ВЕРХОВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

від 19 грудня 2011 року

Верховний Суд України у складі: головуючого Жайворонок Т. Є., суддів: Балюка М. І., Барбари В. П., Берднік І. С., Вус С. М., Глоса Л. Ф., Гошовської Т. В., Григор'євої Л. І., Гуля В. С., Гуменюка В. І., Гусака М. Б., Ємця А. А., Заголдного В. В., Канигіної Г. В., Кліменко М. Р., Ковтюк Є. І., Колесника П. І., Короткевича М. Є., Коротких О. А., Косарєва В. І., Кривенди О. В., Кузьменко О. Т., Лященко Н. П., Маринченка В. Л., Онопенка В. В., Охрімчук Л. І., Панталієнка П. В., Патрюка М. В., Пивовара В. Ф., Пилипчука П. П., Потильчака О. І., Пошви Б. М., Прокопенка О. Б., Редьки А. І., Романюка Я. М., Сеніна Ю. Л., Скотаря А. М., Таран Т. С., Терлецького О. О., Тітова Ю. Г., Шицького І. Б., Школярова В. Ф., Яреми А. Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву публічного акціонерного товариства "УкрСиббанк" про перегляд ухвали судді Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 29 квітня 2011 року у справі за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до публічного акціонерного товариства "УкрСиббанк" (далі - ПАТ "УкрСиббанк"), ОСОБА_3 про припинення договору поруки та його розірвання, встановив:

У грудні 2009 року ОСОБА_1 звернувся до суду із зазначеним позовом, посилаючись на те, що 2 лютого 2007 року між ним як поручителем, ОСОБА_3 як позичальником та ПАТ "УкрСиббанк" був укладений договір поруки в забезпечення виконання зобов'язань ОСОБА_3 за кредитним договором, укладеним 2 лютого 2007 року. Під час укладення договору поруки були порушені норми Сімейного кодексу України щодо отримання згоди другого з подружжя на вчинення правочину, відповідачі змінили умови кредитного договору, збільшивши процентну ставку за кредитним договором без згоди на це поручителя, чим збільшили обсяг його відповідальності, а тому ОСОБА_1 просив з цих підстав визнати договір поруки недійсним. В процесі розгляду справи ОСОБА_1 та ОСОБА_2 уточнили позовні вимоги та просили визнати договір поруки недійсним із зазначених підстав. У судовому засіданні представник позивачів уточнила позовні вимоги та просила визнати договір поруки припиненим, посилаючись на те, що банк збільшив процентну ставку за кредитним договором з 13,5 % до 27 % річних без згоди та повідомлення поручителя.

Рішенням Комсомольського районного суду м. Херсона від 1 липня 2010 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Херсонської області від 15 березня 2011 року, позов задоволено частково: визнано припиненим договір поруки від 2 лютого 2007 року N 11114130000, укладений між ПАТ "УкСиббанк" в особі Херсонського управління та ОСОБА_1, з 26 березня 2008 року; в задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Ухвалою судді Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 29 квітня 2001 року ПАТ "УкСиббанк" відмовлено у відкритті касаційного провадження в указаній справі.

У вересні 2011 року ПАТ "УкСиббанк" звернулося до Верховного Суду України із заявою про перегляд ухвали судді Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 29 квітня 2001 року з підстав неоднакового застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах.

ПАТ "УкСиббанк" просить скасувати ухвалу судді Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 29 квітня 2001 року та направити справу на новий розгляд до суду касаційної інстанції.

В обґрунтування заяви ПАТ "УкСиббанк" надав ухвалу Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 3 серпня 2011 року в справі N 6-11045св11, посилаючись на те, що судом касаційної інстанції неоднаково застосовано одні й ті самі норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах, а саме ч. 1 ст. 559 ЦК України щодо відповідальності поручителя.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши доводи заявника, Верховний Суд України вважає, що заява про перегляд оскаржуваного судового рішення задоволенню не підлягає з таких підстав.

Відповідно до ст. 353 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) Верховний Суд України переглядає судові рішення у цивільних справах виключно з підстав і в порядку, встановлених цим Кодексом.

За положеннями п. 1 ч. 1 ст. 355 ЦПК України підставою для подання заяви про перегляд судових рішень у цивільних справах є неоднакове застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах.

Під час розгляду справи судом установлено, що 2 лютого 2007 року між ОСОБА_3 (позичальник) та закритим акціонерним товариством "УкрСиббанк" (кредитор), правонаступником якого є ПАТ "УкрСиббанк", був укладений договір про надання споживчого кредиту в сумі 20147 доларів США терміном дії до 2 лютого 2014 року зі сплатою 13,5 % річних за користування коштами. У забезпечення виконання позичальником своїх зобов'язань за кредитним договором між ОСОБА_3, ОСОБА_1 (поручитель) та банком укладено договір поруки від 2 лютого 2007 року. У зв'язку з невиконанням позичальником умов кредитного договору банк в односторонньому порядку з 26 березня 2008 року збільшив процентну ставку за кредитним договором з 13,5 % до 27 % річних. Відповідно до п. 10.2 кредитного договору зміна банком розміру процентної ставки в сторону збільшення, у тому числі у зв'язку з порушенням позичальником кредитної дисципліни, відбувається лише за згодою позичальника. За умовами п. 2.1 договору поруки кредитор (ПАТ "УкрСиббанк") не вправі без згоди поручителя змінювати умови кредитного договору, внаслідок яких збільшується обсяг відповідальності поручителя. Згода Здражка Д. О. на зміну процентної ставки отримана не була, банк не погоджував з поручителем це питання.

