ВЕРХОВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

від 19 вересня 2011 року

Верховний Суд України у складі: головуючого - Маринченка В. Л., суддів - Балюка М. І., Барбари В. П., Берднік І. С., Вус С. М., Глоса Л. Ф., Григор'євої Л. І., Гриціва М. І., Гуля В. С., Гуменюка В. І., Ємця А. А., Заголдного В. В., Кліменко М. Р., Ковтюк Є. І., Короткевича М. Є., Косарєва В. І., Кривенди О. В., Кривенка В. В., Лященко Н. П., Охрімчук Л. І., Патрюка М. В., Пивовара В. Ф., Пилипчука П. П., Пошви Б. М., Редьки А. І., Романюка Я. М., Сеніна Ю. Л., Скотаря А. М., Таран Т. С., Тітова Ю. Г., Шицького І. Б., Школярова В. Ф., Яреми А. Г., розглянувши в порядку письмового провадження справу за позовом ОСОБА_1 до Лозівської об'єднаної державної податкової інспекції у Харківській області (далі - ОДПІ) про скасування податкових повідомлень-рішень, встановив:

У січні 2010 року фізична особа - підприємець ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, у якому з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог від 2 березня 2010 року просила скасувати податкові повідомлення-рішення ДПІ:

від 10 червня 2010 року N 0000921700/0, від 7 липня 2009 року N 0000921700/1, від 23 жовтня 2009 року N 0000921700/2, від 29 грудня 2009 року N 0000921700/3, якими їй нараховано податкове зобов'язання із податку з доходів від підприємницької діяльності у розмірі 435529 грн. 78 коп.;

від 10 червня 2010 року N 0000931700/0, від 7 липня 2009 року N 0000931700/1, від 23 жовтня 2009 року N 0000931700/2, від 29 грудня 2009 року N 0000931700/3, якими їй визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 582369 грн. 51 коп.;

від 18 листопада 2009 року N 0001921700/0 про нарахування штрафних санкцій у сумі 291184 грн. 76 коп.

Оскаржувані рішення ОДПІ прийняті на підставі акта від 2 червня 2009 року N 464/17-213/НОМЕР_1 про результати планової виїзної перевірки фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 1 квітня 2006 року по 31 березня 2009 року.

У ході перевірки встановлено, що фізична особа - підприємець ОСОБА_1, перебуваючи на спрощеній системі оподаткування, відповідно до договорів доручення, укладених із закритим акціонерним товариством "Лозівський молочний завод" (далі - Товариство), за винагороду здійснювала заготівлю молока у населення, для чого отримувала через касу Товариства грошові кошти, сума яких у IV кварталі 2006 року перевищила граничний обсяг виручки, встановленої Указом Президента України від 3 липня 1998 року N 727/98 "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва" (далі - Указ Президента), на 1085682 грн. 31 коп. Наведене, на думку податкового органу, відповідно до пункту 5 Указу Президента є підставою для переходу позивача на загальну систему оподаткування.

На обґрунтування позову ОСОБА_1 послалася на те, що грошові кошти, отримані нею від Товариства за договорами доручення для здійснення розрахунку із постачальниками молока, не є виручкою від реалізації продукції у розумінні положень Указу Президента. Обсяг її виручки як підприємця, що є платником єдиного податку і здійснює свою діяльність як комерційний представник за договором доручення, складається лише із сум винагороди, яка у період, що перевірявся, не перевищила 500000 грн.

Харківський окружний адміністративний суд постановою від 10 березня 2010 року позов задовольнив.

Харківський апеляційний адміністративний суд постановою від 26 серпня 2010 року рішення суду першої інстанції про скасування податкових повідомлень-рішень ДПІ від 10 червня 2010 року N 0000921700/0 та N 0000931700/0 скасував, у задоволенні позову в цій частині відмовив; змінив підстави та мотиви задоволення позовних вимог про скасування податкових повідомлень-рішень від 7 липня 2009 року N 0000921700/1, N 0000931700/1, від 23 жовтня 2009 року N 0000921700/2, N 0000931700/2 та від 29 грудня 2009 року N 0000921700/3, N 0000931700/3; у решті постанову залишив без змін.

Вищий адміністративний суд України ухвалою від 1 березня 2011 року постанову апеляційного суду скасував, постанову суду першої інстанції залишив у силі.

У заяві про перегляд судових рішень Верховним Судом України з підстав, установлених пунктом 1 частини першої статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС), ОДПІ просить скасувати ухвалу Вищого адміністративного суду України від 1 березня 2011 року, справу направити на новий розгляд до суду касаційної інстанції. На обґрунтування заяви додано постанови Вищого адміністративного суду України від 29 липня 2010 року (К-21355/07) та 24 червня 2010 року (К-53276/09), у яких, на думку заявника, пункти 1, 5 Указу Президента застосовані касаційним судом по-іншому та правильно.

Перевіривши наведені у заяві доводи, Верховний Суд України дійшов висновку, що вона не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 237 КАС заява про перегляд судових рішень в адміністративних справах може бути подана з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах.

У справі, що розглядається, Вищий адміністративний суд України, залишаючи у силі постанову Харківського окружного адміністративного суду про скасування податкових повідомлень-рішень ОДПІ, виходив із того, що, як встановив суд першої інстанції, грошові кошти, які фізична особа-підприємець ОСОБА_1 отримувала від Товариства для виконання виданого їй доручення та віддавала продавцям молока, не є її виручкою. Тому перевищення позивачем граничного обсягу виручки, встановленого Указом Президента для платників єдиного податку, у період, що перевірявся, не відбулося.

Обставини, встановлені судами у справах, на рішення у яких посилається заявник, дають підстави вважати, що правовідносини, які виникли між сторонами у цих спорах, не подібні спірним відносинам у справі, що розглядається.

Ураховуючи те, що обставини, які стали підставою для перегляду справи, не підтвердилися, Верховний Суд України, керуючись частиною першою статті 244 Кодексу адміністративного судочинства України, постановив:

У задоволенні заяви Лозівської об'єднаної державної податкової інспекції у Харківській області відмовити.

Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає, крім випадку, встановленого пунктом 2 частини першої статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України.

 

Головуючий

В. Л. Маринченко

Судді:

М. І. Балюк

 

В. П. Барбара

 

І. С. Берднік

 

С. М. Вус

 

Л. Ф. Глос

 

Л. І. Григор'єва

 

М. І. Гриців

 

В. С. Гуль

 

В. І. Гуменюк

 

А. А. Ємець

 

В. В. Заголдний

 

М. Р. Кліменко

 

Є. І. Ковтюк

 

М. Є. Короткевич

 

В. І. Косарєв

 

О. В. Кривенда

 

В. В. Кривенко

 

Н. П. Лященко

 

Л. І. Охрімчук

 

М. В. Патрюк

 

В. Ф. Пивовар

 

П. П. Пилипчук

 

Б. М. Пошва

 

А. І. Редька

 

Я. М. Романюк

 

Ю. Л. Сенін

 

А. М. Скотарь

 

Т. С. Таран

 

Ю. Г. Тітов

 

І. Б. Шицький

 

В. Ф. Школяров

 

А. Г. Ярема

 




 
 
Copyright © 2003-2018 document.UA. All rights reserved. При використанні матеріалів сайту наявність активного посилання на document.UA обов'язково. Законодавство-mirror:epicentre.com.ua
RSS канали