ВЕРХОВНИЙ СУД УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

від 31 серпня 2011 року

Колегія суддів Верховного Суду України в складі: головуючого Сеніна Ю. Л., суддів: Гуменюка В. І., Жайворонок Т. Є., Лященко Н. П., Охрімчук Л. І., розглянувши в судовому засіданні справу за позовом відкритого акціонерного товариства комерційного банку (далі - ВАТ КБ) "Надра" до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до ВАТ КБ "Надра" про розірвання кредитного договору та визнання недійсним договору іпотеки, встановила:

У вересні 2009 року ВАТ КБ "Надра" звернулося до суду із зазначеним позовом, посилаючись на те, що 14 вересня 2006 року між банком та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір, відповідно до якого останньому надано 41760 доларів США на купівлю частки житлового будинку зі строком повернення до 14 вересня 2025 року, він зобов'язувався погашати отриманий кредит щомісячно у строки, зазначені в кредитному договорі. В порядку забезпечення виконання зобов'язання по кредитному договору були укладені: договір поруки від 14 вересня 2006 року між банком та ОСОБА_2, згідно з яким він зобов'язувався відповідати за невиконання ОСОБА_1 усіх зобов'язань перед банком за кредитним договором, і договір іпотеки від 14 вересня 2006 року між банком і ОСОБА_1, згідно якого ним було передано в іпотеку банку 47/100 часток житлового будинку з відповідною часткою господарських будівель, що розташовані в АДРЕСА_1.

У зв'язку з порушенням ОСОБА_1 своїх зобов'язань по кредитному договору позивач просив стягнути солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 заборгованість в сумі 656683 грн. 20 коп.

У жовтні 2009 року ОСОБА_1 звернувся до суду із зустрічним позовом про розірвання кредитного договору та визнання недійсним договору іпотеки, посилаючись на те, що з жовтня 2008 року внаслідок всесвітньої економічної кризи відбулася істотна зміна обставин, якими він керувався, укладаючи кредитний договір, а саме - відбулося значне зростання курсу долара США по відношенню до гривні України, визначена вартість заставного майна, переданого ним в іпотеку, в даний час не дозволяє погасити суму заборгованості.

Рішенням Ленінського районного суду м. Вінниці від 20 квітня 2010 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Вінницької області від 27 серпня 2010 року, позов ВАТ КБ "Надра" задоволено частково, постановлено стягнути солідарно з ОСОБА_1 та Телетень на користь ВАТ КБ "Надра" заборгованість за кредитним договором в розмірі 589192 грн. 16 коп., а також судові витрати; зустрічний позов ОСОБА_1 задоволено, постановлено розірвати кредитний договір від 14 вересня 2006 року та визнати недійсним договір іпотеки від 14 вересня 2006 року, укладені між ВАТ КБ "Надра" та ОСОБА_1.

У касаційній скарзі ВАТ КБ "Надра" просить частково скасувати ухвалені в справі судові рішення в частині задоволення позовних вимог ОСОБА_1 і постановити нове рішення про відмову в задоволенні його позову, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Судові рішення в частині задоволення позову ВАТ КБ "Надра" сторонами не оскаржуються.

Касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом установлено, що між ВАТ КБ "Надра" та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір, відповідно до якого банк надав останньому 41760 доларів США на купівлю частки житлового будинку зі строком повернення до 14 вересня 2025 року. З метою забезпечення виконання цього договору між банком та ОСОБА_2 укладено договір поруки від 14 вересня 2006 року. 14 вересня 2006 року між банком і ОСОБА_1 було укладено договір іпотеки, згідно якого ОСОБА_1 було передано в іпотеку банку 47/100 часток житлового будинку з відповідною часткою господарських будівель, що розташовані в АДРЕСА_1. Свої зобов'язання по сплаті кредиту відповідачі не виконали, розмір їх загальної заборгованості складає 589192 грн. 16 коп.

Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_1, суди виходили із того, що стрімке падіння курсу гривні по відношенню до валюти кредиту призвело до явного порушення співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило позичальника того, на що він розраховував при отриманні кредиту, що є істотною зміною обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору кредиту у іноземній валюті.

