ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

29.09.2011 р.

Справа N 6/5009/1550/11

Вищий господарський суд України в складі колегії суддів: Грейц К. В. - головуючого, Бакуліної С. В., Глос О. І., розглянувши касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ОТК Спутнік" на постанову від 06.07.2011 Донецького апеляційного господарського суду у справі господарського суду Запорізької області N 6/5009/1550/11 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ОТК Спутнік" до Комунального підприємства "Виробничого ремонтного-експлуатаційного житлового об'єднання N 8" про припинення правовідношення сторін за договором шляхом розірвання договору, встановив:

Рішенням господарського суду Запорізької області від 12.05.2011 (суддя Місюра Л. С.), залишеним без змін постановою Донецького апеляційного господарського суду від 06.07.22011 (колегія суддів у складі головуючого судді - Зубченко І. В., суддів Акулової Н. В., Гези Т. Д.), відмовлено в задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "ОТК Спутнік" (далі - позивач) до Комунального підприємства "Виробничого ремонтно-експлуатаційного житлового об'єднання N 8" (далі - відповідач) про припинення правовідношень сторін за договором шляхом розірвання договору про надання послуг на утримання будинків, споруд та прибудинкової території від 01.04.2009.

Позивач з рішенням та постановою у справі не згоден, в поданій касаційній скарзі просить їх скасувати, справу направити на новий розгляд до місцевого господарського суду, посилаючись на неповне з'ясування судами попередніх інстанцій всіх обставин, що мають значення для правильного вирішення спору у справі, та порушення норм ст. ст. 47, 32, 33, 35 ГПК України, ст. ст. 651, 652 ЦК України.

Відзиву на касаційну скаргу не надходило.

Представники сторін своїм процесуальним правом на участь в судовому засіданні касаційної інстанції не скористались.

Перевіривши у відкритому судовому засіданні повноту встановлення обставин справи та правильність їх юридичної оцінки в постанові апеляційного та рішенні місцевого господарських судів, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судами попередніх інстанцій під час розгляду справи встановлено, що рішенням господарського суду Запорізької області від 01.07.2010, залишеним без змін постановою Запорізького апеляційного господарського суду від 22.09.2010 у справі N 28/161/10 за позовом КП "Виробниче ремонтно-експлуатаційне житлове об'єднання N 8" до ТОВ "ОТК Спутник" зобов'язано відповідача укласти з позивачем договір про надання послуг на утримання будинків, споруд та прибудинкової території в редакції КП "Виробниче ремонтно-експлуатаційне житлове об'єднання N 8" від 01.04.2009, на виконання якого між ТОВ "ОТК Спутник" (споживач) та КП "Виробниче ремонтно-експлуатаційне житлове об'єднання N 8" (виконавець) укладено договір про надання послуг на утримання будинків і споруд та прибудинкових територій N 10/1 від 01.04.2009. Рішення господарського суду Запорізької області від 01.07.2010 у справі N 28/161/10 набрало законної сили 22.09.2010, отже, спірний договір є укладеним з 22.09.2010, за умовами якого договір укладається на 1 рік і набирає чинності з дня його укладення; договір вважається продовженим на кожний наступний рік, якщо за місяць до закінчення його строку однією із сторін не буде письмово заявлено про його розірвання або необхідність перегляду (пункт 7.1 договору); предметом договору є забезпечення виконавцем надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій (прибирання прибудинкової території, обслуговування внутрішньо будинкових систем водо-, теплопостачання, водовідведення. дератизації, дезінфекції, обслуговування димовентиляційних каналів, поточний ремонт, підготовка житлового фонду до експлуатації в зимовий період тощо) у будинку N 12 по вул. Хортицьке шосе, а споживачем своєчасної оплати цих послуг за встановленим тарифом у строки та на умовах, передбачених цим договором (п. 1.1 договору); копія рішення виконавчого комітету Запорізької області міської ради від 26.01.2006 N 23 про затвердження тарифів на послуги, що додається до договору, є його невід'ємною частиною (п. 1.2 договору); виконавець надає послуги відповідно до порядку та періодичності їх надання згідно додатку N 1 до договору, який є його невід'ємною частиною (п. 1.3 договору); розмір щомісячної плати за надані послуги на момент укладення цього договору становить 510,35 грн., в разі зміни тарифу на послуги відповідно до рішення органа місцевого самоврядування сторони укладають до договору додаткову угоду (п. 1.4 договору).

