КАНІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ВИРОК

01.06.2011 р.

Справа N 1-7/2011 р.

Канівського міськрайонного суду Черкаської області в складі: головуючого - судді Дубенця М. І., при секретарі - Захарченко В. В., з участю прокурора - Шендрика Ю. О., адвоката - ОСОБА_1, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Каневі Черкаської області кримінальну справу про обвинувачення: ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_5, уродженця с. Студенець Канівського району Черкаської області, українця, громадянина України, освіта середня спеціальна, одруженого, маючого на утриманні двох малолітніх дітей, не працюючого, проживаючого АДРЕСА_1, раніше не судимого, - у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 296 КК України, суд - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженця і жителя АДРЕСА_2, українця, громадянина України, освіта середня спеціальна, розлученого, маючого на утриманні малолітню дитину, не працюючого, раніше не судимого - у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 296 КК України, суд встановив:

27 червня 2010 року біля 1 години 50 хвилин, ОСОБА_2, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння і знаходячись біля приміщення кафе "ІНФОРМАЦІЯ_6" за адресою: АДРЕСА_3, використовуючи малозначний привід з приводу зауваження громадянина ОСОБА_6, зробленого в приміщенні кафе, на адресу ОСОБА_3 припинити висловлювання нецензурними словами в бік працівника кафе, діючи умисно, в групі з ОСОБА_3, який також перебував в стані алкогольного сп'яніння, грубо порушуючи громадський порядок з мотивів явної неповаги до суспільства та проявляючи особливу зухвалість, наніс ОСОБА_6 чисельні удари по голові, в обличчя та по тулубу, спричинивши йому тілесні ушкодження у вигляді рани м'яких тканин голови, крововиливів спинки носа, крововиливу слизової оболонки верхньої губи, рани слизової оболонки верхньої губи, крововиливу язика, крововиливів та саден верхніх кінцівок, грудної клітки живота, які згідно висновку судово-медичної експертизи відносяться до легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров'я, після чого, продовжуючи свої умисні хуліганські дії, та спільно з ОСОБА_3, який своєю присутністю та діями перешкоджав потерпілому чинити опір та залишити місце події, змусили його тікати в безлюдне місце на прилеглу територію за приміщенням кафе - магазину "ІНФОРМАЦІЯ_6", де разом з ОСОБА_3 намагалися нанести ОСОБА_6 тілесні ушкодження.

В судовому засіданні підсудний ОСОБА_3 вину у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 296 КК України, не визнав та пояснив, що у вечірній час 26 червня 2010 року він приїхав до бару "ІНФОРМАЦІЯ_6" в с. Бобриця Канівського району. Перебуваючи в барі він вживав спиртні напої, був в нетверезому стані, але почував себе нормально. В барі було багато відвідувачів, він ходив по бару, присідаючи за той чи інший столик. Під час перебування в приміщенні бару та в ході спілкування з власником бару ОСОБА_4, який в той вечір також працював барменом, він висловлював на адресу ОСОБА_4 нецензурні слова, але зауважень з цього приводу йому ніхто не робив. Вийшов на вулицю з бару через запасний вихід та палив, де, через деякий час, він почув на вулиці близько трьох "хлопків". Коли вийшов на вулицю, то побачив, що до нього підбіг ОСОБА_2, який підняв до гори футболку та впав біля нього. Він побачив в області живота ОСОБА_2 рану та кров. Він став надавати ОСОБА_2 допомогу. В цей час біля них зібралося багато людей, виникла бійка. Свою вину не визнає тому, що він будь-яких хуліганських дій спільно з ОСОБА_2 відносно громадянина ОСОБА_6 не вчиняв, вказаного громадянина він не знав і в кафе не бачив, тілесних ушкоджень йому не причиняв, просить суд його виправдати.

