ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

15.11.2011 р.

Справа N 39/341

Вищий господарський суд України у складі: суддя Селіваненко В. П. - головуючий, судді: Бенедисюк І. М. і Львов Б. Ю., розглянувши касаційні скарги "Осі Фармасьютікалз, Інк." (Osi Pharmaceuticals, Inc.), США, та компанії "ОллМед Інтернешнл Інк." (AllMed International Inc.), США, на рішення господарського суду міста Києва від 11.07.2011 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 11.08.2011 зі справи N 39/341 за позовом "Осі Фармасьютікалз, Інк." (Osi Pharmaceuticals, Inc.; далі - компанія "Осі"), "Ф.Хоффманн-Ля Рош, Лтд." (F.Hoffmann-La Roche, Ltd.; далі - компанія "Хоффманн"), Швейцарія, до Міністерства охорони здоров'я України (далі - Міністерство), м. Київ, компанії "ОллМед Інтернешнл Інк" (AllMed International Inc.; далі - компанія "ОллМед"), треті особи на стороні відповідачів, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, - Державна митна служба України (далі - Держмитслужба), м. Київ, державне підприємство "Державний експертний центр" Міністерства охорони здоров'я України (далі - Підприємство), м. Київ, про припинення порушення прав власника патенту на винахід (за участю представників: позивачів - Сиклітенка В. В., Міністерства - не з'явився, компанії "ОллМед" - не з'явився, Держмитслужби - Писанки А. М., Підприємства - Шкурая Д. Б.), встановив:

Компанія "Осі" як власник патенту України N 44254 на винахід "похідні 4-(заміщеного феніламіно) хіназоліну, спосіб їх одержання, спосіб лікування і фармацевтична композиція" та компанія "Хоффманн" як особа, якій належить виключне право на використання цього винаходу, на підставі статей 16, 21, 431, 432, 464 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), статей 28, 34, 35 Закону України від 15.12.93 N 3687-XII "Про охорону прав на винаходи і корисні моделі" (далі - Закон N 3687) звернулися до господарського суду міста Києва з позовом про:

- зобов'язання компанії "ОллМед" припинити дії, спрямовані на використання у будь-який спосіб винаходу за патентом України N 44254;

- визнання недійсним наказу Міністерства від 09.04.2009 N 239 "Про державну реєстрацію (перереєстрацію) лікарських засобів та внесення змін у реєстраційні матеріали" в частині державної реєстрації на ім'я компанії "ОллМед" лікарського засобу "Ерлонат-здоров'я".

Рішенням господарського суду міста Києва від 11.07.2011 (суддя Гумега О. В.), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 11.08.2011 (колегія суддів у складі: Мартюк А. І. - головуючий суддя, судді: Ільєнок Т. В., Шипко В. В.), позов задоволено повністю.

Прийняті судові рішення з посиланням на приписи статей 15, 16, 20, 21, 418, 420, 459, 462, 463, 464 ЦК України, статей 28, 34, 35 Закону N 3687 мотивовано порушенням відповідачами майнових прав позивачів стосовно винаходу за патентом України N 44254.

У касаційній скарзі до Вищого господарського суду України компанія "ОллМед" просить зазначені рішення місцевого та постанову апеляційного господарських судів зі справи скасувати внаслідок їх прийняття з неправильним застосуванням норм матеріального і процесуального права та прийняти нове рішення про відмову в позові.

У касаційній скарзі до Вищого господарського суду України компанія "Осі" просить постанову апеляційного господарського суду зі справи змінити та винести окрему ухвалу стосовно незаконних дій Міністерства з реєстрації (перереєстрації) на ім'я компанії "ОллМед" лікарських засобів із порушенням виключних прав позивачів. Своє прохання скаржник мотивує порушенням відповідачами його прав і неправильним застосуванням судом апеляційної інстанції норм процесуального права.

Відзиви на касаційні скарги не надходили.

Учасників судового процесу відповідно до статті 1114 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) належним чином повідомлено про час і місце розгляду касаційних скарг.

Клопотання компанії "ОллМед" про відкладення судового розгляду, мотивоване хворобою її уповноваженого представника, касаційною інстанцією відхилено з огляду на відсутність доказів наведеного в клопотанні та відсутність доказів неможливості забезпечення цим відповідачем - юридичною особою - участі в судовому засіданні іншого представника.

Перевіривши повноту встановлення попередніми судовими інстанціями обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального і процесуального права, заслухавши представників позивачів та третіх осіб, Вищий господарський суд України дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційних скарг з урахуванням такого.

