ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

29.03.2011 р.

N К-10491/09

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі: головуючого - Загороднього А. Ф., суддів: Білуги С. В., Гаманка О. І., Заїки М. М., Співака В. І.,  секретаря Бруя О. Д. (за участю: представника Державної податкової адміністрації України у Харківській області та Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові - Горбатенко І. М., представника Державної податкової адміністрації України у Харківській області - Лісного В. Л.), розглянувши в судовому засіданні касаційні скарги Державної податкової адміністрації України у Харківській області та ОСОБА_6 на постанову Чугуївського міського суду Харківської області від 28.11.2008 та постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 25.03.2009 у справі за позовом ОСОБА_7 до Державної податкової адміністрації України у Харківській області, треті особи - Голова Державної податкової адміністрації України у Харківській області, Спеціалізована державна податкова інспекція по роботі з великими платниками податків у м. Харкові, про скасування наказу голови Державної податкової адміністрації України у Харківській області від 02.04.2007 за N 245-о про звільнення, поновлення на роботі та стягнення грошового та речового забезпечення за час вимушеного прогулу, встановила:

У травні 2007 року ОСОБА_7 звернувся до суду з позовом до Державної податкової адміністрації України у Харківській області (треті особи - Голова Державної податкової адміністрації України у Харківській області, Спеціалізована державна податкова інспекція по роботі з великими платниками податків у м. Харкові) про скасування наказу голови Державної податкової адміністрації України у Харківській області від 02.04.2007 за N 245-о про звільнення, поновлення на роботі та стягнення грошового та речового забезпечення за час вимушеного прогулу.

Постановою Чугуївського міського суду Харківської області від 28.11.2008 позовні вимоги задоволено повністю. Скасовано наказ голови Державної податкової адміністрації України у Харківській області від 02.04.2007 року N 245-о "Про звільнення ОСОБА_7 зі служби в запас" згідно пункту "ж" статті 64 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ України та поновлено позивача на посаді начальника відділення боротьби з незаконним обігом підакцизних товарів оперативного відділу Спеціалізованої державної податкової інспекції м. Харкова з 03.04.2007 року. Зобов'язано Державну податкову адміністрацію України у Харківській області виплатити позивачу грошове та речове забезпечення за час вимушеного прогулу з 03.04.2007 по 28.11.2008.

Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 25.03.2009 скасовано рішення суду першої інстанції в частині зобов'язання Державної податкової адміністрації України у Харківській області сплатити на користь позивача грошову компенсацію за речове забезпечення. В іншій частині рішення першої інстанції залишено без змін.

Не погоджуючись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та процесуального права, Державна податкова адміністрація України у Харківській області та ОСОБА_6, як заінтересована особа, що займала посаду позивача після його звільнення, подали касаційні скарги, в яких просять скасувати зазначені судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та відмовити в задоволенні позовних вимог повністю.

Колегія суддів, перевіривши доводи касаційної скарги, рішення судів щодо правильності застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, не вбачає порушення судами норм матеріального і процесуального права при прийнятті рішень, і тому вважає, що касаційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду апеляційної інстанції - без змін, з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що з 05.03.2007 року позивач проходив службу на посаді начальника відділення з незаконним обігом підакцизних товарів оперативного відділу ГВПМ Спеціалізованої державної податкової інспекції м. Харкова по роботі з великими платниками податків. 28.03.2007 року позивач звернувся до голови Державної податкової адміністрації у Харківській області з рапортом про звільнення за власним бажанням. Наказом голови Державної податкової адміністрації України у Харківській області від 02.04.2007 року N 245-о ОСОБА_7 було звільнено з посади згідно з пунктом "ж" статті 64 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ України за власним бажанням.

Відповідно до статті 68 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ України особи рядового та начальницького складу, які виявили бажання звільнитися зі служби за особистим проханням, попереджають прямого начальника органу внутрішніх справ про прийняте ними рішення не пізніше, як за три місяці до дня звільнення, про що подають рапорт за командою.