В судовому засіданні підсудний ОСОБА_2 вину у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 296 КК України, не визнав та пояснив, що 26 червня 2010 року близько після 23 години він разом зі своєю дружиною та знайомими, ОСОБА_7, ОСОБА_8, заїхали до кафе - магазину "ІНФОРМАЦІЯ_6" в с. Бобриця Канівського району. До цього в цей день він знаходився на хрещенні дитини у своєї сестри, де вживав спиртні напої. Скільки він випив спиртного сказати не може, але знаходився в нормальному стані. На той час він був одягнутий в білого кольору сорочку та темні штани. Зайшовши до кафе - магазину вони сіли за вільний столик, який знаходився з лівої сторони, безпосередньо перед вхідними дверима до банкетного залу. В кафе він замовив та пив пляшку пива. На той час барменом працював ОСОБА_4, якого він знає візуально, якому періодично допомагала незнайома йому жінка. В кафе він бачив своїх знайомих, серед яких також був і ОСОБА_3. Коли саме до кафе прийшов ОСОБА_3 він сказати не може, так як не звертав на це уваги. Через деякий час він підійшов до барної стійки зробити замовлення, біля якої перебував ОСОБА_3. Перебуваючи в нетверезому стані ОСОБА_3 висловлювався нецензурними словами. В цей час він почув, як на адресу ОСОБА_3, раніше невідомий чоловік, як потім йому стало відомо, це був ОСОБА_6, став говорити образливі слова, суть яких зводилась до того, щоб ОСОБА_3 залишив приміщення кафе. Він зробив зауваження ОСОБА_6, щоб той вів себе нормально і не кричав на ОСОБА_3. Через деякий час, точно він сказати не може, та за яких саме обставин громадянин ОСОБА_6 запропонував йому вийти на вулицю і поговорити. Він погодився і пішов разом з ОСОБА_6 на вулицю. Його дружина, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 залишалися в кафе, де в той час перебував ОСОБА_3 він не бачив. Коли вони вийшли на вулицю, то ОСОБА_6 повів його на прилеглу територію за кафе, де став в грубій формі висловлювати йому претензії з приводу того, що нібито колись він зґвалтував його дружину, вів себе грубо, весь час намагаючись спровокувати бійку. Не зважаючи на таку поведінку ОСОБА_6, він не піддавався на його дії. В цей час ОСОБА_6 відбіг від нього на мить, а коли повернувся, то він побачив та відчув, як ОСОБА_6 здійснив у нього постріли. Він пам'ятає лише перший постріл, який був спрямований йому у живіт, від якого він відчув гостру біль та впавши на землю став втрачати свідомість. До подій 27 червня 2010 року громадянина ОСОБА_6 він не знав. Дружину ОСОБА_6, дівоче прізвище якої ОСОБА_11 він знав візуально, так як вони жили в сусідніх селах. Однак будь-яких стосунків з громадянкою ОСОБА_11 він ніколи не підтримував і йому нічого не відомо про те, чи малися відносно неї факти зґвалтування. Він особисто громадянину ОСОБА_6 ніяких тілесних ушкоджень не спричиняв. Просить суд його виправдати.

Хоча підсудні ОСОБА_3 та ОСОБА_2 свою вину у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 296 КК України не визнали, їх вина в інкримінованому їм злочині за ч. 2 ст. 296 КК України в судовому засіданні підтверджується:

- показами потерпілого ОСОБА_6, даними ним в судовому засіданні про те, що увечері, 26 червня 2010 року він з дружиною ОСОБА_11 та її сестрою ОСОБА_10 вирішили поїхати до м. Канева погуляти по місту біля річки Дніпро. Поки гуляли містом вже настала ніч, вони стомилися та вирішили їхати додому в с. Іваньків Канівського району відпочивати. При цьому він відчув, що йому потрібно випити кави, оскільки хотів спати, про що сказав дружині. Дружина пояснила, що кави можна попити у кафе "Старий Канів", зазначивши, що це один із не чисельних цивілізованих закладів у м. Каневі. Зайшовши до цього закладу вони побачили, що вільних місць в кафе немає. Трохи пошукавши вільні місця та зрозумівши що їх не буде, вони втрьох пішли з цього кафе, нічого не замовляючи. Після цього, вони ще трохи пошукали де можна випити кави, та нічого не знайшовши, поїхали до дому в с. Іваньків, оскільки він вже дуже хотів спати. Під час поїздки він знов повідомив дружині та її сестрі, що йому потрібно попити кави, бо він майже засинав. ОСОБА_10 запропонувала заїхати в кафе біля с. Бобриця. Вона сказала, що вони з його дружиною поп'ють пива, а він кави. Вони погодилися і вирішили заїхати в кафе, яке, як йому в подальшому стало відомо, називається "ІНФОРМАЦІЯ_6". Під час конфлікту в ніч з 26.06.2010 року на 27.06.2010 року в стані алкогольного сп'яніння він не знаходився. Перебуваючи в кафе "ІНФОРМАЦІЯ_6" замовлення робили його дружина ОСОБА_11 та її сестра ОСОБА_10, їм відразу ж дали пиво, а потім вони з ОСОБА_10 підійшли до стійки бару, щоб забрати його каву. Перебуваючи в приміщенні кафе "ІНФОРМАЦІЯ_6" він робив декілька зауважень з приводу неприпустимості висловлювання нецензурною лайкою в громадському місці на адресу ОСОБА_3 та ОСОБА_5, які знаходились разом. При цьому, ОСОБА_3, який дуже голосно та тривалий час висловлювався нецензурною лайкою взагалі на його зауваження не реагував, а незнайомі особи, як в подальшому йому стало відомо, ОСОБА_2, ОСОБА_13 та ОСОБА_7, після декількох зауважень висловлювали незадоволення вказаними зауваженнями. Зрозумівши, що всі ці особи нічого не розуміють про те, як належить вести себе людям у громадському місці, він вирішив, що краще піти з цього кафе, про що сказав дружині та ОСОБА_10. Вони залишили в кафе все що замовляли та всі разом - він, дружина та її сестра вийшли з нього, щоб їхати до дому. В цей час громадяни ОСОБА_2 та ОСОБА_3 біля приміщення кафе - магазину "ІНФОРМАЦІЯ_6" в с. Бобриця Канівського району вчинили відносно нього протиправні дії. Безпосередньо ОСОБА_2 розірвав йому сорочку, наніс удар в голову, від якого він на мить втратив свідомість, але не впав. Можливо в кулаці у ОСОБА_2 і був якийсь предмет, але він цього точно не пам'ятає. Коли він прийшов до свідомості, то побачив, що громадянин ОСОБА_2 намагався нанести йому ще удари. Враховуючи це, та приймаючи до уваги, що поряд знаходився громадянин ОСОБА_3, який також намагався його вдарити, він став тікати від них за приміщення кафе - магазину. Приймаючи до уваги, що напад на нього здійснювали дві особи, кожна з яких була більша за нього, йому не було куди тікати та усвідомлюючи, що вказані особи не зупиняться,так як кожен з них на той час вже нанесли йому по декілька ударів в різні частини тіла та порвали на ньому сорочку, після того, як вони йому розбили голову, він зробив постріли по ногам ОСОБА_2, який наніс йому тілесні ушкодження та був ближчим до нього в той час. Враховуючи, що попереджувальний постріл, а в подальшому перший та другий постріл, вчинені з перервами, нападників не зупинили - вони продовжували бігти на нього, він тікаючи змушений був зробити третій постріл. Лише після цього один з нападників, як потім було встановлено це був ОСОБА_2, який зробивши декілька кроків, впав. При цьому, він не знав чи влучали вказані постріли у ОСОБА_2, але після цього, ОСОБА_3 ще продовжував свої агресивні дії. Застосовуючи вогнепальну зброю та здійснюючи постріли умисне на спричинення тілесних ушкоджень, він не переслідував, а лише мав на меті зупинити нападників, врятувати своє життя. Постріли він здійснив перебуваючи на прилеглій за приміщенням кафе території, будучи "загнаним та припертим" ОСОБА_2 та ОСОБА_3 до паркану. Перший постріл був попереджувальний, так званий "постріл в повітря", який він виконав не в нападників, а в сторону, з єдиною метою - зупинення нападників. Він вважав, що після пострілу вони зупиняться, розуміючи, що в нього вогнепальна зброя. Точного напрямку пострілу він не пам'ятає, скоріше за все він стріляв убік від себе - і в напрямку вниз. Одразу після того, як був зупинений напад ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на нього, він негайно викликав міліцію з мобільного телефону по номеру 102 та через деякий час швидку медичну допомогу. Майже одразу після того, як вони викликали швидку медичну допомогу та міліцію, ОСОБА_13 підбігла до них, стала кричати на них, вказуючи, що в неї з ОСОБА_2 двоє дітей. ОСОБА_7 раптом підбігла до нього та тикнула йому пальцем в око після чого, він довго нічого не бачив, та намагався у будь-який спосіб відтягнути час, заспокоюючи цих жінок. Проте, це лише ще більше роздратувало цих жінок, і ОСОБА_7 разом з ОСОБА_13 почали кидатись в бійку на нього, його дружину та її сестру. При цьому ОСОБА_7 в нецензурній формі казала дуже багато нахабних, незв'язних та не зрозумілих речей щодо його дружини, погрожувала вбити її, його, та його дітей, в тому числі вигадала щось щодо зґвалтування ОСОБА_13, яке він нібито намагався вчинити багато років назад. Потім ОСОБА_7 вигадала ще і те, що він намагався зґвалтувати її в присутності своєї сім'ї - дружини та її сестри. Він сприймав всі вказані вислови ОСОБА_7 як п'яну маячню. Його дружина також намагалася заспокоїти цих жінок та вказувала, що він, ОСОБА_13, 10 років назад не ґвалтував. Для неї це є очевидним фактом, оскільки він познайомився з ОСОБА_11 значно пізніше, і вона знає, що до цього він жодного разу не був в Черкаській області.

Будь-яку зброю раніше, протягом всього свого життя, він жодного разу не застосовував, в тому числі жодного разу йому навіть не довелося демонструвати пістолет "Макарова" НОМЕР_1, який був виданий йому у 2004 році в установленому законом порядку - для захисту, після терористичного акту - вибуху, яким був зруйнований Дарницький районний суд м. Києва 9 лютого 2004 року. Просить покарання підсудним призначити на розсуд суду, цивільний позов до них заявляти не буде;

