НАЦІОНАЛЬНА КОМІСІЯ З ЦІННИХ ПАПЕРІВ ТА ФОНДОВОГО РИНКУ

РІШЕННЯ

від 10 квітня 2012 року N 526

Про схвалення проекту Концепції доступу на український фондовий ринок фінансових інструментів іноземних емітентів, активи яких розташовані в Україні

Відповідно до частини четвертої статті 6, частини першої статті 9 Закону України "Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні" Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку вирішила:

1. Схвалити проект Концепції доступу на український фондовий ринок фінансових інструментів іноземних емітентів, активи яких розташовані в Україні, що додається (далі - Проект).

2. Відділу зовнішніх та внутрішніх комунікацій (Ю. Жулій) забезпечити опублікування Проекту в офіційному друкованому виданні Комісії.

3. Департаменту корпоративного управління та корпоративних фінансів (А. Папаіка):

опрацювати й узагальнити зауваження і пропозиції до Проекту, отримані протягом місяця з дня його опублікування;

за результатами опрацювання зауважень і пропозицій винести Проект на розгляд відповідних Комітетів НКЦПФР.

4. Контроль за виконанням цього рішення покласти на члена Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку О. Петрашка.

 

Голова Комісії

Д. Тевелєв


 

Додаток
до рішення НКЦПФР
10.04.2012 N 526


Концепція доступу на український фондовий ринок фінансових інструментів іноземних емітентів, активи яких розташовані в Україні

I. Введення

Ця Концепція охоплює питання, пов'язані із доступом на український фондовий ринок фінансових інструментів таких іноземних емітентів, переважаюча питома частка активів яких знаходиться в Україні, причому наша держава є основною країною, де такі компанії ведуть свій бізнес (далі в цій Концепції - іноземні емітенти)1.


1 Одразу слід зазначити, що такі компанії в певних випадках лише досить умовно можна називати іноземними, оскільки вони створюються в іноземній юрисдикції саме для залучення коштів за кордоном, а всі основні бізнес-активи залишаються на території Україні, хоча й належать такій компанії.

Якщо казати про дійсно іноземні компанії, де не тільки власники, але й активи знаходяться за межами України, то поки що національний фондовий ринок не має для їх залучення достатніх можливостей, оскільки недостатньо конкурентоспроможній на глобальному ринку капіталів через порівняно низький рівень ліквідності та невисокий рівень розвитку інфраструктури, що зумовлює статус національного ринку як найменш розвиненого - граничного (frontier market) за міжнародними класифікаціями.

Саме вирішення такого більш локального завдання, як забезпечення паралельного обігу в Україні та за кордоном цінних паперів емітентів, що поки що не змогли залучити капітал в Україні та обрали для цього міжнародні фондові біржі, має стати передумовою для подальшої інтернаціоналізації, поліпшення міжнародною спільнотою сприйняття фондового ринку України в якості хоча б ринку, що розвивається (emerging market), та інших факторів розвитку національного фондового ринку України.

Слід зазначити, що цінні папери таких умовно іноземних емітентів більш звичні та зрозумілі саме для українських інвесторів. Окрім того, інвестиції у зазначені цінні папери фактично спрямовані в Україну, що різко зменшує можливість непередбаченого відтоку капіталу.

Тема обігу цінних паперів іноземних емітентів не є новою для розгляду, але наразі набула більшої актуальності в зв'язку із наявністю великої зацікавленості з боку вітчизняних операторів та самих емітентів.

Наразі цінні папери іноземних емітентів демонструють на міжнародних фондових майданчиках значно вищу ліквідність порівняно з ліквідністю обігу вітчизняних локальних цінних паперів наднаціональних фондових біржах. До того ж частка залучень капіталу в українські бізнес-проекти саме через розміщення акцій таких емітентів на іноземних фондових біржах поступово зростає. Таким чином, сьогодні іноземний біржовий ринок обігу фінансових інструментів, створених на базі українських активів, значно ширший та більш ліквідний за національний фондовий ринок.

Обсяг залучення коштів іноземними емітентами через лише 4 IPO за кордоном у 2010 році склав $ 335 млн. Натомість на українських біржах обсяги первинного розміщення склали 204,46 млн. грн., тобто $ 25,8 млн. - у 13 разів менше, ніж на іноземних організаторах торгівлі. Тобто частка внутрішнього залучення коштів в акції на українських біржових майданчиках склала лише 7,2 % загального обсягу залучення коштів українськими та іноземними емітентами в ході біржових розміщень.

З 2005 року по жовтень 2011 за кордоном відбулося 70 публічних первинних (IPO) та вторинних (SPO) розміщень акцій іноземних емітентів, що мають бізнес в Україні. За цей час було залучено $ 3,9 млрд. (з них $ 226,7 млн. - в 2011 році). За прогнозами, у 2012 році іноземні емітенти можуть залучити ще понад $ 500 млн. Для порівняння: за 2005 - 2011 роки обсяг залучення коштів в акції через українські фондові майданчики склав лише 2,14 млрд. грн. (еквівалент $ 385,2 млн.), тобто за зазначений період середня частка внутрішнього залучення коштів в акції на українських біржових майданчиках не перевищувала 9 % загального обсягу залучення коштів українськими та іноземними емітентами в ході біржових розміщень.

Активізація попиту міжнародних інвесторів на українські активи (передусім аграрні та будівельні) зумовила вихід на іноземні фондові біржі цінних паперів, емітентами яких були власники українських підприємств, зареєстровані у більш звичних для іноземних інвесторів юрисдикціях, аніж Україна. Цей процес стартував з 2005 року, коли на альтернативному майданчику Лондонської фондової біржі було розміщено акції Ukrproduct, Cardinal Resources LLC, XXI Gentuty Public Ltd. Після цього українські компанії мали змогу обирати серед значної кількості міжнародних фондових бірж2.


2 вихід українських емітентів на зарубіжні ринки капіталу не є новацією: цей процес розпочався ще в 90-х роках XX сторіччя. Першим зарубіжним ринком, на який вийшли українські компанії, був ринок США. Ще у 1998 р. українськими компаніями було освоєно механізм випуску депозитарних розписок - у цьому році була випущена перша українська депозитарна розписка на основі акцій акціонерної компанії "Центренерго" через Bank of New York за сприяння інвестиційного банку ING Barings. Протягом наступних років через Bank of New York були також випущені депозитарні розписки низки українських компаній: Азот, ММК ім. Ілліча, НВО ім. Фрунзе, Запоріжтрансформатор, Запоріжсталь, Жидачівський ЦПК, Полтавський ГЗК, Азовсталь, Дніпроенерго, Нижньодніпровський трубопрокатний завод, Стирол, Укрнафта, Хмельницькобленерго, Укртелеком.

Першими з цінних паперів українських емітентів вийшли на зарубіжні ринки акції АСК Укррічфлот" - у серпні 1998 року вони були включені до лістингу Віденської фондової біржі.

Нижньодніпровський трубний завод виходив на Нью-Йоркську фондову біржу (не основний майданчик) через програму Глобальних депозитарних розписок (GDR).

За розміщенням депозитарних розписок (ДР) на акції Україна у 2011 році посіла 15 місце у світі за кількістю депозитарних програм - 74. Але поки українські компанії більш тяжіють до створення холдингів з іноземних юрисдикціях і розміщення саме через акції цих холдингів на біржі. За експертними підрахунками, на сьогодні загальна сума інвестицій інвестбанків, що входять у десятку найбільших, в ДР емітентів з країн СНД сягає $ 20 млрд. Обсяг інвестицій в ДР українських емітентів становить $ 100 млн., але це достатньо велика сума, якщо враховувати загальний обсяг IPO українських компаній на іноземних біржах.