28.03.2007 року позивач подав рапорт про звільнення за власним бажанням. Наказом голови Державної податкової адміністрації України у Харківській області від 02.04.2007 року N 245-о позивача було звільнено зі служби.

Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що позивача було повідомлено про видання зазначеного наказу та його звільнення з посади на підставі рапорту було повідомлено по телефону. При цьому, трудову книжку, військовий квиток, обхідний лист та копію наказу про звільнення згідно розписки від 03.04.2007 року було отримано дочкою позивача - ОСОБА_8, оскільки позивач в період з 29.03.2007 по 31.03.2007 та з 02.04.2007 по 16.04.2007 передував на амбулаторному та стаціонарному лікуванні.

Згідно підпункту "ж" пункту 64 Положення про проходження служби рядовим начальницьким складом органів внутрішніх справ особи середнього, старшого і вищого начальницького складу звільняються зі служби в запас за власним бажанням - при наявності поважних причин, що перешкоджають виконанню службових обов'язків.

При цьому, як вірно встановлено судами попередніх інстанцій, керівництвом Державної податкової адміністрації України у Харківській області підстави написання позивачем заяви про звільнення не з'ясовувались, бесіда щодо звільнення не проводилась, поважність причин, що перешкоджають виконанню ним свої посадових обов'язків, також не з'ясовувались.

Також, суди дійшли вірного висновку про те, що позивач у зв'язку з знаходженням на лікуванні та прийняття головою Державної податкової адміністрації України у Харківській області оскаржуваного наказу про звільнення до спливу трьох місяців був позбавлений можливості відкликати свій рапорт. Крім того, у своєму рапорті позивачем не було зазначене точної дати з якої він бажає звільнитися, тобто свого бажання про припинення його служби до спливу строку попередження, позивачем не заявлялось.

Отже, дії Державної податкової адміністрації України у Харківській області щодо звільнення позивача зі служби за власним бажанням є неправомірними, і відповідно суди правомірно скасували оскаржуваний наказ голови Державної податкової адміністрації України у Харківській області від 02.04.2007 року N 245-о.

Колегія суддів погоджується з висновком суду апеляційної інстанції про те, що відповідно до частини 2 статті 24 Положення про проходження служби рядовим начальницьким складом органів внутрішніх справ у разі поновлення на роботі орган, який розглядає спір, одночасно вирішує питання про виплату особі рядового і начальницького складу середнього заробітку за час вимушеного прогулу, але не більше, як за один рік, і відповідно, відповідач повинен сплатити на користь позивача грошове забезпечення за час вимушеного прогулу з 03.04.2007 по 03.04.2008.

При цьому, враховуючи ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду про виправлення описки від 15.04.2009 року, суд апеляційної інстанції дійшов вірного висновку про те, що зобов'язання ДПА у Харківській області сплатити на користь позивача компенсацію за речове забезпечення за час вимушеного прогулу, є помилковим, оскільки це позбавляє позивача можливості отримати таке речове майно в натурі.

Відповідно до частини 1 статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Керуючись статтями 220, 221, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів ухвалила:

Касаційні скарги Державної податкової адміністрації України у Харківській області та ОСОБА_6 залишити без задоволення, а постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 25.03.2009 та постанову Чугуївського міського суду Харківської області від 28.11.2008, змінену постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 25.03.2009, у справі за позовом ОСОБА_7 до Державної податкової адміністрації України у Харківській області, треті особи - Голова Державної податкової адміністрації України у Харківській області, Спеціалізована державна податкова інспекція по роботі з великими платниками податків у м. Харкові, про скасування наказу голови Державної податкової адміністрації України у Харківській області від 02.04.2007 за N 245-о про звільнення, поновлення на роботі та стягнення грошового та речового забезпечення за час вимушеного прогулу - без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.

 

Головуючий, суддя

А. Ф. Загородній

Судді:

С. В. Білуга

 

О. І. Гаманко

 

М. М. Заїка

 

В. І. Співак

 




 
 
Copyright © 2003-2018 document.UA. All rights reserved. При використанні матеріалів сайту наявність активного посилання на document.UA обов'язково. Законодавство-mirror:epicentre.com.ua
RSS канали