показами свідка ОСОБА_15, даними ним в судовому засіданні про те, що кафе - магазин "ІНФОРМАЦІЯ_6", власником якого є вона та її чоловік, працює з грудня 2009 року. В ніч з 26 на 27 червня 2010 року ОСОБА_2 прийшов до бару ще до півночі. 26 червня 2010 року після 21 години барменом в кафе працював її чоловік, а вона особисто займалася приготуванням страв на кухні. ОСОБА_2 з компанією обслуговував її чоловік, чи пив він спиртне вона не пам'ятає. Компанія вела себе нормально. Коли зайшов потерпілий вона не бачила, потерпілий заказав пляшку пива та каву, вів себе добре. З ким прийшов до бару ОСОБА_3, вона не знає, бачила, що він підсідав до ОСОБА_2, спілкувався з ним та іншими громадянами, які перебували на той час в барі. Потерпілий зброєю нікому не погрожував. Вона не бачила, щоб потерпілий підходив до столика ОСОБА_2, кожен сидів за своїм столиком. Вона чула, як ОСОБА_3 висловлювався в адресу її чоловіка, який працював барменом, нецензурною лайкою, потерпілий зробив йому зауваження нормальним тоном. Вона бачила, як виходили потерпілий з підсудними з бару. Бачила, що потерпілий виходив з бару із своєю дружиною, а сестра дружини мабуть лишалась у барі. Як виходили ОСОБА_2 та ОСОБА_3 з бару вона не бачила. Коли на звуки пострілів вона вийшла через чорний вихід, то ОСОБА_3 на крильці не було. Вона чула постріли, їх було 3 чи 4, і достатньо швидко, спалахи було видно з запасного виходу. Бачила, що ОСОБА_2 лежав на землі, біля нього був ОСОБА_3, жінка ОСОБА_2 та інші стояли подалі. У потерпілого на голові була кров, обличчя також було у крові, він був без сорочки. Бачила також, що ОСОБА_7 було побито. Вона особисто викликала міліцію та швидку допомогу;

показами свідка ОСОБА_4, даними ним в судовому засіданні про те, що 26.06.2010 року він працював барменом в барі "ІНФОРМАЦІЯ_6 ". Близько 22 години в бар прийшов ОСОБА_2 з компанією з чотирьох чоловік. Вони заказали пляшку горілки, пиво і закуску. Він не бачив, чи пила компанія горілку. Потерпілий прийшов до бару з дружиною та її сестрою, заказали дві пляшки пива та каву. А потім прийшов ОСОБА_3, він стояв на ногах і нормально розмовляв. Підійшовши до барної стійки він став вимагати здачу, використовуючи лайливі слова, потерпілий зробив йому зауваження, ОСОБА_3 перестав виражатися нецензурно. Як виходили з бару він не бачив. Коли пролунали постріли, вони прибирали в приміщенні бару. Він чув три постріли. ОСОБА_6 був за декілька метрів від ОСОБА_2, коли той лежав, ОСОБА_3 був біля ОСОБА_2 та тримав його за ногу. Коли він почув постріли, то виглянув з бару, ОСОБА_2 вже лежав сам, ОСОБА_3 біля нього не було. Від кута бару до ОСОБА_5 було метрів 10, а до паркану вдвоє більше. Перед цим, ОСОБА_2 голосно питав, де той дядько, що зробив зауваження ОСОБА_3. Він зрозумів, що ОСОБА_2 шукає потерпілого ОСОБА_6;

показами свідка ОСОБА_10, даними нею в судовому засіданні про те, що 26.06.2010 року вона разом і з сестрою ОСОБА_11 та її чоловіком ОСОБА_6, заїхали до бару "ІНФОРМАЦІЯ_6". У барі людей було небагато, двоє жінок та два чоловіки. Вони замовили пиво та каву. Коли пішли забирати каву, то біля барної стійки почули нецензурну лайку зі сторони ОСОБА_2 та ОСОБА_3. Потерпілий зробив їм зауваження. ОСОБА_2 та ОСОБА_3 були незадоволені. Потерпілий сказав, що треба іти і вони вийшли з бару. В цей час ОСОБА_2 та ОСОБА_3 біля приміщення кафе - магазину "ІНФОРМАЦІЯ_6" перехопили потерпілого. Вона бачила, як ОСОБА_2 розірвав на потерпілому сорочку, вдарив його рукою зверху по голові. Підбігши до потерпілого, вона побачила, що після цього удару у нього все обличчя було в крові. Одразу ж після першого удару ОСОБА_2 зробив ще рух тулубом та головою в напрямку голови потерпілого, після чого ОСОБА_2 замахнувся кулаком для вчинення наступного удару, але в цей час її чоловік почав тікати, а ОСОБА_2 побіг за ним. Можливо в кулаку у ОСОБА_2 і був якийсь предмет, але вона цього точно не пам'ятає. ОСОБА_3 також побіг за потерпілим, намагаючись перешкодити йому втекти. У цей час вона почула постріл та побачила іскри до землі, вниз. Постріл здійснив потерпілий ОСОБА_6, потім він здійснив ще три постріли, від яких іскри попадали на землю біля ніг ОСОБА_2. Після останнього пострілу ОСОБА_2 впав на землю. ОСОБА_3 продовжував з іншого боку наближатись до ОСОБА_6, потерпілий крикнув йому, щоб він зупинився. Після того, як був зупинений напад ОСОБА_2 та ОСОБА_3, вони негайно викликали міліцію та швидку медичну допомогу. В цей час до них підбігли ОСОБА_13 та ОСОБА_7, які стали кричати на них, намагалися їх побити. ОСОБА_7 підбігла до потерпілого та тикнула йому пальцем в око. Вони намагалися заспокоїти ОСОБА_7 та ОСОБА_13, але ті продовжували свої дії, кидались в бійку, та при цьому в нецензурній формі говорили дуже багато нахабних речей щодо неї, потерпілого та його жінки;

