ЗАКОН УКРАЇНИ

Про ратифікацію Договору між Україною та Королівством Таїланд про взаємну правову допомогу у кримінальних справах

Верховна Рада України постановляє:

Договір між Україною та Королівством Таїланд про взаємну правову допомогу у кримінальних справах, вчинений 5 червня 2017 року у м. Бангкок, який набирає чинності на тридцятий день після дати обміну ратифікаційними грамотами, ратифікувати (додається).

 

Президент України

П. ПОРОШЕНКО

м. Київ
8 лютого 2018 року
N 2284-VIII

 

 

ДОГОВІР
між Україною та Королівством Таїланд про взаємну правову допомогу у кримінальних справах

Україна та Королівство Таїланд (далі - Договірні Держави),

прагнучи підтвердити та зміцнити тривалі зв'язки, що поєднують дві держави, та поліпшити ефективність зусиль обох держав у боротьбі зі злочинами, а також у розслідуванні злочинів та переслідуванні шляхом співробітництва і взаємної правової допомоги у кримінальних справах,

домовились про таке:

Стаття 1
Зобов'язання надавати взаємну правову допомогу

1. Відповідно до положень цього Договору Договірні Держави погоджуються надавати одна одній найширшу взаємну правову допомогу у зв'язку з розслідуванням, переслідуванням та іншими провадженнями, що стосуються кримінальних справ, незалежно від того, чи така допомога запитується чи надається судом або іншим компетентним органом.

2. Правова допомога охоплює:

(a) одержання свідчень та заяв від осіб;

(b) надання інформації, документів, записів та доказів;

(c) вручення документів;

(d) виконання запитів про розшук і вилучення;

(e) передачу осіб під вартою або сприяння явці інших осіб у запитуючу Державу для надання показань;

(f) встановлення місцезнаходження осіб та предметів;

(g) заходи для виявлення, арешту та конфіскації доходів, одержаних злочинним шляхом; та

(h) іншу правову допомогу, що відповідає цілям цього Договору.

3. Правова допомога надається незалежно від того, чи становить діяння, яке є предметом розслідування, переслідування чи судового розгляду в запитуючій Державі, злочин у запитуваній Державі або чи воно може переслідуватися у запитуваній Державі.

4. Цей Договір призначений виключно для надання взаємної правової допомоги між компетентними органами Договірних Держав. Жодна приватна особа не має права перешкоджати виконанню цього Договору.

5. Цей Договір не застосовується до арешту або затримання будь-якої особи з метою її видачі.

6. Цей Договір не застосовується до військових злочинів. Для цілей цього Договору військовими злочинами вважаються порушення військових законів та інструкцій, які не становлять злочину за загальним кримінальним правом.

Стаття 2
Підстави для відмови або відкладення виконання запиту

1. Запитувана Держава може відмовити у виконанні запиту, якщо вона вважає, що:

(a) запит може завдати шкоди суверенітету, безпеці або іншим істотним державним інтересам запитуваної Держави чи безпеці будь-якої особи; або

(b) запит стосується політичного злочину.

2. Надання правової допомоги може бути відкладено запитуваною Державою, якщо виконання запиту може зашкодити розслідуванню, переслідуванню чи судовому розгляду, що тривають у запитуваній Державі.

3. Запитувана Держава, перш ніж відмовити чи відкласти виконання будь-якого запиту згідно з цією статтею, визначає, чи може правова допомога бути надана на таких умовах, які вона вважає необхідними. Якщо запитуюча Держава приймає правову допомогу на таких умовах, тоді вона дотримується цих умов.

4. Запитувана Держава невідкладно інформує запитуючу Державу про причини відмови або відкладення виконання запиту.

Стаття 3
Центральні органи

1. Зносини за цим Договором здійснюються через Центральні органи Договірних Держав.

2. Для Королівства Таїланду Центральним органом є Генеральний аторней або особа, призначена Генеральним аторнеєм.

3. Для України Центральним органом є Міністерство юстиції (стосовно запитів судів) та Генеральна прокуратура (стосовно запитів органів досудового слідства).

