ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ПОСТАНОВА

19.10.2010 р.

Справа N 2а-9205/10/2/0170

Із змінами і доповненнями, внесеними постановою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 27 січня 2011 року (Постанова N 2а-9205/10/2/0170)

Постанову скасовано(згідно з постановою Вищого адміністративного суду України від 16 листопада 2011 року) (Постанова N К/9991/8129/11)

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі: головуючого, судді Яковлєва С. В., суддів Ольшанської Т. С., Кірєєва Д. В., при секретарі Дрягіні В. П., розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Альтцем" до Міністерства економіки України, Державної податкової адміністрації України, третя особа - Державна податкова інспекція в м. Керчі, про скасування наказу та визнання протиправними дій, за участю представників: від позивача - Ф. В. Ю. - пред-к, дов. N 000087 від 01.06.2010 р., від відповідачів - 1) К. П. В. - пред-к, дов. N 2405-26/374 від 19.07.2010 р., 2) М. І. С. - пред-к, дов. N 10-6017/3275 від 30.08.2010 р., від третьої особи - Б. Х. О. - пред-к, дов N 10897/10-0 від 14.05.2010 р., Б. Л. В. - пред-к, дов. N 14520/10/10-0 від 16.07.2010 р.

Суть спору: Товариство з обмеженою відповідальністю "Альтцем" (далі позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду АРК з позовом, в якому просило скасувати наказ Міністерства економіки України (далі - Міністерство) N 594 від 27.05.2010 р. "Про застосування спеціальної санкції - індивідуального режиму ліцензування зовнішньоекономічної діяльності до суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності України", в частині застосування до позивача спеціальної санкції - індивідуального режиму ліцензування зовнішньоекономічної діяльності за порушення вимог ст. 2 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті", визнати протиправними дії Державної податкової адміністрації України (далі - ДПА) по складанню та направленню на адресу Міністерства подань N 4771/5/22-6016 від 23.04.2010 р. та N 07/29040-10 від 27.04.2010 р. в частині включення позивача до переліку суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності, до яких необхідно застосувати спеціальну санкцію - індивідуального режиму ліцензування зовнішньоекономічної діяльності, встановлену відповідно до вимог ст. 37 Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність". Вимоги мотивовані тим, що ДПА, незважаючи на відсутність узгодження рішень про застосування до позивача штрафних санкції за порушення строків проведення розрахунків по Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті", оскарження платником податків нібито встановленого податковим органом факту порушення зазначеного Закону, надіслала на адресу Міністерства подання, в наслідок чого до нього протиправно був застосований індивідуальний режим ліцензування зовнішньоекономічної діяльності.

У судовому засіданні, яке відбулось 17.09.2010 р., представником Міністерства надані заперечення на позов (вих. N 2405-26/491 від 16.09.2010 р.), в яких зазначено, що відповідно до чинного законодавства після отримання подання податкового органу про необхідність застосувати до позивача спеціальної санкції - індивідуального режиму ліцензування зовнішньоекономічної діяльності, яке оформлено відповідно до встановлених вимог, були відсутні правові підстави відмовити в застосування вказаної санкції. Представник Міністерства наполягав на тому, що був дотриманий порядок прийняття наказу, в наслідок чого відсутні підстави для його скасування.

До суду 17.08.2010 р. надійшли пояснення Державної податкової інспекції в м. Керчі (далі - ДПІ), в яких зазначено про відсутність підстав для задоволення позову.

У судовому засіданні, яке відбулось 19.10.2010 р., представником ДПА надані заперечення на позов (вих. N 3544/9/10-209 від 19.10.2010 р.) про відсутність підстав для задоволення позову.