показами свідка ОСОБА_13, даними нею в судовому засіданні про те, що 26.06.2010 р. біля 24 години вона з чоловіком ОСОБА_2, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 поїхали в бар с. Бобриця Канівського району. В барі горілку ніхто не пив і не замовляли. ОСОБА_2 пішов купити продуктів на ранок і вони вже збирались іти. Але в бар зайшов потерпілий, який був в стані алкогольного сп'яніння, і почав в грубій формі, нецензурними словами, казати ОСОБА_3, щоб його пропустили без черги. Її чоловік, ОСОБА_2, сказав потерпілому, щоб той не кричав, на що той сказав, що давай вийдем на двір. З бару вийшли її чоловік, ОСОБА_2 та потерпілий, ОСОБА_3 залишався в барі. Жінка потерпілого та її сестра залишились в барі. Потім вона витягла з барсетки потерпілого пістолет і понесла його надвір. Після того, як ОСОБА_3 вийшов через чорний хід на вулицю, вона відразу почула три постріли. Коли вона, ОСОБА_13, вийшла з бару на подвір'я, то побачила, що її чоловік, ОСОБА_2, лежить на землі метрів за 3 - 4 від запасного входу в бар. Її чоловік лежав в районі літнього павільйону метрів за п'ять від дверей. Вона сказала потерпілому, щоб він викликав швидку. На потерпілому ушкоджень не бачила, тільки подряпина була на лиці, крові на обличчі не було;

показами свідка ОСОБА_8, даними ним в судовому засіданні про те, що 26.06.2010 р. він разом із співмешканкою, ОСОБА_2 та його дружиною поїхали в бар, що розташований в с. Бобриця. В бар приїхали близько 23 години. ОСОБА_2 був в нормальному стані. Сіли за столик, потім до них підійшов ОСОБА_3 привітатися. Привітавшись, ОСОБА_3 пішов до барної стійки. Потім він почув як потерпілий кричить, щоб пропустили без черги, а ОСОБА_3 став вимагати, щоб йому дали здачу. Потерпілий обізвав ОСОБА_3 нецензурною лайкою, був випивший. Потерпілий підійшов до ОСОБА_2 і запропонував вийти на двір, ОСОБА_2 погодився, вони вийшли через центральний вихід. ОСОБА_3 в той час в барі не було. Потім він почув два хлопки, пізніше третій, потім в бар забіг ОСОБА_4 і сказав, що ОСОБА_2 підстрелили. Коли він вийшов на подвір'я, то ОСОБА_2 лежав на землі, біля нього був ОСОБА_3, який намагався затулити рану. Потерпілий був без сорочки, де вона ділась він не знає;

