ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ПОСТАНОВА

05.09.2011 р.

N 2а-5925/11/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі колегії суддів: головуючого, судді Шрамко Ю. Т., суддів: Шейко Т. І., Пісоцької О. В., при секретарі судового засідання Четвертак Я. І., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Кабінету Міністрів України про визнання незаконним в частині нормативно-правового акту, зобов'язання вчинити дії (за участю представників сторін: від позивача: ОСОБА_1, довіреність N 46 від 15.06.2011 р., від відповідача: ОСОБА_2, довіреність N 9.1-22/336 від 21.06.2011 р.), встановив:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовною заявою до Кабінету Міністрів України (далі - відповідач), у якій просив визнати незаконним абзац 6 пункту 1 частини 1 постанови Кабінету Міністрів України "Про розміри разової грошової допомоги, що виплачується у 2011 році відповідно до Законів України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" та "Про жертви нацистських переслідувань" від 4 квітня 2011 року N 341 (Постанова N 341) (далі - Постанова N 341) в частині встановлення у 2011 році розмірів щорічної разової допомоги до 5 травня учасникам війни, зобов'язати відповідача винести постанову, яка не буде обмежувати права позивача як учасника війни щодо щорічної виплати до 5 травня трьох мінімальних пенсій за віком та не постановлювати нормативні акти, які є недійсними, бо обмежують права і пільги ветеранів війни.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 27.04.2011 р. відкрито провадження в адміністративній справі та призначено попереднє судове засідання.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 12.07.2011 р. закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду колегією суддів.

В обгрунтування позову представник позивача зазначив наступне.

ОСОБА_1 є учасником війни, відповідно до посвідчення серії "НОМЕР_1, виданого 08.10.96 р., а тому, має право на пільги, встановлені законодавством України для учасників війни та відповідно до частини п'ятої статті 14 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", має право на отримання разової грошової допомоги до п'ятого травня, яка виплачується у розмірі трьох мінімальних пенсій за віком, однак у абзаці 6 пункту 1 частини 1 оскаржуваної Постанови N 341 (Постанова N 341), необгрунтовано, на думку позивача, зменшено розмір щорічної разової грошової допомоги до п'ятого травня, а саме: учасникам війни, нагородженим орденами та медалями колишнього Союзу РСР за самовіддану працю і бездоганну військову службу в тилу в роки Великої Вітчизняної війни та війни з Японією, учасникам війни та колишнім в'язням концентраційних таборів, гетто, інших місць примусового тримання, особам, які були насильно вивезені на примусові роботи, дітям партизанів, підпільників, інших учасників боротьби з націонал-соціалістським режимом у тилу ворога до 120 гривень.

Позивач вважає, що оскаржувана постанова Кабінету Міністрів України прийнята без врахування вимог частини першої статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", якою встановлено мінімальний розмір пенсії за віком, а також статті 1 Закону України "Про встановлення прожиткового мінімуму та мінімальної заробітної плати", а тому значно зменшені передбачені Законом України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" виплати разової грошової допомоги до п'ятого травня, що, відповідно, порушує права позивача.

Представник Кабінету Міністрів України просила у задоволенні позову відмовити у повному обсязі, посилаючись на його безпідставність та необгрунтованість. У наданих суду письмових запереченнях, представник відповідача зазначила, що оскаржувана постанова відповідає вимогам чинного законодавства, прийнята в межах повноважень останнього та, з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, з дотриманням балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів осіб, що мають право на одержання разової грошової допомоги до п'ятого травня. Наголосила, що Постанова Кабінету Міністрів України N 341 (Постанова N 341) видана з метою забезпечення виплати разової грошової допомоги ветеранам війни, на яких поширюється чинність Законів України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (далі - Закон України N 3551-XII) та "Про жертви нацистських переслідувань" відповідно до Закону України "Про Державний бюджет України на 2011 рік". Крім того, в оскаржуваній постанові встановлено розмір виплат разової грошової допомоги до п'ятого травня, яка є однією з державних соціальних гарантій, проте, відповідне правове регулювання такої виплати в залежності від прожиткового мінімуму нормативно-правовими актами не передбачено.

Відповідно до вимог статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України, в українському інформаційному бюлетені "Офіційний вісник України" N 46 від 29 червня 2011 року опубліковано оголошення про відкриття провадження у даній адміністративній справі N 5925/11/2670 та про оскарження окремих положень постанови Кабінету Міністрів України від 4 квітня 2011 року N 341 (Постанова N 341).

Перевіривши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору, суд дійшов наступних висновків. (Постанова N 341)

4 квітня 2011 року Кабінетом Міністрів України видано постанову "Про розміри разової грошової допомоги, що виплачується у 2011 році відповідно до Законів України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" та "Про жертви нацистських переслідувань" N 341 (Постанова N 341) (далі - Постанова N 341), зокрема, якою встановлено розміри виплати разової грошової допомоги, передбачені частиною п'ятою статті 12 Закону України N 3551-XII.