У разі необхідності, один Центральний орган України передає іншому Центральному органу України запит Центрального органу Таїланду для його виконання. У цьому випадку Центральному органу Таїланду повідомляють про таку передачу.

Стаття 4
Мова

Запити і документи, що до них додаються, супроводжуються перекладом на офіційну мову запитуваної Держави або на англійську мову.

Стаття 5
Зміст запитів про взаємну правову допомогу

1. Запит про надання правової допомоги подається у письмовій формі. За термінових обставин або якщо інше дозволено запитуваною Державою, запит може бути зроблений факсимільним зв'язком, але одразу після цього підтверджений письмово.

2. Запит повинен містити:

(a) назву компетентного органу, що проводить розслідування, переслідування або судовий розгляд, яких стосується запит;

(b) опис характеру розслідування, переслідування або судового розгляду, включаючи стислий виклад відповідних фактів та відповідних положень закону;

(c) опис доказів або інформації, надання яких запитується, або дій правової допомоги, які мають бути здійснені; та

(d) мету, з якою запитуються докази, інформація або інша правова допомога.

3. За необхідності, запит також включає:

(a) якщо можливо, ідентифікаційні дані, громадянство та місцезнаходження особи або осіб, яких стосується розслідування, переслідування чи судовий розгляд у запитуючій Державі;

(b) наявну інформацію про ідентифікаційні дані та місцезнаходження особи, місце перебування якої у запитуваній Державі належить встановити;

(c) ідентифікаційні дані та місце перебування особи, якій слід здійснити вручення, зв'язок особи з розслідуванням, переслідуванням або судовим розглядом, та спосіб, у який необхідно здійснити вручення;

(d) ідентифікаційні дані та місце перебування осіб, від яких запитуються свідчення;

(e) у випадку запитів про отримання доказів, розшук і вилучення або виявлення доходів, одержаних злочинним шляхом, - виклад підстав вважати, що докази чи доходи, одержані злочинним шляхом, можуть знаходитися під юрисдикцією запитуваної Держави;

(f) точний опис місця, де повинен бути проведений обшук, та доказів, розшук яких треба здійснити;

(g) зазначення необхідності, якщо така є, у дотриманні конфіденційності та підстав для цього;

(h) опис предмета доказів чи свідчень, що запитуються, включаючи список запитань, на які слід одержати відповіді;

(i) опис будь-якої спеціальної процедури, якої необхідно дотримуватися під час виконання запиту;

(j) інформацію про виплати та витрати, на які матиме право особа, яка з'явиться у запитуючу Державу;

(k) у разі передачі осіб під вартою - особа чи орган, що здійснюватиме тримання під вартою під час передачі, місце, куди особа під вартою повинна бути передана, та дату повернення такої особи; та

(l) будь-яку іншу інформацію, яку необхідно довести до уваги запитуваної Держави для полегшення виконання нею запиту.

4. Якщо запитувана Держава вважає, що інформація, яка міститься у запиті, не є достатньою для його розгляду, ця Сторона може зробити запит про надання додаткової інформації.

Стаття 6
Виконання запитів

1. Запити про правову допомогу виконуються невідкладно відповідно до законодавства запитуваної Держави та у спосіб, що запитується запитуючою Державою, у тій мірі, у якій це не заборонено її законодавством.

2. Запитувана Держава не відмовляє у виконанні запиту, посилаючись на банківську таємницю.

Стаття 7
Витрати

1. Запитувана Держава покриває всі витрати, що стосуються виконання запиту, за винятком винагороди експерту, свідкам та виплат і витрат на проїзд і перебування особам, зазначеним у статтях 13 і 15, які покриваються запитуючою Державою.

2. Якщо у ході виконання запиту стає очевидним, що його виконання вимагає витрат надзвичайного характеру, Договірні Держави проводять консультації для визначення строків та умов, згідно з якими може продовжуватися виконання запиту.

Стаття 8
Обмеження у використанні і дотримання конфіденційності

1. Інформація та докази, одержані відповідно до цього Договору, не можуть бути розкриті чи використані для цілей інших, ніж зазначені у запиті, без попередньої згоди запитуваної Держави.