Найбільш активно іноземні емітенти залучали і продовжують залучати кошти на Лондонській, Варшавській та Франкфуртській фондових біржах.

Прагнення України до Євросоюзу, географічна близькість до фондових ринків Європи, зрозумілість правил ведення операцій з іншими паперами на цих ринках стимулювали вихід компаній-власників українських активів на європейські торговельні майданчики, як на базові, так і на альтернативні.

Декілька прикладів іноземних емітентів, акції яких мають обіг на європейських біржах:

1) На Лондонській фондовій біржі (London Stock Exchange, LSE), де функціонують базовий майданчик - Main Market (MM) та альтернативний майданчик - Alternative investment market (AIM):

- MHP S.A (Миронівський хлібопродукт) - торгуються на MM, виробник курятини під торговельною маркою "Наша ряба",

- Ukrproduct Group Limited - торгуються на AIM, виробник та дистриб'ютор молочних продуктів,

- FERREXPO PLC - торгуються на MM, холдер активів Полтавського ГЗК,

- Миронівський хлебопродукт, Авангард тощо.

2) На Франкфуртській фондовій біржі (Deutsche DB), де функціонують базові ринки - Prime Standard, General Standard та альтернативний ринок - Entry Standard:

- TMM Real Estate Development PLG - компанія, якій належить 100 % української девелоперсько-будівельної компанії Фірма "T.M.M.",

- Advantest Public Limited - українська медіа-компанія,

- Sintal Agriculture - агрохолдинг,

- MRIYA Agro Holding - агрохолдинг тощо.

Всього станом на листопад 2011 року - 21 українська компанія (винятково на Entry Standard).

3) На Варшавській фондовій біржі (Warsaw Stock Exchange, WSE), де функціонують основний майданчик та програма NewConnect для компаній з невеликою капіталізацією:

- Kernel Holdings SA - агрохолдинг, виробник соняшникової олії;

- ASTARTA HOLDING N.V. - агрохолдинг;

- MILKILAND N.V. - виробник молочної продукції, що працює на ринках Росії та Україні;

- SADOVAYA GROUP S.A. - приватний виробник енергетичного вугілля тощо.

З 31.12.2010 WSE впровадила національний індекс цін на акції іноземних емітентів WIG-Ukraine, до бази розрахунку якого входять виключно акції емітентів, чий бізнес або головний офіс знаходиться в Україні. Це сталося завдяки широкій представленості на WSE таких емітентів та достатній ліквідності їх акцій, аби розрахунок такого індексу був достатньо релевантний та репрезентативний. Наразі до кошику розрахунку WIG-Ukraine входять 10 найбільш ліквідних акцій іноземних емітентів - власників українських активів, які мають лістинг на WSE, насамперед аграрних (KERNEL, ASTARTA, COALENERG, OVOSTAR, AGROTON, MILKILAND, KSGAGRO, SADOVAYA, IMCOMPANY, WESTAISIC).

Вже сама наявність такого індексу свідчить про достатньо широке розповсюдження цінних паперів іноземних емітентів, активи яких розташовані в Україні, на зарубіжних ринках. Крім того, наявні й інші міжнародні фондові індекси, до бази розрахунку яких включені акції суто українських емітентів.

Якщо порівнювати ліквідність вторинного обігу, то, за оцінками експертів, середньоденний обіг акцій лише одного емітента (Ferrexpo) на LSE співставний з середньоденним обсягом торгів акціями на всіх фондових біржах України.

Таким чином, український біржовий ринок сьогодні через недостатню ліквідність і обмеженість фінансових ресурсів у його учасників недостатньо ефективно виконує інвестиційної функції - понад 90 % інвестицій в акції українські компанії залучають шляхом створення іноземних емітентів та продажу їх акцій за межами України.

II. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

1. Актуальність вирішення проблеми

Забезпечення сталого розвитку локального фондового ринку України та його інфраструктури потребує вирішення широкого кола завдань, передбачених Програмою розвитку фондового ринку на 2012 - 2014 роки відповідно до основних положень Програми економічних реформ на 2010 - 2014 роки "Заможне суспільство, конкурентоспроможна економіка, ефективна влада" (Програма).

Зрозуміло, що реалізація всіх цих завдань потребує значного часу, фінансових ресурсів, організаційних, правових та технологічних заходів. Разом з тим якнайскоріше вирішення такого завдання як суттєве розширення пропозиції цінних паперів з високими інвестиційними характеристиками є одним з найбільш актуальних питань для національного фондового ринку3. Дефіцит зазначених цінних паперів відчувається учасниками ринку вже досить давно і вкрай негативно впливає на перспективи розвитку ринку, розширення кола його учасників та підвищення якості його інфраструктури (через обмеженість інструментарію біржової торгівлі, складнощі для інвесторів у формуванні диверсифікованих портфелів цінних паперів, відсутність дієвих інструментів хеджування цінових і валютних ризиків, відсутність інтересу до ринку з боку іноземних інвесторів тощо).


3 Переважна більшість акцій, які позиціонуються в Україні як "блакитні фішки", має занадто низький free-float: при стандартній мінімальній вимозі до free-float на переважній більшості фондових бірж світу 25 % (іноді для альтернативних сегментів біржових торгів - 15 %) в Україні середній free-float акцій, що входять до складу кошиків найбільш популярних фондових індексів, не перевищує 10 %. Відсутність відповідних лістингових вимог не стимулює мажоритарних акціонерів до запровадження відповідних заходів щодо підвищення публічності обігу акцій та покращання корпоративного управління, що створює ризики для інвесторів, захист інтересів яких в такій ситуації є досить умовним.

Також у мажоритарних акціонерів найбільш капіталізованих українських компаній відсутні стимули до зваженої дивідендної політики (за 2008 - 2009 рр. емітенти українських "блакитних фішок" сплатили своїм акціонерам менші дивіденди, ніж у середньому по ринку).

Понад те, волатильність ліквідних українських акцій свідчить про дисфункціональність біржового ринку щодо виконання цінової функції.

В світовій практиці залучення в біржовий обіг цінних паперів іноземних емітентів зазвичай дозволяє вирішити дві проблеми:

1) на початковому етапі розвитку ринку - позбавитись дефіциту в країні власних фінансових інструментів з високими інвестиційними характеристиками,

2) на розвинених ринках - забезпечити підвищену конкурентоспроможність на світовому ринку капіталів, оскільки ступінь зрілості фондового ринку країни в сучасних умовах визначається, зокрема, його інтернаціоналізацією (тобто інтегрованістю до глобального ринку капіталів та забезпеченням здорової конкуренції локальних гравців з міжнародними за залучення та розміщення інвестицій).

В будь-якому випадку сучасні біржові ринки, незалежно від ступеню розвитку, активно конкурують шляхом залучення в обіг інвестиційно привабливих цінних паперів іноземних емітентів. Цілком зрозуміло, що емітенти розглядають як більш привабливі саме зрілі, ліквідні та конкурентоспроможні біржові ринки. Українські компанії не є виключенням.

