ВЕРХОВНИЙ СУД УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

від 22 червня 2011 року

Колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України в складі: головуючого - Гуменюка В. І., суддів - Балюка М. І., Жайворонок Т. Є., Лященко Н. П., Сеніна Ю. Л., розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_6 до товариства з обмеженою відповідальністю "Український промисловий банк" в особі Запорізької філії, приватного нотаріуса Запорізького міського нотаріального округу ОСОБА_7, третя особа - товариство з обмеженою відповідальністю "ВІКОР" (далі - ТОВ "ВІКОР"), про визнання зобов'язання виконаним, припинення іпотечного договору та зобов'язання вчинити певні дії, за касаційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю "Український промисловий банк" (далі - ТОВ "Укрпромбанк") на рішення Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 20 листопада 2009 року та ухвалу апеляційного суду Запорізької області від 25 лютого 2010 року, встановила:

У жовтні 2009 року ОСОБА_6 звернулася до суду із зазначеним позовом, посилаючись на те, що 17 грудня 2007 року між нею та ТОВ "Укрпромбанк" укладено іпотечний договір на забезпечення зобов'язання ТОВ "ВІКОР" за кредитним договором від 17 грудня 2007 року, укладеним між ТОВ "ВІКОР" і ТОВ "Укрпромбанк". У зв'язку із цим нотаріусом було накладено заборону на відчуження належного їй нерухомого майна, яке є предметом іпотеки. Придбавши право вимоги до ТОВ "Укрпромбанк" за договором банківського вкладу, ТОВ "ВІКОР" у липні 2009 року звернулося до банку з вимогою погасити кредит за рахунок коштів указаного банківського вкладу. ТОВ "Укрпромбанк" у задоволенні вимог ТОВ "ВІКОР" відмовило, посилаючись на дію мораторію на задоволення вимог кредиторів. У серпні 2009 року ТОВ "ВІКОР" повідомило ОСОБА_6 про здійснення ним заходів щодо виконання своїх зобов'язань за кредитним договором. 1 вересня 2009 року ОСОБА_6 звернулася до банку з листом про вчинення дій з виведення належного їй майна з іпотеки та зняття заборони відчуження, який залишився без відповіді. 4 вересня 2009 року вона звернулася до нотаріуса з вимогою вчинити нотаріальні дії щодо зняття заборони відчуження предмета іпотеки та виключення запису з державного реєстру іпотек, у чому їй було відмовлено постановою нотаріуса від 24 вересня 2009 року. Після уточнення позовних вимог ОСОБА_6 просила визнати виконаними її зобов'язання за вказаними кредитним та іпотечним договорами; припинити зазначений іпотечний договір у зв'язку з виконанням основного зобов'язання; зобов'язати приватного нотаріуса Запорізького міського нотаріального округу ОСОБА_7 виключити з державного реєстру іпотек запис про обтяження належного їй майна, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1, зняти заборону відчуження цього майна та виключити з єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна запис про обтяження; зобов'язати ТОВ "Укрпромбанк" в особі Запорізької філії повернути їй оригінали технічного паспорта на нежиле приміщення (ресторан "Олімп"), літ. А, інв. N 2810, яке розташоване в будинку АДРЕСА_1, договір купівлі-продажу зазначеного майна від 19 грудня 2007 року та витяг про реєстрацію права власності на це нерухоме майно.