Позивач листом N 697 від 27.12.2010 звернулося до відповідача з пропозицією внести зміни та доповнення до договору N 10/1 від 01.04.2009 та викласти його в новій редакції, яка відповідає чинному законодавству, та з проханням надати в якості додатку до нового договору передбачені пунктом 2 договору тарифи, структуру, періоди та строки надання послуг з утримання будинку з урахуванням того, що частина належного ТОВ "ОТК Спутник" нежитлового приміщення є вбудованою в житлове приміщення будинку N 12, а частина - прибудованою.

У відповідь листом N 89/05-07 від 18.01.2011 відповідач зазначив про відсутність підстав укладати новий договір чи вносити будь-які зміни у діючий до 22.09.2011 договір, та повідомив, що нарахування оплати за надані послуги проводяться на підставі рішення виконавчого комітету Запорізької міської ради від 26.01.2006 N 23 "Про затвердження розміру витрат на утримання будинків та прибудинкових територій для орендарів та власників нежитлових приміщень", згідно якого на тариф не вливає статус нежитлового приміщення.

Вважаючи зазначену відповідь відмовою відповідача привести у відповідність до діючого законодавства договір про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій N 10/1 від 01.04.2009 шляхом внесення до нього змін, позивач листом N 80 від 16.02.2011 запропонував відповідачеві розірвати цей договір, втім, зазначена пропозиція відхилена відповідачем листом N 888/05-07 від 10.03.2011 з посиланням на те, що Типовий договір на надання послуг, затверджений постановою КМ України N 529 від 20.05.2009, є абсолютно тотожним Типовому договору, затвердженому постановою КМ України N 560 від 12.07.2005, і що наразі діють саме ті фіксовані тарифи, які були затверджені рішенням виконавчого комітету Запорізької міської ради від 26.01.2006 N 23, а в разі зміни розміру фіксованих тарифів органом місцевого самоврядування відповідач зобов'язався скерувати позивачеві нову редакцію договору.

Відмова відповідача достроково розірвати спірний договір обумовила звернення позивача до господарського суду з даним позовом, вимоги якого обґрунтовані приписами ст. ст. 188, 207 Господарського кодексу України.

Вирішуючи спір у справі, суди першої та апеляційної інстанцій були одностайними у своїх висновках щодо безпідставності та необґрунтованості позовних вимог і виходили з того, що позивачем не доведено наявності обставин, які можуть бути підставою для розірвання договору в судовому порядку в розумінні суті вимог статей 651, 652 ЦК України.

З висновками судів попередніх інстанцій слід погодитися, враховуючи таке.

Статтею 188 Господарського кодексу України передбачено, що сторона, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, надсилає пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк повідомляє другу сторону про результати її розгляду. У разі, якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з врахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

Згідно з приписами статті 651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Зокрема, договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом, а також у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору (стаття 652 Цивільного кодексу України).

Отже, нормами чинного законодавства передбачено можливість розірвання договору за рішенням суду на вимогу однієї із сторін, зокрема, у разі істотного порушення договору другою стороною або у разі істотної зміни обставин.

Згідно з приписами ст. ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Тобто, на позивача покладений обов'язок довести належними та допустимими доказами у справі наявність законодавчих підстав, передбачених ст. ст. 651, 652 ЦК України.

