ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

14.07.2011 р.

N П/9991/333/11

Вищий адміністративний суд України у складі: головуючого, судді Цвіркуна Ю. І. (суддя - доповідач), суддів: Веденяпіна О. А., Головчук С. В., Зайця В. С., Кочана В. М., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Вищої ради юстиції про визнання дій незаконними та зобов'язання вчинити дії, встановив:

У червні 2011 року ОСОБА_1. звернувся до суду із позовом, в якому просить: - визнати дії Вищої ради юстиції (далі - Рада) неправомірними і протизаконними в тому, що вона не бажає зробити перевірку листа-звернення за його участю відповідно до п. 2 ст. 19 Закону України "Про звернення громадян"; - зобов'язати Вищу раду юстиції виконати п. 2 ст. 19 Закону України "Про звернення громадян" і перевірити звернення з його участю із виїздом на місце проживання.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 11 квітня 2011 року він звернувся з листом до голови Вищої ради юстиції Колесниченка В. М. із вимогою розглянути його заяву за участі заявника, однак розгляд заяви за його участю здійснено не було, а тому позивач вважає, що Радою порушено пункт другий статті 19 Закону України "Про звернення громадян" та не виконано лист Генеральної прокуратури України від 21 лютого 2011 року N 05/1/2-8604-11.

У письмових поясненнях на адміністративний позов представник відповідача просить відмовити у його задоволенні повністю. Вказує, що на звернення позивача від 11 квітня 2011 року направлено лист від 23 травня 2011 року за підписом Голови Ради Колесниченка В. М. Незгода заявника з відповіддю не свідчить про бездіяльність органу або його посадової особи. При цьому зазначає, що спірні правовідносини виникли не за участю Ради як колегіального органу, а з посадовою особою, яка є окремим суб'єктом владних повноважень і діє в межах своєї компетенції.

У судове засідання позивач не з'явився, подав до суду клопотання про розгляд справи без його участі.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, подав клопотання про розгляд справи без його участі з урахуванням наданих доказів та пояснень.

У зв'язку із зазначеним, справа відповідно до вимог частини четвертої статті 122, частини шостої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) розглядалася в порядку письмового провадження.

Заслухавши суддю-доповідача та дослідивши докази у справі, суд встановив наступне.

24 лютого 2011 року на адресу Ради надійшла заява позивача від 28 січня 2011 року, адресована Генеральному прокуророві України Пшонці В. П. про притягнення до дисциплінарної відповідальності суддів Верховного Суду України, які розглядали справу за його скаргою про надання місця роботи у галузі освіти.

Листом від 24 березня 2011 року N Ч-639/1-3-3869/0/9-11 за підписом в. о. Голови Вищої ради юстиції Ізовітової Л. П. позивачу повідомлено, що його чергові звернення, у тому числі й те, яке надійшло із Генеральної прокуратури України - про перевірку законності судових рішень, ухвалених у справах за його участю, а також про звільнення з посади прокурора Хустського району ОСОБА_2. розглянуті, і те, що на попередні звернення йому вже було надано відповіді. Крім того, ОСОБА_1 повідомлено про припинення розгляду чергових заяв.

18 квітня 2011 року на адресу Ради надійшла заява позивача від 11 квітня 2011 року про притягнення до дисциплінарної відповідальності суддів Верховного Суду України, які розглядали справу за його скаргою про надання місця роботи у галузі освіти та скарга на дії прокурора Хустського району ОСОБА_2. (зареєстрована за N Ч-639/4/7-11).

4 травня 2011 року на адресу Ради надійшла заява позивача від 27 квітня 2011 року (зареєстрована за N Ч-639/5/7-11) з проханням повідомити, на який час 12 травня 2011 року перенесений його особистий прийом у голови Ради Колесниченка В. М.

На вказані заяви на адресу позивача надіслано лист від 23 травня 2011 року за підписом голови Ради Колесниченка В. М. (вих. N Ч-639/4.5-6605/0/9-11). Заявника повідомлено, що його заяви щодо перевірки законності судових рішень, постановлених у справі за його участю, та на дії прокурора Хустського району ОСОБА_2. розглянуто. Роз'яснено, що на попередні звернення з аналогічних питань відповіді заявнику вже були надані у межах компетенції Ради. Додатково повідомлено, що про перенесення особистого прийому громадян Головою Ради Колесниченком В. М. з 28 квітня на 12 травня 2011 року заявника було поінформовано у телефонному режимі, про що було зроблено запис у журналі реєстрації особистого прийому громадян.

Вважаючи протиправними дії Ради щодо непроведення перевірки за його скаргами, ОСОБА_1. просить зобов'язати відповідача перевірити його звернення за його участі із виїздом за місцем проживання.

В силу частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Повноваження, організація і порядок діяльності Вищої ради юстиції визначені Конституцією України, Законом України "Про Вищу раду юстиції" та Регламентом Вищої ради юстиції.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 131 Конституції України та частини першої статті 3 Закону України "Про Вищу раду юстиції" до відання Вищої ради юстиції належить здійснення дисциплінарного провадження стосовно суддів Верховного Суду України і суддів вищих спеціалізованих судів та розгляд скарг на рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності суддів апеляційних та місцевих судів, а також прокурорів.