Так, абзацом 6 пункту 1 частини 1 оскаржуваної Постанови N 341 (Постанова N 341) визначено, що у 2011 році виплата разової грошової допомоги, передбаченої Законом України N 3551-XII та Законом України "Про жертви нацистських переслідувань" (далі - разова грошова допомога), учасникам війни, нагородженим орденами та медалями колишнього Союзу РСР за самовіддану працю і бездоганну військову службу в тилу в роки Великої Вітчизняної війни та війни з Японією, учасникам війни та колишнім в'язням концентраційних таборів, гетто, інших місць примусового тримання, особам, які були насильно вивезені на примусові роботи, дітям партизанів, підпільників, інших учасників боротьби з націонал-соціалістським режимом у тилу ворога складає 120 гривень.

Позивач є учасником війни (посвідчення серії "В-І" N 527134, видане 8 жовтня 1996 року), а тому на нього поширюються положення Закону України N 3551-XII і позивач є суб'єктом правовідносин, врегульованих спірною постановою відповідача.

Відповідно до статті 113 Конституції України, Кабінет Міністрів України є вищим органом у системі органів виконавчої влади, який у своїй діяльності керується Конституцією України та законами України, а також Указами Президента України та Постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України.

Статтею 116 Конституції України встановлено, зокрема, що Кабінет Міністрів України: забезпечує державний суверенітет і економічну самостійність України, здійснення внутрішньої і зовнішньої політики держави, виконання Конституції та законів України, актів Президента України; вживає заходів щодо забезпечення прав і свобод людини і громадянина; забезпечує проведення фінансової, цінової, інвестиційної та податкової політики; політики у сферах праці й зайнятості населення, соціального захисту, освіти, науки і культури, охорони природи, екологічної безпеки і природокористування, та інше.

Згідно з частиною першою статті 117 Конституції України, Кабінет Міністрів України в межах своєї компетенції видає постанови і розпорядження, які є обов'язковими до виконання.

Частиною другою статті 17 Закону України "Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії" до числа основних державних соціальних гарантій включаються розміри державної соціальної допомоги та інших соціальних виплат.

Відповідно до частини п'ятої статті 12 Закону України N 3551-XII, щорічно до 5 травня учасникам бойових дій та інвалідам війни виплачується разова грошова допомога у розмірі, який визначається Кабінетом Міністрів України в межах бюджетних призначень, встановлених законом про Державний бюджет України.

Як встановлено судом, статтею 2 Закону України "Про прожитковий мінімум" від 5 липня 1999 року N 966-XIV прожитковий мінімум застосовується, зокрема, для встановлення розмірів мінімальної заробітної плати та мінімальної пенсії за віком, визначення розмірів соціальної допомоги та інше.

Згідно із статтею 1 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 9 липня 2003 року N 1058-IV (далі - Закон України N 1058-IV), мінімальна пенсія - це державна соціальна гарантія, розмір якої визначається цим Законом.

Відповідно до частини першої статті 28 Закону N 1058-IV, мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіка 25 років, а у жінки - 20 років страхового стажу встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.

Частиною третьою 28 Закону N 1058-IV визначено, що мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений абзацом першим цієї статті, застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом.

Непоширення мінімального розміру пенсії за віком, встановленого у статті 28 Закону N 1058-IV, на правовідносини, що виникають на підставі інших законів, дає підстави стверджувати про наявність прогалини у законодавчому регулюванні виплат ветеранам війни, особам на яких поширюється чинність Закону N 3551-XII. Ця прогалина полягає у відсутності механізму вирахування мінімальної пенсії за віком, у кратному розмірі якої повинна виплачуватись разова грошова допомога ветеранам війни до 5 травня.

Отже, розмір виплати разової грошової допомоги до 5 травня, як однієї з державних соціальних гарантій, встановлено Постановою Кабінету Міністрів України N 341 (Постанова N 341) з урахуванням відсутності відповідного регулювання такої виплати в залежності від прожиткового мінімуму іншими нормативно-правовим актами.

Згідно з частиною другою статті 95 Конституції України, будь-які видатки держави на загальносуспільні потреби, розмір і цільове спрямування цих видатків визначаються виключно Законом про Державний бюджет України.

Статтею 4 Бюджетного кодексу України (далі - Бюджетний кодекс України), визначено, що нормативно-правовими актами, що регулюють бюджетні відносини в Україні є: Конституція України; Бюджетний кодекс України; закон про Державний бюджет України; інші закони, що регулюють бюджетні правовідносини, передбачені статтею 1 Бюджетного кодексу України; нормативно-правові акти Кабінету Міністрів України, прийняті на підставі і на виконання Бюджетного кодексу України та інших законів України.