Звертаючись з позовом, позивач в обґрунтування своїх вимог посилався на невідповідність положень спірного договору вимогам чинного законодавства України, зокрема, спірний договір укладено на підставі Типового договору, затвердженого постановою КМ України від 12.07.2005 N 560, яка втратила чинність у зв'язку з прийняттям постанови КМ України від 20.05.2009 N 529, якою затверджено нову форму Типового договору, та порушення відповідачем положень спірного договору, яке полягає у ненаданні йому інформації щодо переліку житлово-комунальних послуг, їх вартості, загальної вартості місячного платежу, структури цін (тарифів), норм споживання, режиму надання житлово-комунальних послуг, їх споживчої вартості.

Втім, посилання позивача на невідповідність спірного договору положенням постанови КМ України N 529 від 20.05.2009 та Закону України "Про житлово-комунальні послуги" визнані судами попередніх інстанцій необґрунтованими, оскільки, позивач не зазначає в чому саме, в якій частині і яким саме вимогам чинного законодавства перестав відповідати спірний договір і не довів за допомогою належних і допустимих доказів істотної зміни обставин і одночасної наявності чотирьох умов, які у розумінні суті ст. 652 ЦК України могли б бути підставою для дострокового розірвання договору. При цьому, колегія суддів приймає до уваги той факт, що спірний договір був укладений на основі Типового договору на надання послуг, затвердженого постановою КМ України N 560 від 12.07.2005, відповідність якого вимогам чинного законодавства була оцінена і затверджена рішенням господарського суду Запорізької області від 01.07.2010, залишеним без змін постановою Запорізького апеляційного господарського суду від 22.09.2010, в межах розгляду справи N 28/161/10 між тими самими сторонами, і який є абсолютно тотожнім Типовому договору, затвердженому постановою КМ України N 529 від 20.05.2009.

Доводи позивача щодо порушення його права як споживача на отримання інформації про перелік житлово-комунальних послуг, їх вартості, загальної вартості місячного платежу, структури цін (тарифів), норм споживання, режиму надання житлово-комунальних послуг, їх споживчої вартості (підпункт 5 пункту 3.1 договору) та невиконання відповідачем як виконавцем обов'язку щодо надання такої інформації (підпункт 2 пункту 3.4 договору), відхилені судами попередніх інстанцій в якості підстави для дострокового розірвання спірного договору, оскільки, позивач не довів, що таке порушення є істотним і завдало йому значної шкоди у розумінні суті ст. 651 ЦК України, до того ж, у відповідь на лист позивача N 183 від 21.04.2011 відповідач листом N 1476/03-07 від 06.05.2011 надав таку інформацію.

Посилання позивача на положення статті 188 ГК України як на підставу своїх вимог не може вважатися достатнім і повним, оскільки стаття 188 ГК України передбачає лише процедуру розірвання договору, а, як зазначено вище, правові підстави для такого розірвання викладені в положеннях ст. ст. 651, 625 ЦК України.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій про те, що позовні вимоги не підлягають задоволенню та вважає, що доводи касаційної скарги цих висновків не спростовують, а зводяться до намагання переоцінити встановлені судами обставини і досліджені докази, що перебуває поза процесуальними межами повноважень суду касаційної інстанції.

З урахуванням меж перегляду справи в касаційній інстанції, колегія суддів вважає, що під час розгляду справи фактичні її обставини встановлені господарськими судами попередніх інстанцій на підставі всебічного, повного і об'єктивного дослідження поданих доказів, висновки судів відповідають цим обставинам і їм дана належна юридична оцінка з правильним застосуванням норм матеріального і процесуального права, у зв'язку з чим підстав для скасування оскаржуваних судових актів та задоволення вимог касаційної скарги не вбачається.

Керуючись статтями 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України постановив:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ОТК Спутнік" залишити без задоволення.

Постанову Донецького апеляційного господарського суду від 06.07.2011 у справі господарського суду Запорізької області N 6/5009/1550/11 залишити без змін.

 

Головуючий, суддя

К. В. Грейц

Судді:

С. В. Бакуліна

 

О. І. Глос

 




 
 
Copyright © 2003-2018 document.UA. All rights reserved. При використанні матеріалів сайту наявність активного посилання на document.UA обов'язково. Законодавство-mirror:epicentre.com.ua
RSS канали