Слід виокремити основні причини, які змушують українські компанії виходити на іноземні майданчики:

- недостатність довгострокових фінансових ресурсів у національних інституційних інвесторів і, відповідно, складність залучення коштів для реалізації нових проектів або розвитку вже існуючого бізнесу в ході первинного/вторинного розміщення цінних паперів;

- низька активність на українських фондових біржах взагалі та міжнародних інвесторів зокрема у зв'язку з недостатньою зрозумілістю для них регулювання обігу цінних паперів в Україні, валютного регулювання, депозитарного обліку;

- звичність для іноземних інвесторів саме іноземної юрисдикції як більш зрозумілої в правовому аспекті та інформаційної насиченої;

- тенденції глобалізації та консолідації світових фінансових ринків, що концентрують попит та пропозицію фінансових ресурсів на більш ліквідних, ємних ринках, максимально інтегрованих до міжнародних ринків капіталу та їх інфраструктури;

- наявність на провідних фондових біржах світу альтернативних сегментів, де висуваються значно лояльніші лізингові вимоги (насамперед за рахунок ліквідності та вищих корпоративних стандартів), що дозволяє емітентам (навіть незначним за капіталізацією та масштабами бізнесу) залучати капітал у ході IPO та SPO, підвищувати репутацію (бо авторитет компаній, що пройшли навіть альтернативний лістинг на фондовій біржі з гучним ім'ям, значно вищий, ніж після проходження лістингу на маловідомих регіональних біржах на кшталт українських);

- складнощі об'єктивного ціноутворення на фінансові інструменти на українських фондових біржах у зв'язку із недостатньою ліквідністю, надмірними диспропорціями між показниками фінансового розвитку емітентів та динамікою біржової ціни.

З огляду на недостатній рівень розвитку, залучення в біржовий обіг іноземних цінних паперів (насамперед, випущених емітентами, що мають активи в Україні), є цілком природним для національного фондового ринку.

Вирішення проблеми забезпечення доступу українських інвесторів до фінансових інструментів іноземних емітентів є одним з елементів реалізації завдання щодо насичення ринку фінансовими інструментами з високими інвестиційними характеристиками, зрозумілими не тільки національним, але й іноземним інвесторам.

Як наслідок, можна очікувати на розширення кола емітентів та інвесторів на українському фондовому ринку (зокрема, за рахунок міжнародних операторів), суттєве зростання ліквідності, збільшення інструментарію, появу стимулів для інтеграції інфраструктури фондового ринку з міжнародним ринком капіталів та інші драйвери розвитку.

В іншому випадку, як свідчить еволюція національного фондового ринку, його існування як суто локального (без врахування міжнародної складової) позбавляє ринок перспектив розвитку.

2. Цілі

- активізація публічного ринку акцій (та ширше - всього фондового ринку), що має на меті активізацію залучення на ринок локальних інвесторів та вирішення проблеми дефіциту в Україні цінних паперів з високими інвестиційними характеристиками;

- можливість залучення значно більшого кола іноземних інвесторів на локальний ринок акцій за наявності механізму обігу цінних паперів іноземних емітентів в Україні;

- адекватне ціноутворення на цінні папери іноземних емітентів на локальному ринку (відсутність адекватної ціни наразі є суттєвим фактором ризику для іноземних інвесторів та має негативні наслідки для українських компаній);

- розширення лінійки інструментів інвестування в Україну та можливість диверсифікації активів, що є актуальним як для національних, так і для міжнародних інституційних інвесторів та має призвести до збільшення обсягів портфельних інвестицій, які є не менш важливою складовою залучення до України капіталу, аніж прямі іноземні інвестиції;

- побудова більш ефективного локального фондового ринку з інфраструктурою, що відповідала б кращим міжнародним практикам;

- розвиток інститутів торгівлі цінними паперами (фондові біржі, трейдери тощо), які сьогодні при вузькій лінійці об'єктів інвестування переживають періоди стагнації (зменшення кількості акцій у складі індексних кошиків, що призводить до їх меншої релевантності4; скорочення кількості активних операторів біржового ринку тощо5);


4 Мається на увазі, наприклад, рішення індексного комітету ПАТ "Українська біржа" про зменшення кількості акцій у кошику розрахунку найбільш популярного з Україні індексу українських акцій, що розраховується біржею, з 15 до 10 (через суттєве зменшення ліквідності ринку акцій) з 16.03.2012 (детальніше див http://news.finance.ua/ru/~/1/0/ua/2012/03/01/271293).

5 Йдеться про численні випадки накладення штрафів та вилучення торговців цінними паперами із складу членів ПАТ "Українська біржа" за невиконання зобов'язань по угодах РЕПО та адресних угодах (http://news.flnance.ua/ru/~/1/0/ua/2012/02/27/270878).

- отримання інструментів хеджування валютних ризиків;

- стимулювання внутрішнього попиту на новий вид інструменту (цінні папери іноземних емітентів) та еквівалентне зростання рівня ліквідності національного біржового ринку;

- інтеграція України до міжнародного фондового ринку шляхом взаємодії українських та іноземних регуляторів фінансових ринків;

- імплементація кращих міжнародних практик (щодо розкриття інформації емітентом та стандартів корпоративного управління відповідно до вимог іноземних фондових бірж тощо) в практику робота на українському просторі фондового ринку;

- гармонізація нормативно-правових актів, виданих державними регуляторами у межах їх владних повноважень;

- поліпшення взаємодії української та міжнародних депозитарних систем.

Реалізація зазначених цілей має призвести до позитивних наслідків для більшості учасників ринку цінних паперів (Держава, інвестори - українські та іноземні, професійні учасники фондового ринку та ін.).

3. Умови, що повинні бути дотримані при досягненні цілей

З огляду на пов'язаність поставлених завдань із питаннями валютного та монетарного регулювання, основним принципом має стати адекватність проведення заходів із допуску цінних паперів іноземних емітентів основним напрямкам валютної та монетарної політики центрального банку, а також забезпечення належного захисту прав інвесторів. Тому пропонується:

- жорсткий контроль за функціонуванням ринку цінних паперів іноземних емітентів в Україні (допуск, обіг, супровід) з боку НБУ та НКЦПФР, впровадження збалансованої системи індикаторів для допуску (обсяг допуску тощо);

- обмеження з боку НБУ об'єму обігу цінних паперів іноземних емітентів з метою недопущення погіршення стану платіжного балансу України;

- неможливість допуску до обігу на території України цінних паперів емітентів, які мають ображену ліквідність на іноземних біржових майданчиках;

- забезпечення безумовної можливості оперативного отримання українськими інвесторами достовірної інформації про іноземних емітентів та їх цінні папери, допущені до обігу в Україні;

- створення механізмів для адекватного захисту та реалізації прав українських інвесторів в такі цінні папери;

- забезпечення для вітчизняних та іноземних інвесторів умов, які б забезпечили активну торгівлю цінними паперами іноземних емітентів саме в Україні.

Таким чином, йдеться про вибірковість, дозованість доступу та обігу іноземних цінних паперів, а також про ретельний контроль за цим сегментом ринку. Ці аспекти мають бути відображені у відповідних нормативно-правових актах, аби дозволити НБУ забезпечити дієвий контроль за допуском та важелі впливу на обіг цінних паперів іноземних емітентів, шляхом застосування наступних обмежувальних норм: з урахуванням стану розвитку економічного середовища в державі, необхідності забезпечення врівноваженого стану на валютному ринку, ураховуючи стан грошово-кредитного ринку.

Необхідно зазначити, що зазначені цілі та умови їх досягнення є складовою більш широкого кола завдань, пов'язаних із покращенням інвестиційного клімату в Україні в цілому.

При цьому слід однозначно підкреслити, що реалізація концепції не передбачає вільного переміщення капіталів - йдеться лише про обмежений та суворо контрольований допуск та обіг цінних паперів іноземних емітентів, як щодо об'єму допуску, так і щодо якості емітентів.

