ВЕРХОВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

від 6 лютого 2012 року

Верховний Суд України у складі: головуючого - Кривенка В. В., суддів - Балюка М. І., Барбари В. П., Берднік І. С., Вус С. М., Глоса Л. Ф., Гошовської Т. В., Григор'євої Л. І., Гриціва М. І., Гуля В. С., Гуменюка В. І., Гусака М. Б., Ємця А. А., Жайворонок Т. Є., Заголдного В. В., Канигіної Г. В., Кліменко М. Р., Ковтюк Є. І., Колесника П. І., Коротких О. А., Косарєва В. І., Кривенди О. В., Кузьменко О. Т., Лященко Н. П., Маринченка В. Л., Онопенка В. В., Охрімчук Л. І., Панталієнка П. В., Патрюка М. В., Пивовара В. Ф., Пилипчука П. П., Потильчака О. І., Пошви Б. М., Прокопенка О. Б., Редьки А. І., Романюка Я. М., Сеніна Ю. Л., Скотаря А. М., Таран Т. С., Терлецького О. О., Тітова Ю. Г., Школярова В. Ф., Яреми А. Г., розглянувши в порядку письмового провадження справу за позовом відкритого акціонерного товариства "Нікопольський завод феросплавів" (у подальшому змінило назву на публічне акціонерне товариство "Нікопольський завод феросплавів", далі - Товариство) до Криворізької митниці Державної митної служби України (далі - Митниця), третя особа - Нікопольська об'єднана державна податкова інспекція Дніпропетровської області, про визнання протиправним рішення та його скасування, встановив:

У січні 2008 року Товариство звернулося до суду з позовом до Митниці, в якому з урахуванням уточнення позовних вимог просило визнати протиправними дії Митниці щодо відмови в здійсненні митного оформлення товару згідно з вантажною митною декларацією від 22 січня 2008 року N 19424, а також визнати протиправним рішення та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митного оформлення пропуску товарів через митний кордон України від 18 січня 2008 року N 113020000/2008/000076 (далі - картка відмови).

Як на підставу для прийняття рішення про відмову у здійсненні митного оформлення товару Митниця посилалася на порушення позивачем вимог абзацу четвертого частини другої статті 88 Митного кодексу України (далі - МК) в частині ненадання відомостей, передбачених абзацом другим пункту 4 Порядку випуску, обігу та погашення векселів, які видаються на суму податку на додану вартість при імпорті товарів на митну територію України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 1 жовтня 1997 року N 1104 (чинного на час виникнення спірних правовідносин; далі - Порядок).

Товариство у позові зазначило, що така відмова Митниці є протиправною, оскільки не ґрунтується на положеннях Закону України від 3 квітня 1997 року N 168/97-ВР "Про податок на додану вартість" (чинного на час виникнення спірних правовідносин; далі - Закон N 168/97-ВР).

Дніпропетровський окружний адміністративний суд постановою від 13 серпня 2008 року, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 9 червня 2009 року, позов задовольнив частково: визнав протиправною та скасував картку відмови. В іншій частині позову відмовив.

Постановою від 13 жовтня 2011 року Вищий адміністративний суд України скасував постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13 серпня 2008 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 9 червня 2009 року, в задоволенні позову відмовив.

У заяві про перегляд судових рішень Верховним Судом України з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС), Товариство просить скасувати ухвалу суду касаційної інстанції.

Заява про перегляд постанови Вищого адміністративного суду України від 13 жовтня 2011 року не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Вищий адміністративний суд України, допускаючи справу до провадження Верховного Суду України, виходив із того, що в доданих до заяви Товариством копіях судових рішень (ухвали Вищого адміністративного суду України від 13 жовтня та 3 листопада 2009 року (Ухвала N К-3132/09)) було неоднаково застосовано абзац другий пункту 4 Порядку та статтю 63 Закону України від 28 грудня 2007 року N 107-VI "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" (далі - Закон N 107-VI) у подібних правовідносинах.

Вищий адміністративний суд України, відмовляючи в задоволенні позову, керувався тим, що спірна картка містила вмотивовану відмову в прийнятті митної декларації, а норми Закону N 168/97-ВР є загальними щодо вказаних правовідносин, проте перевагу мають спеціальні. Такими є норми Закону N 107-VI, положення статті 63 якого про заборону надання відстрочок щодо термінів сплати податкових зобов'язань поширюються на правовідносини щодо погашення податку на додану вартість (далі - ПДВ) на митному кордоні шляхом пред'явлення податкового векселя.

