ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

09.06.2011 р.

N К/9991/9306/11

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі: головуючого - судді-доповідача Бим М. Є. суддів - Гордійчук М. П., Конюшка К. В., Сіроша М. В., Харченка В. В., розглянувши в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами адміністративну справу за касаційною скаргою Л. І. П. на постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 12 жовтня 2009 року у справі N 2а-894/08 за позовом Л. І. П. до Управління Пенсійного фонду України в м. Ужгороді Закарпатської області про зобов'язання вчинити дії, встановила:

У липні 2008 року Л. І. П. звернувся до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в м. Ужгороді Закарпатської області про зобов'язання вчинити дії.

Свої позовні вимоги Л. І. П. обґрунтовує тим, що він працював електрозварником ручної зварки на Ужгородському заводі залізобетонних виробів і конструкцій тресту "Закарпатбуд" з 31.01.77 року по 04.10.84 року, про що свідчить довідка про підтвердження пільгового стажу, яка видана 25.03.2004 року та довідка від 08.06.2004 року за N 08-06/1.

В березні 2004 року відповідачем йому була призначена пенсія на пільгових умовах по Списку N 2, однак з жовтня 2005 року виплата зазначеної пенсії припинена.

Вважаючи, що відповідач неправомірно припинив йому виплату пенсії на пільгових умовах, Л. І. П. просив суд зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в м. Ужгороді Закарпатської області виплатити йому пенсію з жовтня місяця 2005 по теперішній час.

Постановою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 19 серпня 2008 року позов задоволено.

Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 12 жовтня 2009 року рішення суду першої інстанції скасовано та ухвалене нове, яким в задоволенні позову відмовлено.

В касаційній скарзі позивач просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Перевіривши матеріали справи, правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, правової оцінки обставин у справі, обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов до висновку, що характер виконуючих робіт та умов праці позивача, який доведений трудовою книжкою та уточнюючою довідкою ВАТ "Завод Залізобетонних виробів" від 8 червня 2004 року N 08/06-1, дає йому право на призначення пільгової пенсії за віком.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та ухвалюючи нове рішення про відмову в задоволенні позову, суд апеляційної інстанції мотивував своє рішення тим, що оскільки уточнююча довідка видана не на підставі первинних документів про характер роботи, а на підставі трудової книжки, де відсутній запис про посаду позивача та відомості про нарахування заробітної плати, право на правову пенсію у Л. І. П. відсутнє.

З такими мотивами і висновками суду апеляційної інстанцій колегія суддів не погоджується, виходячи з наступного.

Як встановлено судами, позивач працював на Ужгородському заводі Залізобетонних виробів тресту "Закарпаттябуд" з 17.02.70 року по 04.10.84 року.

16 жовтня 1996 року Ужгородський завод Залізобетонних виробів тресту "Закарпаттябуд" перереєстрований на Відкрите акціонерне товариство "Завод залізобетонних виробів".

11 грудня 2004 року позивачу виповнилося 55 років, загальний стаж роботи становив 37 років, з них 24 роки 6 місяців - з шкідливими і важкими умовами праці, що підтверджується трудовою книжкою та наявними в матеріалах справи довідками з відповідних місць роботи.

На підставі наданих документів Управління Пенсійного фонду України в м. Ужгороді Закарпатської області призначено Л. І. П. пенсію за віком на пільгових умовах, що підтверджується відповідним посвідченням (N 802576).

В жовтні 2005 року рішенням відповідача Л. І. П. припинена виплата пенсії на пільгових умовах, оскільки під час перевірки правильності надання довідки про заробітну плату та стаж роботи для обчислення пенсії на ВАТ "Завод залізобетонних виробів" виявлено, що в відомостях про нарахування заробітної плати не зазначено посади позивача, а також не було надано інших документів.

Статтею 19 Конституції України встановлене, що органи державної влади, їх посадові особи повинні діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Згідно з п. "б" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" правом на пільгове пенсійне забезпечення користуються працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінету Міністрів України і за результати атестації робочих місць - чоловіки - після 55 років і при стажі роботи не менше 25 років, з них 12 років 6 місяців на зазначених роботах.

Відповідно до ст. 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Згідно з п. 20 цього Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України N 637 від 12 серпня 1993 року, у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.

Як вбачається із копії трудової книжки Л. І. П., довідок від 25.03.2004 року (а. с. 24, зворот) та N 08-06/1 від 08.06.2004 року (а. с. 18), позивач з 31 січня 1977 року по 4 жовтня 1984 року працював електрозварником ручної дугової зварки.

Посада електрозварника передбачена Списком N 2, затвердженим Постановою Ради Міністрів СРСР від 22.08.56 року N 1173, в розділі XXXII "Загальні професії".

За таких обставин, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що період роботи на посаді електрозварника повинен зараховуватись до пільгового трудового стажу, який дає право на призначення пенсії відповідно ч. 2 ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

Оскільки апеляційний суд під час розгляду справи неправильно застосував норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення, а суд першої інстанції вирішив спір з додержанням норм матеріального та процесуального права, то зазначена обставина відповідно до ч. 1 ст. 226 КАСУ є підставою для скасування постанови апеляційного суду, та залишення в силі постанови суду першої інстанції.

Керуючись ст. ст. 222, 223, 226, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів ухвалила:

Касаційну скаргу Л. І. П. - задовольнити.

Постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 12 жовтня 2009 року - скасувати.

Постанову Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 19 серпня 2008 року - залишити в силі.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строки та в порядку, встановленими статтями 237, 238, 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

 




 
 
Copyright © 2003-2018 document.UA. All rights reserved. При використанні матеріалів сайту наявність активного посилання на document.UA обов'язково. Законодавство-mirror:epicentre.com.ua
RSS канали