Проте з такими висновками судів погодитися не можна.

Відповідно до статті 652 ЦК України у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов'язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах. Якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, або щодо його розірвання, договір може бути розірваний за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов: 1) в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане; 2) зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися; 3) виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору; 4) із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.

Отже, для розірвання договору у разі істотної зміни обставин необхідно наявність всіх перелічених умов одночасно.

ОСОБА_1 не доведено наявності всіх чотирьох умов, необхідних для розірвання кредитного договору у зв'язку із істотною зміною обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору.

Крім того, відповідно до статті 36 Закону України "Про Національний банк України" офіційний курс гривні до іноземних валют встановлюється Національним банком України.

Валютні курси, як зазначено у частині першій статті 8 Декрету Кабінету Міністрів України "Про систему валютного регулювання та валютного контролю", встановлюються Національним банком України за погодженням з Кабінетом Міністрів України.

Поряд з цим, згідно Положення про встановлення офіційного курсу гривні до іноземних валют та курсу банківських металів, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 12 листопада 2003 року N 496, офіційний курс гривні до іноземних валют, зокрема до долару США, установлюється щоденно. Для розрахунку курсу гривні до іноземних валют використовується інформація про котирування іноземних валют за станом на останню дату.

Отже, незмінність курсу гривні до іноземних валют законодавчо не закріплена.

Таким чином, укладаючи такий договір, сторони свідомо брали на себе певні ризики на випадок подальшої зміни валютного курсу. Будь-яких законних підстав вважати, що така зміна не настане, в сторін не було.

Не можна погодитися і з висновком суду про те, що договір іпотеки є недійсним, оскільки в іпотеку було передано майно, право власності на яке за ОСОБА_1 зареєстровано не було.

Відповідно до частини п'ятої статті 18 Закону України "Про іпотеку", у разі якщо іпотекою забезпечується повернення позики, кредиту для придбання нерухомого майна, яке передається в іпотеку, договір купівлі-продажу цього нерухомого майна та іпотечний договір можуть укладатися одночасно.

Згідно із статтею 3 Закону України "Про іпотеку" іпотекою може бути забезпечене виконання дійсного зобов'язання або задоволення вимоги, яка може виникнути в майбутньому на підставі договору, що набрав чинності. Іпотека має похідний характер від основного зобов'язання і є дійсною до припинення основного зобов'язання або до закінчення строку дії іпотечного договору.

Отже, договір іпотеки є похідним договором від договору кредиту, який в свою чергу є похідним від договору купівлі-продажу частини будинку, посвідченого нотаріально, питання дійсності якого не оспорювалось.

Оскільки передбачених законом підстав для розірвання кредитного договору та визнання недійсним договору іпотеки по справі не встановлено, то підстав для задоволення зустрічного позову в суду не було.

За таких обставин ухвалені у справі судові рішення в частині задоволення зустрічних позовних вимог ОСОБА_1 підлягають скасуванню з підстав, передбачених статтею 341 ЦПК України, з постановленням нового рішення про відмову в задоволенні цих позовних вимог на підставі статті 652 ЦК України.

Керуючись статтею 336 ЦПК України, колегія суддів Верховного Суду України вирішила:

Касаційну скаргу відкритого акціонерного товариства комерційного банку "Надра" задовольнити.

Рішення Ленінського районного суду м. Вінниці від 20 квітня 2010 року та ухвалу апеляційного суду Вінницької області від 27 серпня 2010 року в частині розірвання кредитного договору та визнання недійсним договору іпотеки скасувати.

У позові ОСОБА_1 до відкритого акціонерного товариства комерційного банку "Надра" про розірвання кредитного договору та визнання недійсним договору іпотеки відмовити.

Рішення оскарженню не підлягає.

 

Головуючий

Ю. Л. Сенін

Судді:

В. І. Гуменюк

 

Т. Є. Жайворонок

 

Н. П. Лященко

 

Л. І. Охрімчук

 




 
 
Copyright © 2003-2018 document.UA. All rights reserved. При використанні матеріалів сайту наявність активного посилання на document.UA обов'язково. Законодавство-mirror:epicentre.com.ua
RSS канали