ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

РІШЕННЯ

25.05.2011 р.

 N 50/175

Рішення залишено без змін(згідно з постановою Київського апеляційного господарського суду від 6 липня 2011 року) (Постанова N 50/175)

Рішення залишено без змін(згідно з постановою Вищого господарського суду України від 15 листопада 2011 року) (Постанова N 50/175)

За позовом

заступника Генерального прокурора України в інтересах держави в особі Державного комітету України із земельних ресурсів

до

1) Київської міської ради

 

2) Головного управління земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)

 

3) Обслуговуючого кооперативу житловий кооператив "Тарасівець"

 

4) товариства з обмеженою відповідальністю "Об'єднання забудовників"

 

5) товариства з обмеженою відповідальністю "Чарівне містечко"

 

6) товариства з обмеженою відповідальністю "Чарівний край"

треті особи:

1) Міністерство культури і туризму України

 

2) Державна служба з питань національної культурної спадщини

 

3) Національний музей архітектури та побуту України

про

визнання недійсними рішення органу місцевого самоврядування та державних актів на право власності на землю, визнання відсутності прав та відновлення становища, яке існувало до порушення

суддя

Головатюк Л. Д.

представники:

 

від прокуратури:

Гнатюк М. М. (старш. прокур. від. Ген. прок. України, посв. N 196)

від позивача:

ОСОБА_1 (дов. від 08.02.2011)

від відповідача-1:

ОСОБА_2 (дов. від 21.02.2011)

від відповідача-2:

ОСОБА_3 (дов. від 06.04.2011)

від відповідача-3:

не з'явився

від відповідача-4:

не з'явився

від відповідача-5:

не з'явився

від відповідача-6:

ОСОБА_5 (дов. від 17.03.2011 N 7/11)

від третьої особи-1:

не з'явився

від третьої особи-2:

не з'явився

від третьої особи-3:

не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Заступник Генерального прокурора України в інтересах держави в особі Державного комітету України із земельних ресурсів звернувся до господарського суду м. Києва з позовною заявою про визнання недійсним рішення органу самоврядування та державних актів на право власності на землю, визнання відсутності прав та відновлення становища, яке існувало до порушення.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 16.03.2011 порушено провадження у справі N 50/175 та призначено до розгляду на 30.03.2011.

Представник відповідачів-3,4,5 та третьої особи-3 в судове засідання 30.03.2011 не з'явилися, витребувані судом докази не подали, причин неявки суд не повідомили, хоча про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином.

В судове засідання прибули представники прокуратури, позивача, відповідачів-1,2,6 та третіх осіб-1 та 2 і дали пояснення по справі.

Представник відповідача-6 у судовому засіданні подав клопотання про фіксування судового процесу з допомогою звукозаписувального технічного засобу. Суд дане клопотання задовольнив.

Представник відповідача-6 через канцелярію суду подав клопотання про відкладення розгляду справи на іншу дату. Суд дане клопотання задовольнив. Представник відповідача-6 через канцелярію суду подав клопотання про припинення провадження у справі N 50/175. Суд дане клопотання прийняв до уваги.

Крім цього, представник відповідача-6 через канцелярію суду 30.03.2011 подав клопотання про витребування додаткових доказів, у якому просить витребувати у Державної служби з питань національної культурної спадщини затверджені межі зони охоронюваного ландшафту Музею народної архітектури та побуту НАН України (с. Пирогів) з урахуванням вимог Указу Президента України від 25.06.2007 N 553/2007. Суд дане клопотання задовольнив.

Представник відповідача-1 у судовому засідання подав клопотання про витребування додаткових доказів, у якому просить зобов'язати позивача, відповідача-2 та відповідача-3 надати проект відведення спірної земельної ділянки з усіма графічними матеріалами. Суд дане клопотання задовольнив.

В судовому засіданні представник третьої особи-1 у судовому засіданні подав клопотання про витребування додаткових доказів, у якому просить зобов'язати відповідачів - ТОВ "Чарівне містечко", ТОВ "Чарівний край" та Головне управління земельних ресурсів Київської міської державної адміністрації надати Держспецкультурспадщини ситуаційні плани спірних земельних ділянок масштабом 1:20000. Суд дане клопотання задовольнив.

Розгляд справи було відкладено на 26.04.2011.

В судове засідання прибули представники прокуратури, позивача, відповідачів-1,2,6 та третьої особи-3, дали пояснення по справі та подали додаткові докази.

Представник Генеральної прокуратури України подав заяву про вжиття заходів до забезпечення позову. Суд задовольнив дану заяву та ухвалою від 26.04.2011 вжив заходи до забезпечення позову.

Також представник Генеральної прокуратури України подав суду пояснення щодо нормативного обґрунтування позовних вимог.

Представник відповідача-1 подав відзив на позовну заяву.

Представник відповідачів-3,4,5 та третіх осіб-2 та 3 в судове засідання 26.04.2011 не з'явилися, витребувані судом докази не подали, причин неявки суд не повідомили, хоча про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, у зв'язку з чим розгляд справи було відкладено на 11.05.2011.

В судове засідання 11.05.2011 прибули представники прокуратури, позивача, відповідачів-1,2,6 та третьої особи-3, дали пояснення по справі та подали додаткові докази.

Представник відповідачів-3,4,5 та третіх осіб-1 та 2 в судове засідання 11.05.2011 не з'явилися, витребувані судом докази не подали, причин неявки суд не повідомили, хоча про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином.

Представник третьої особи 1 та 2 у судовому засіданні 11.05.2011 подав клопотання про відкладення розгляду справи на іншу дату. Суд дане клопотання задовольнив.

Розгляд справи було відкладено на 25.05.2011.

В судове засідання 25.05.2011 прибули представники прокуратури, позивача, відповідачів-1,2,6, дали пояснення по справі та подали додаткові докази.

Представником відповідача-6 подано письмовий відзив на позовну заяву та усні пояснення по суті відзиву, в яких він заперечує проти задоволення позовних вимог з наступних підстав. Земельна ділянка, надана у власність відповідачеві-3 оскаржуваним рішенням була надана виключно за рахунок земель сільськогосподарського призначення, які знаходились у користуванні Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю агрокомбінат "Хотівський", що спростовує твердження прокуратури, що спірні земельні ділянки належать до земель історико-культурного призначення. Крім того, відповідач-6 заперечував позовні вимоги в частині встановлення факту нікчемності правочинів щодо передачі прав власності на земельну ділянку до статутного фонду відповідача-4 на підставі ст. 228 ЦК України, оскільки на думку відповідача-4 прокуратурою та позивачем не доведено наміру сторін такого правочину порушити публічний прядок, а також вина сторін (доказом якої може бути лише вирок суду).

Судом досліджено подане 30.03.2011 представником відповідача-6 клопотання про припинення провадження у справі N 50/175, з огляду на непідвідомчість переданого на розгляд суду спору, та відхилено його у зв'язку з наступним:

Виходячи з положень ст. 17 Кодексу адміністративного судочинства України спори з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), відповідно прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій належать до компетенції адміністративних судів.

