ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

18.10.2011 р.

Справа N 5004/84/11

Вищий господарський суд України в складі колегії суддів: Малетича М. М. - головуючий, Жукової Л. В., Круглікової К. С., розглянувши касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "Акціонерний банк "Експрес-Банк" в особі Львівської філії АБ "Експрес-Банк" на рішення господарського суду Волинської області від 09.03.2011 р. та постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 31.05.2011 р. у справі N 5004/84/11 господарського суду Волинської області за позовом публічного акціонерного товариства "Акціонерний банк "Експрес-Банк" в особі Львівської філії АБ "Експрес-Банк" до суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1 про розірвання договору оренди (в судовому засіданні взяли участь представники від: позивача: Журавська Т. П., Олексів Р. Й., відповідача: ОСОБА_1, ОСОБА_2), встановив:

Рішенням господарського суду Волинської області від 09.03.2011 р. у справі N 5004/28/11 (суддя Дем'як В. М.) відмовлено в задоволенні позову Акціонерного банку "Експрес-Банк" в особі Львівської філії до суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1 про розірвання договору оренди.

Мотивуючи своє рішення, суд першої інстанції зазначив, що неможливість банку виконувати свої зобов'язання за вказаним договором у зв'язку з світовою фінансовою кризою, погіршенням показників у фінансовому секторі банківських послуг не є істотною зміною обставин в розумінні ст. 652 ЦК України і та обставина, що з 17.05.2010 р. філія розміщена в іншому орендованому приміщенні у АДРЕСА_1 підтверджує те, що зміни в організації банку не відбулись, його структура - Львівська філія продовжує господарську діяльність.

Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 31.05.2011 р. (головуючий суддя: Гулова А. Г., судді: Олексюк Г. Є., Петухов М. Г.), рішення господарського суду Волинської області від 09.03.2011 р. у справі N 5004/84/11 залишено без змін, а апеляційну скаргу АБ "Експрес-Банк" в особі Львівської філії, м. Львів - без задоволення.

Публічне акціонерне товариство "Акціонерний банк "Експрес-Банк" в особі Львівської філії АБ "Експрес-Банк" подало до Вищого господарського суду України касаційну скаргу, в якій просить суд касаційної інстанції скасувати рішення господарського суду Волинської області від 09.03.2011 р. та постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 31.05.2011 р. у справі N 5004/28/11 та прийняти нове рішення, яким розірвати договір оренди приміщення від 14.05.2007 р., укладений між ОСОБА_3 (правонаступник ОСОБА_1) та АБ "Експрес-Банк" з 17.05.2010 р.

В обґрунтування своїх вимог скаржник посилається на те, що господарським судами першої та апеляційної інстанцій належним чином не досліджені всі обставини справи, крім того неправильно застосовані норми чинного законодавства.

Заслухавши представників сторін, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши згідно ч. 1 ст. 1117 Господарського процесуального кодексу України наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в судових рішеннях, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 2 ст. 1117 ГПК України касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Справа розглядалася господарськими судами неодноразово.

Господарськими судами попередніх інстанцій встановлено, що 14.05.2007 р. між підприємцем ОСОБА_3 (орендодавець) та Акціонерним банком "Експрес-Банк" (орендар) укладено договір оренди, згідно п. 1.1 якого орендодавець передає, а орендар отримує у строкове платне користування частину вбудованого приміщення магазину "ІНФОРМАЦІЯ_1", площею 175,5 кв. м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2.

Вказаний договір 14.05.2007 р. посвідчений приватним нотаріусом Луцького міського нотаріального округу та зареєстрований в реєстрі за N 3280.

Пунктом 3.2 договору встановлено, що його строк дії складає 5 років з моменту передачі приміщення за актом приймання-передачі. Строк оренди може бути скорочений за згодою сторін, про що між сторонами буде укладена та нотаріально посвідчена додаткова угода до цього договору.

Згідно пункту 4.1 договору розмір орендної плати за користування приміщенням, що орендується, складає 50 у. о. за один квадратний метр приміщення з розрахунку за один календарний місяць, що на дату укладення договору становить 252,50 грн. за 1 кв. м.

У зв'язку з відчуженням орендодавцем ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 предмета оренди додатковою угодою від 01.08.2007 р. до договору оренди орендодавця підприємця ОСОБА_3 замінено підприємцем ОСОБА_1.

Додатковими угодами до договору оренди орендна плата змінювалася, а з 01.01.2010 р. залишилася на рівні розміру, встановленого пунктом 4.1 договору оренди.

Додаткові угоди до договору оренди також були нотаріально посвідчені приватним нотаріусом.

Підпунктом 6.3.3 пункту 6.3 розділу 6 договору оренди передбачено, що орендодавець має право відмовитися від договору оренди в односторонньому порядку і вимагати повернення приміщення у випадку, якщо орендар не вніс орендної плати протягом 2-ох місяців підряд або не здійснив платіж, передбачений п. 4.2 цього договору, у триденний строк з моменту підписання даного договору; при цьому договір оренди вважається припиненим з моменту одержання орендарем повідомлення орендодавця про відмову від договору.

Згідно пункту 10.3 розділу 10 договору оренди внесення змін та доповнень до даного договору, його дострокове розірвання можливе тільки за наявності згоди обох сторін або за рішенням суду. Пропозиції про зміну або розірвання даного договору розглядаються сторонами протягом двадцяти днів після одержання відповідної пропозиції, і оформляються додатковою угодою до цього договору.