Відповідно до частини першої статті 7 Бюджетного кодексу України, до основних принципів, на яких ґрунтується бюджетна система України належать: принцип збалансованості - повноваження на здійснення витрат бюджету повинні відповідати обсягу надходжень до бюджету на відповідний бюджетний період; принцип обґрунтованості - бюджет формується на реалістичних макропоказниках економічного і соціального розвитку держави та розрахунках, надходжень до бюджету і витрат бюджету, що здійснюються відповідно до затверджених методик та правил.

Частинами першою та другою статті 23 Бюджетного кодексу України передбачено, що будь-які бюджетні зобов'язання та платежі з бюджету можна здійснювати лише за наявності відповідного бюджетного призначення. Бюджетні призначення встановлюються законами про Державний бюджет України чи рішенням про місцевий бюджет у порядку, визначеному цим Кодексом.

Згідно з Додатком N 3 до Закону України "Про Державний бюджет України на 2011 рік", розподілено видатки Державного бюджету України серед головних розпорядників коштів.

Відповідно до коду програмної класифікації видатків та кредитування державного бюджету 2501150, до загальнодержавних видатків Міністерства соціальної політики України віднесено щорічну разову грошову допомогу ветеранам війни та жертвам нацистських переслідувань в розмірі 55000,9 тис. грн.

Відповідно до статей 32, 34, 35 Бюджетного кодексу України, за складання проекту закону про Державний бюджет України відповідає Міністр фінансів України, а підготовка пропозицій проекту Державного бюджету України Міністерством фінансів України здійснюється на підставі бюджетних запитів, які подаються до Мінфіну головними розпорядниками бюджетних коштів.

При цьому, головні розпорядники бюджетних коштів несуть відповідальність за своєчасність, достовірність та зміст поданих Міністерству фінансів України бюджетних запитів, які мають містити всю інформацію, необхідну для аналізу показників проекту Державного бюджету України.

Стаття 7 Бюджетного кодексу України закріплює основні принципи, на яких ґрунтується бюджетна система України, в тому числі принцип збалансованості - повноваження на здійснення витрат бюджету повинні відповідати обсягу надходжень до бюджету на відповідний бюджетний період; принцип обгрунтованості - бюджет формується на реалістичних макропоказниках економічного і соціального розвитку держави та розрахунках надходжень до бюджету і витрат бюджету, що здійснюються відповідно до затверджених методик та правил.

Стаття 4 вказаного Кодексу до нормативно-правових актів, що регулюють бюджетні відносини в Україні відносить Конституцію України, Бюджетний кодекс України; закон про Державний бюджет України, інші закони, що регулюють бюджетні правовідносини, нормативно-правові акти Кабінету Міністрів України, прийняті на підставі і на виконання Бюджетного кодексу та інших законів України.

Частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про обґрунтованість визначення Кабінетом Міністрів України розміру одноразової грошової допомоги, яка підлягає виплаті учасникам бойових дій та інвалідам війни у 2011 році, а також про те, що оскаржувана постанова видана з метою реалізації покладених на відповідача повноважень щодо виконання затвердженого Верховною Радою України Державного бюджету України в частині виплати Міністерством соціальної політики України щорічної разової грошової допомоги ветеранам війни та жертвам нацистських переслідувань, в межах бюджетних асигнувань, затверджених Законом України "Про Державний бюджет України на 2011 рік".

Щодо вимоги позивача зобов'язати відповідача винести постанову, яка не буде обмежувати права позивача як учасника війни щодо щорічної виплати до 5 травня трьох мінімальних пенсій за віком, суд приходить до висновку, що дана позовна вимога є формою втручання в дискреційні повноваження відповідача та виходить за межі завдань адміністративного судочинства, а тому задоволенню не підлягає.

Оцінивши докази, які наявні у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Керуючись ст. ст. 69 - 71, 94, 158 - 163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва постановив:

1. У задоволенні позову ОСОБА_1 до Кабінету Міністрів України про визнання незаконним в частині нормативно-правового акту, зобов'язання вчинити дії відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст. ст. 185 - 187 КАС України.

На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України, в судовому засіданні 05.09.2011 р. проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Постанова у повному обсязі складена та підписана 09.09.2011 р.

 

Головуючий, суддя

Ю. Т. Шрамко

Судді:

Т. І. Шейко

 

О. В. Пісоцька

 




 
 
Copyright © 2003-2018 document.UA. All rights reserved. При використанні матеріалів сайту наявність активного посилання на document.UA обов'язково. Законодавство-mirror:epicentre.com.ua
RSS канали