СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

27.01.2011 р.

Справа N 2а-9205/10/2/0170

Постанову скасовано(згідно з постановою Вищого адміністративного суду України від 16 листопада 2011 року) (Постанова N К/9991/8129/11)

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого, судді Дугаренко О. В., суддів: Дадінської Т. В., Омельченка В. А., секретар судового засідання Клюкіна Н. С., за участю сторін: представник позивача, Товариства з обмеженою відповідальністю "Альтцем" - Р. М. Ю., довіреність б/н від 07.10.2010, представник відповідача, Міністерства економіки України - Х. Т. І., довіреність N 2405-26/157 від 07.04.2010, представник відповідача, Державної податкової адміністрації України - М. І. С., довіреність N 10-6017/3275 від 30.08.2010, представник третьої особи, Державної податкової інспекції в м. Керчі АРК - не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином та своєчасно, про причину неявки суд не повідомив, розглянувши апеляційні скарги Державної податкової інспекції в м. Керчі АРК, Міністерства економіки України, Державної податкової адміністрації України на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (колегії суддів у складі головуючого судді Яковлєв С. В. суддів Ольшанської Т. С., Кірєєва Д. В.) від 19.10.2010 у справі N 2а-9205/10/2/0170 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Альтцем" (вул. Орджонікідзе, 80-а, Керч, Автономна Республіка Крим, 98300) до Міністерства економіки України (вул. М. Грушевського, 12/2, м. Київ,01008) Державної податкової адміністрації України (пл. Львівська, 8, м. Київ,04655), третя особа: Державна податкова інспекція в м. Керчі АРК (вул. Борзенко, 40, Керч, Автономна Республіка Крим, 98300), про скасування наказу та визнання протиправними дій, встановив:

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 19.10.2010 (головуючий суддя - Яковлєв С.В., судді - Ольшанська Т. С., Кірєєв Д. В.) у справі N 2а-9205/10/2/0170 задоволений позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Альтцем"до Міністерства економіки України, Державної податкової адміністрації України. Постановлено: визнати протиправними дії Державної податкової адміністрації України по складанню та направленню на адресу Міністерства економіки України подань N 4771/5/22-6-16 від 23.04.2010 та N 07/29040-10 від 27.04.2010 в частині включення Товариства з обмеженою відповідальністю "Альтцем"до переліку суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності, до яких необхідно застосувати спеціальну санкцію - індивідуальний режим ліцензування зовнішньоекономічної діяльності. Скасувати наказ Міністерства економіки України N 594 від 27.05.2010 "Про застосування спеціальної санкції - індивідуального режиму ліцензування зовнішньоекономічної діяльності до суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності України" в частині застосування до товариства з обмеженою відповідальністю "Альтцем"спеціальної санкції - індивідуального режиму ліцензування зовнішньоекономічної діяльності.

Не погодившись з постановою суду Державна податкова адміністрація України звернулась з апеляційною скаргою, в якій просить постанову суду скасувати, у задоволені позовних вимог відмовити.

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом неправильно зроблені висновки стосовно відсутності порушення законодавства про зовнішньоекономічну діяльність з боку позивача. Заявник вважає, що оскільки Державною податковою адміністрацією України було отримано подання Державної податкової адміністрації Автономної Республіки Крим, яке складено на підставі акту перевірки позивача, у якому зафіксовані порушення, Державна податкова адміністрація України була зобов'язана без додаткової перевірки до Міністерства економіки України.

Третя особа - Державна податкова інспекція в м. Керчі Автономної Республіки Крим, також звернулась з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції, прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволені позову. Доводи апеляційної скарги аналогічні доводам скарги ЛПА України.

З апеляційною скаргою звернулось Міністерство економіки України, в скарзі заявник ставить питання про скасування постанови суду першої інстанції та ухвалення нового рішення про відмову у задоволені позовних вимог.

Апеляційна скарга мотивована тим, що подання ДПА України щодо застосування до ТОВ "Альтцем"спеціальної санкції - індивідуального режиму ліцензування містило усі обов'язкові дані, передбачені ч. 3 ст. 37 Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність", тому у заявника були відсутні підстави для незастосування до позивача спеціальної санкції. Крім того, заявник вказав, що Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами і державними цільовими фондами" не підлягає застосуванню до правовідносин щодо застосування Мінекономіки спеціальних санкцій до суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності. Також Міністерство економіки України вважає, що у суду були відсутні підстави для скасування рішення без визнання його протиправності.

В судовому засіданні представники Державної податкової інспекції у м. Керч, Державної податкової адміністрації України, Міністерства економіки України підтримали апеляційні скарги з підстав, що викладені в них.

Представник позивача заперечував проти задоволення апеляційних скарг, просив залишити апеляційні скарги без задоволення, рішення суду першої інстанції - без змін.