Рішенням Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 20 листопада 2009 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Запорізької області від 25 лютого 2010 року, позов задоволено: визнано виконаними в повному обсязі зобов'язання ОСОБА_6 перед ТОВ "Укрпромбанк" в особі Запорізької філії за кредитним договором від 17 грудня 2007 року N 75/КВ-07 та за іпотечним договором від 17 грудня 2007 року N 75/Zквіп-07; припинено іпотечний договір від 17 грудня 2007 року N 75/Zквіп-07, укладений між ОСОБА_6 та Запорізькою філією ТОВ "Укрпромбанк", у зв'язку з виконанням основного зобов'язання; зобов'язано приватного нотаріуса Запорізького міського нотаріального округу ОСОБА_7 виключити з державного реєстру іпотек запис про обтяження майна за N 6241307, яке знаходиться в будинку АДРЕСА_1 й власником якого є ОСОБА_6, та зняти заборону на відчуження зазначеного майна й виключити з єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна запис про обтяження цього майна; зобов'язано ТОВ "Укрпромбанк" в особі Запорізької філії повернути ОСОБА_6 згідно з актом приймання-передачі оригінали наступних документів: технічний паспорта на нежиле приміщення (ресторан "Олімп"), літ. А, інв. N 2810, яке розташоване в будинку АДРЕСА_1 й належить ОСОБА_6 на праві власності, договір купівлі-продажу зазначеного майна від 19 грудня 2007 року та витяг про реєстрацію права власності на це нерухоме майно. Вирішено питання про судові витрати.

ТОВ "Укрпромбанк" звернулося з касаційною скаргою до Верховного Суду України, в якій просить скасувати рішення Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 20 листопада 2009 року та ухвалу апеляційного суду Запорізької області від 25 лютого 2010 року, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права й порушення норм процесуального права, та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

Відповідно до п. 2 розд. XIII "Перехідні положення" Закону України від 7 липня 2010 року N 2453-VI "Про судоустрій і статус суддів" касаційні скарги (подання) на рішення загальних судів у кримінальних і цивільних справах, подані до Верховного Суду України до 15 жовтня 2010 року і призначені (прийняті) ним до касаційного розгляду, розглядаються Верховним Судом України в порядку, який діяв до набрання чинності цим Законом.

У зв'язку із цим справа підлягає розгляду в порядку ЦПК України 1963 року в редакції, яка була чинною до змін, внесених згідно із Законом України від 7 липня 2010 року N 2453-VI "Про судоустрій і статус суддів".

Касаційна скарга підлягає задоволенню.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив із того, що зобов'язання ТОВ "ВІКОР" перед ТОВ "Укрпромбанк" за кредитним договором є виконаними, а тому іпотечний договір, укладений на його забезпечення, підлягає припиненню.

З висновком судів погодитись не можна з таких підстав.

За положеннями ст. 598 ЦК України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Припинення зобов'язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом.

Відповідно до ст. ст. 3, 17 Закону України "Про іпотеку" іпотека має похідний характер від основного зобов'язання і є дійсною до припинення основного зобов'язання або до закінчення строку дії іпотечного договору. Іпотека припиняється у разі:

- припинення основного зобов'язання або закінчення строку дії іпотечного договору;

- реалізації предмета іпотеки відповідно до цього Закону;

- набуття іпотекодержателем права власності на предмет іпотеки;

- визнання іпотечного договору недійсним;

- знищення (втрати) переданої в іпотеку будівлі (споруди), якщо іпотекодавець не відновив її. Якщо предметом іпотечного договору є земельна ділянка і розташована на ній будівля (споруда), в разі знищення (втрати) будівлі (споруди) іпотека земельної ділянки не припиняється;

- з інших підстав, передбачених цим Законом.

Згідно зі ст. 601 ЦК України зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визнаний моментом пред'явлення вимог. Зарахування зустрічних вимог може здійснюватися за заявою однієї із сторін.