показами свідка ОСОБА_11, даними нею на досудовому слідстві, оголошеними та оціненими в судовому засіданні, про те, що 26 червня 2010 року вона з чоловіком, ОСОБА_6 та своєю сестрою ОСОБА_10 вирішили поїхати до м. Канева погуляти біля річки Дніпро. Поки вони гуляли містом, вже настала ніч. ОСОБА_6 стомився і вони вирішили їхати до дому в с. Іваньків відпочивати. Чоловік сказав, що йому потрібно випити кави. Вона пояснила йому, що майже єдине гарне кафе в місті це - "Старий Канів". Зайшовши до цього кафе вони зрозуміли, що вільних місць в ньому немає. Пошукавши вільні місця, вони вирішили, що найближчим часом їх не буде та втрьох пішли з цього кафе. Будь-яких замовлень в кафе вони не робили. Після цього, не знайшовши більше таких кафе, вони поїхали додому в с. Іваньків, оскільки на цьому наполягав чоловік. Під час поїздки він сказав, що все ж таки хоче випити кави, на що її сестра запропонувала заїхати в кафе біля с. Бобриця, де вона б з нею випили пива, а ОСОБА_6 кави. Так вони і вирішили заїхали в кафе "ІНФОРМАЦІЯ_6". Під час конфлікту та в ніч з 26.06.2010 року на 27.06.2010 року її чоловік ОСОБА_6 будь-яких спиртних напоїв не вживав, перебував у тверезому стані. Перебуваючи в приміщенні кафе "ІНФОРМАЦІЯ_6" чоловік робив декілька зауважень з приводу неприпустимості висловлювання нецензурною лайкою в громадському місці на адресу ОСОБА_3 та ОСОБА_2, які знаходились разом. При цьому ОСОБА_3, який дуже голосно та тривалий час висловлювався нецензурною лайкою, взагалі на його зауваження не реагував, а незнайомі особи, як в подальшому стало відомо ОСОБА_2, ОСОБА_13 та ОСОБА_7, після декількох зауважень висловлювали незадоволення вказаними зауваженнями. У зв'язку з цим, чоловік сказав їй та сестрі, що краще піти з кафе, що вони і зробили. Вони залишили в кафе все, що замовляли, та всі разом вийшли з нього, щоб їхати до дому. В цей час громадяни ОСОБА_2 та ОСОБА_3 біля приміщення кафе - магазину "ІНФОРМАЦІЯ_6" в с. Бобриця Канівського району вчинили відносно її чоловіка ОСОБА_6 протиправні дії. Вона бачила, як безпосередньо ОСОБА_2, розірвав на чоловіку сорочку, після чого ОСОБА_2 повернувся до неї майже спиною, майже повністю закривши спиною чоловіка, та одразу ж вдарив її чоловіка рукою зверху по голові. Вона це зрозуміла із замаху руки, звуку від удару та наслідкам, оскільки підбігши, вона побачила, що після цього удару все обличчя у її чоловіка ОСОБА_6 було в крові. Одразу ж після першого удару ОСОБА_2 зробив ще рух тулубом та головою в напрямку голови її чоловіка, але її чоловік не впав. Після цього, ОСОБА_2 замахнувся кулаком для вчинення наступного удару, але в цей час її чоловік почав тікати, а ОСОБА_2 побіг за ним. Можливо в кулаці у ОСОБА_2 і був якийсь предмет, але вона цього точно не пам'ятає. ОСОБА_3, який був разом із ОСОБА_2, також побіг за чоловіком, намагаючись перешкодити ОСОБА_6 втекти. У цей час вона почула постріл та побачила іскри до землі, вниз. Постріл здійснив її чоловік. ОСОБА_6 ще здійснив три постріли, від яких іскри попадали на землю біля ніг ОСОБА_2. Після останнього пострілу ОСОБА_2 впав на землю. ОСОБА_3 продовжував з іншого боку наближатись до ОСОБА_6, її чоловік йому крикнув, щоб той зупинився. Після того, як був зупинений напад ОСОБА_2 та ОСОБА_3, вони негайно викликали міліцію та швидку медичну допомогу. В цей час до них підбігли ОСОБА_13 та ОСОБА_7, які стали кричати на них, намагалися їх побити. ОСОБА_7 підбігла до чоловіка та тикнула йому пальцем в око. Вони намагалися заспокоїти ОСОБА_7 та ОСОБА_13, але ті продовжували свої дії, кидались в бійку, та при цьому в нецензурній формі говорили дуже багато нахабних речей щодо неї, чоловіка, та її сестри. Зокрема, ОСОБА_7 вигадала та говорила, що ОСОБА_6 намагався зґвалтувати її на місці події;

висновком судової трасологічної експертизи, згідно якого на сорочці потерпілого ОСОБА_6 маються три пошкодження, які утворилися внаслідок розриву волокон тканини.

Сорочка громадянина ОСОБА_6 та відрізок тканини, який був вилучений з місця події 27 червня 2010 року, складали одне ціле - сорочку (т. 2, а. с. 191 - 195);

- висновком судово-медичної експертизи відносно потерпілого ОСОБА_6, згідно якого йому було спричинено тілесні ушкодження у вигляді рани м'яких тканин голови, крововиливів спинки носа, крововиливу слизової оболонки верхньої губи, рани слизової оболонки верхньої губи, крововиливу язика, крововиливів та саден верхніх кінцівок, грудної клітки і живота, які відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров'я (т. 2, а. с. 123 - 124);

- даними протоколу огляду місця події від 27 червня 2010 року, під час якого встановлено місце вчинення злочину, виявлено сліди злочину та вилучено речові докази;

- протоколами проведення очних ставок між обвинуваченими ОСОБА_2, ОСОБА_3 та потерпілим ОСОБА_6, свідками ОСОБА_11, ОСОБА_10, потерпілий та свідки повністю підтвердили свої покази про дійсні обставини скоєного злочину (т. 1, а. с. 179 - 181), (т. 2, а. с. 13 - 15, 16 - 18, 98 - 102, 103 - 106);

- протоколом відтворення обстановки і обставин події від 15.04.2011 за участі потерпілого ОСОБА_6 (т. 3, а. с. 8494);

- протоколом відтворення обстановки і обставин події від 15.04.2011 за участі підсудного ОСОБА_2 (т. 3, а. с. 95 - 101);

- протоколом відтворення обстановки і обставин події від 15.04.2011 за участі підсудного ОСОБА_3 (т. 3, а. с. 102 - 112);

іншими матеріалами справи.