Під час розгляду справи учасники процесу наполягали на вимогах та запереченнях, викладених у позовній заяві та відзивах на позов.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши представників учасників процесу, суд встановив:

Міністерством 27.05.2010 р. прийнятий наказ N 594 "Про застосування спеціальної санкції - індивідуального режиму ліцензування зовнішньоекономічної діяльності до суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності України", відповідно до якого згідно зі ст. 37 Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність", починаючи з 15.06.2010 р., застосована спеціальна санкція - індивідуальний режим ліцензування зовнішньоекономічної діяльності до суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності України, зазначених у додатку до цього наказу. У додатку до зазначеного наказу наведений Перелік суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності України, до яких застосовано спеціальну санкцію - індивідуальний режим ліцензування зовнішньоекономічної діяльності, за N 1 в якому зазначений позивач, до якого застосована санкцію за порушення ст. 2 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті". Підставою для застосування до позивача вказаної санкції було отримання від ДПА подання N 4771/5/22-6016 від 23.04.2010 р. та подання N 07/29040 від 27.04.2010 р.

Згідно зі ст. 3 КАСУ справою адміністративної юрисдикції є переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, суб'єктом владних повноважень є орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова особа чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень.

Оцінюючи правомірність дій та рішень органу владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у ст. 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, які повинен він дотримуватися при реалізації дискреційних повноважень владного суб'єкта, встановлюючи чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії): 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ст. 9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Ст. 19 Конституції України визначає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У ст. 1 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті", яка діяла на час виконання позивачем умов контракту) зазначено, що виручка резидентів у іноземній валюті підлягає зарахуванню на їх валютні рахунки в уповноважених банках у строки виплати заборгованостей, зазначені в контрактах, але не пізніше 180 календарних днів з дати митного оформлення (виписки вивізної вантажної митної декларації) продукції, що експортується, а в разі експорту робіт (послуг), прав інтелектуальної власності - з моменту підписання акта або іншого документа, що засвідчує виконання робіт, надання послуг, експорт прав інтелектуальної власності.

Імпортні операції резидентів, які здійснюються на умовах відстрочення поставки, в разі, коли таке відстрочення перевищує 180 календарних днів з моменту здійснення авансового платежу або виставлення векселя на користь постачальника продукції (робіт, послуг), що імпортується, потребують висновку центрального органу виконавчої влади з питань економічної політики (ст. 2 Закону).

Ст. 4 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" передбачає нарахування пені у розмірі 0,3 % суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару). У разі прийняття до розгляду судом, Міжнародним комерційним арбітражним судом чи Морською арбітражною комісією при Торгово-промисловій палаті України позовної заяви резидента про стягнення з нерезидента заборгованості, яка виникла внаслідок недотримання нерезидентом строків, передбачених експортно-імпортними контрактами, строки, передбачені статтями 1 і 2 цього Закону, зупиняються і пеня за їх порушення в цей період не сплачується. У разі прийняття судом рішення про відмову в позові повністю або частково або припинення (закриття) провадження у справі чи залишення позову без розгляду строки, передбачені статтями 1 і 2 цього Закону, поновлюються і пеня за їх порушення сплачується за кожний день прострочення, включаючи період, на який ці строки було зупинено. У разі прийняття судом рішення про задоволення позову пеня за порушення строків, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону, не сплачується з дати прийняття позову до розгляду судом.

Згідно зі ст. 1 Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність" зовнішньоекономічна діяльність - діяльність суб'єктів господарської діяльності України та іноземних суб'єктів господарської діяльності, побудована на взаємовідносинах між ними, що має місце як на території України, так і за її межами; імпорт (імпорт товарів) - купівля (у тому числі з оплатою в негрошовій формі) українськими суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності в іноземних суб'єктів господарської діяльності товарів з ввезенням або без ввезення цих товарів на територію України, включаючи купівлю товарів, призначених для власного споживання установами та організаціями України, розташованими за її межами,момент здійснення експортного (імпортного) контракту - момент, на який здійснено всі обов'язки за зазначеним контрактом, включаючи оформлення векселів (тратт) або укладення кредитних угод; момент здійснення експорту (імпорту) - момент перетину товаром митного кордону України або переходу права власності на зазначений товар, що експортується чи імпортується, від продавця до покупця.