4. Аналіз поточного стану нормативно-правової бази (НКЦПФР та НБУ)

Історія обговорення спроб нормативного врегулювання процесу впровадження в обіг в Україні іноземних цінних паперів налічує вже багато років. Це стосується як регулювання питань, безпосередньо пов'язаних з ринком цінних паперів, які відносяться до компетенції уповноваженого державного регулятора - Національної (раніше - Державної) комісії з цінних паперів та фондового ринку, так і регулювання питань у сфері валютної та монетарної політики, а також питань інвестування та зовнішньоекономічної діяльності.

Як наслідок, питання обігу іноземних цінних паперів в Україні сьогодні регулює група законодавчих та спеціальних нормативних актів. Серед них варто виділити наступні:

1) в рамках законодавства, що регулює ринок цінних паперів, діють такі нормативно-правові акти:

- Закон України "Про цінні папери та фондовий ринок" від 23.02.2006 N 3480-IV (із змінами та доповненнями)6;


6 Стаття 37. Розміщення цінних паперів іноземних емітентів на території України та українських емітентів за межами України.

1. Особливості розміщення та обігу на території України цінних паперів іноземних емітентів визначаються Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку згідно із законодавством України.

2. Українські емітенти можуть розміщувати цінні папери за межами України виключно на підставі дозволу Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, крім облігацій зовнішніх державних позик України.

Дозвіл на розміщення за межами України цінних паперів українських емітентів видається за умови виконання таких вимог:

проведення реєстрації випуску цінник паперів;

допущення цінних паперів до біржових торгів на одній з українських фондових бірж;

відповідність кількості цінних паперів, які розміщуються за межами України, нормативу, встановленому Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку.

- рішення ДКЦПФР від 20.11.97 N 42 "Про затвердження Положення про порядок реєстрації акцій та облігацій іноземних емітентів в Україні";

- рішення ДКЦПФР від 02.02.2005 N 40 "Про затвердження Переліку іноземних бірж та торговельно-інформаційних систем, після проходження лістингу на яких цінні папери іноземних держав та іноземних юридичних осіб можуть становити активи інститутів спільного інвестування";

- рішення ДКЦПФР від 22.12.2010 N 1946 "Про затвердження Переліку іноземних фондових бірж, на яких допущені до обігу цінні папери та деривативи, які визнаються такими, що перебувають в обігу на організованому ринку цінних паперів та деривативів" (Рішення N 1946);

- роз'яснення ДКЦПФР від 10.02.2000 N 1 "Щодо можливості проведення на території України аукціонів з продажу пакетів акцій, які належать державі у статутних фондах іноземних емітентів";

2) в рамках нормативно-правових актів валютного законодавства та законодавства у сфері інвестиційної діяльності, зокрема:

- Закон України від 10.09.91 N 1540а-XII "Про захист іноземних інвестицій на Україні" (із змінами та доповненнями);

- Закон України від 19.03.96 N 93/96-ВР "Про режим іноземного інвестування" (із змінами та доповненнями);

- Закон України від 23.09.94 N 185/94-ВР "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" (із змінами та доповненнями);

- Закон України "Про інвестиційну діяльність" від 18.09.91 N 1560-XII (із змінами та доповненнями);

- Закон України від 16.04.91 N 959-XII "Про зовнішньоекономічну діяльність"7;


7 Зокрема (або "в числі іншого"), передбачено, що регулювання зовнішньоекономічної діяльності в Україні здійснюється недержавними органами управління економікою (товарними, фондовими валютними біржами, торговельними палатами, асоціаціями, спілками та іншими організаціями координаційного типу), що діють на підставі їх статутних документів.

- Декрет КМУ "Про систему валютного регулювання і валютного контролю" від 19.02.938;


8 Декрет установлює режим здійснення валютних операцій на території України, визначає загальні принципи валютного регулювання повноваження державних органів і функції банків та інших фінансових установ України в регулюванні валютних операцій, права й обов'язки суб'єктів валютних відносин, порядок здійснення валютного контролю, відповідальність за порушення валютного законодавства.

- Указ Президента України від 18.06.94 N 319/94 "Про невідкладні заходи щодо повернення в Україну валютних цінностей, що незаконно знаходяться за її межами"9;


9 Відповідно до Указу декларування суб'єктами підприємницької діяльності, незалежно від форм власності, наявності належних їм валютних цінностей, які знаходяться за межами України здійснюється щоквартально.

- постанова Правління Національного банку України від 10.08.2005 N 280 "Про врегулювання питань іноземного інвестування в Україну";

- постанова Правління Національного банку України від 29.01.2003 N 36 "Про здійснення операцій з цінними паперами українських емітентів", якою затверджено Положення про порядок видачі резидентам індивідуальних ліцензій Національного банку України на переказування іноземної валюти за межі України з метою оплати валютних цінностей10;


10 Відповідно до Положення:

Індивідуальні ліцензії Національного банку України на переказування іноземної валюти за межі України з метою оплати валютних цінностей видаються для переказування іноземної валюти за межі України з метою оплати валютних цінностей (далі - зобов'язання).

Не потребують наявності ліцензії операції з переказування резидентами-торговцями, що отримали ліцензію Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку на професійну діяльність на ринку цінних паперів, а саме діяльність з випуску та обігу цінних паперів у межах законодавства України, що регулює випуск та обіг цінних паперів, та генеральну ліцензію Національного банку України на здійснення валютних операцій у межах валютного законодавства України, іноземної валюти за межі України за об'єкт інвестування на користь іноземних інвесторів, якщо резидентами-торговцями продаються цінні папери за дорученням іноземних інвесторів на українських фондових біржах та/або торговельно-інформаційних системах, що підтверджується довідкою, наданою торговцю організатором торгівлі цінними паперами.

- постанова Правління Національного банку України від 10.08.2005 N 281 "Про затвердження нормативно-правових актів Національного банку України", якою затверджено Положення про порядок та умови торгівлі іноземною валютою11;


11 Відповідно до Положення:

Суб'єкти ринку не мають права проводити операції з валютними деривативами, а також операції в іноземній валюті з іншими похідними фінансовими інструментами, базовим активом яких є валютні цінності, курси валют, процентні ставки, індекси, крім випадків, передбачених нормативно-правовими актами Національного банку.

- наказ Міністерства фінансів України від 25.12.95 N 207 "Про затвердження форми Декларації про валютні цінності, доходи та майно, що належать резиденту України і знаходяться за її межами". (Цей перелік не є вичерпним)

Тим не менше, за всю історію регулювання цього питання не було зафіксовано жодного випадку надання дозволу на обіг цінних паперів іноземних емітентів на території України. Це пов'язано із низкою об'єктивних причин:

1) спочатку впровадженню в обіг іноземних цінних паперів заважала відсутність достатніх технологічних можливостей у депозитарної системи України, яка не мала дієвих механізмів щодо стикування з міжнародними депозитарними системами. Тому, в якості альтернативного варіанту вирішення проблеми, було розроблено проект Закону України, який мав на меті впровадження в обіг такого виду фінансових інструментів як українські депозитарні розписки12. Втім, цей Закон не було прийнято, і зазначений захід не отримав подальшого розвитку;


12 Проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про цінні папери та фондовий ринок" щодо українських депозитарних розписок" (реєстраційний N 7462 від 14.12.2010, опубліковано за гіперпосиланням http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb_n/webproc4_1?pf3511=39223).

