. Києва від 25.05.2011 р. у справі N 50/175 - залишити без змін.

2. Матеріали справи N 50/175 повернути до господарського суду м. Києва.

3. Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня її прийняття.

 

Головуючий, суддя

Б. О. Ткаченко

Судді:

Р. В. Федорчук

 

О. І. Лобань

 




 
 
Copyright © 2003-2018 document.UA. All rights reserved. При використанні матеріалів сайту наявність активного посилання на document.UA обов'язково. Законодавство-mirror:epicentre.com.ua
RSS канали