За змістом статей 462, 464 ЦК України та статей 6, 28, 34 Закону N 3687 об'єктом винаходу (корисної моделі), правова охорона якому надається згідно з цим Законом, може бути, зокрема, продукт (пристрій, речовина, штам мікроорганізму, культура клітин рослини і тварини тощо); авторство і право власності на винахід, корисну модель засвідчуються патентом; права, що випливають з патенту, діють від дати публікації відомостей про його видачу; патент надає його власнику виключне право використовувати винахід (корисну модель) за своїм розсудом, якщо таке використання не порушує прав інших власників патентів; патент надає його власнику виключне право забороняти іншим особам використовувати винахід (корисну модель) без його дозволу; будь-яке посягання на права власника патенту, передбачені статтею 28 цього Закону, вважається порушенням прав власника патенту, що тягне за собою відповідальність згідно з чинним законодавством України; на вимогу власника патенту таке порушення повинно бути припинено, а порушник зобов'язаний відшкодувати власнику патенту заподіяні збитки.

З огляду на наведене місцевий та апеляційний господарські суди з дотриманням приписів названих норм матеріального права на підставі ретельної оцінки поданих сторонами і додатково витребуваних доказів, з наведенням у оскаржуваних судових рішеннях необхідного мотивування, встановивши те, що: компанія "Осі" є власником патенту України N 44254 на винахід, яким, зокрема, надано правову охорону хімічній речовині, що має загальновживану (міжнародну непатентовану) назву "ерлотиніб" ("erlotinib"); компанія "Хоффманн" є особою, якій на підставі ліцензійної угоди належить виключне право на використання зазначеного винаходу; патент України N 44254 є чинним; за патентом України N 44254 позивачі мають виключне право на використання названої речовини ("ерлотиніб") та використовують її (в тому числі в Україні) у власному лікарському засобі "Тарцева"; Міністерством за заявкою компанії "ОллМед" здійснено на її ім'я державну реєстрацію лікарського засобу "Ерлонат-здоров'я", активною діючою речовиною якого є саме "ерлотиніб"; компанія "ОллМед" не має дозволу правовласника на використання винаходу за патентом України N 44254, дійшли обґрунтованих висновків щодо наявності в діях відповідачів порушень прав позивачів (що, зокрема, підтверджується й висновком судової експертизи об'єктів інтелектуальної власності від 06.06.2011 N 689, якому попередніми судовими інстанціями дано необхідну оцінку) та правомірно задовольнили заявлений позов.

Посилання компанії "ОллМед" у касаційній скарзі на неналежне дослідження правосуб'єктності сторін не може бути підставою для задоволення її вимог за відсутності необхідного для такого ствердження документального обґрунтування.

Твердження компанії "ОллМед" щодо неналежності проведення судової експертизи особами (атестованими експертами), які не мають належної фахової освіти в галузі хімії, спростовуються оцінкою висновків судової експертизи місцевим та апеляційним господарськими судами відповідно до статті 43 ГПК України, а також встановленими ними обставинами щодо використання в лікарському засобі "Ерлонат-здоров'я" (за заявкою компанії "ОллМед") активної речовини "ерлотиніб", правову охорону якій надано патентом України N 44254.

При цьому державна реєстрація лікарського засобу (з урахуванням її встановленої процедури та правових наслідків факту реєстрації) підпадає під визначення використання відповідного винаходу в розумінні частини другої статті 28 та частини першої статті 34 Закону N 3687.

У свою чергу, винесення окремої ухвали відповідно до статті 90 ГПК України є правом відповідного суду, а його невикористання не є підставою для зміни чи скасування прийнятого цим судом рішення по суті справи.

Отже, доводи касаційних скарг не спростовують висновків, викладених у оскаржуваних судових рішеннях.

Таким чином, рішення місцевого та постанова апеляційного господарських судів зі справи відповідають встановленим ними фактичним обставинам, прийняті з дотриманням норм матеріального та процесуального права і передбачені законом підстави для їх скасування відсутні.

Керуючись статтями 1117, 1119 - 11111 ГПК України, Вищий господарський суд України постановив:

Рішення господарського суду міста Києва від 11.07.2011 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 11.08.2011 зі справи N 39/341 залишити без змін, а касаційні скарги "Осі Фармасьютікалз, Інк." та компанії "ОллМед Інтернешнл Інк." - без задоволення.

 

Суддя

В. Селіваненко

Суддя

І. Бенедисюк

Суддя

Б. Львов

 




 
 
Copyright © 2003-2018 document.UA. All rights reserved. При використанні матеріалів сайту наявність активного посилання на document.UA обов'язково. Законодавство-mirror:epicentre.com.ua
RSS канали