Згідно із статтею 1 Закону України "Про Вищу раду юстиції" Вища рада юстиції є колегіальним, незалежним органом, відповідальним за формування високопрофесійного суддівського корпусу, здатного кваліфіковано, сумлінно та неупереджено здійснювати правосуддя на професійній основі, а також за прийняття рішень стосовно порушень суддями і прокурорами вимог щодо несумісності та у межах своєї компетенції про їх дисциплінарну відповідальність.

Стаття 84 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" визначає дисциплінарне провадження як процедуру розгляду органом, визначеним законом, звернення, в якому містяться відомості про порушення суддею вимог щодо його статусу, посадових обов'язків чи присяги судді.

Частини друга та третя статті 84 названого вище Закону, зокрема передбачають, що право на звернення зі скаргою (заявою) щодо поведінки судді, яка може мати наслідком дисциплінарну відповідальність судді, має кожен, кому відомі такі факти. Не допускається зловживання правом звернення до органу, уповноваженого здійснювати дисциплінарне провадження, у тому числі ініціювання питання відповідальності судді без достатніх підстав, використання такого права як засобу тиску на суддю у зв'язку із здійсненням ним правосуддя.

Крім того, у частині четвертій статті 84 цього Закону закріплено, що дисциплінарну справу щодо судді не може бути порушено за заявою чи повідомленням, що не містять відомостей про наявність ознак дисциплінарного проступку судді, а також за анонімними заявами та повідомленнями.

В силу статті 38 Закону України "Про Вищу раду юстиції" підставою для відкриття дисциплінарного провадження є подання члена Вищої ради юстиції за результатами перевірки повідомлень, що надійшли до Вищої ради юстиції.

Відповідно до статті 39 цього Закону стадіями дисциплінарного провадження є 1) перевірка даних про дисциплінарний проступок; 2) відкриття дисциплінарного провадження; 3) розгляд дисциплінарної справи; 4) прийняття рішення.

Стаття 40 цього Закону передбачає, що перевірка даних про дисциплінарний проступок здійснюється за дорученням Вищої ради юстиції, Голови або його заступника одним із членів Вищої ради юстиції шляхом одержання письмового пояснення від судді та інших осіб, витребування та ознайомлення з матеріалами судових справ, одержання іншої інформації від будь-яких органів, організацій, установ, громадян чи їх об'єднань. За наслідками перевірки складається довідка з викладенням фактичних обставин, виявлених під час перевірки, висновків і пропозиції. З довідкою і матеріалами повинен бути ознайомлений суддя, стосовно якого проводилася перевірка. Довідка і всі матеріали перевірки передаються до Вищої ради юстиції, яка вирішує питання про доцільність порушення дисциплінарного провадження.

В Рішенні Конституційного Суду України від 21 травня 2002 року N 9-рп/2002 у справі за конституційним поданням Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень частин другої і четвертої статті 1, абзацу другого пункту 8 частини першої статті 18, частини першої статті 25, пунктів 1, 2, 4 частини першої статті 30, частини першої статті 31, частини першої статті 32, пункту 2 частини другої статті 33, пункту 2 частини другої та частини третьої статті 37, статей 38 і 48 Закону України "Про Вищу раду юстиції" зазначається, що Вища рада юстиції зобов'язана перевіряти звернення народних депутатів України, Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини так само, як і звернення інших посадових осіб, органів державної влади і місцевого самоврядування, кожного громадянина, якщо в них містяться відомості про наявність передбачених частиною п'ятою статті 126 Конституції України підстав для звільнення судді з посади, про факт дисциплінарного проступку судді Верховного Суду України або судді вищого спеціалізованого суду, і за результатами перевірки приймати відповідне рішення.

Аналіз наведених положень Законів України "Про Вищу раду юстиції" та "Про судоустрій і статус суддів", рішення Конституційного Суду України дає підстави для висновку, що стадіям дисциплінарного провадження передує вирішення питання про те, чи містить звернення, що надійшло до Вищої ради юстиції, відомості про наявність ознак дисциплінарного проступку.

Не вбачаючи у зверненнях позивача відомостей про наявність ознак дисциплінарного проступку, керівник Вищої ради юстиції в силу своїх повноважень надавав йому письмові відповіді.

Отже, спірні правовідносини виникли не за участю Вищої ради юстиції як колегіального органу, а з її посадовою особою, яка є окремим суб'єктом владних повноважень і здійснює владні управлінські функції на основі закону.

За таких обставин, є підстави вважати, що Вища рада юстиції у цьому випадку не порушила вимог законодавства України і не вчинила протиправних дій та не допустила протиправної бездіяльності відносно позивача.

Таким чином, з'ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову.

Керуючись статтями 86, 122, 128, 159 - 163, 1711 Кодексу адміністративного судочинства України, суд постановив:

У задоволенні позову ОСОБА_1 про визнання дій незаконними та зобов'язання вчинити дії відмовити.

Постанова є остаточною і не підлягає перегляду в апеляційному чи касаційному порядку.

 

Головуючий

Ю. І. Цвіркун

Судді:

О. А. Веденяпін

 

В. С. Заяць

 

В. М. Кочан

 




 
 
Copyright © 2003-2018 document.UA. All rights reserved. При використанні матеріалів сайту наявність активного посилання на document.UA обов'язково. Законодавство-mirror:epicentre.com.ua
RSS канали