Натомість при вирішенні заявлених вимог у даній справі, в тому числі щодо недійсності рішення Київської міської ради від 01.10.2007 N 349/3183, остання виступає рівноправним суб'єктом земельних відносин, дії якого спрямовані на реалізацію права розпоряджатися землею, і не є суб'єктом владних повноважень по відношенню до іншого учасника спірних відносин - ОКЖК "Тарасівець", оскільки відсутня підпорядкованість яка має місце під час здійснення органом місцевого самоврядування владних управлінських функцій.

В даному випадку, предметом позовних вимог, в тому числі при врахуванні підстав з яких заявляється про недійсність оспорюваного рішення Київради, є перевірка правильності формування волі однієї із сторін (Київради) стосовно розпорядження землею та передачі відповідних прав на неї, і такий спір не може бути розглянутий за правилами встановленими КАС України, що підтверджується зокрема і позицією Верховного Суду України викладеною у постанові від 27.04.2010, на яку зроблено посилання прокурором у позовній заяві.

В силу положень ст. 11128 ГПК України рішення Верховного Суду України, прийняте за наслідками розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначену норму права, та для всіх судів України.

Про необхідність врахування мотивів постанови Верховного Суду України, прийнятою колегією суддів Судової палати в адміністративних справах 27.04.2010 у справі N 21-2328во09 зазначено також і у листі Вищого господарського суду України від 23.06.2010 N 05-05/357.

Заявлене клопотання ТОВ "Чарівний край" про припинення провадження у справі за поданим позовом з підстав наявності рішення суду у справі 5/16, що розглядалась за позовом Заступника прокурора міста Києва в інтересах держави в особі Міністерства охорони навколишнього природного середовища України до Київської міської ради за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору - Обслуговуючого кооперативу житлового кооперативу "Тарасівець", судом відхилене через наступне.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 80 ГПК України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо є рішення господарського суду або іншого органу, який в межах своєї компетенції вирішив господарський спір між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав.

До матеріалів справи залучено рішення господарського суду міста Києва від 18.01.2008, що прийняте за результатами розгляду вказаної позовної заяви та постанову Вищого господарського суду України від 14.05.2008 у справі N 5/16. В даному випадку, враховуючи різний склад учасників спору що розглядається у даній справі, та спору, який вирішений у справі 5/16, суд відзначає також про різні підстави заявлених вимог щодо недійсності рішення Київської міської ради від 01.10.2007 N 349/3183.

За поданою позовною заявою заступника прокурора міста Києва (справа 5/16) ставилось питання про недійсність оспорюваного рішення Київради з підстав перевищення повноважень Київською міською радою при вирішенні питання щодо надання земельної ділянки, оскільки таке рішення, з огляду на площу земельних ділянок, яка перевищує допустиму площу земельної ділянки для винесення рішення про їх передачу органом місцевого самоврядування, мало прийматись Кабінетом Міністрів України. Саме при зазначених підставах, у позові було відзначено, що право на земельну ділянку мало реалізуватись шляхом продажу її на конкурентних засадах відповідно до ст. 134 Земельного кодексу України, а тому рішення Київради прийнято в порушення норм Земельного кодексу України.

Підстави з яких заявляються вимоги про недійсність рішення Київської міської ради від 01.10.2007 N 349/3183 у даній справі не є тотожними зазначеним, а відтак підстави для припинення провадження у даній справі відсутні.

Представник відповідачів-3, 4, 5 та третіх осіб 1, 2 та 3 в судове засідання 25.05.2011 не з'явилися, витребувані судом докази не подали, причин неявки суд не повідомили, хоча про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином.

Особи, які беруть участь у розгляді справи, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (див. роз'яснення президії ВАСУ від 18.09.97 N 02-5/289 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України").

Відповідачі-3,4,5 та треті особи 1, 2 та 3 клопотань про відкладення розгляду справи та наявності у них поважних причин щодо неявки у судове засідання не повідомили, що дає підстави визначити причини їх неявки до суду неповажними.

Керуючись ст. 75 ГПК України суд вважає за можливе розглянути справу без участі представників відповідачів-3, 4, 5 та третіх осіб-1, 2 та 3 за наявними у справі доказами та матеріалами.

Заявлене прокурором, при зверненні до суду, клопотання щодо поновлення строку позовної давності визнається обґрунтованим з підстав наведених у позовній заяві, а також при врахуванні предмету позову, який зокрема стосується усунення порушень земельного законодавства, що виявлені і в ході подальшого переоформлення права на земельну ділянку, щодо якої прийнято рішення Київрадою 01.10.2007. Судом зокрема враховується, що Генеральною прокуратурою України зазначені в позовній заяві порушення могли бути виявлені саме при проведенні перевірки в ході реалізації наданих законом повноважень. Ураховуючи зазначене, встановлений ст. 257 ЦК України строк позовної давності порушено з поважних причин, що відповідно до ст. 267 цього Кодексу та ст. 53 ГПК України є підставою для його відновлення.

В судовому засіданні 25.05.2011 було оголошено вступну та резолютивну частини рішення, відповідно до ст. 85 ГПК України.

Судом, у відповідності до вимог ст. 811 ГПК України, складалися протоколи судових засідань, які долучені до матеріалів справи.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та заперечення на позовну заяву, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дослідивши пояснення представників прокуратури, позивачів, відповідачів та третіх осіб, господарський суд міста Києва встановив:

Згідно зі ст. 121 Конституції України, ст. ст. 5, 361 Закону України "Про прокуратуру" на органи прокуратури покладено функцію представництва інтересів громадянина або держави в судах, однією з форм якої є звернення до суду з позовами та заявами.

Як установлено ч. 2 ст. 2 ГПК України прокурор, який звертається до господарського суду в інтересах держави, в позовній заяві самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також вказує орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах. У разі прийняття такої позовної заяви до розгляду зазначений орган набуває статусу позивача (ч. 2 ст. 29 ГПК України).

Конституційний Суд України у Рішенні від 08.04.99 N 3-рп/99 звернув увагу, що під поняттям "орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах", зазначеним у ч. 2 ст. 2 Арбітражного процесуального кодексу України (Господарський процесуальний кодекс України згідно із Законом України від 21.06.2001 N 2539-III), потрібно розуміти орган державної влади чи орган місцевого самоврядування, якому законом надано повноваження органу виконавчої влади.

Поняття "орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах" означає також орган, на який державою покладено обов'язок щодо здійснення конкретної діяльності у відповідних правовідносинах, спрямованої на захист інтересів держави.

Звертаючись до господарського суду з позовом, заступник Генерального прокурора України органом, уповноваженим державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, визначив Державний комітет України із земельних ресурсів, який згідно з Указом Президента України від 09.12.2010 N 1085/2010 (до прийняття вказаного Указу - згідно з Указом Президента України від 19.12.2005 N 1784/2005) є центральним органом виконавчої влади.

Відповідно до Положення про Державний комітет України із земельних ресурсів (Держкомзем), затвердженогопостановою Кабінету Міністрів України від 19.03.2008 N 224, Держкомзем є центральним органом виконавчої влади з питань земельних ресурсів, забезпечує реалізацію державної політики та управління у сфері регулювання земельних відносин, використання, відтворення, охорони та проведення моніторингу земель, ведення земельного кадастру, а також міжгалузеву координацію та державне регулювання у сфері встановлення меж області, району, міста, району в місті, села і селища.