Частково задовольняючи позов, суд першої інстанції, з висновками якого погодився й апеляційний суд, виходив із того, що в порушення умов договору поруки збільшення процентної ставки за кредитним договором відбулося без згоди поручителя, внаслідок чого відбулося збільшення обсягу його відповідальності, що відповідно до вимог ч. 1 ст. 559 ЦК України є підставою для припинення поруки.

Відмовляючи ПАТ "УкрСиббанк" у відкритті касаційного провадження за його касаційною скаргою на рішення судів першої й апеляційної інстанцій, касаційний суд з такими висновками судів погодився.

В основу доданої ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 3 серпня 2011 року в справі N 6-11045св11 на підтвердження підстав для перегляду даної справи касаційним судом покладено висновок про те, що право банку на збільшення процентної ставки за користування кредитом передбачено умовами кредитного договору, зі змістом якого поручитель був ознайомлений; закон пов'язує припинення договору поруки зі зміною основного зобов'язання за відсутності згоди поручителя на таку зміну за умови збільшення обсягу відповідальності поручителя, а не зі зміною будь-яких умов основного зобов'язання, забезпеченого порукою. Такі висновки в доданого до заяви судового рішення суд касаційної інстанції обґрунтував ч. 1 ст. 553, ч. 1 ст. 554, ч. 1 ст. 559 ЦК України.

Згідно із ч. 1 ст. 553, ч. 1 ст. 554 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. У разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Із конструкції ст. 554 ЦК України випливає, що хоча поручитель і пов'язаний із боржником певними зобов'язальними відносинами, він є самостійним суб'єктом у відносинах із кредитором. Це підтверджується його правом висувати заперечення проти кредитора і в тому разі, коли боржник від них відмовився або визнав свій борг (ч. 2 ст. 555 цього Кодексу).

За положеннями ч. 1 ст. 559 ЦК України порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов'язання, а також у разі зміни зобов'язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності.

Тобто, у зобов'язаннях, в яких беруть участь поручителі, збільшення кредитної процентної ставки навіть за згодою банку та боржника, але без згоди поручителя або відповідної умови у договорі поруки, не дає підстав покладення на останнього відповідальності за невиконання або неналежне виконання позичальником своїх зобов'язань перед банком.

Таким чином, у справі, яка переглядається, суд касаційної інстанції з урахування встановлених обставин справи дійшов правильного висновку про те, що збільшення процентної ставки за кредитним договором, яке у порушення умов договору поруки відбулося без згоди поручителя, внаслідок чого відбулося збільшення обсягу його відповідальності, є підставою для припинення поруки відповідно до вимог ч. 1 ст. 559 ЦК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 3605 ЦПК України Верховний Суд України відмовляє в задоволенні заяви, якщо обставини, які стали підставою для перегляду справи, не підтвердилися.

Ураховуючи те, що обставини, викладені у заяві ПАТ "УкрСиббанк", які стали підставою для перегляду справи, не підтвердилися, відсутні підстави для скасування ухвали судді Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 29 квітня 2001 року.

Керуючись ст. ст. 355, 3603, 3605 ЦПК України, Верховний Суд України постановив:

У задоволенні заяви публічного акціонерного товариства "УкрСиббанк" про перегляд ухвали судді Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 29 квітня 2011 року відмовити.

Постанова Верховного Суду України є остаточною і може бути оскаржена тільки на підставі, встановленій п. 2 ч. 1 ст. 355 Цивільного процесуального кодексу України.

 

Головуючий

Т. Є. Жайворонок

Судді:

М. І. Балюк

 

В. П. Барбара

 

І. С. Берднік

 

С. М. Вус

 

Л. Ф. Глос

 

Т. В. Гошовська

 

Л. І. Григор'єва

 

В. С. Гуль

 

В. І. Гуменюк

 

М. Б. Гусак

 

А. А. Ємець

 

В. В. Заголдний

 

Г. В. Канигіна

 

М. Р. Кліменко

 

Є. І. Ковтюк

 

П. І. Колесник

 

М. Є. Короткевич

 

О. А. Коротких

 

В. І. Косарєв

 

О. В. Кривенда

 

О. Т. Кузьменко

 

Н. П. Лященко

 

В. Л. Маринченко

 

В. В. Онопенко

 

Л. І. Охрімчук

 

П. В. Панталієнко

 

М. В. Патрюк

 

В. Ф. Пивовар

 

П. П. Пилипчук

 

О. І. Потильчак

 

Б. М. Пошва

 

О. Б. Прокопенко

 

А. І. Редька

 

Я. М. Романюк

 

Ю. Л. Сенін

 

А. М. Скотарь

 

Т. С. Таран

 

О. О. Терлецький

 

Ю. Г. Тітов

 

І. Б. Шицький

 

В. Ф. Школяров

 

А. Г. Ярема

 




 
 
Copyright © 2003-2018 document.UA. All rights reserved. При використанні матеріалів сайту наявність активного посилання на document.UA обов'язково. Законодавство-mirror:epicentre.com.ua
RSS канали