2) наявність жорсткого валютного регулювання вкрай ускладнювало впровадження в біржовий обіг цінних паперів іноземних емітентів;

3) недостатня технологічна розвиненість біржового сегменту фондового ринку України, який тільки в останні 3 - 4 роки розпочав демонструвати певні позитивні зрушення в напрямку інтеграції з національними депозитарною та платіжною системами з метою впровадження спеціалізованих, суто біржових моделей клірингу та розрахунків, забезпечення прогресивних технологій торгів і забезпечення доступу до торгів широкому колу інвесторів тощо;

4) у 2005 - 2006 роках вихід українських компаній на міжнародні ринки капіталів був все ще епізодичним явищем, тому довгий нас ще не було критичної маси цінних паперів іноземних емітентів, яка б дозволила розглядати забезпечення їх обігу в Україні як вкрай актуальне.

5) як наслідок попередніх проблем (насамперед - недостатня популярність біржового сегменту фондового ринку та вузька лінійка цінних паперів іноземних емітентів на міжнародних біржах) дотепер була відсутня і суттєва зацікавленість з боку учасників фондового ринку України.

5. Поточний стан інфраструктури фондового ринку

Як вже зазначалося вище (п. 4 розділу II цієї Концепції), порівняно з 2005 роком, стан національного біржового ринку суттєво покращився. Це стосується значного технологічного розвитку провідних бірж, більш ефективного регулювання питань біржового ціноутворення, впровадження механізмів протидії маніпулюванню на біржах, поступового зменшення вартості трансакцій через впровадження нових моделей клірингу та розрахунків, забезпечення (завдяки технології інтернет-трейдингу) доступу до біржових торгів більш широкому колу інвесторів тощо. Значно зросла ліквідність українського біржового ринку, хоча вона все ще значно нижча за показники інших ринків, що розвиваються. Таким чином, певна початкова ліквідність, достатня регульованість та технологічність провідних українських фондових бірж дозволяє розглядати їх як можливі майданчики для впровадження в обіг цінних паперів іноземних емітентів (за умови вирішення проблем, визначених у п. 1 розділу III цієї Концепції).

Дещо більше питань виникає стосовно готовності до цього національної депозитарної системи.

Наразі право на встановлення кореспондентських відносин з депозитарними установами інших держав для обслуговування міжнародних операцій з цінними паперами учасників Національної депозитарної системи має виключно Національний депозитарій України (НДУ)13. В межах своєї компетенції НДУ встановив кореспондентські відносини з Центральним депозитарієм Австрії (Oesterreichische Kontrollbank AG, OeKB), Glearstream Banking Luxembourg, низкою російських депозитарних установ. Тобто, на відміну від попереднього періоду, Національна депозитарна система вже створила певні механізми для стикування з іноземними та міжнародними депозитарними установами, хоча для більш ефективного обслуговування трансграничних операцій, перелік таких установ має бути суттєво розширено.


13 Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України "Про Національну депозитарну систему та особливості електронного обігу цінних паперів в Україні" від 10.12.97 N 710/97-ВР.

Разом з тим слід зазначити, що поточний стан депозитарної системи України (зокрема, технологічна відокремленість та дефрагментованість її складових) потребує суттєвої модернізації - насамперед, створення центрального депозитарію з метою зменшення організаційних, технологічних та грошових витрат професійних учасників ринку та власників цінних паперів. Це завдання також має бути поступово вирішене, однак наразі це є критичною проблемою в контексті обслуговування обліку та розрахунків за цінними паперами іноземних емітентів14.


14 Тим більше, що національна інфраструктура вже має певний досвід обслуговування біржових торгів цінними паперами, що випущені за межами України та обліковуються в іноземних депозитаріях. Йдеться про торги облігаціями зовнішньої державної позики України у 2009 році, розрахунки за якими проведені завдяки використанню кореспондентських відносин між НДУ та ОеКВ.

III. ОСНОВНІ НАПРЯМКИ РОЗВИТКУ

1. Визначення та аналіз проблем стосовно обігу цінних паперів іноземних емітентів в Україні

1) Якщо проаналізувати інфраструктуру фондових бірж, на яких сьогодні мають обіг цінні папери іноземних емітентів, активи яких розташовані в Україні, то прямі кореспондентські відносини у НДУ поки що існують тільки з Glearstream Banking Luxembourg, тобто може бути реалізовано прямий доступ лише до акцій з біржового списку DB. Для акцій, які мають обіг на LSE та, особливо, на WSE (розрахунки на яких обслуговуються через Euroclear group та KDPW15 відповідно), доступ може бути забезпечено лише через низку кореспондентських відносин міжнародних депозитаріїв, що ускладнює впровадження зазначених цінних паперів в обіг на фондових біржах України, системи депозитарного обліку та проведення розрахунків.


15    - Центральний депозитарій Польщі.

2) Потребує вирішення правова проблематика транскордонних операцій і взагалі правовий статус фінансового інструмента іноземного емітента на рахунках, відкритих в українській депозитарній системі.

3) Реалізація функцій контролю за обігом цінних паперів іноземних емітентів на кількох біржах одночасно вимагає підвищення рівня кооперації та взаємодії фінансових регуляторів (міжнародних, українських, з юрисдикцій емітента та бірж, де цінні папери емітента мають обіг), а також фондових бірж (зокрема з використанням організаційних можливостей Всесвітньої федерації бірж - World Federation of Exchanges, WFE).

4) Наразі не існує дієвих механізмів для отримання регуляторами фінансових ринків (в першу чергу, НБУ та НКЦПФР) та інвесторами зручного доступу до оперативної та достовірної інформації про результати торгів цінним паперами іноземних емітентів на міжнародних фондових біржах, про особливі події, що можуть вплинути на вартість цінних паперів тощо.

5) Національні стандарти та вимоги до включення та перебування цінних паперів в лістингу фондових бірж, врегульовані на рівні Положення про функціонування фондових бірж (затверджене рішенням ДКЦПФР від 19.12.2006 N 1542), по-перше, взагалі не передбачають можливості допуску до торгів цінних паперів іноземних емітентів, по-друге, суттєво відрізняються за підходами від лістингових вимог фондових бірж, де мають обіг цінні папери емітентів, активи яких розташовані в Україні. Це стосується відсутності в Україні вимог до free-float16 мінімальних вимог до ліквідності обігу цінних паперів, недостатніх вимог до підтримання належних стандартів корпоративного управління тощо. Крім того в Україні нормативно заборонена можливість використання крос-лістингу17, що є дієвим механізмом впровадження паралельного обігу цінних паперів на кількох фондових біржах одночасно, а також відсутні альтернативні лістинги для нещодавно створених (старт-апів) або невеликих (за фінансовими показниками та/або ринковою капіталізацією) компаній.


16 Частка цінних паперів у вільному (публічному) обігу, яка не належить інсайдерам. Зазвичай встановлюється на рівні не менше 25 %, що вважається мінімально достатнім для формування ліквідного ринку і недопущення маніпулювання цінами, а також для захисту інтересів інвесторів - міноритарних акціонерів.

17 Зокрема, згідно п. 5 розділу IV Положення про функціонування фондових бірж не можна включати до лістингу цінні папери, які демонструють високий рівень ліквідності на іншій фондовій біржі. Має пройти певний проміжок часу (від 3 до 6 місяців) для проведення торгів саме на цій (а не будь-якій іншій) біржі, аби акції були включені до біржового реєстру.

6) Механізм біржової торгівлі не має зазнавати змін. Тому необхідно детально проаналізувати чинне законодавство з огляду на ймовірні проблеми, пов'язані із врегулюванням процедур біржових торгів, звітності та внутрішнього обліку операцій із цінним паперами іноземних емітентів для торговців цінними паперами, фондових бірж, а також для професійних учасників депозитарної системи України (звітність зберігачів та депозитаріїв цінних паперів) - зокрема, чи достатньо форм звітності для відображення обігу цінних паперів іноземних емітентів.