Колегія суддів, обговоривши доводи апеляційних скарг, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Міністерством економіки України 27.05.2010 прийнятий наказ N 594 Про застосування спеціальної санкції - індивідуального режиму ліцензування зовнішньоекономічної діяльності до суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності України, відповідно до якого згідно зі ст. 37 Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність", починаючи з 15.06.2010 застосована спеціальна санкція - індивідуальний режим ліцензування зовнішньоекономічної діяльності до суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності України, зазначених у додатку до цього наказу. У додатку до зазначеного наказу наведений Перелік суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності України, до яких застосовано спеціальну санкцію - індивідуальний режим ліцензування зовнішньоекономічної діяльності, за N 1 в якому зазначений позивач, до якого застосована санкцію за порушення ст. 2 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті". Підставою для застосування до позивача вказаної санкції було отримання від ДПА подання N 4771/5/22-6016 від 23.04.2010 та подання N 07/29040 від 27.04.2010.

У ст. 32 Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність" визначені загальні засади відповідальності суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності, згідно з якою Україна як держава і всі суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності та іноземні суб'єкти господарської діяльності несуть відповідальність за порушення цього або пов'язаних з ним законів України та/або своїх зобов'язань, які випливають з договорів (контрактів), тільки на умовах і в порядку, визначених законами України.

Суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності несуть відповідальність у видах та формах, передбачених ст. 33 і 37 цього Закону, іншими законами України та/або зовнішньоекономічними договорами (контрактами).

У ст. 37 Закону визначено, що за порушення цього або пов'язаних з ним законів України до суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності або іноземних суб'єктів господарської діяльності можуть бути застосована спеціальна санкція у вигляді застосування до суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності та іноземних суб'єктів господарської діяльності індивідуального режиму ліцензування у випадках порушення такими суб'єктами цього Закону та/або пов'язаних з ним законів України, що встановлюють певні заборони, обмеження або порядок здійснення зовнішньоекономічних операцій, яка, застосовується центральним органом виконавчої влади з питань економічної політики за поданням органів державної податкової та контрольно-ревізійної служб, митних, правоохоронних органів, органів Антимонопольного комітету України, спеціально уповноваженого органу виконавчої влади у сфері регулювання ринків фінансових послуг та Національного банку України або за рішенням суду. Подання щодо застосування санкцій повинно містити такі дані: найменування та реквізити суб'єкта зовнішньоекономічної діяльності (для іноземних суб'єктів господарювання - мовою країни їхнього місцезнаходження), відомості про зміст порушення з посиланням на конкретні положення законодавства України, вид спеціальної санкції, яку пропонується застосувати, найменування та реквізити контрагента, при виконанні контракту з яким

Індивідуальний режим ліцензування діє до моменту усунення порушень законодавства України або застосування практичних заходів, що гарантують виконання цього Закону та/або пов'язаних з ним законів України та скасовується центральним органом виконавчої влади з питань економічної політики.

Під час розгляду справи судом встановлено, що на підставі направлення на перевірку N 74/22/6 від 22.03.2010 ДПІ в період з 23.03.2010 по 25.03.2010 було проведено документальну позапланову виїзну перевірку позивача щодо виконання імпортного контракту N D000296 від 14.02.2008, за результатами якої складено акт N 437/22-06/31772337 від 30.03.2010, в якому зафіксовано порушення платником податків, зокрема, ст. 2 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" в частині невчасного надходження товарів по імпорту і на підставі ст. 4 вищезазначеного Закону підлягає стягненню пеня.

За результатами вивчення матеріалів перевірки 01.04.2010 р. ДПІ було прийнято рішення N 0000152200/0 про застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 4411321,53 грн.

Позивачем 06.04.2010 до ДПІ було подано скаргу на рішення N 0000152200/0 від 01.04.2010.

Рішенням N 9333/10/25-0 від 16.04.2010 про результати розгляду первинної скарги позивачу було відмовлено у задоволенні скарги.

У зв'язку з зазначеним, 16.04.2010 ДПІ було прийнято рішення N 0000152200/1 про застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 4411321,53 грн.

Не погодившись з рішенням відповідача, позивачем 26.04.2010 до Державної податкової адміністрації АР Крим було подано повторну скаргу за N 19/04 на рішення N 000152200/0 про застосування санкцій у розмірі 4411321,53 грн.

Рішенням Державної податкової адміністрації АР Крим N 1374/10/25-023 від 21.06.2010 позивачу було відмовлено у задоволенні повторної скарги.

У зв'язку з цим, 01.07.2010 ДПІ було прийнято рішення N 0000152200/2 про застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 4411321,53 грн.