Одним із основних завдань Держкомзему є здійснення державного контролю за використанням та охороною земель відповідно до Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель" та інших законів (ст. 15 ЗК України, п. п. 3, 4 вищезазначеного Положення).

Згідно зі ст. 6 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель" до повноважень спеціально уповноваженого органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів належить здійснення державного контролю за використанням та охороною земель, у тому числі, у частині:

- додержання органами державної влади, органами місцевого самоврядування, юридичними та фізичними особами вимог земельного законодавства України та встановленого порядку набуття і реалізації права на землю;

- виконання вимог щодо використання земельних ділянок за цільовим призначенням;

- додержання вимог земельного законодавства в процесі укладання цивільно-правових угод, передачі у власність, надання у користування, в тому числі в оренду, вилучення (викупу) земельних ділянок.

Отже, Державний комітет України із земельних ресурсів є органом, уповноваженим державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах, оскільки чинним законодавством на нього покладено здійснення функції контролю за використанням та охороною земель та наділено відповідними повноваженнями.

Суд зазначає, що Указом Президента України від 09.12.2010 N 1085/2010 "Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади" передбачено утворити Державне агентство земельних ресурсів України, реорганізувавши Державний комітет України із земельних ресурсів; Кабінет Міністрів України зобов'язано подати у двомісячний строк проекти положень про центральні органи виконавчої влади та до завершення реформування системи центральних органів виконавчої влади забезпечувати належне виконання функцій центральних органів виконавчої влади, що ліквідуються, реорганізуються.

Разом з тим на даний час Державний комітет України із земельних ресурсів час не реорганізований, про що свідчить витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців. З огляду на це Держкомзем наразі продовжує виконувати функції та повноваження, покладені на нього вищезазначеними законодавчими актами та Положенням про нього.

Держкомзем є юридичною особою, володіє господарською процесуальною правосуб'єктністю та відповідно до положень ст. 1, абз. 3 ч. 1 ст. 2, ч. 1 ст. 21 ГПК України має право звертатися до суду в межах своєї компетенції з питань контролю за використанням та охороною земель.

Як вбачається з матеріалів справи,розпорядженням Київської міської державної адміністрації від 17.05.2002 N 979 "Про внесення змін та доповнень до рішення Виконкому Київської міської Ради народних депутатів від 16.07.79 N 920 "Про уточнення меж історико-культурних заповідників і зон охорони пам'яток історії та культури в м. Києві", відповідно до п. 3.4.2 додатка 1 район селища Вільний, схили гори в районі Пирогово, вул. Червонопрапорна, вул. Китаївська, район Музею народної архітектури та побуту України віднесені до зони охоронюваного ландшафту.

Разом з тим 01.10.2007 Київською міською радою з посиланням на ст. 41 Земельного кодексу України прийнято рішення N 349/3183 "Про передачу обслуговуючому кооперативу житловому кооперативу "Тарасівець" земельної ділянки для житлової забудови на вул. Академіка Заболотного у Голосіївському районі м. Києва".

Цим рішенням передано ОКЖК "Тарасівець" у власність для житлової забудови земельну ділянку загальною площею 42,90 га на вул. Академіка Заболотного у Голосіївському районі м. Києва за рахунок земель сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю агрокомбінату "Хотівський". Також указаним рішенням Київська міська рада віднесла зазначену земельну ділянку до земель запасу житлової та громадської забудови з виключенням її з категорії земель сільськогосподарського призначення та затвердила проект землеустрою щодо відведення її ОКЖК "Тарасівець" для житлової забудови.

Зазначене рішення прийнято Київською міською радою за розглядом містобудівного обґрунтування щодо внесення змін до містобудівної документації, проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок, відповідно до статей 20, 41, 93, 123, 124 Земельного кодексу України.

Проведеною Генеральною прокуратурою України перевіркою установлено, що вказане рішення Київської міської ради прийнято з порушенням вимог чинного законодавства, а тому з посиланням на порушення вимог закону, зокрема ст. ст. 41, 45, 83, 84, 127 Земельного кодексу України, ст. ст. 7, 14, 25, 26 Закону "Про природно-заповідний фонд України" Генеральна прокуратура України звернулась до суду в інтересах держави в особі Державного комітету України із земельних ресурсів з позовом про визнання його недійсним.

Враховуючи заявлені позовні вимоги, суд визнає доводи викладені у позовній заяві обґрунтованими в частині, у зв'язку з наступним:

Відповідно до ст. 3 Земельного кодексу України земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Право розпорядження землями територіальної громади міста, передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян і юридичних осіб, надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності в порядку, передбаченому законом належить до повноважень Київської міської ради відповідно до ст. 9 Земельного кодексу України.

Згідно ст. 123 Земельного кодексу України юридична особа, зацікавлена в одержанні земельної ділянки у постійне користування із земель державної або комунальної власності звертається з відповідним клопотанням до районної, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій або сільської, селищної, міської ради.

Земельна ділянка, передана ОКЖК "Тарасівець" для житлової забудови на вул. Академіка Заболотного у Голосіївському районі м. Києва площею 42,90 га згідно оспорюваного рішення Київради від 01.10.2007 N 349/3183 за рахунок земель сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Агрокомбінату "Хотівський".

Про отримання згоди на припинення права користування сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Агрокомбінату "Хотівський" свідчить лист-згода від 18.06.2007 N 228, про яке зазначено у спірному рішенні, а відтак Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю Агрокомбінату "Хотівський" добровільно відмовилось від орендованої земельної ділянки, що передбачено ст. 141 Земельного кодексу України однією з підстав припинення права користування земельною ділянкою.

Земельні ділянки передані у власність ОКЖК "Тарасівець" безоплатно, у відповідності до ст. 41 Земельного кодексу України, якою передбачено, що житлово-будівельним (житловим) та гаражно-будівельним кооперативам за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування земельні ділянки для житлового і гаражного будівництва передаються безоплатно у власність або надаються в оренду у розмірі, який встановлюється відповідно до затвердженої містобудівної документації.

Відповідно до ст. 94 Господарського кодексу України кооперативи як добровільні об'єднання громадян з метою спільного вирішення ними економічних, соціально-побутових та інших питань можуть створюватися у різних галузях (виробничі, споживчі, житлові тощо).

Законом України "Про кооперацію" визначено, що відповідно до завдань та характеру діяльності кооперативи поділяються на такі типи: виробничі, обслуговуючі та споживчі; а напрямами діяльності кооперативи можуть бути житлово-будівельними, садово-городніми, гаражними, торговельно-закупівельними, транспортними, освітніми, туристичними, медичними тощо (ч. 2 ст. 6 Закону).

Статус житлово-будівельного кооперативу закріплено в Житловому кодексі України, порядок його створення, організації, порядок вступу до кооперативу, хто може бути членом кооперативу.

Згідно статей 133, 137 Житлового кодексу Української РСР громадяни, які потребують поліпшення житлових умов, вправі вступити до житлово-будівельного кооперативу і одержати в ньому квартиру. Однією із умов вступу до житлово-будівельного кооперативу є перебування на квартирному обліку в даному населеному пункті.

Житлово-будівельні кооперативи організовуються при виконавчих комітетах місцевих Рад народних депутатів, при підприємствах, установах і організаціях.