7) Численні проблеми пов'язані з валютним регулюванням операцій з цінним паперами іноземних емітентів, зокрема:

- сьогодні є неврегульованою процедура вводу та виводу цінних паперів іноземних емітентів на територію України;

- неможлива вільна торгівля цінними паперами з розрахунками в національній валюті між резидентами та нерезидентами;

- надскладна, а іноді й неможливе зарахування нерезидентом коштів на інвестиційний рахунок;

- резиденту для проведення операцій з іноземними цінним паперами необхідна валютна ліцензія;

- ускладнена можливість отримання доходів за цінними паперами в іноземній валюті.

8) Проблеми податкового регулювання:

- існують неврегульовані питання щодо оподаткування витрат на купівлю цінних паперів іноземних емітентів, пов'язаних з волатильністю цін на такі цінні папери (курсові різниці);

- необхідний аналіз питань, пов'язаних із сприйняттям органами ДПС ціни цінних паперів, сформованої на базі котировок іноземної біржі;

- питання порядку декларування валютних цінностей за кордоном (цінні папери іноземних емітентів до таких цінностей відносяться).

2. Обґрунтування, чому визначена проблема не може бути розв'язана за допомогою діючих регуляторних актів

За допомогою діючого нормативною регулювання вирішити визначені проблеми достатньо складно, з огляду на їх різноманітність, комплексний характер, належність до компетенції та контролю низки органів державної влади.

3. Напрямки рішення вказаних проблем

1) Необхідно поширити перелік іноземних депозитаріїв цінних паперів, з якими НДУ має прямі кореспондентські відносини.

2) Слід зазначити, що допуск до обігу та обліку в депозитарній системі України для випадку іноземних цінних паперів фактично надається не власне цінному паперу (оскільки перший власник врахований в обліковій системі країни емітента), а певному депозитарному активу. Правова проблема обліку депозитарного активу, а не безпосередньо самих цінних паперів, що обліковуються в юрисдикції емітента, є проблемою, загальною і для фондових ринків інших країн. Втім, незважаючи на низку специфічних для кожної країни технологічних та правових складнощів, міжнародні системи депозитарного обліку щонайменше дозволяють захистити права власників (як цінних паперів, так і відповідних депозитарних активів). Зрозуміло, що для забезпечення обігу в Україні цінних паперів іноземних емітентів, Національна депозитарна система теж має вирішити цю проблему - як шляхом впровадження відповідних технологічних заходів, так і внаслідок прийняття відповідних нормативно-правових актів, що регулюють особливості депозитарного обліку для випадку обслуговування обігу цінних паперів іноземних емітентів.

Крім того, умовою впровадження в обіг та забезпечення депозитарного обліку цінних паперів іноземних емітентів є отримання легітимної інформації про міжнародні депозитарні коди ISIM та CFI. Відповідно до цього, необхідний публічний доступ до баз даних, де зберігається інформація про ці коди.

3) При вирішенні питання доступу, отримання інформації та моніторингу обігу цінних паперів на території України варто зважати на наступне.

Пропонується на першому етапі в рамках діючого законодавства надати допуск для обігу цінних паперів на території України лише тим емітентам, які мають активи в Україні. В подальшому до цього переліку додати цінні папери іноземних емітентів, які вже є у власності резидентів України.

Допуск цінних паперів іноземних емітентів для обігу на території України надавати лише при згоді та підтримці з боку самих емітентів, а також за умови необхідного рівня взаємодії з регуляторами фінансових ринків та біржами відповідних юрисдикцій.

Регулювання допуску цінних паперів іноземних емітентів до обігу на території України з боку НКЦПФР повинне бути зрозумілим та має включати такі положення:

- регулюється не пакет цінних паперів, а обсяг цінних паперів без обмеження у часі, але за умови підтримання визначених критеріїв;

- обіг вказаних цінних паперів здійснюється виключно на фондових біржах, тобто мають бути договірні відносини між іноземними емітентами та українськими фондовими біржами з відображенням усіх вимог до обігу;

- обсяг цінних паперів іноземних емітентів для обігу в Україні має встановлюватись НКЦПФР спільно з НБУ;

- процедурні питання допуску та контролю обігу.

4) Розкриття інформації іноземними емітентами на території України має проводитись в тому самому режимі (терміну та обсягу), що й на іноземних базових біржах (LSE, DB, WSE) з перекладом на українську мову. Така вимога має бути однією з умов договору між іноземними емітентами та українськими фондовими біржами. Також в договорі мають бути відображені суттєві фінансові санкції до емітентів при невиконанні вимоги щодо розкриття інформації. Біржа, в свою чергу, повинна забезпечити докази можливості юридичного супроводу договору з іноземним емітентом: рамкову угоду з юридичними компаніями, що мають досвід та практику такого супроводу щодо емітентів іноземної юрисдикції тощо. Це пов'язано з тим, що договір між біржею та іноземним емітентом має бути укладений у відповідності до законодавства країни емітента. В подальшому необхідно буде вирішувати питання щодо змін у законодавстві в частині можливого притягнення до відповідальності українських компаній, що входять до холдингу іноземних компаній, при розкритті інформації про структуру холдингу, у випадку, коли холдинг є іноземним емітентом цінних паперів. У випадку, коли іноземний емітент не розкрив інформацію, біржа має з свого боку забезпечити доступ до Інтернет-ресурсу іноземної біржі, на якій іноземний емітент розміщує основний випуск цінних паперів, зробити переклад інформації та самостійно розмістити цю інформацію на своєму Інтернет-сайті. Також іноземний емітент при укладенні договору з біржею має бути письмово попереджений про те, що у випадку нерозкриття інформації повідомлення про цей суттєвий факт буде надане іноземній біржі, на якій іноземний емітент розміщує основний випуск цінних паперів, та регулятору країни такої іноземної біржі.

При цьому слід мати на увазі, що іноземний емітент отримує можливість не тільки для обігу його цінних паперів на українських фондових біржах, але й для подальшого розміщення (первинного або вторинного) цінних паперів, зокрема паралельного з розміщенням на базовій іноземній фондовій біржі. Відповідно до цього, необхідний не тільки переклад, але державна реєстрація в Україні проспекту емісії разом з пакетом інших необхідних документів.

5) Обов'язковою умовою для допуску цінних паперів іноземних емітентів до обігу в Україні має бути їх статус лістингових цінних паперів, отриманий на базовій іноземній біржі, де вони були вперше допущені до біржових торгів. Таке обмеження має на меті унеможливлення ситуації, коли до обігу в Україні будуть допущені недостатньо ліквідні та інвестиційно привабливі (або взагалі "сміттєві") цінні папери, що не вирішить проблеми розширення на національному біржовому ринку кола цінних паперів з високими інвестиційними характеристиками та створить ризики для валютних та податкових зловживань.

Як наслідок, цінні папери іноземних емітентів мають потрапляти в лістинг фондових бірж України, незважаючи на виконання лістингових умов відповідно до законодавства України. Необхідно визначити умови, за яких припиняється перебування у лістингу цінних паперів іноземних емітентів: наприклад, систематичне нерозкриття інформації, "охолодження" обігу цих цінних паперів на українських та іноземних біржах (з визначенням параметрів, які характеризують таке явище). Для обговорення: кількісні значення фінансових показників іноземних емітентів.

6) Режим торгівлі цінними паперами іноземних емітентів на українських фондових біржах має бути уніфікованим та передбачати винятково надійні моделі клірингу і розрахунків, із безумовним дотриманням принципу "поставка проти оплати", аби мінімізувати ризики для інвесторів.

7) Проблеми валютного регулювання можуть бути вирішені шляхом реалізації двох наступних моделей.