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 05.10.2010 у справі N 2а-8394/10/9/0170 частково задоволений позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Альтцем"до Державної податкової інспекції у м. Керч. Постановлено: визнати протиправним та скасувати рішення Державної податкової інспекції к м. Керч АР Крим N 0000152200/0 від 01.04.2010, N 000015220/1 від 16.04.2010, N 000015220/2 від 01.07.2010 про застосування штрафних (фінансових) санкцій до Товариства з обмеженою відповідальністю "Альтцем"у розмірі 4411321,53 грн.

Постановою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 11.01.2010 судове рішення суду першої інстанції залишено без змін, апеляційні скарги Державної податкової інспекції у м. Керч Автономної Республіки Крим та заступника прокурора Автономної Республіки Крим - без задоволення. Таким чином, судом встановлений факт протиправності рішень Державної податкової інспекції к м. Керч АР Крим щодо застосування штрафних санкцій за порушення Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність" у зв'язку з відсутністю самого порушення.

Відповідно до ч. 1 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України, обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Відповідно до ст. 37 Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність" за порушення цього або пов'язаних з ним законів України до суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності або іноземних суб'єктів господарської діяльності може бути застосована така спеціальна санкція, як тимчасове зупинення зовнішньоекономічної діяльності у випадках порушення цього Закону або пов'язаних з ним законів України, проведення дій, які можуть зашкодити інтересам інтересам національної економічної безпеки. Санкції, застосовуються центральним органом виконавчої влади з питань економічної політики, за рішенням судових органів України, або за поданням органів державної податкової та контрольно-ревізійної служб, митних, правоохоронних органів, органів Антимонопольного комітету України, комісії з питань повернення в Україну валютних цінностей, що незаконно знаходяться за її межами, та Національного банку України. Санкції застосовуються центральним органом виконавчої влади з питань економічної політики, діють до моменту застосування практичних заходів, що гарантують виконання Закону.

Згідно пп. 1.1, 1.2 Положення про порядок застосування до суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності України та іноземних суб'єктів господарської діяльності спеціальних санкцій, передбачених статтею 37 зазначеного вище Закону, затвердженого наказом Міністерства економіки України від 17 квітня 2000 року N 52, спеціальні санкції - індивідуальний режим ліцензування або тимчасове зупинення зовнішньоекономічної діяльності - застосовуються Міністерством економіки України до суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності за рішенням судових органів України або за поданням органів державної податкової та контрольно-ревізійної служб, митних, правоохоронних органів, органів Антимонопольного комітету України та Національного Банку України. Санкції застосовуються Міністерством економіки України до суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності та пов'язані з ним закони України, зокрема в разі порушення суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності валютного, митного, податкового, іншого законодавства, пов'язаного з їх зовнішньоекономічною діяльністю, та в разі проведення ними дій, які можуть зашкодити інтересам національної економічної безпеки.

Відповідно до п. 4.2 Положення про порядок застосування до суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності України та іноземних суб'єктів господарської діяльності спеціальних санкцій, передбачених статтею 37 Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність", яке затверджено наказом Міністерства економіки України від 17 квітня 2000 р. N 52, подання щодо застосування спеціальних санкцій до суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності - індивідуального режиму ліцензування зовнішньоекономічної діяльності або тимчасового зупинення зовнішньоекономічної діяльності повинні містити інформацію: найменування та реквізити суб'єкта зовнішньоекономічної діяльності (для іноземних суб'єктів господарювання мовою країни їхнього місцезнаходження), найменування та реквізити контрагента, при виконанні контракту з яким порушено законодавство; відомості про зміст порушення з посиланням на конкретні положення законодавства України, іншу доцільну інформацію. У поданні повинна міститись пропозиція щодо виду санкції, яку пропонується застосувати. Якщо в отриманих поданнях зазначену інформацію повністю не відображено та відсутня в них інформація не перебуває в розпорядженні Міністерства економіки України, то Міністерство економіки України робить запит до ініціатора подання або до інших органів державного управління та валютного контролю, суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності, щодо яких є подання про застосування спеціальних санкцій, щодо уточнення інформації про суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності.

З матеріалів справи вбачається, що у якості відомостей про зміст порушення з посиланням на конкретні положення законодавства України податковий орган зазначив факти порушень, які були встановлені актом перевірки від 30.03.2010. Рішення контролюючого органу про застосування фінансових санкцій було прийняте 01.04.2010, це рішення було оскаржено в адміністративному порядку.

Відповідно до загальних положень Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами і державними цільовими фондами" це закон є спеціальним з питань оподаткування, який встановлює порядок погашення зобов'язання юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), включаючи збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, нарахування і сплати пенсі та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, та визначає процедуру оскарження дій органів стягнення.