У зв'язку з погіршенням показників у фінансовому секторі економіки України, зокрема в сегменті банківських послуг, Львівська філія АБ "Експрес-Банк" направила орендодавцю - підприємцю ОСОБА_1 листи від 12.01.2010 р., 19.01.2010 р., 02.03.2010 р., 23.03.2010 р., в яких повідомила про те, що у орендаря відсутня можливість повернення до розміру орендної плати, зафіксованої в угоді від 14.05.2007 р., та запропонувала зафіксувати розмір орендної плати в сумі 1572,65 грн., а у випадку відмови орендодавця повідомила про намір банку розірвати договір оренди у передбаченому законом порядку.

У відповідях на вказані листи орендодавець ОСОБА_1 вказав, що не вбачає підстав для дострокового розірвання договору оренди, а орендна плата в розмірі 3484,50 грн. погоджена сторонами при укладенні договору оренди та є об'єктивною і обґрунтованою, зменшення її розміру є неприпустимим.

13.05.2010 р. на засіданні правління АБ "Експрес-Банк" прийнято рішення про перереєстрацію Луцького відділення Львівської філії АБ "Експрес-Банк" за новою адресою та затверджено нову редакцію Положення про Луцьку філію банку (в якому вказано нову адресу відділення).

Згідно акта від 16.05.2010 р. охоронною фірмою ДП "Ефорт-Гарант 8" ТОВ "Ефорт-Гарант" знято з-під охорони Луцьке відділення банку, розташоване за адресою: м. Луцьк, пр. Волі, 54.

17.05.2010 р. Луцьким відділенням Львівської філії АБ "Експрес-Банк" та ДП "Арсенал СТ-4" ТОВ "Арсенал СТ" складено акт, відповідно до якого, у зв'язку з переїздом Луцького відділення банку в нове приміщення, приміщення за адресою: м. Луцьк, пр. Волі, 54 залишається під охороною ДП "Арсенал СТ-4" ТОВ "Арсенал СТ" до моменту передачі його власнику.

За вказаних обставин АБ "Експрес-Банк" звернулося до господарського суду Волинської області з позовом про розірвання договору оренди від 14.05.2007 р. з 17.05.2010 р.

Відповідно до частин 1 - 4 статті 188 Господарського кодексу України зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором; сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором; сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду; у разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

Частиною першою ст. 652 ЦК України, на підставі якої пред'явлено даний позов, передбачено, що у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов'язання.

Частиною другою ст. 652 ЦК України встановлено, якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, або щодо його розірвання, договір може бути розірваний, а з підстав, встановлених частиною четвертою цієї статті, - змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов:

1) в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане;

2) зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися;

3) виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору;

4) із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.

Отже, закон пов'язує можливість розірвання договору безпосередньо не з наявністю істотної зміни обставин, а з наявністю чотирьох умов, визначених ч. 2 ст. 652 ЦК України, при істотній зміні обставин.

Скаржник зазначає, що у зв'язку з погіршенням показників у фінансовому секторі економіки України та зокрема в сегменті банківських послуг у нього відсутня можливість повернення до розміру орендної плати, зафіксованої в угоді від 14.05.2007 р.

Слід зауважити, що економічна криза в країні носить загальний характер та у повній мірі стосується обох договірних сторін, та не може бути підставою для його розірвання на користь однієї з них.

При цьому слід зазначити, що нерентабельність та неприбутковість відділення банку стосується діяльності позивача, ризик зміни обставин щодо доцільності його утримання в орендованому приміщенні цілком покладається на нього та не може бути ризиком іншої сторони, оскільки в протилежному випадку порушується принцип збалансованості інтересів сторін.

Інших обставин, які б підтверджували одночасну наявність чотирьох умов для розірвання спірного договору, визначених ч. 2 ст. 652 ЦК України, судом не встановлено.

Колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується з висновками господарських судів попередніх інстанцій про відсутність одночасну наявність чотирьох умов для розірвання спірного договору, визначених ч. 2 ст. 652 ЦК України.

Решта доводів скаржника, викладених у касаційній скарзі, зводяться до переоцінки встановлених судами обставин справи, натомість обґрунтованих доводів про порушення господарськими судами норм процесуального права та матеріального права скаржником суду касаційної інстанції не наведено.

Відповідно до ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Доказування полягає не лише в поданні особами доказів, а й у доведенні їх переконливості, що скаржником зроблено не було.

За змістом статей 33 і 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог.

З урахуванням меж перегляду справи в касаційній інстанції, колегія суддів вважає, що під час розгляду справи фактичні її обставини були встановлені судами попередніх інстанцій на підставі всебічного, повного і об'єктивного дослідження поданих доказів, висновки судів відповідають цим обставинам і їм дана належна юридична оцінка з правильним застосуванням норм матеріального і процесуального права, у зв'язку з чим підстав для скасування оскаржуваних судових актів не вбачається.

Керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України постановив:

Касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "Акціонерний банк "Експрес-Банк" в особі Львівської філії АБ "Експрес-Банк" залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Волинської області від 09.03.2011 р. та постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 31.05.2011 р. у справі N 5004/84/11 залишити без змін.

 

Головуючий

М. М. Малетич

Судді:

Л. В. Жукова

К. С. Круглікова

 




 
 
Copyright © 2003-2018 document.UA. All rights reserved. При використанні матеріалів сайту наявність активного посилання на document.UA обов'язково. Законодавство-mirror:epicentre.com.ua
RSS канали