Суд вважає, що невизнання своєї вини підсудними ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в інкримінованому злочині є їх намагання уникнути покарання. Під час досудового та судового слідства підсудні неодноразово міняли свої покази щодо обставин вчинення злочину, давали суперечливі пояснення, як і свідки ОСОБА_13, ОСОБА_8 в судовому засіданні та на досудовому слідстві. Їх покази стосовно того, що потерпілий ОСОБА_6 в барі перший затіяв сварку, виражався в їх адресу нецензурними словами та запропонував підсудному ОСОБА_2 вийти з ним з бару, суд сприймає критично, так як свідок ОСОБА_13 є дружиною підсудного ОСОБА_13, а свідок ОСОБА_8 є їх близьким товаришем, перебували в барі в одній компанії, та разом вживали алкогольні напої. Тому, як вважає суд, їх зазначені покази направлені по своїй суті лише на підтвердження показів підсудних, з метою уникнення ними покарання за вчинений злочин. Покази підсудних та зазначених свідків повністю спростовуються показами потерпілого ОСОБА_6, свідка ОСОБА_10, які в судовому засіданні пояснили, що підсудний ОСОБА_2, коли вони вийшли з приміщення бару разом з свідком ОСОБА_11, наздогнавши потерпілого, наніс йому удар по голові, порвав на ньому сорочку, а далі разом з підсудним ОСОБА_3 гналися по прилеглій до бару території за потерпілим ОСОБА_6 з погрозами фізичної розправи над ними. Їх покази підтверджуються показами свідка ОСОБА_11, даними на досудовому слідстві, оголошеними та оціненими в судовому засіданні, які є аналогічними показам свідка ОСОБА_10.

Крім того, вказані покази підсудних спростовуються і показами свідка ОСОБА_15, яка в судовому засіданні пояснила, що потерпілий ОСОБА_11 в приміщенні бару зброєю нікому не погрожував. Підсудний ОСОБА_3 ображав її чоловіка, ОСОБА_4, нецензурною лайкою.

Бачила, що потерпілий вийшов з приміщення бару з своєю дружиною. Запасний вихід з бару був замкнений на замок, ключі від якого були в неї. Коли виходила через запасний вихід з бару, то ОСОБА_3 там не було. Тобто, її покази спростовують покази підсудного ОСОБА_3 про те, що з приміщення бару він вийшов через запасний вихід, де і почув постріли, та спростовують покази підсудного ОСОБА_2 про те, що з бару він вийшов разом з потерпілим ОСОБА_6 на пропозицію останнього, де посварилися, а потім потерпілий повернувся в приміщення бару за пістолетом та провів з нього постріли, так як зазначений свідок пояснила, що потерпілий ОСОБА_6 з бару вийшов з своєю дружиною, а не з підсудним ОСОБА_2.

Також покази підсудного ОСОБА_2 про те, що потерпілий ОСОБА_6 перший затіяв сварку з підсудним ОСОБА_3, виражався в його адресу нецензурною лайкою спростовуються як показами потерпілого ОСОБА_6, так і показами свідка ОСОБА_4, який в судовому засіданні пояснив, що підсудний ОСОБА_3 виражався в його адресу нецензурною лайкою, а потерпілий ОСОБА_6 зробив тому зауваження, після чого останній припинив свої дії. Перед тим, як пролунали постріли на подвір'ї, підсудний ОСОБА_2 шукав потерпілого ОСОБА_6, питав його, де той дядько, що робив зауваження підсудному ОСОБА_3, що свідчить про те, що саме підсудний ОСОБА_2 був ініціатором подальших подій, та підтверджує покази потерпілого ОСОБА_6 в цій частині. Підсудний ОСОБА_3 також в судовому засіданні підтвердив, що дійсно, він виражався в адресу власника бару, свідка ОСОБА_4, нецензурними словами, так як у них виник конфлікт при розрахунку.

Далі, покази підсудного ОСОБА_2 про те, що потерпілий ОСОБА_6 провів йому постріл з пістолета в живіт, коли він лежав на землі, в судовому засіданні спростовується показами підсудного ОСОБА_3, який пояснив, що після того, як пролунав останній постріл, зробивши 3 - 4 кроки, до нього підійшов підсудний ОСОБА_2 та впав біля ніг, що повністю підтверджує покази потерпілого ОСОБА_6 в цій частині.

Покази підсудних ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про те, що вони тілесних ушкоджень потерпілому ОСОБА_6 не спричиняли, спростовуються в судовому засіданні показами потерпілого ОСОБА_6 та свідків ОСОБА_10, ОСОБА_11, висновком судово-медичної експертизи (а. с. 123 - 124, т. 2), в якій зазначено, що останньому спричинено тілесні ушкодження, які відносяться до категорії легких, що спричинили короткочасний розлад здоров'я; речовими доказами по справі - пошкодженою сорочкою та фрагментом тканини (елемент сорочки, належних потерпілому), що повністю підтверджує вірність кваліфікації дій підсудних та фактичні обставини вчинення ними злочину, зазначеного в обвинуваченні.