Порядок організації та діяльності житлово-будівельних кооперативів установлюється законодавством Союзу РСР, Житловим кодексом УРСР, Примірним статутом житлово-будівельного кооперативу та іншими актами законодавства України.

Житлово-будівельний кооператив діє на основі статуту, прийнятого відповідно до Примірного статуту житлово-будівельного кооперативу загальними зборами громадян, які вступають до організовуваного кооперативу і зареєстрованого в установленого порядку. Кількість членів кооперативу повинна бути відповідною кількості квартир у будинку. Квартири, які надаються членам кооперативу повинні відповідати граничному розміру жилої площі, сумі пайового внеску та кількості членів сім'ї.

В пункті 1 розділу 1 Примірного статуту житлово-будівельного кооперативу встановлено, що житлово-будівельний кооператив організовується з метою забезпечення житлом членів кооперативу і членів їх сімей шляхом будівництва багатоквартирного жилого будинку (будинків), а у випадках, передбачених законодавством, - одно- і двоквартирних жилих будинків садибного типу або багатоквартирного блокованого жилого будинку (будинків) з надвірними будівлями за власні кошти кооперативу за допомогою банківського кредиту, а також для наступної експлуатації та управління цим будинком. (будинками).

Відповідно до наданих установчих документів, у Печерській районній у місті Києві державній адміністрації 08.06.2007 проведено державну реєстрацію юридичної особи обслуговуючого кооперативу житлового кооперативу "Тарасівець".

Відповідно до розділу 2 зареєстрованого статуту ОКЖК "Тарасівець" метою його створення є забезпечення житлом членів кооперативу та членів їх сімей шляхом будівництва багатоквартирного жилого будинку (будинків), будівництва одноквартирних і двоквартирних жилих будинків садибного типу або багатоквартирних блокованих жилих будинків з надвірними будівлями, або котеджів за власні кошти кооперативу або з допомогою банківського кредиту, наступної експлуатації та управління будинками кооперативу.

Таким чином, згідно з наведеними у положеннях статуту ОКЖК "Тарасівець" метою створення та основними завданнями, з урахуванням ч. 2 ст. 6 Закону України "Про кооперацію", за напрямом діяльності ОКЖК "Тарасівець" відповідає поняттю "житлово-будівельний кооператив".

Як передбачено ч. 1 ст. 134 ЖК УРСР на облік бажаючих вступити до житлово-будівельного кооперативу беруться громадяни, які постійно проживають у даному населеному пункті і потребують поліпшення житлових умов.

Зазначені вимоги при створенні ОКЖК "Тарасівець" були порушені, оскільки засновники (члени) ОКЖК "Тарасівець" зазначеним вимогам не відповідають.

Відповідно до п. 4.2 статуту ОКЖК "Тарасівець" (в редакції від 2010 року) засновниками (членами) ОКЖК "Тарасівець" є громадяни України ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 та ОСОБА_10.

Водночас, за даними Печерської районної у місті Києві державної адміністрації, ОСОБА_8, яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1; ОСОБА_10, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2; ОСОБА_9, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3, як на час створення і державної реєстрації кооперативу, так і на момент прийняття Київською міською радою оскаржуваного рішення на квартирному обліку не перебували.

Більше того, як вбачається із указаного пункту статуту ОСОБА_7 на час проведення реєстрації статуту кооперативу взагалі не проживав у м. Києві, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_4, а отже, взагалі не міг бути взятий на квартирний облік у м. Києві.

Крім того, відповідно до абзацу 1 п. 3 Примірного статуту житлово-будівельного кооперативу число громадян, які вступають до організованого кооперативу, повинно відповідати кількості квартир у житловому будинку (будинках) кооперативу, запланованому до будівництва.

Водночас у статуті ОКЖК "Тарасівець" не визначено кількість квартир у житловому будинку (будинках), які заплановано до будівництва кооперативом, що може призвести до здійснення ОКЖК "Тарасівець" діяльності, що суперечить меті створення обслуговуючого житлово-будівельного кооперативу - обслуговування членів кооперативу шляхом забезпечення житлом членів кооперативу та членів їх сімей, а не будівництво житла для інших осіб.

Як було зазначено вище, метою створення ОКЖК "Тарасівець" є, у тому числі, будівництво одноквартирних і двоквартирних жилих будинків садибного типу. Разом з тим згідно з абзацом 2 п. 3 Примірного статуту житлово-будівельного кооперативу при будівництві одно- і двоквартирних жилих будинків садибного типу число громадян, необхідне для організації кооперативу, не може бути менше 5 чоловік.

При створенні та державній реєстрації ОКЖК "Тарасівець" його засновниками (членами) виступили 4 особи, що суперечить зазначеній вимозі Примірного статуту житлово-будівельного кооперативу.

У подальшому при державній реєстрації змін до статуту ОКЖК "Тарасівець" вищезазначені порушення усунуто не було.

Зважаючи на викладене, ОКЖК "Тарасівець" не створювався як житлово-будівельний кооператив відповідно до Житлового кодексу УРСР та Примірного статуту житлово-будівельного кооперативу.

Суд зазначає, що ОКЖК "Тарасівець" набув статусу юридичної особи у встановленому порядку, за організаційно-правовою формою є обслуговуючим кооперативом, його правовий статус регулюється Господарським кодексом України, Законом України "Про кооперацію", натомість виходячи з положень закону, зокрема ст. 41 ЗК України при врахуванні мети створення житлово-будівельного кооперативу, земельна ділянка такому кооперативу надається саме для будівництва будинку (будинків) для членів кооперативу та членів їх сімей.

Таким чином, враховуючи положення ст. 41 ЗК України, згідно з якими житлово-будівельним (житловим) та гаражно-будівельним кооперативам за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування земельні ділянки для житлового і гаражного будівництва передаються безоплатно у власність, при вирішенні питання щодо надання безоплатно земельної ділянки слід враховувати саме мету створення кооперативу, яка має відповідати встановленим вимогам до порядку створення такого кооперативу.

Відповідно доч. 2 ст. 127 ЗК України (в редакції, чинній на час прийняття оскаржуваного рішення) продаж земельних ділянок державної та комунальної власності громадянам та юридичним особам здійснюється на конкурентних засадах (аукціон), крім викупу земельних ділянок, на яких розташовані об'єкти нерухомого майна, що є власністю покупців цих ділянок, в яких відсутні акції (частки, паї), що належать державі.

Аналогічні вимоги передбачено рішенням Київської міської ради від 19.07.2005 N 810/3385 "Про затвердження Тимчасового порядку набуття права на землю на конкурентних засадах в місті Києві".

Згідно з п. 2.1 цього рішення право власності та право оренди всіх земельних ділянок в м. Києві, вільних від капітальної забудови, а також земельних ділянок, зайнятих житловими будинками або іншими об'єктами комунальної власності, що підлягають реновації (капітальному ремонту, реконструкції чи заміщенню), набувається на конкурентних засадах шляхом продажу земельних ділянок або права їх оренди, за винятком випадків, зокрема, набуття права на землю гаражно-будівельними та житлово-будівельними кооперативами для експлуатації існуючих об'єктів.