Модель 1 - передбачає зміну режиму функціонування грошового інвестиційного рахунка з можливістю отримання на нього національної валюти від продажу цінних паперів іноземних емітентів, але без можливості подальшої вільної конвертації в іноземну валюту.

Модель 2 - передбачає паралельного використання пари інвестиційних рахунків - грошового рахунка та рахунка в цінних паперах (депо-рахунка).

Модель ґрунтується на існуючій практиці функціонування мультивалютних інвестиційних рахунків іноземних інвесторів. При цьому порядок функціонування депо-рахунків нерезидентів наразі достатньо врегульований в Україні та практично не відрізняється від відповідного порядку для депо-рахунків резидентів.

Пропонується об'єднати контроль за рухом валютних цінностей в депозитарній та платіжній (валютній) системах з метою надання можливості виведення іноземних інвестицій, здійснених у формі цінних паперів іноземних емітентів, виключно у цій самій формі. Для цього мають використовуватися інвестиційні депо- та грошові рахунки, які можуть бути відкриті та функціонувати тільки в парі (одночасно).

Адміністрування цих рахунків має бути покладено на банки. При цьому доцільно розглянути можливість паралельного відкриття інвестиційного грошового рахунка - в банку, а інвестиційного депо-рахунка - зберігачем цінних паперів, але така фрагментація може різко ускладнити процедуру адміністрування цих рахунків.

Основні особливості зазначених рахунків для резидентів та нерезидентів:

- відкриваються виключно з метою обслуговування операцій з купівлі-продажу цінних паперів на фондових біржах, в т. ч. для блокування активів для участі в біржових торгах (винятком з цього правила може бути обслуговування операцій нерезидента, що є одночасно іноземним емітентом цінних паперів - для нього існує можливість інвестувати в цінні папери поза біржею, але тільки в цінні папери або паї юридичних осіб, що входять до складу холдингу);

- зарахування цінних паперів іноземних (та українських) емітентів на інвестиційний депо-рахунок також обумовлене їх придбанням виключно на біржі та обов'язковим лістингом на українській фондовій біржі;

- інвестиції для нерезидентів можливі виключно з використанням цих рахунків, при цьому, відповідно до чіткого розподілу видів інвестицій відповідно до чинного законодавства, предмет повернення інвестицій (цінні папери/кошти) має чітко відповідати предмету інвестиції (на відміну від доходу, підхід до реінвестування якого більш ліберальний);

- в подальшому можлива певна лібералізація завдяки впровадженню диверсифікації вводу/виводу цінних паперів/валюти, але на початковому етапі вільне переміщення цінних паперів/валюти недоцільне;

- резиденти отримує можливість продажу цінних паперів з їхнім наступним виведенням з української депозитарної системи виключно у випадку отримання відповідного платежу в іноземній валюті (за адекватною вартістю) на власні валютні рахунки в Україні;

- в межах монетарного та валютного регулювання граничний обсяг обігу в Україні цінних паперів іноземних емітентів визначається НБУ, але на рівні банків виведення коштів/цінних паперів з України може бути погоджено винятково банком, що відкрив для нерезидента та адмініструє інвестиційні рахунки; натомість для резидента таке виведення погоджується банком, в якому в резидента відкрито валютний рахунок (відповідну інформацію банк має отримати від українського депозитарію цінних паперів та повинен впровадити необхідні заходи валютного контролю);

- варте розгляду питання надання можливості українським торговцям цінними паперами купівлі іноземної валюти в обсягах надходжень на їх банківські рахунки коштів від реалізації іноземних цінних паперів за умови реалізації одержаної іноземної валюти на міжбанківському ринку України (це може призвести до більш вільного перетоку капіталів для нерезидентів).

Загалом завдання інвестиційного депо-рахунка досить технічне: оформити інвестицію в Україну і впорядкувати адміністрування реінвестування. При цьому у нерезидента може бути два гривневих рахунки: один - пов'язаний з валютним рахунком, а другий - з інвестиційним депо-рахунком. Причому трансферти між цими гривневими рахунками заборонені. А реінвестиції з інвестиційного рахунка ДЕПО можуть проводитися тільки у вигляді іноземних ЦП.

В якості необхідного елементу контролю за цим сегментом фінансового ринку з боку НБУ та НКЦПФР доцільне встановлення меж історичної волатильності цін цінних паперів іноземних емітентів.

IV. ОПИСАННЯ МЕХАНІЗМУ І ЗАХОДІВ, ЯКІ ЗАБЕЗПЕЧАТЬ РОЗВ'ЯЗАННЯ ВИЗНАЧЕНОЇ ПРОБЛЕМИ

1. Нормативно-правове забезпечення

Конкретний перелік нових нормативно-правових документів та/або змін до існуючого правового поля може відрізнятися в залежності від обраної моделі використання рахунків (див. п. 3 розділу III цієї Концепції).

Першочерговим завданням є комплекс заходів щодо легітимного впровадження в діюче правове поле терміну "іноземний цінний папір" як цінний папір, випущений відповідно до іноземного права.

Безумовно, вимагатимуть внесення змін також наступні нормативні акти:

- Положення про функціонування фондових бірж (затверджене рішенням ДКЦПФР від 19.12.2006 N 1542) - щонайменше в частині врегулювання порядку допуску цінних паперів іноземних емітентів до торгів, а також лістингових вимог;

- ряд документів, що регулюють порядок формування звітності учасниками фондового ринку, зокрема:

- Положення про порядок оприлюднення інформації та подання адміністративних даних щодо здійснення діяльності організаторами торгівлі (затверджене рішенням ДКЦПФР від 11.06.2002 N 212) та Порядок заповнення організаторами торгів електронних форм адміністративних даних, які подаються до ДКЦПФР (затверджене рішенням ДКЦПФР від 07.06.2011 N 682), - щодо нерегулярної звітності про допуск до торгів / лістинг/делістинг цінних паперів іноземних емітентів та про результати торгів зазначеними цінними паперами;

- Положення про порядок складання та подання адміністративних даних щодо діяльності торговців цінними паперами (затверджене рішенням ДКЦПФР від 08.06.2004 N 279, у редакції рішення від 27.12.2007 N 2380) - щодо дилерських/брокерських операцій з цінними паперами іноземних емітентів;

- Положення про порядок складання адміністративних даних депозитарними установами, що здійснюють депозитарну діяльність зберігача цінних паперів, та подання відповідних документів до ДКЦПФР (затверджене рішенням ДКЦПФР від 17.01.2006 N 4) та Положення про порядок складання адміністративних даних щодо здійснення депозитарної діяльності депозитарієм цінних паперів та подання відповідних документів до ДКЦПФР (затверджене рішенням ДКЦПФР від 31.08.2004 N 371) - щодо проведення депозитарних операцій з цінними паперами іноземних емітентів;

- основні положення, що регулюють порядок депозитарного обліку та розрахунків за цінними паперами іноземних емітентів:

- Положення про розрахунково-клірингову діяльність за договорами щодо цінних паперів (затверджене рішенням ДКЦПФР від 17.10.2006 N 1001);

- Положення про депозитарну діяльність (затверджене рішенням ДКЦПФР від 17.10.2006 N 999) - з метою впорядкування обліку цінних паперів іноземних емітентів у формі відповідного депозитарного активу.

Питання валютного регулювання вимагають впорядкування шляхом припинення дії або внесення змін до діючих численних нормативних документів, зазначених вище, та прийняття нормативних документів більш універсального характеру.

Вимагають також вирішення проблеми податкового врегулювання, зазначені у п. 1 розділу III цієї Концепції.