Ст. 14 вказаного Закону передбачено, що всі суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності мають право: самостійно визначати форму розрахунків по зовнішньоекономічних операціях з-поміж тих, що не суперечать законам України та відповідають міжнародним правилам; вільно обирати банківсько-кредитні установи, які будуть вести їх валютні рахунки та розрахунки з іноземними суб'єктами господарської діяльності, користуватись їх послугами, з додержанням при цьому вимог чинних законів України.

У ст. 32 Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність" визначені загальні засади відповідальності суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності, згідно з якою Україна як держава і всі суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності та іноземні суб'єкти господарської діяльності несуть відповідальність за порушення цього або пов'язаних з ним законів України та/або своїх зобов'язань, які випливають з договорів (контрактів), тільки на умовах і в порядку, визначених законами України.

Суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності несуть відповідальність у видах та формах, передбачених ст. 33 і 37 цього Закону, іншими законами України та/або зовнішньоекономічними договорами (контрактами).

У ст. 37 Закону визначено, що за порушення цього або пов'язаних з ним законів України до суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності або іноземних суб'єктів господарської діяльності можуть бути застосована спеціальна санкція у вигляді застосування до суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності та іноземних суб'єктів господарської діяльності індивідуального режиму ліцензування у випадках порушення такими суб'єктами цього Закону та/або пов'язаних з ним законів України, що встановлюють певні заборони, обмеження або порядок здійснення зовнішньоекономічних операцій, яка, застосовується центральним органом виконавчої влади з питань економічної політики за поданням органів державної податкової та контрольно-ревізійної служб, митних, правоохоронних органів, органів Антимонопольного комітету України, спеціально уповноваженого органу виконавчої влади у сфері регулювання ринків фінансових послуг та Національного банку України або за рішенням суду. Подання щодо застосування санкцій повинно містити такі дані: найменування та реквізити суб'єкта зовнішньоекономічної діяльності (для іноземних суб'єктів господарювання - мовою країни їхнього місцезнаходження), відомості про зміст порушення з посиланням на конкретні положення законодавства України, вид спеціальної санкції, яку пропонується застосувати, найменування та реквізити контрагента, при виконанні контракту з яким

Індивідуальний режим ліцензування діє до моменту усунення порушень законодавства України або застосування практичних заходів, що гарантують виконання цього Закону та/або пов'язаних з ним законів України та скасовується центральним органом виконавчої влади з питань економічної політики.

Під час розгляду справи судом встановлено, що на підставі направлення на перевірку N 74/22/6 від 22.03.2010 р. ДПІ в період з 23.03.2010 р. по 25.03.2010 р. було проведено документальну позапланову виїзну перевірку позивача щодо виконання імпортного контракту N D000296 від 14.02.2008 р., за результатами якої складено акт N 437/22-06/31772337 від 30.03.2010 р., в якому зафіксовано порушення платником податків, зокрема,ст. 2 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" в частині невчасного надходження товарів по імпорту і на підставі ст. 4 вищезазначеного Закону підлягає стягненню пеня.

Перевірку позивача було проведено в присутності його посадових осіб, з актом перевірки вони були ознайомлені, акт ними підписаний з запереченнями, заперечення долучені до акта перевірки. За результатами розгляду заперечень позивача до акта перевірки N 437/22-06/31772337 від 30.03.2010 р. ДПІ листом N 8426/10/22-2-05 від 01.04.2010 р. було повідомлено платника податків про те, що висновки перевірки є обґрунтованими у зв'язку з чим підлягають нарахуванню штрафні (фінансові) санкції у сумі 4411321,53 грн.

За результатами вивчення матеріалів перевірки 01.04.2010 р. ДПІ було прийнято рішення N 0000152200/0 про застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 4411321,53 грн.

Позивачем 06.04.2010 р. до ДПІ було подано скаргу на рішення N 0000152200/0 від 01.04.2010 р.