В свою чергу, відповідно доч. 2 ст. 127 ЗК України (в редакції, чинній на час прийняття оскаржуваного рішення) продаж земельних ділянок державної та комунальної власності громадянам та юридичним особам здійснюється на конкурентних засадах (аукціон), крім викупу земельних ділянок, на яких розташовані об'єкти нерухомого майна, що є власністю покупців цих ділянок, в яких відсутні акції (частки, паї), що належать державі.

Зазначене не виключає набуття права на земельну ділянку правомірно створеною зареєстрованою, як ОКЖК "Тарасівець", юридичною особою, однак в загальному порядку - на конкурентних засадах.

Враховуючи наведене, суд погоджується з доводами викладеними у позові щодо невідповідності вимогам чинного законодавства підстав набуття земельних ділянок житлово-будівельними кооперативами при прийняті оскаржуваного рішення Київської міської ради згідно ст. 41 ЗК України.

З приводу розташування наданих ОКЖК "Тарасівець" земельних ділянок в Феофанії - Пирогівській історичній частині міста, зоні охоронюваного ландшафту, історичному ареалі міста, історичній місцевості "Пирогів" суд враховує наступне.

Спірна земельна ділянка розташована в зоні охоронюваного ландшафту Музею народної архітектури та побуту України (на даний час - Національний музей архітектури та побуту НАН України згідно з Указом Президента України від 21.07.2008 N 644/2008), а отже, порушує режим використання охоронних зон цього музею.

З листа Головного управління охорони культурної спадщини Київської міської державної адміністрації від 23.07.2007 N 5418 вбачається, що земельна ділянка, яку передано для забудови ОКЖК "Тарасівець" (орієнтовний розмір 48,780 га), знаходиться в історичному ареалі міста, зоні охоронюваного ландшафту, охоронній зоні Музею народної архітектури та побуту України, безпосередньо межує з його територією, історичній місцевості "Пирогів", на території якого виявлено пам'ятки матеріальної культури залізного віку, римські монети II - III ст.

У висновку Головного управління містобудування, архітектури та дизайну міського середовища Київської міської державної адміністрації від 17.07.2007 N 19-7164 зазначено про те, що земельна ділянка, що пропонується для відведення, розташована в зоні охоронюваного ландшафту Музею народної архітектури та побуту НАН України - резервній території щодо розвитку музею. Також констатовано необхідність отримання згоди Міністерства культури та туризму України й забезпечення дотримання вимог Указу Президента України "Про невідкладні заходи щодо розвитку Державного музею народної архітектури та побуту України" від 25.06.2007 N 553/2007.

Із висновку Київського науково-дослідного інституту судових експертиз N 1416 від 02.03.2010 експертного комплексного культурологічного дослідження зон охорони Національного музею народної архітектури та побуту України НАН України вбачається, що архітектурно-етнографічна експозиція указаного музею є комплексною пам'яткою та пам'ятковим ансамблем, а відповідна територія є територією пам'ятки. Зони охорони встановлюються навколо території пам'ятки, у тому числі і зони охоронюваного ландшафту. Довкілля, що оточує територію пам'ятки Національного музею народної архітектури та побуту України НАНУ, має виключне значення для розкриття змісту представленої в експозиції музею етнокультурної спадщини українського народу і має історико-культурну цінність.

Статтями 1, 32 Закону України "Про охорону культурної спадщини" визначено, що об'єктом культурної спадщини є визначене місце, споруда (витвір), комплекс (ансамбль), їхні частини, пов'язані з ним рухомі предмети, а також території чи водні об'єкти, інші збереженості, що донесли до нашого часу цінність з археологічного, естетичного, етнологічного, історичного, архітектурного, мистецького, наукового чи художнього погляду і зберегли свою автентичність. Зони охорони пам'ятки є встановлювані навколо пам'ятки охоронна зона, зона регулювання забудови, зона охоронюваного ландшафту, зона охорони археологічного культурного шару, в межах яких діє спеціальний режим їх використання.

Відповідно до ст. ст. 54, 112 Земельного кодексу України передбачено, що навколо історико-культурних заповідників, меморіальних парків, давніх поховань, архітектурних ансамблів і комплексів встановлюються охоронні зони із забороною діяльності, яка шкідливо впливає або може вплинути на додержання режиму використання цих земель. Охоронні зони створюються серед іншого навколо об'єктів культурної спадщини з метою охорони і захисту їх від несприятливих антропогенних впливів. Правовий режим земель охоронних зон визначається законодавством України.

Пунктами 2.1 - 2.5, 3.3 Інструкції по організації зон охорони нерухомих пам'ятників історії і культури СРСР, що затверджена наказом Міністерства культури СРСР N 33 від 24.01.86, визначено, що зони охорони пам'яток - це спеціально виділені території, призначені для забезпечення збереження пам'ятників і їх середовища, виявлення їх історико-художньої цінності і доцільного використання. Зона охоронюваного ландшафту встановлюється на території, що не увійшла до складу охоронних зон і зон регулювання забудови, для збереження цінного ландшафту - водоймищ, рельєфу тощо. На території зони охоронюваного ландшафту допускається господарська діяльність, якщо ця діяльність не завдає шкоду і не спотворює ландшафт, не потребує зведення нових капітальних побудов.

Відповідно до п. 13 Додатка 2 до розпорядження Київської міської державної адміністрації від 17.05.2002 N 979 "Про внесення змін та доповнень до рішення Виконкому Київської міської Ради народних депутатів від 16.07.79 N 920 "Про уточнення меж історико-культурних заповідників і зон охорони пам'яток історії та культури в м. Києві" в зонах охоронюваного природного ландшафту не дозволяється будь-яке будівництво, що негативно впливає на характер ландшафту, передбачається збереження, регулювання рослинності, заходи щодо зміцнення берегових територій, схилів ярів, знесення дисгармонуючих будинків і споруд, що спотворюють історичний ландшафт. Проектування та будівництво нових житлових районів, промислових та інших об'єктів обмежується.

Відповідно до частини п'ятої статті 23 Закону України "Про планування і забудову територій" планування окремої земельної ділянки, будівництво на ній будинків і споруд власниками або користувачами здійснюється з урахуванням інтересів інших власників або користувачів земельних ділянок, будинків і споруд.

Згідно ст. 47 Закону України "Про землеустрій" проектами землеустрою щодо організації і встановлення меж територій природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення… визначаються місце розташування і розміри земельних ділянок, власники земельних ділянок, землекористувачі, у тому числі орендарі, а також встановлюється режим використання та охорони територій природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, оздоровчого (округи і зони санітарної (гірничо-санітарної) охорони), рекреаційного та історико-культурного (охоронні зони) призначення. Порядок розробки проектів землеустрою щодо організації і встановлення меж територій природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до положень пункту 10 Порядку розроблення проектів землеустрою з організації та встановлення меж територій природно-заповідного фонду, іншого природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення, який затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 25.08.2004 N 1094, проект землеустрою з організації та встановлення меж територій природно-заповідного фонду розглядається та затверджується сільською, селищною, міською радою, обласною, районною, Київською або Севастопольською міською держадміністрацією чи в установленому порядку подається іншим органам, до повноважень яких належить надання у користування або передача у власність земельних ділянок.

Сукупний аналіз вищевказаних норм законодавства та висновків фахівців свідчить про те, що в межах зон охорони нерухомих пам'яток історії і культури, зокрема зон охоронюваного ландшафту, забороняється будівництво. Аналогічних висновків дійшов Вищий господарський суд України у постанові від 19.10.2010 у справі N 4/325-32/257-5/59.