У доданих до заяви судових рішеннях, на які посилається позивач як на підставу для допуску справи до провадження Верховного Суду України, вказується, що неможливість використання вексельної форми оплати ПДВ пов'язана з установленням факту наявності непогашених векселів платником податку або пов'язаними з ним особами. Посилання відповідача в судових засіданнях на вимоги статті 63 Закону N 107-VI, якою на 2008 рік заборонено надання відстрочок щодо термінів сплати податкових зобов'язань, є безпідставними та необґрунтованими, оскільки у спірній картці наведені інші підстави відмови у митному оформленні товару.

Аналіз наведених судових рішень суду касаційної інстанції не дає підстав вважати, що він неоднаково застосував статтю 63 Закону N 107-VI та абзац другий пункту 4 Порядку.

На думку Верховного Суду України, ухвалення різних за юридичними наслідками судових рішень у подібних правовідносинах стало наслідком неоднакового застосування судом касаційної інстанції норм процесуального права, які визначають межі повноважень адміністративного суду при перевірці правильності рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень.

Зокрема, як вбачається з постанови, яка переглядається, суд касаційної інстанції при ухваленні рішення виходив із того, що суб'єкт владних повноважень, обґрунтовуючи правильність свого рішення, має право посилатися в суді також і на ті підстави, які не враховувалися ним при ухваленні оспорюваного рішення. Разом з тим в інших судових рішеннях касаційний суд дійшов протилежного висновку - про неможливість такого обґрунтування суб'єктом владних повноважень.

Верховний Суд України позбавлений можливості усунути розбіжності у застосуванні норм процесуального права, які призвели до ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах, оскільки відповідно до статті 235 КАС Верховний Суд України переглядає судові рішення в адміністративних справах виключно з підстав і в порядку, встановленому цим Кодексом, а підставою для перегляду судових рішень в адміністративних справах є неоднакове застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права.

Згідно з частиною першою статті 244 КАС Верховний Суд України відмовляє у задоволенні заяви, якщо обставини, які стали підставою для перегляду справи, не підтвердилися.

Зважаючи на те, що причиною ухвалення судом касаційної інстанції різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах є неоднакове застосування одних і тих самих норм процесуального права, а неоднаковість застосування положень матеріального права не підтвердилася, то заява Товариства не може бути задоволена.

Керуючись статтями 241, 242, 244 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд України, постановив:

У задоволенні заяви публічного акціонерного товариства "Нікопольський завод феросплавів" відмовити.

Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає, крім випадку, встановленого пунктом 2 частини першої статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України.

 

Головуючий

В. В. Кривенко

Судді:

М. І. Балюк

 

В. П. Барбара

 

І. С. Берднік

 

С. М. Вус

 

Л. Ф. Глос

 

Т. В. Гошовська

 

Л. І. Григор'єва

 

М. І. Гриців

 

В. С. Гуль

 

В. І. Гуменюк

 

М. Б. Гусак

 

А. А. Ємець

 

Т. Є. Жайворонок

 

В. В. Заголдний

 

Г. В. Канигіна

 

М. Р. Кліменко

 

Є. І. Ковтюк

 

П. І. Колесник

 

О. А. Коротких

 

В. І. Косарєв

 

О. В. Кривенда

 

О. Т. Кузьменко

 

Н. П. Лященко

 

В. Л. Маринченко

 

В. В. Онопенко

 

Л. І. Охрімчук

 

П. В. Панталієнко

 

М. В. Патрюк

 

В. Ф. Пивовар

 

П. П. Пилипчук

 

О. І. Потильчак

 

Б. М. Пошва

 

О. Б. Прокопенко

 

А. І. Редька

 

Я. М. Романюк

 

Ю. Л. Сенін

 

А. М. Скотарь

 

Т. С. Таран

 

О. О. Терлецький

 

Ю. Г. Тітов

 

В. Ф. Школяров

 

А. Г. Ярема





 
 
Copyright © 2003-2018 document.UA. All rights reserved. При використанні матеріалів сайту наявність активного посилання на document.UA обов'язково. Законодавство-mirror:epicentre.com.ua
RSS канали