2. Організаційні заходи

1) Актуалізувати встановлення НДУ кореспондентських відносин з Euroclear group та KDPW.

2) Забезпечити технологічну готовність інфраструктури національного фондового ринку до обслуговування обігу іноземних цінних паперів, а саме:

- фондових бірж України - як в частині програмного забезпечення, так і в площині забезпечення необхідної організаційної, правової та технологічної взаємодії з міжнародними фондовими біржами, на яких допущені до обігу цінні папери іноземних емітентів, що володіють активами в Україні;

- платіжної системи;

- клірингової системи;

- депозитарної системи;

- регуляторів фінансових ринків - щодо нагляду за всіма складовими, що приймають участь в обігу вказаних цінних паперів.

3) Необхідно поставити завдання актуалізації взаємодії між регулятором України (НКЦПФР) га об'єднаним європейським регулятором, а також регуляторами іноземних бірж (Польща, Німеччина, Великобританія тощо), на яких іноземні емітенти розміщують основні випуски цінних паперів.

4) Впровадити в НКЦПФР систему моніторингу за станом обігу та результатами торгів цінними паперами іноземних емітентів на іноземних біржах (за умови обрання варіанта 2).

5) Спільно з НБУ та ДПС прийняти рішення про відображення зазначених у Концепції питань у нормативних актах стосовно валютного, монетарного та податкового регулювання.

6) Впровадити заходи щодо роз'яснення українським інвесторам порядку роботи з цінними паперами іноземних емітентів - із залученням інформаційних можливостей СРО, фондових бірж тощо.

V. ВИСНОВКИ

Реалізація заходів, передбачених у Концепції, має позитивно вплинути на розвиток національного фондовою ринку внаслідок покращення кількісних і якісних характеристик інструментарію біржової торгівлі, поширення можливостей для інвестування в Україну, модернізації інфраструктури національного фондового ринку.

Індикатори реалізації Концепції:

- кількість іноземних емітентів в біржових списках та біржових реєстрах українських фондових бірж;

- кількість біржових договорів щодо цінних паперів іноземних емітентів та частка у загальній кількості біржових договорів, укладених на українських фондових біржах;

- сума біржових договорів щодо цінних паперів іноземних емітентів та її частка у загальному обсязі біржових договорів, укладених на українських фондових біржах;

- кількість цінних паперів, які пройшли процедури паралельного допуску до торгів та лістингу на українських та іноземних фондових біржах;

- співвідношення обсягів торгів цінними паперами іноземних емітентів, які володіють активами в Україні, на іноземних фондових біржах, та загального обсягу біржових договорів, укладених на українських фондових біржах18:


18 Якщо орієнтуватися на досвід сусідніх країн, то Росія, яка дещо раніше за Україну зіткнулася з проблемою перетікання найбільш ліквідних та привабливих цінних паперів національних емітентів з російських на міжнародні фондові біржі, вдалася до низки ринкових та адміністративних заходів з метою повернення зазначених цінних паперів або, принаймні, забезпечення паралельного обігу в Росії та за кордоном. Такий показник, як підвищення частки обігу цінних паперів російських емітентів на російських біржах, було розглянуто як один з ключових критеріїв оцінки ефективності розвитку російського фондового ринку.

- частка цінних паперів іноземних емітентів в активах інституційних інвесторів (у розрізі категорій інвесторів).

Основні джерела статистичної інформації:

В. Бондарчук. Тайм-аут для IPO // Економічна правда. - 07.12.2011 [Електронний ресурс]. - Доступний з: http://www.epravda.corn.ua/_barcelona/rnarkets/2011/12/7/308649.

А. Кириченко. "Эмигрантов" вернут на украинские биржи // Инвестгазета. - 13.07.2011. http://www.investgazeta.net/finansy/ vozvracshenie-domoj-161612.

Т. Пірс, В. Бондарчук. Залучення капіталу шляхом розміщення акцій на фондових біржах // Інформаційно-аналітичний портал Українського агентства фінансового розвитку [Електронний ресурс]. - Доступний з: http://www.ufin.com.ua/analit_mat/rzp/185.htm

Міжнародна економіка: підруч. для студ. вищих навч. закл. / [Козак Ю. Г., Лук'яненко Д. Г., Макогон Ю. В. та ін.] За ред. Ю. Г. Козака, Д. Г. Лук'яненко, Ю. В. Макогона [3-тє вид.] - К. Центр учбової літератури, 2009. - 560 с. [Електронний ресурс]. - Доступний з: http://www.cul.com.ua/preview/Mizhnarodna._ecoKozak.pdf.

Лише чотири українські компанії вийшли на ринок IPO в 2010 році // УНІАН. - 24.12.2010 [Електронний ресурс]. - Доступний з: http://www.unian.net/ukr/news/news-413108.html.

Торги акциями украинских аграрных компаний на мировых биржах (16.02.2012, закрытие) [Електронний ресурс]. - Доступний з: http://www.ukragroconsult.com/ukragrokonsalt/novosti-temp/ torgi-akciyami-ukrainskih-agrarnyh-kompanii-na-mirovyh-birzhah-16.02.2012-zakrytie.

Deutsche Listing: Welcome to Your Future [Електронний ресурс]. - Доступний з: http://dagda.com.ua/content/userfiles/.../ DB_November_2011_RU.ppt

Пропозиції АУФТ до Програми розвитку фондового ринку України на 2011 - 2015 роки [Електронний ресурс]. - Доступний з: http://www.aust.com.ua/DefaultStrategy.aspx.

Офіційний сайт НКЦПФР [Електронний ресурс]. - Доступний з: http://www.nssmc.gov.ua.

Офіційний сайт Лондонської фондової біржі [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.londonstockexchange.com.

Офіційний сайт Франкфуртської фондової біржі [Електронний ресурс]. - Доступний з: http://www.boerse-frankfurt.de.

Офіційний сайт Варшавської фондової біржі [Електронним ресурс]. - Доступний з: http://www.gpw.pl.

Офіційні сайти емітентів.

ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА
до проекту рішення Комісії "Про схвалення проекту Концепції доступу на український фондовий ринок фінансових інструментів іноземних емітентів, активи яких розташовані в Україні"

На виконання пункту 1 плану роботи Комітету з питань розвитку боргових, похідних та запровадження нових інструментів фондового ринку на 2012 рік, затвердженого рішенням Комісії від 21.02.2012 N 332, департаментом корпоративного управління та корпоративних фінансів розроблено проект Концепції доступу на український фондовий ринок фінансових інструментів іноземних емітентів, активи яких розташовані в Україні (далі - Проект), який був розглянутий на засіданні Комітету з питань корпоративного управління, емісії та обігу пайових цінних паперів та засіданні Комітету з питань розвитку боргових, похідних та запровадження нових інструментів фондового ринку, що відбулись 30 березня 2012 року, та за результатами розгляду був рекомендований для винесення на розгляд на засідання Комісії для схвалення та подальшого оприлюднення.

Проект розроблено з метою вирішення питань, пов'язаних із доступом на український фондовий ринок фінансових інструментів іноземних емітентів, переважаюча питома частка активів яких знаходиться в Україні.

Пропонуємо розглянути проект рішення Комісії "Про схвалення проекту Концепції доступу на український фондовий ринок фінансових інструментів іноземних емітентів, активи яких розташовані в Україні" на черговому засіданні Комісії.

 

Директор департаменту корпоративного
управління та корпоративних фінансів

А. Папаіка





 
 
Copyright © 2003-2018 document.UA. All rights reserved. При використанні матеріалів сайту наявність активного посилання на document.UA обов'язково. Законодавство-mirror:epicentre.com.ua
RSS канали