Указом Президента України "Про невідкладні заходи щодо розвитку Державного музею народної архітектури та побуту України" від 25.06.2007 N 553/2007 з метою забезпечення розвитку Державного музею народної архітектури та побуту України, збереження історико-культурної спадщини, створення належних умов для зберігання музейних експонатів Кабінету Міністрів України та Київській міській державній адміністрації доручено забезпечити вирішення до 01.07.2007 відповідно до законодавства питань щодо впорядкування землекористування на території цього музею та прилеглих до нього територій, уточнення меж земельних ділянок інших землекористувачів, припинення незаконного користування земельними ділянками на території музею та в його охоронних зонах.

Натомість, усупереч вимогам вищенаведеного законодавства, зокрема і зазначеного вище Указу Президента, Київською міською радою прийнято рішення про передачу спірної земельної ділянки ОКЖК "Тарасівець" для будівництва об'єктів, чим фактично вилучено частину території, передбаченої для розвитку цього музею (надання житловому кооперативу земель після видачі Указу Президента України до надання в установленому порядку земельної ділянки та фактичного визначення меж земельної музею на виконання Указу Президента України є фактично ігноруванням правових актів Голови держави), що призвело до позбавлення музею наданих відповідачеві-3 земель.

Більше того, відсутні висновки та згода Міністерства культури і туризму України, Національного музею архітектури та побуту України та Національної академії наук України на забудову охоронних зон музею.

Таким чином, оскаржуване рішення прийнято з порушенням таких принципів земельного законодавства, установлених ст. 5 ЗК України, як поєднання особливостей використання землі як територіального базису, природного ресурсу і основного засобу виробництва; забезпечення рівності права власності на землю громадян, юридичних осіб, територіальних громад та держави; забезпечення раціонального використання та охорони земель.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ст. 9 ЗК України, п. 34 ч. 1 ст. 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" Київська міська рада здійснює передачу у власність або надання у користування земельних ділянок виключно відповідно до та в порядку, передбаченому Земельним кодексом України.

Рішення Київської міської ради від 01.10.2007 N 349/3183 вказаним вимогам законодавства не відповідає, що відповідно до ч. 2 ст. 144 Конституції України, ч. 3 ст. 152 ЗК України, ч. 10 ст. 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" є підставою для визнання його недійсним у судовому порядку.

З наведених правових норм вбачається, що реалізуючи надані законодавством України повноваження у галузі земельних відносин Київська міська рада зобов'язана діяти виключно в інтересах її територіальної громади не порушуючи при цьому баланс інтересів держави, територіальної громади та окремих громадян чи юридичних осіб.

При врахуванні встановлених обставин справи, рішення Київської міської ради від 01.10.2007 N 349/3183 не відповідає вимогам чинного законодавства, що згідно з ч. 2 ст. 144 Конституції України, ч. 3 ст. 152 ЗК України, ч. 10 ст. 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" є підставою для визнання його недійсним в судовому порядку.

Щодо заперечень відповідачів про те, що факт того, що відповідач-3 є саме житловим кооперативом встановлено рішеннями у господарській справі N 5/16 та він не підлягає встановленню в порядку ст. 35 ГПК України, то суд не погоджується з даними запереченнями відповідачів, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 2 ст. 35 ГПК України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

З огляду на різний суб'єктний склад сторін у даній справі та у справі N 5/16, суд вважає неправомірним застосування положень ст. 35 ГПК України при вирішенні даної справи.

Відповідно до положень ст. 155 ЗК України у разі видання органом виконавчої або органом місцевого самоврядування акта, яким порушуються права особи щодо володіння, користування чи розпорядження належною їй земельною ділянкою, такий акт визнається недійсним.

Частиною 2 статті 328 ЦК України встановлено, що право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Згідно з ч. 1 ст. 126 ЗК України право власності на земельну ділянку посвідчується державним актом, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті.

На підставі вказаного рішення ОКЖК "Тарасівець" видано державні акти на право власності на земельні ділянки серії ЯЖ NN 006288 та 006289, зареєстровані 08.01.2008 Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) за NN 07-8-00175 та 07-8-00176.

Головним управлінням земельних ресурсів в межах повноважень, передбачених рішенням Київської міської ради від 19.12.2002 р. N 182/342 "Про затвердження Положення про Головне управління земельних ресурсів виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації)" та враховуючи, що вказаний державний акт на право власності на земельну ділянку (яка передана зазначеним рішенням у власність ОКЖК "Тарасівець") був підписаний Київським міським головою, здійснено реєстрацію та видачу державних актів на право власності на земельну ділянку за NN 07-8-00175 та 07-8-00176 від 08.01.2008.

Як встановлено судом, в подальшому ОКЖК "Тарасівець" після отримання ним указаних державних актів вніс спірні земельні ділянки до статутного капіталу ТОВ "Об'єднання забудовників".

Рішеннями загальних зборів учасників ТОВ "Об'єднання забудовників", оформленими протоколом N 1 від 07.02.2008, вирішено створити зазначене товариство, сформовано його статутний капітал та затверджено статут товариства.

Відповідно до рішення загальних зборів учасників товариства та статуту ТОВ "Об'єднання забудовників" внесок ОКЖК "Тарасівець" складається із земельних ділянок площею 24,0450 га та 18,8525 га, розташованих на вул. Академіка Заболотного у Голосіївському районі міста Києва, отриманих кооперативом у власність на підставі рішення Київської міської ради від 01.10.2007 N 349/3183.

У свою чергу ТОВ "Об'єднання забудовників" земельну ділянку площею 18,8525 га внесло до статутного капіталу ТОВ "Чарівне містечко".

Так, рішеннями загальних зборів учасників ТОВ "Чарівне містечко", оформленими протоколом N 2 від 27.07.2010, вирішено збільшити статутний капітал товариства та затверджено статут товариства в новій редакції.

Відповідно до рішення загальних зборів учасників товариства та нової редакції статуту ТОВ "Чарівне містечко", затвердженого рішенням загальних зборів від 27.07.2010, частка ТОВ "Об'єднання забудовників" складається, зокрема, із земельної ділянки площею 18,8525 га, розташованої по вул. Академіка Заболотного у Голосіївському районі міста Києва.

Крім того, ТОВ "Об'єднання забудовників" земельну ділянку площею 24,0450 га внесло до статутного капіталу ТОВ "Чарівний край".

Так, рішеннями загальних зборів учасників ТОВ "Чарівний край", оформленими протоколом N 2 від 29.07.2010, вирішено збільшити статутний капітал товариства та затверджено статут товариства в новій редакції.

Відповідно до рішення загальних зборів учасників товариства та нової редакції статуту ТОВ "Чарівний край", затвердженої рішенням загальних зборів від 29.07.2010, частка ТОВ "Об'єднання забудовників" складається із земельної ділянки площею 24,0450 га, розташованої по вул. Академіка Заболотного у Голосіївському районі міста Києва.

Суд наголошує, що факт незаконності набуття ОКЖК "Тарасівець" права власності на земельну ділянку виключає саму можливість передачі права власності на цю землю до статутного фонду іншої юридичної особи на законних підставах.