Рішенням N 9333/10/25-0 від 16.04.2010 р. про результати розгляду первинної скарги позивачу було відмовлено у задоволенні скарги.

У зв'язку з зазначеним, 16.04.2010 р. ДПІ було прийнято рішення N 0000152200/1 про застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 4411321,53 грн.

Не погодившись з рішенням відповідача, позивачем 26.04.2010 р. до Державної податкової адміністрації АР Крим було подано повторну скаргу за N 19/04 на рішення N 000152200/0 про застосування санкцій у розмірі 4411321,53 грн.

Рішенням Державної податкової адміністрації АР Крим N 1374/10/25-023 від 21.06.2010 р. позивачу було відмовлено у задоволенні повторної скарги.

У зв'язку з цим, 01.07.2010 р. ДПІ було прийнято рішення N 0000152200/2 про застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 4411321,53 грн.

Позивач 01.07.2010 р. звернувся до Окружного адміністративного суду АРК з адміністративним позовом про скасування зазначених вище рішень ДПІ, визнання протиправними дій по їх прийняттю

Спеціальним законом з питань оподаткування, який встановлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів) є Закон України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами". Ст. 1 Закону визначає, що податковим боргом (недоїмкою) є податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання.

Порядок узгодження сум податкових зобов'язань, оскарження рішень контролюючих органів та визначення податкового боргу визначений у ст. 5 Закону.

У пп. 5.2.2 п. 5.2. ст. 5 Закон України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" визначено, що у разі коли платник податків вважає, що контролюючий орган невірно визначив суму податкового зобов'язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству з питань оподаткування або виходить за межі його компетенції, встановленої законом, такий платник податків має право звернутися до контролюючого органу із скаргою про перегляд цього рішення, яка подається у письмовій формі та може супроводжуватися документами, розрахунками та доказами, які платник податків вважає за потрібне надати. Скарга повинна бути подана контролюючому органу протягом десяти календарних днів, наступних за днем отримання платником податків податкового повідомлення або іншого рішення контролюючого органу, що оскаржується.

Заява, подана із дотриманням строків, визначених підпунктом 5.2.2 цього пункту, зупиняє виконання платником податків податкових зобов'язань, визначених у податковому повідомленні, на строк від дня подання такої заяви до контролюючого органу до дня закінчення процедури адміністративного оскарження. Протягом зазначеного строку податкові вимоги з податку, що оскаржується, не надсилаються, а сума податкового зобов'язання, що оскаржується, вважається неузгодженою (п. 5.2.3 п. 5.2. ст. 5 Закону).

Матеріали справи свідчать про те, що ДПА на адресу Міністерства було направлено подання N 4771/5/22-6016 від 23.04.2010 р. та подання N 07/29040 від 27.04.2010 р. щодо застосування, в тому числі, до позивача спеціальної санкції - індивідуального режиму ліцензування зовнішньоекономічної діяльності.

На час оформлення зазначених документів ще не було остаточно встановлено факту порушення позивачем вимог ст. 2 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті", платник податків оскаржував застосування до нього податковим органом штрафних санкцій, нарахованих нібито за встановлений факт порушення порядку розрахунків за зовнішньоекономічним контрактом, наполягав на тому, що ним не порушені терміни отримання товару, визначені у вказаному вище Законі.

За таких обставин суд вважає, що на час звернення ДПА з поданнями до Міністерства ще не був встановлений факт порушення позивачем вимог ст. 2 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті", в наслідок чого були відсутні правові підстави для застосування до нього будь-яких санкцій, визначених у ст. 37 Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність".