2. Запитуюча Держава може вимагати дотримання конфіденційності стосовно запиту про надання правової допомоги, його змісту та пов'язаних з ним документів, а також щодо надання правової допомоги. Якщо запит не може бути виконаний без порушення необхідної конфіденційності, запитувана Держава повідомляє про це запитуючу Державу, яка визначає, чи повинен запит бути виконаний у такому випадку.

3. Запитувана Держава може вимагати дотримання конфіденційності стосовно наданих інформації або доказів та джерел такої інформації чи доказів відповідно до визначених нею умов. У такому випадку запитуюча Держава дотримується таких умов у тій мірі, в якій ця інформація чи докази необхідні у відкритому судовому процесі у зв'язку з розслідуванням, переслідуванням чи провадженням, зазначеним у запиті.

Стаття 9
Одержання свідчень і заяв та надання доказів у запитуваній Державі

1. На запит про виклик особи для надання свідчень, заяви або надання документів, записів чи предметів у запитуваній Державі, така особа може бути зобов'язана зробити це відповідно до вимог законодавства запитуваної Держави.

2. Запитувана Держава за наявності прохання заздалегідь надає інформацію про дату і місце одержання доказів.

3. Запитувана Держава дозволяє присутність осіб, зазначених у запиті про одержання свідчень або заяв під час його виконання і дозволяє таким особам ставити запитання особі, від якої вимагаються свідчення або заяви, у тій мірі, у якій це не заборонено законодавством запитуваної Держави.

Стаття 10
Надання документів або інформації державних установ або органів

1. Запитувана Держава надає копії загальнодоступних документів або інформації у будь-якій формі, що знаходяться у володінні державної установи або органу.

2. Запитувана Держава може надавати будь-які документи або інформацію, що знаходяться у володінні державної установи або органу, які не є загальнодоступними, у такому самому обсязі та на таких самих умовах, на яких вони можуть бути надані її власним компетентним органам. Запитувана Держава на свій розсуд може відхилити запит в цілому або частково.

Стаття 11
Передача документів та предметів

1. Якщо запит про правову допомогу стосується передачі записів та документів, запитувана Держава може передати оригінали або їхні засвідчені копії.

2. Запитуюча Держава на запит повертає якомога швидше будь-які оригінали документів чи записів або предмети, надані на виконання запитів.

3. Наскільки це не заборонено законодавством запитуваної Держави, документи, предмети і записи передаються у такій формі або разом з таким засвідченням, які можуть вимагатися запитуючою Державою для забезпечення їхньої допустимості відповідно до законодавства запитуючої Держави.

4. Докази або документи, передані відповідно до цього Договору, не потребують будь-якого засвідчення, крім зазначеного у пункті 3.

Стаття 12
Вручення документів

1. Запитувана Держава забезпечує вручення будь-якого документу, пов'язаного з розслідуванням, переслідуванням або судовим розглядом, переданого їй з цією метою запитуючою Державою.

2. Будь-який запит про вручення документа з вимогою про явку особи до компетентного органу запитуючої Держави передається в межах розумного строку до призначеної дати явки.

3. Запитувана Держава на підтвердження вручення повертає розписку з датою і підписом особи, якій було вручено документ, або заяву, підписану посадовою особою, яка здійснила вручення, із зазначенням форми і дати вручення.

Стаття 13
Явка до запитуючої Держави

У разі, коли присутність особи, що перебуває у запитуваній Державі, потрібна запитуючій Державі, Центральний орган запитуваної Держави на запит запрошує цю особу з'явитися до відповідного органу запитуючої Держави. Запитуюча Держава зазначає обсяг витрат, які підлягають відшкодуванню. Про відповідь цієї особи негайно повідомляють запитуючій Державі.

Стаття 14
Розшук і арешт

Запит про розшук, арешт і передачу будь-якого предмета запитуючій Державі виконується, якщо він містить інформацію, яка обґрунтовує такий захід за законодавством запитуваної Держави.