Під час розгляду справи судом першої інстанції встановлено, що 17 грудня 2007 року між ТОВ "ВІКОР" і ТОВ "Укрпромбанк" в особі Запорізької філії укладено кредитний договір на відкриття відновлювальної мультивалютної кредитної лінії N 75/КВ-07 на суму, еквіваленту 5 млн. грн., зі сплатою 18 % річних у гривні та 13,25 % річних у доларах США. На забезпечення вимог банку за цим кредитним договором 17 грудня 2007 року між ОСОБА_6 і ТОВ "Укрпромбанк" укладено іпотечний договір N 75/Zквіп-07, предметом якого є будинок АДРЕСА_1. 29 липня 2009 року ТОВ "ВІКОР" уклало з товариством з обмеженою відповідальністю "Компанія управління активами "ЮНІВЕС" договір купівлі-продажу майнових прав, предметом якого є право вимоги до ТОВ "Укрпромбанк" на одержання депозиту в сумі 5 млн. грн. та сплати процентів за користування депозитом у сумі 455429 грн. 66 коп. 4 серпня 2009 року ТОВ "ВІКОР" звернулося до ТОВ "Укрпромбанк" з листом, в якому порушувалось питання про погашення зобов'язань ТОВ "ВІКОР" за вказаним кредитним договором за рахунок придбаних ним майнових прав на депозит і проценти за ним, а також про виведення майна, що є предметом зазначеного договору іпотеки, з іпотеки та зняття заборони на його відчуження. Листом від 7 серпня 2009 року ТОВ "Укрпромбанк" відмовило в розгляді цього питання, посилаючись на мораторій на задоволення вимог кредиторів, постановлений Правлінням Національного банку України. Листом від 31 серпня 2009 року ТОВ "ВІКОР" повідомило ОСОБА_6 про вжиті ним заходи для погашення кредитної заборгованості. У вересні 2009 року ОСОБА_6 звернулася до ТОВ "Укрпромбанк" з листом, в якому просила здійснити дії щодо виведення належного їй майна з іпотеки та зняття заборони відчуження у зав'язку з припиненням основного зобов'язання. У вересні 2009 року ОСОБА_6 звернулася до приватного нотаріуса Запорізького міського нотаріального округу ОСОБА_7 з проханням виключити з державного реєстру іпотек запис про обтяження вказаного майна, вилучити з реєстру заборон відчуження запис про його обтяження, винести постанову про зняття заборони відчуження будинку АДРЕСА_1. 24 вересня 2009 року нотаріус виніс постанову про відмову ОСОБА_6 у вчиненні зазначеної нотаріальної дії у зв'язку з відсутністю в нього повідомлення від банку про погашення кредиту.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обгрунтованим.

Згідно зі ст. 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини, якими обгрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Зазначеним вимогам закону судові рішення не відповідають.

Незважаючи на те, що між ТОВ "ВІКОР" і ТОВ "Укрпромбанк" в установленому законом порядку не відбулося припинення зобов'язань за кредитним договором (шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог чи з інших, передбачених положеннями ст. ст. 598 - 609 ЦК України, підстав), а, навпаки, з матеріалів справи вбачається, що такий спір розглядається в господарському суді, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про припинення дії іпотечного договору на тій підставі, що припинено забезпечене іпотекою зобов'язання.

При цьому суд фактично вирішив спір між двома господарюючими суб'єктами: ТОВ "ВІКОР" та ТОВ "Укрпромбанк", вийшовши за межі позовних вимог.

На допущені судом першої інстанції порушення норм матеріального й процесуального права апеляційний суд увагу не звернув і залишив без змін рішення, яке не можна вважати законним й обгрунтованим.

Ураховуючи те, що суд повно з'ясував дійсні обставини справи, але дав їм неправильну юридичну оцінку, і неправильно застосував норми матеріального права, судові рішення підлягають скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні позову.

Керуючись ст. ст. 336, 341 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України вирішила:

Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Український промисловий банк" задовольнити.

Рішення Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 20 листопада 2009 року та ухвалу апеляційного суду Запорізької області від 25 лютого 2010 року скасувати й ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_6 відмовити.

Рішення оскарженню не підлягає.

 

Головуючий

В. І. Гуменюк

Судді:

М. І. Балюк

 

Т. Є. Жайворонок

 

Н. П. Лященко

 

Ю. Л. Сенін

 




 
 
Copyright © 2003-2018 document.UA. All rights reserved. При використанні матеріалів сайту наявність активного посилання на document.UA обов'язково. Законодавство-mirror:epicentre.com.ua
RSS канали