Зважаючи на те, що правочини щодо внесення спірних земельних ділянок до статутного капіталу ТОВ "Об'єднання забудовників", ТОВ "Чарівне містечко" і ТОВ "Чарівний край" спрямовані на відчуження об'єктів права Українського народу - зони охоронюваного ландшафту Музею народної архітектури та побуту НАН України - резервної території щодо розвитку музею, а також ураховуючи, що спірні землі передано у приватну власність для житлової забудови, що суперечить вимогам законодавства, зазначені правочини є такими, що порушують публічний порядок, тобто нікчемними, а тому підлягають визнанню судом недійсними.

Судом встановлено, що ТОВ "Об'єднання забудовників" 30.10.2008 отримало державні акти на право власності на вказані земельні ділянки серії ЯЖ NN 030288 та 030289, зареєстровані Головним управлінням земельних ресурсів КМДА за NN 07-8-00284 та 07-8-00288. У 2010 році зазначене товариство переоформило державні акти на ці землі, у зв'язку з чим отримало державні акти на право власності серії ЯЖ NN 155590 та 155591, зареєстровані 14.06.2010 Головним управлінням земельних ресурсів КМДА за NN 07-8-00337 та 07-8-00336.

У свою чергу ТОВ "Чарівне містечко" також отримало державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯЖ N 011933, зареєстрований 08.09.2010 Головним управлінням земельних ресурсів КМДА за N 07-8-00403.

ТОВ "Чарівний край" також отримало державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯЖ N 011931, зареєстрований 08.09.2010 Головним управлінням земельних ресурсів КМДА за N 07-8-00402.

У зв'язку з переоформленням державних актів та подальшим відчуженням земельних ділянок державні акти серії ЯЖ NN 030288 та 030289 від 30.10.2008 та серії ЯЖ NN 155590 та 155591 від 14.06.2010, видані ТОВ "Об'єднання забудовників", повернуто до Головного управління земельних ресурсів КМДА, про що зроблено записи в книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю.

Відповідно до пункту "б" частини 1 статті 82 ЗК України юридичні особи (засновані громадянами України або юридичними особами України) можуть набувати у власність земельні ділянки для здійснення підприємницької діяльності у разі внесення земельних ділянок її засновниками до статутного фонду.

При цьому, у випадку внесення земельної ділянки до статутного капіталу юридичної особи укладення якихось цивільно-правової угоди не потребується.

Частиною 2 статті 328 ЦК України встановлено, що право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Згідно з ч. 1 ст. 126 ЗК України право власності на земельну ділянку посвідчується державним актом, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті.

За даними Головного управління земельних ресурсів КМДА, державні акти серії ЯЖ NN 006288 та 006289, видані ОКЖК "Тарасівець", державний акт серії ЯЖ N 011933, виданий ТОВ "Чарівне містечко", державний акт серії ЯЖ N 011931, виданий ТОВ "Чарівний край", не анульовані, записи щодо їх повернення чи анулювання (скасування) записів про їх видачу (реєстрацію) до книги записів реєстрації державних актів на право власності на землю не вносились.

Згідно з п. 3.10 Інструкції про порядок складання, видачі, реєстрації і зберігання державних актів на право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою та договорів оренди землі, затвердженої наказом Державного комітету України по земельних ресурсах від 04.05.99 N 43 (в редакції чинній до 03.06.2010), у випадку припинення права власності чи користування земельною ділянкою документ, який посвідчує це право, повертається до архіву державного органу земельних ресурсів, де зберігається другий примірник цього документа.

Таким чином, враховуючи наведені положення, які були чинними в періоді до 03.06.2010 - при визнанні недійсним рішення, розпорядження, угоди, тощо, на підставі якої виданий акт, останній підлягає поверненню органу, що його видав.

Зважаючи на те, що право власності до ТОВ "Чарівне містечко", ТОВ "Об'єднання забудовників" та ТОВ "Чарівний край" перейшло за нікчемними правочинами, вказані державні акти підлягають визнанню недійсними.

Як зазначено у п. 2.3 рекомендацій президії Вищого господарського суду України від 02.02.2010 N 04-06/15 "Про практику застосування господарськими судами земельного законодавства" щодо позовних вимог про визнання недійсним державного акта на право власності на земельну ділянку, то така вимога, як правило, заявляється як відновлення права з наслідками, передбаченими законодавством, а тому вирішення такого питання є похідним від встановлення права власності (права користування) спірною земельною ділянкою. Отже, при визнанні недійсним рішення, розпорядження, угоди, тощо, на підставі якої виданий акт, останній підлягає поверненню органу, що його видав (п. 3.10 Інструкції про порядок складання, видачі, реєстрації і зберігання державних актів на право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою та договорів оренди землі, затвердженої наказом Державного комітету України по земельних ресурсах від 04.05.99 N 43). З урахуванням цього визнання акта незаконним у судовому порядку не вимагається. Оцінка цих обставин має міститись не в резолютивній, а в мотивувальній частині рішення.

Разом з тим Вищий господарський суд України не виключає можливості визнання у судовому порядку недійсним державного акта на право власності на землю.

Зокрема, у постанові від 20.10.2010 N 18/186-09 Вищий господарський суд України зазначив, що відповідно до ст. 11 ЦК України,ст. ст. 116, 125, 126 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають право власності на земельні ділянки за рішенням органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування або на підставі рішення суду, яке набрало законної сили, при цьому таке право виникає з моменту його державної реєстрації та посвідчується державним актом, виданим на підставі відповідного рішення органу виконавчої влади, органу місцевого самоврядування або суду.

Таким чином, розгляд позовних вимог про визнання недійсним державного акта на право власності на земельну ділянку залежить від обставин, які були підставами для видачі відповідного акту, тобто, є похідним від них. Аналогічне за змістом твердження міститься і у п. 2.3 вищезазначених рекомендацій президії Вищого господарського суду України.

Зазначене свідчить про те, що позовні вимоги про визнання недійсним державного акту на право власності на земельну ділянку можуть бути предметом судового розгляду. Це не суперечить змісту ст. 12 ГПК України, якою передбачено, що господарським судам підвідомчі, зокрема, справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні господарських договорів, у тому числі щодо приватизації майна, та з інших підстав.

Наведені обставини також є підставою для задоволення заявлених вимог щодо визнання відсутності у ОКЖХ "Тарасівець", ТОВ "Об'єднання забудовників", ТОВ "Чарівне містечко" та ТОВ "Чарівний край", права власності на земельні ділянки, щодо яких прийнято рішення Київською міською радою від 01.10.2007 N 349/3183.

Порушені права землекористувачів підлягають захисту способами, передбаченими статтею 152 ЗК України, з обов'язковим дотриманням норм чинного законодавства. Відповідно до вказаної норми захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється, зокрема, шляхом визнання прав, визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування, а також застосування інших, передбачених законом, способів, у тому числі шляхом поновлення прав юридичних і фізичних осіб, порушених внаслідок прийняття неправомірних рішень, дій чи бездіяльності державних органів або посадових осіб органів місцевого самоврядування (частина 2 статті 77 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні").