Стаття 15
Передача осіб під вартою для надання свідчень

1. Особа під вартою у запитуваній Державі, яка потрібна як свідок у запитуючій Державі, перепроваджується у таку Державу, якщо ця особа і запитувана Держава надали згоду.

2. Для цілей цієї статті:

(a) запитуюча Держава має повноваження і зобов'язання утримувати передану особу під вартою, якщо запитувана Держава не надала дозволу на інше;

(b) запитуюча Держава повертає передану особу під вартою запитуваній Державі якомога швидше після виконання запиту;

(c) якщо закінчується строк призначеного покарання, або якщо запитувана Держава повідомляє запитуючій Державі, що передану особу більше не потрібно тримати під вартою, таку особу звільняють і поводяться з нею як з особою, яка присутня у запитуючій Державі відповідно до запиту про явку особи.

Стаття 16
Установлення місцезнаходження осіб та предметів

1. Запитувана Держава на запит вживає усіх належних заходів для встановлення місцезнаходження осіб та предметів, які ймовірно перебувають у цій Державі та потрібні у зв'язку з кримінальним розслідуванням, переслідуванням чи судовим розглядом у запитуючій Державі.

2. Запитувана Держава повідомляє якомога швидше запитуючій Державі про результати такого встановлення.

Стаття 17
Доходи, одержані злочинним шляхом

1. Запитувана Держава на запит вживає заходів для з'ясування того, чи знаходяться будь-які доходи, одержані злочинним шляхом, під її юрисдикцією, та повідомляє запитуючій Державі про результати перевірки.

2. Якщо відповідно до пункту 1 цієї статті ймовірні доходи від злочину виявлено, то запитувана Держава вживає таких заходів, які дозволені її законодавством, для арешту, вилучення та конфіскації таких доходів.

3. При застосуванні цієї статті права добросовісних третіх сторін дотримуються відповідно до законодавства запитуваної Держави.

Стаття 18
Гарантії безпеки

1. Жодній особі, яка знаходиться на території запитуючої Держави для надання свідчень або заяв відповідно до положень цього Договору, не може бути вручено будь-які документи, або її не може бути затримано чи піддано будь-якому іншому обмеженню особистої свободи у зв'язку з діями чи бездіяльністю, що мали місце до виїзду цієї особи з території запитуваної Держави. Крім того, таку особу не може бути зобов'язано надавати докази у будь-якому провадженні, крім того, якого стосується цей запит.

2. Гарантії безпеки, передбачені цією статтею, припиняються коли особа, маючи можливість залишити територію запитуючої Держави протягом 15 днів після повідомлення відповідними органами про відсутність потреби у присутності цієї особи, тим не менш залишилася у цій Державі або добровільно повернулася після від'їзду.

Стаття 19
Консультації

Договірні Держави невідкладно проводять консультації на запит будь-якої з Договірних Держав стосовно тлумачення і застосування цього Договору.

Стаття 20
Прикінцеві положення

1. Цей Договір підлягає ратифікації і набирає чинності на тридцятий день після дати обміну ратифікаційними грамотами.

2. Цей Договір застосовується до будь-якого запиту, поданого після набрання ним чинності, навіть якщо відповідні дії чи бездіяльність мали місце до цієї дати.

3. Будь-яка Договірна Держава може припинити дію цього Договору шляхом направлення письмового повідомлення іншій Договірній Державі у будь-який час. Дія припиняється через шість місяців після дати одержання такого повідомлення іншою Договірною Державою.

На посвідчення чого, нижчепідписані, належним чином на це уповноважені, підписали цей Договір.

УКЛАДЕНО в м. у _________ день _ місяця, _______ року у двох примірниках українською, тайською і англійською мовами, причому всі тексти є автентичними. У разі виникнення будь-яких розбіжностей у тлумаченні Договірні Держави звертатимуться до тексту, викладеного англійською мовою.

 

ЗА УКРАЇНУ

ЗА КОРОЛІВСТВО ТАЇЛАНД




 
 
Copyright © 2003-2018 document.UA. All rights reserved. При використанні матеріалів сайту наявність активного посилання на document.UA обов'язково. Законодавство-mirror:epicentre.com.ua
RSS канали