Таким чином, дії підсудних ОСОБА_3 та ОСОБА_2 суд кваліфікує за ч. 2 ст. 296 КК України як хуліганство, тобто грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжується особливою зухвалістю, вчинене групою осіб.

При призначенні покарання підсудним ОСОБА_3 та ОСОБА_2 суд враховує характер і ступінь тяжкості вчиненого злочину, особи підсудних, які по місцю проживання характеризуються: ОСОБА_3 - посередньо, ОСОБА_2 - позитивно.

До обставин справи, що пом'якшують покарання підсудним, суд відносить:

ОСОБА_3, те, що він має на утриманні неповнолітню дитину та незадовільний стан здоров'я;

ОСОБА_2, те, що він має на утриманні двох неповнолітніх дітей.

До обставин справи, що обтяжують покарання підсудним ОСОБА_3 та ОСОБА_2, суд відносить вчинення ними злочину в стані алкогольного сп'яніння.

Враховуючи пом'якшуючі вину обставини, що істотно знижують ступінь тяжкості, вчиненого підсудними ОСОБА_3 та ОСОБА_2 злочину, суд вважає, що їм може бути призначене покарання у виді обмеження волі. Також суд вважає, що виправлення та перевиховання підсудного ОСОБА_2 можливе без відбуття покарання, як це передбачено ст. 75 КК України, з випробуванням та з застосуванням до нього обов'язків, передбачених п. п. 2, 3, 4 ст. 76 КК України.

Також суд вважає, що підстав для застосування до покарання підсудному ОСОБА_3 ст. ст. 69, 75 КК України, не має.

Підлягає зарахуванню в термін відбуття покарання підсудному ОСОБА_3 термін попереднього ув'язнення в період з 27.06.2010 р. по 17.05.2011 р., що становить 10 місяців 20 днів, та відповідно ст. 72 КК України - 1 дню позбавлення волі відповідають 2 дні обмеження волі, що становить 1 р. 9 місяців 10 днів. Суд вважає, що підсудний ОСОБА_3 підлягає звільненню від покарання, як його відбувшого.

Міра запобіжного заходу підсудним ОСОБА_3 та ОСОБА_2 - підписка про невиїзд - зміні не підлягає.

Речові докази: чоловіча сорочка громадянина ОСОБА_6 та фрагмент тканини (елемент сорочки) підлягають знищенню;

диски з відеозаписом:

огляду місця події від 27.06.2010 р.,

відтворення обстановки і обставин події за участю потерпілого ОСОБА_6 від 15.04.2011 року;

відтворення обстановки і обставин події за участю підсудного ОСОБА_2 від 15.04.2011 року;

відтворення обстановки і обставин події за участю підсудного ОСОБА_3 від 15.04.2011 року підлягають залишенню при матеріалах справи.

Судові витрати по справі відсутні.

Цивільний позов по справі не заявлено.

Керуючись ст. ст. 321, 323, 324 КПК України, суд засудив:

ОСОБА_3 та ОСОБА_2 визнати винними у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 296 КК України.

Призначити ОСОБА_2 покарання за ч. 2 ст. 296 КК України - 2 (два) роки обмеження волі.

Згідно ст. 75 КК України, вирок в частині обмеження волі засудженому ОСОБА_2 не приводити до виконання, звільнивши його від відбуття покарання в основній частині з випробуванням, встановивши йому іспитовий строк - 2 (два) роки.

У відповідності до п. п. 2, 3, 4 ст. 76 КК України зобов'язати засудженого ОСОБА_2 не виїжджати за межі України на постійне проживання без відома органів кримінально-виконавчої системи, повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання та роботи, періодично з'являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи.

Призначити ОСОБА_3 покарання за ч. 2 ст. 296 КК України - 1 (один) рік 9 (дев'ять) місяців 10 днів обмеження волі.

Звільнити ОСОБА_3 від призначеного судом покарання в зв'язку з його відбуттям.

Міру запобіжного заходу засудженим ОСОБА_3 та ОСОБА_2 залишити попередню - підписку про невиїзд до вступу вироку в законну силу, після чого відмінити.

Речові докази: чоловічу сорочку громадянина ОСОБА_6 та фрагмент тканини (елемент сорочки) знищити;

диски з відеозаписом:

огляду місця події від 27.06.2010 р.,

відтворення обстановки і обставин події за участю потерпілого ОСОБА_6 від 15.04.2011 року;

відтворення обстановки і обставин події за участю підсудного ОСОБА_2 від 15.04.2011 року;

відтворення обстановки і обставин події за участю підсудного ОСОБА_3 від 15.04.2011 року залишити при матеріалах справи.

На вирок суду може бути оскаржено до апеляційного суду Черкаської області через Канівський міськрайонний суд протягом 15 діб з часу його проголошення учасниками процесу.

 

Головуючий

М. І. Дубенець

 




 
 
Copyright © 2003-2018 document.UA. All rights reserved. При використанні матеріалів сайту наявність активного посилання на document.UA обов'язково. Законодавство-mirror:epicentre.com.ua
RSS канали