Таким чином, застосування судом першої інстанції до правовідносин, що виникли між позивачем та Державною податковою інспекцією в м. Керчі стосовно правомірності застосування фінансових санкцій, а також встановлення самого факту порушення, норм пп. 5.2.2 п. 5.2 ст. 5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами і державними цільовими фондами" є обґрунтованим.

Задовольняючи позов, суд у рішенні дійшов обґрунтованого висновку проте, що на час звернення ДПА з поданнями до Міністерства ще не був встановлений факт порушення позивачем вимог ст. 2 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті", в наслідок чого були відсутні правові підстави для застосування до нього будь-яких санкцій, визначених у ст. 37 Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність".

Судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції стосовно того, що дії ДПА щодо включення позивача при оформлення подання N 4771/5/22-6016 від 23.04.2010 та подання N 07/29040-10 від 27.04.2010 до переліку суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності, до яких необхідно застосувати спеціальну санкцію, в умовах не завершення процедури апеляційного оскарження рішення ДПІ про застосування штрафних санкцій та не встановлення безумовного факту невиконання ним вимог ст. 2 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті", не можна вважати такими, що вчинені при повному з'ясуванні всіх обставин, які мають значення для прийняття рішення про їх застосування, неупередженими та добросовісними.

Колегія суддів вважає, що судове рішення першої інстанції ухвалено з дотриманням норм матеріального права, доводами апеляційних скарг висновки, викладені у судовому рішенні, не спростовуються, підстави для скасування постановленого по справі судового рішення відсутні.

Суд першої інстанції зазначив, що у відповідача - Міністерства економіки України були відсутні підстави для відмови у застосуванні до позивача спеціальної санкції - індивідуального режиму ліцензування зовнішньоекономічної діяльності, тобто дії Міністерства економіки України були правомірними.

Але судова колегія зазначає, що оскільки суд дійшов висновку стосовно протиправності дій Державної податкової адміністрації України по складанню та направленню на адресу Міністерства економіки України подань N 4771/5/22-6-16 від 23.04.2010 та N 07/29040-10 від 27.04.2010 в частині включення Товариства з обмеженою відповідальністю "Альтцем" до переліку суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності, до яких необхідно застосувати спеціальну санкцію - індивідуальний режим ліцензування зовнішньоекономічної діяльності, саме наказ Міністерства економіки України N 594 від 27.05.2010 "Про застосування спеціальної санкції - індивідуальний режим ліцензування зовнішньоекономічної діяльності до суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності України" в частині застосування до товариства з обмеженою відповідальністю "Альтцем" спеціальної санкції - індивідуального режиму ліцензування зовнішньоекономічної діяльності порушує права позивача та підлягає визнанню протиправним.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень, про поворот виконання цього рішення чи окремих його положень із зазначенням способу його здійснення.

Згідно з ч. 2 ст. 11 Кодексу адміністративного судочинства України суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.

Судова колегія вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог та визнати протиправним наказ Міністерства економіки України N 594 від 27.05.2010 "Про застосування спеціальної санкції - індивідуальний режим ліцензування зовнішньоекономічної діяльності до суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності України" в частині застосування до товариства з обмеженою відповідальністю "Альтцем"спеціальної санкції - індивідуального режиму ліцензування зовнішньоекономічної діяльності. У зв'язку з вищевикладеним судове рішення підлягає зміні.

Керуючись статтями 195, п. 2 ч. 1 ст. 198, п. 1 ч. 1 ст. 201, ч. 2 ст. 205, 207, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд постановив:

Апеляційні скарги Міністерства економіки України, Державної податкової адміністрації України, Державної податкової інспекції у м. Керчі залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 19.10.2010 у справі N 2а-9205/10/2/0170 змінити.

Викласти п. 3 резолютивної частини постанови в наступній редакції:

Визнати протиправним та скасувати наказ Міністерства економіки України N 594 від 27.05.2010 "Про застосування спеціальної санкції - індивідуальний режим ліцензування зовнішньоекономічної діяльності до суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності України" в частині застосування до товариства з обмеженою відповідальністю "Альтцем" спеціальної санкції - індивідуального режиму ліцензування зовнішньоекономічної діяльності.

В іншій частині постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 19.10.2010 у справі N 2а-9205/10/2/0170 залишити без змін.

Постанова набирає законну силу з моменту проголошення.

Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складання постанови в повному обсязі.

Повний текст судового рішення виготовлений 1 лютого 2011 р.

 

Головуючий, суддя

О. В. Дугаренко

Судді:

Т. В. Дадінська

 

В. А. Омельченко

 




 
 
Copyright © 2003-2018 document.UA. All rights reserved. При використанні матеріалів сайту наявність активного посилання на document.UA обов'язково. Законодавство-mirror:epicentre.com.ua
RSS канали