На підставі викладеного суд приходить до висновку, що дії ДПА щодо включення позивача при оформлення подання N 4771/5/22-6016 від 23.04.2010 р. та подання N 07/29040-10 від 27.04.2010 р. до переліку суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності, до яких необхідно застосувати спеціальну санкцію, в умовах не завершення процедури апеляційного оскарження рішення ДПІ про застосування штрафних санкцій та не встановлення безумовного факту невиконання ним вимог ст. 2 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті", не можна вважати такими, що вчинені при повному з'ясуванні всіх обставин, яки мають значення для прийняття рішення про їх застосування, неупередженими та добросовісними. За таких обставин суд вважає, що підлягають задоволенню вимоги в частині визнання таких дій протиправними.

Під час розгляду справи судом було встановлено, що Міністерство після отримання подань ДПА N 4771/5/22-6016 від 23.04.2010 р. та N 07/29040-10 від 27.04.2010 р. прийняло 27.05.2010 р. наказ N 594 Про застосування спеціальної санкції - індивідуального режиму ліцензування зовнішньоекономічної діяльності до суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності України, відповідно до якого згідно зі ст. 37 Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність", починаючи з 15.06.2010 р. застосувало в тому числі і до позивача спеціальну санкцію - індивідуальний режим ліцензування зовнішньоекономічної діяльності.

Суд погоджується з твердженнями Міністерства про те, що після отримання зазначених вище подань ДПА в силу положень наказу Міністерства економіки України, Державної податкової адміністрації України від 09.11.2006 N 340/672 Про затвердження Порядку взаємодії Міністерства економіки України та Державної податкової адміністрації України з питань застосування спеціальних санкцій, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 17.01.2007 р. за N 30/1329, у нього були відсутні підстави для відмовлення у застосування до позивача індивідуальний режим ліцензування зовнішньоекономічної діяльності.

В той же час, приймаючи до уваги визнання протиправних дій ДПА щодо складання та направлення на адресу Міністерства подань N 4771/5/22-6016 від 23.04.2010 р. та подання N 07/29040-10 від 27.04.2010 р. в частині вимог щодо застосування до позивача спеціальної санкції, суд приходить до висновку, що існують підстави для скасування наказу N 594 від 27.05.2010 р. в частині застосування до платника податків індивідуального режиму ліцензування зовнішньоекономічної діяльності.

Під час судового засідання, яке відбулось 19.10.2010 р. були оголошені вступна та резолютивна частини постанови. Відповідно до ст. 163 КАСУ постанову складено 26.10.2010 р.

Керуючись ст. ст. 160 - 163 КАС України, суд постановив:

1. Позов задовольнити.

2. Визнати протиправними дії Державної податкової адміністрації України по складанню та направленню на адресу Міністерства економіки України подань N 4771/5/22-6016 від 23.04.2010 р. та N 07/29040-10 від 27.04.2010 р. в частині включення Товариства з обмеженою відповідальністю "Альтцем" (м. Керч, вул. Орджоникидзе 80-а, код ЄДРПРОУ 33433522) до переліку суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності, до яких необхідно застосувати спеціальну санкцію - індивідуальний режим ліцензування зовнішньоекономічної діяльності.


3. Визнати протиправним та скасувати (Постанова N 2а-9205/10/2/0170) наказ Міністерства економіки України N 594 від 27.05.2010 "Про застосування спеціальної санкції - індивідуальний режим ліцензування зовнішньоекономічної діяльності до суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності України" в частині застосування до товариства з обмеженою відповідальністю "Альтцем" спеціальної санкції - індивідуального режиму ліцензування зовнішньоекономічної діяльності. (Постанова N 2а-9205/10/2/0170)

(пункт 3 у редакції постанови Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 27.01.2011 р.) (Постанова N 2а-9205/10/2/0170)

4. Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Альтцем" (м. Керч, вул. Орджоникидзе 80-а, код ЄДРПРОУ 33433522) 3,40 грн. судового збору.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

 

Суддя

С. В. Яковлєв

Судді:

Т. С. Ольшанська

 

Д .В. Кірєєв

 




 
 
Copyright © 2003-2018 document.UA. All rights reserved. При використанні матеріалів сайту наявність активного посилання на document.UA обов'язково. Законодавство-mirror:epicentre.com.ua
RSS канали