Обраний прокурором спосіб захисту в даному випадку спрямований на поновлення порушених прав, оскільки при визнанні відсутності у ОКЖХ "Тарасівець", ТОВ "Чарівне містечко", ТОВ "Об'єднання забудовників" та ТОВ "Чарівний край" права власності на спірні земельні ділянки, підлягає поновленню порушене внаслідок прийняття неправомірного рішення, право власності територіальної громади міста Києва щодо вказаних ділянок. Крім того, обраний спосіб захисту узгоджується з встановленим способом захисту щодо визнання відсутності прав статтею 20 ГК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 16 ЦК України суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом. За таких обставин, встановлений Господарським кодексом України спосіб захисту прав може бути застосований з огляду на норми ч. 2 ст. 16 ЦК України.

Щодо заявлених позовних вимог про зобов'язання Головного управління земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (київської міської державної адміністрації) внести відповідні відомості до Державного земельного кадастру про визнання недійсним оскаржуваного рішення Київської міської ради та державних актів на право власності на землю площею 42,90 га, розташовану за адресою: вул. Академіка Заболотного у Голосіївському районі міста Києва, то суд приходить до висновку, що позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають, виходячи з наступного:

В цій частині права та інтереси держави, Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) не порушені, а норми процесуального закону не передбачають вирішення спору на майбутнє, і зазначене прямо визначено у п. 4 ч. 1 ст. 84 ГПК, де вказується, що резолютивна частина рішення має містити висновок про задоволення позову або про відмову в позові повністю чи частково по кожній з заявлених вимог; висновок не може залежати від настання або ненастання якихось обставин (умовне рішення).

Прийняття судом рішення щодо визнання недійсним рішення Київської міської ради від 01.10.2007 N 349/3183 "Про передачу земельних ділянок обслуговуючому кооперативу житловому кооперативу "Тарасівець" для житлової забудови по вул. Академіка Заболотного у Голосіївському районі м. Києва" та вирішення питання щодо відсутності права власності на вказані земельні ділянки у ОКЖК "Тарасівець", ТОВ "Чарівне містечко", ТОВ "Об'єднання забудовників" та ТОВ "Чарівний край" своїм наслідком передбачає внесення до державного земельного кадастру відомостей про право власності територіальної громади міста Києва в особі Київської міської ради у встановленому чинним законодавством порядку, тому в суду відсутні підстави вважати, що відповідачі будуть порушувати права позивача, а про зазначене заявляється самим Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (КМДА)у поданому суду відзиві на позов.

Відповідно до ст. ст. 43, 33, 34 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку, що заявлені прокуратурою та позивачами вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають частковому задоволенню.

Згідно положень ч. 3 ст. 49 ГПК України державне мито, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідачів в доход бюджету, виходячи зі ставки державного мита, встановленого для позовів немайнового характеру, якщо відповідач не звільнений від сплати державного мита. Витрати на інформаційне технічне забезпечення судового процесу при задоволенні позову покладаються на відповідачів в силу положень ч. 5 ст. 49 ГПК України.

З відповідачів підлягають стягненню судові витрати у сумі 85 грн. - державне мито; 236,00 грн. - витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Керуючись ст. ст. 42, 43, 33, 36, 43, 49, 77, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд вирішив:

1. Позов задовольнити частково.

2. Визнати недійсним з моменту прийняття рішення Київської міської ради від 01.10.2007 N 349/3183 "Про передачу обслуговуючому кооперативу житловому кооперативу "Тарасівець" земельної ділянки для житлової забудови на вул. Академіка Заболотного у Голосіївському районі м. Києва".

3. Визнати недійсними видані обслуговуючому кооперативу житловому кооперативу "Тарасівець" (вул. Предславинська, 39, м. Київ, 03150; код ЄДРПОУ 35196484) державні акти на право власності на земельні ділянки серії ЯЖ N 006288 та N 006289, зареєстровані 08.01.2008 Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (вул. Хрещатик, 32-а, м. Київ, 01044; код ЄДРПОУ 26199097) за NN 07-8-00175 та 07-8-00176.

4. Визнати недійсним виданий товариству з обмеженою відповідальністю "Чарівне містечко" (вул. Маршала Жукова, 26, м. Київ, 02166; код ЄДРПОУ 37140412) державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯЖ N 011933, зареєстрований 08.09.2010 Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (вул. Хрещатик, 32-а, м. Київ, 01044; код ЄДРПОУ 26199097) за N 07-8-00403.

5. Визнати недійсним виданий товариству з обмеженою відповідальністю "Чарівний край" (вул. Маршала Жукова, 26, м. Київ, 02166; код ЄДРПОУ 37140407) державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯЖ N 011931, зареєстрований 08.09.2010 Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (вул. Хрещатик, 32-а, м. Київ, 01044; код ЄДРПОУ 26199097) за N 07-8-00402.

6. Визнати відсутність у обслуговуючого кооперативу житлового кооперативу "Тарасівець" (вул. Предславинська, 39, офіс 133, м. Київ, 03150; код ЄДРПОУ 35196484), товариства з обмеженою відповідальністю "Об'єднання забудовників" (вул. Маршала Жукова, 26, м. Київ, 02166; код ЄДРПОУ 35734806), товариства з обмеженою відповідальністю "Чарівне містечко" (вул. Маршала Жукова, 26, м. Київ, 02166; код ЄДРПОУ 37140412) та товариства з обмеженою відповідальністю "Чарівний край" (вул. Маршала Жукова, 26, м. Київ, 02166; код ЄДРПОУ 37140407) права власності на земельні ділянки, що розташовані за адресою:

- вул. Академіка Заболотного у Голосіївському районі міста Києва, площею 18,8525 га, кадастровий номер: 8 000 000 000:79:098:0034, вартістю за нормативною грошовою оцінкою 48003178,13 грн.;

- вул. Академіка Заболотного у Голосіївському районі міста Києва, площею 24,0450 га, кадастровий номер: 8 000 000 000:79:101:0001, вартістю за нормативною грошовою оцінкою 53877631,50 грн.

7. В іншій частині позову відмовити.

8. Стягнути з Київської міської ради (код ЄДРПОУ 22883141) в дохід державного бюджету України 11,33 грн. державного мита та 31,46 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

9. Стягнути з Головного управління земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (код ЄДРПОУ 26199097) в дохід державного бюджету України 11,33 грн. державного мита та 31,47 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

10. Стягнути з обслуговуючого кооперативу житлового кооперативу "Тарасівець" (код ЄДРПОУ 35196484) в дохід державного бюджету України 11,33 грн. державного мита та 31,47 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

11. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Об'єднання забудовників" (код ЄДРПОУ 35734806) в дохід державного бюджету України 11,33 грн. державного мита та 31,47 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

12. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Чарівне містечко" (код ЄДРПОУ 37140412) в дохід державного бюджету України 11,33 грн. державного мита та 31,47 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

13. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Чарівний край" (код ЄДРПОУ 37140407) в дохід державного бюджету України 11,33 грн. державного мита та 31,47 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

14. Видати накази після набрання рішенням законної сили.

15. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

16. Копію рішення розіслати сторонам.

Дата підписання повного тексту рішення 30.05.2011.

 

Суддя

Л. Д. Головатюк

 




 
 
Copyright © 2003-2018 document.UA. All rights reserved. При використанні матеріалів сайту наявність активного посилання на document.UA обов'язково. Законодавство-mirror:epicentre.com.ua
RSS канали