ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

12.01.2011 р.

N К-25805/10

Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів: головуючого Ланченко Л. В., суддів: Бившевої Л. І., Нечитайла О. М., Пилипчук Н. Г., Федорова М. О. (за участю: секретаря Андрюхіної І. М., представників: позивача: Г. І. І., відповідача: не з'явився, третьої особи: не з'явився), розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва на ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 30.06.2010 у справі N 13/19 за позовом Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва до Товариства з обмеженою відповідальністю "Грант Емсистем", третя особа - Державний реєстратор Печерського району м. Києва, про припинення юридичної особи, встановив:

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва ДПІ у Печерському районі м. Києва відмовлено в задоволенні позовних вимог про визнання недійсним запису про проведення державної реєстрації ТОВ "Грант Емсистем" та припинення юридичної особи.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 30.06.2010 постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 17.08.2009 скасовано, провадження по справі за позовом ДПІ у Печерському районі м. Києва до ТОВ "Грант Емсистем", третя особа Державний реєстратор Печерського району м. Києва про припинення юридичної особи закрито.

Рішення суду апеляційної інстанції мотивовано тим, що спір про припинення юридичної особи не є публічно-правовим, а відноситься до юрисдикції господарських судів.

У справі відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою позивача, у якій ставиться питання про скасування рішення суду апеляційної інстанції, з підстав порушення норм процесуального права.

Відповідач та третя особа представників у судове засідання касаційної інстанції не направили, про час та місце розгляду справи повідомлені.

Перевіривши у відкритому судовому засіданні повноту встановлення обставин справи та правильність їх юридичної оцінки в судових рішеннях, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з такого.

Державна податкова інспекція, звертаючись із позовом про визнання недійсним запису про проведення державної реєстрації ТОВ "Грант Емсистем" від 03.05.2007 N 10701020000028067 через порушення закону, допущені при створенні юридичної особи які не можна усунути, та припинення юридичної особи ТОВ "Грант Емсистем", правовими підставами для такого позову визначає ст. 7 Закону України "Про господарські товариства", ст. ст. 1, 8, 29, 38 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців", ст. 11 Закону України "Про державну податкову службу в Україні", ст. ст. 8, 9, 17, 50, 65, 77, 104, 105, 106 Кодексу адміністративного судочинства України.

Із аналізу зазначених норм вбачається, що припинення суб'єкта господарювання може здійснюватися як в добровільному, так і примусовому порядку.

Підстави для постановлення судового рішення щодо припинення юридичної особи, що не пов'язано з банкрутством юридичної особи, визначені частиною другою статті 38 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців". Такими підставами є:

- визнання недійсним запису про проведення державної реєстрації через порушення закону, допущені при створенні юридичної особи, які не можна усунути;

- провадження нею діяльності, що суперечить установчим документам, або такої, що заборонена законом;

- невідповідність мінімального розміру статутного фонду юридичної особи вимогам закону;

- неподання протягом року органам державної податкової служби податкових декларацій, документів фінансової звітності відповідно до закону;

- наявність в Єдиному державному реєстрі запису про відсутність юридичної особи за вказаним її місцезнаходженням.

Відповідно до частини другої статті 46 зазначеного Закону, підставою для постановлення судового рішення про припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця є:

- визнання недійсними або такими, що суперечать законодавству, установчих документів;

- здійснення діяльності, що суперечить установчим документам та законодавству України;

- несвоєчасного повідомлення суб'єктом підприємницької діяльності про зміну його назви, організаційної форми, форми власності та місцезнаходження;

- визнання суб'єкта підприємницької діяльності банкрутом (у випадках, передбачених законодавством);

- неподання протягом року до органів державної податкової служби податкових декларацій, документів фінансової звітності згідно з законодавством.

Із зазначеного вбачається, що відповідний позов може бути пред'явлений до суду органами, що здійснюють державну реєстрацію, органами державної податкової служби, а також учасниками юридичної особи.

Враховуючи суб'єктний склад сторін та вимоги пункту 4 частини першої статті 17 КАС України, справи про припинення юридичної особи за позовами суб'єктів владних повноважень, є справами адміністративної юрисдикції.

Водночас, відповідні справи за позовами учасників господарського товариства про припинення господарюючого суб'єкта є справою господарської юрисдикції.

Положення пункту 17 статті 11 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" щодо права податкового органу на звернення до суду з позовом про скасування державної реєстрації суб'єкта підприємницької діяльності, пункту 2 частини першої статті 110 Цивільного кодексу України щодо можливості ліквідації юридичної особи за рішенням суду про визнання судом недійсною державної реєстрації юридичної особи через допущені при її створенні порушення, які не можна усунути, частини 6 статті 59 Господарського кодексу України щодо скасування державної реєстрації суб'єкта господарювання слід розуміти як положення щодо припинення юридичної особи.

З врахуванням того, що відповідно до статті 3 КАС України спір, у якому однією зі сторін є орган виконавчої влади, який здійснює у спірних правовідносинах владні управлінські функції, має ознаки публічно-правового спору, тобто є справою адміністративної юрисдикції, він має вирішуватися в порядку адміністративного судочинства адміністративним судом.

Суд апеляційної інстанції, дійшовши висновку про те, що позовну заяву не належить розглядати у порядку адміністративного судочинства, що стало підставою для скасування рішення суду першої інстанції та закриття провадження у справі, виходив з помилкових мотивів, за яких судове рішення не може бути визнане законним.

Тому, суд касаційної інстанції вважає за правильне скасувати рішення суду апеляційної інстанції, а справу направити до цього ж суду для здійснення апеляційного розгляду.

Керуючись ст. ст. 220, 221, 223, 227, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд ухвалив:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва задовольнити.

Ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 30.06.2010 скасувати.

Справу направити на новий розгляд до Київського апеляційного адміністративного суду.

Ухвала оскарженню не підлягає.

  




 
 
Copyright © 2003-2018 document.UA. All rights reserved. При використанні матеріалів сайту наявність активного посилання на document.UA обов'язково. Законодавство-mirror:epicentre.com.ua
RSS канали