ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ПОСТАНОВА

02.03.2011 р.

N 2а-5028/10/2670

За позовом

Державного підприємства "Український науково-дослідний інститут нафтопереробної промисловості "МАСМА"

До

Кабінету Міністрів України

Треті особи, які не заявляють самостійні вимоги на предмет спору:

1) Міністерства палива та енергетики України,

2) Державного комітету з питань регуляторної політики та підприємництва України,

3) Головного контрольно-ревізійного управління України

Про

скасування від 17.02.2010 N 285-р "Про передачу нерухомого майна"

Головуючий, суддя:

Кротюк О. В.

Судді:

Клочкова Н. В., Огурцов О. П.

Секретар судового засідання:

Покотило М. С.

Обставини справи:

Позивач звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Кабінету Міністрів України про скасування від 17.02.2010 N 285-р "Про передачу нерухомого майна" за участю третіх осіб - Міністерства палива та енергетики України, Державного комітету з питань регуляторної політики та підприємництва України, Головного контрольно-ревізійного управління України.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оскаржуване рішення прийнято з порушенням норм та вимог чинного законодавства, а саме: постанови КМ України "Про передачу об'єктів права державної та комунальної власності" від 21 вересня 1998 р. N 1482.

Відповідач позовні вимоги не визнає, просить відмовити в задоволенні адміністративного позову повністю, оскільки оскаржуване рішення прийнято на підставі, в межах повноважень та за фактом погоджень суб'єктів, передбачених п. 2, 4 Положення КМУ від 21 вересня 1998 р. N 1482.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, встановив:

Кабінет Міністрів України розпорядженням від 17 лютого 2010 року N 285-р (далі - Розпорядження) прийняв пропозицію Державного комітету з питань регуляторної політики та підприємництва і Головного контрольно-ревізійного управління щодо передачі у двотижневий строк приміщень державного підприємства "Український науково-дослідний інститут нафтопереробної промисловості "МАСМА", розташованих по вул. Малинській, 4, у м. Києві, із сфери управління Міністерства палива та енергетики до сфери управління:

- Головного контрольно-ревізійного управління - корпусу експериментальної бази (інвентарний номер 10252) загальною площею 2147 кв. метрів, повітряно-компресорного корпусу (інвентарний номер 10257) загальною площею 400 кв. метрів, господарського блоку (інвентарний номер 10260) загальною площею 225 кв. метрів, прохідної N 2 (інвентарний номер 10258) загальною площею 32 кв. метри, частини приміщень лабораторного корпусу (інвентарний номер 10253) загальною площею 330 кв. метрів;

- Державного комітету з питань регуляторної політики та підприємництва - аркового складу (інвентарний номер 10256) загальною площею 330 кв. метрів, одноповерхової прохідної N 01-13/1 (інвентарний номер 10258) загальною площею 26 кв. метрів, частини приміщень лабораторного корпусу (інвентарний номер 10253) загальною площею 2873 кв. метри.

Державне підприємство "Український науково-дослідний інститут нафтопереробної промисловості "МАСМА" просить скасувати Розпорядження, покликаючись на те, що воно прийнято з порушенням норм та вимог чинного законодавства, а саме: постанови КМ України "Про передачу об'єктів права державної та комунальної власності" (від 21 вересня 1998 р. N 1482; далі - Постанова КМУ).

Позивач обґрунтовує позовні вимоги тим, що у відповідності до п. 2, 4 Положення КМУ рішення про передачу майна не може бути прийнято у формі розпорядження Кабінету Міністрів України. Таке рішення приймається органом, уповноваженим управляти державним майном за погодженням Мінекономіки, Мінфіном і Фондом державного майна.

Окрім того, вказане майно перебуває у податковій заставі, що унеможливлює його передачу, яка є формою відчуження майна платником податку.

Заслухавши пояснення сторін у справі, оцінивши надані докази, суд прийшов до висновку про відсутність підстав для задоволення позову з огляду на наступне.

У відповідності до п. 5 статті 116 Конституції України Кабінет Міністрів України здійснює управління об'єктами державної власності відповідно до закону.

Як зазначено у преамбулі нормативно-правового акта Закон України "Про управління об'єктами державної власності" (N 185-V від 21.09.2006; далі - Закон про управління) останній відповідно до Конституції України визначає правові основи управління об'єктами державної власності.

Стаття 1 Закону про управління визначає, що управління об'єктами державної власності - це здійснення Кабінетом Міністрів України та уповноваженими ним органами, іншими суб'єктами, визначеними цим Законом, повноважень щодо реалізації прав держави як власника таких об'єктів, пов'язаних з володінням, користуванням і розпоряджанням ними, у межах, визначених законодавством України, з метою задоволення державних та суспільних потреб.

Статтею 4 Закону про управління встановлено суб'єктів управління об'єктами державної власності: Кабінет Міністрів України; Фонд державного майна України; міністерства та інші органи виконавчої влади (далі - уповноважені органи управління); органи, які здійснюють управління державним майном відповідно до повноважень, визначених окремими законами; державні господарські об'єднання, державні холдингові компанії, інші державні господарські організації; юридичні та фізичні особи, які виконують функції з управління корпоративними правами держави; Національна академія наук України, галузеві академії наук.

У відповідності до частини 1 статті 5 Закону про управління встановлено, що Кабінет Міністрів України є суб'єктом управління, що визначає об'єкти управління державної власності, стосовно яких виконує функції з управління, а також об'єкти управління державної власності, повноваження з управління якими передаються іншим суб'єктам управління, визначеним цим Законом.

Частиною 2 статті 5 Закону про управління встановлено, що здійснюючи управління об'єктами державної власності, Кабінет Міністрів України:

- визначає органи виконавчої влади, які здійснюють функції з управління об'єктами державної власності;

- встановлює порядок передачі об'єктів державної власності суб'єктам управління, визначеним цим Законом;

- виконує відповідно до законів інші функції з управління об'єктами державної власності.

Аналізуючи вищевказані норми Конституції України, Закону про управління суд вбачає в повноваженнях Кабінету Міністрів України управління об'єктами державної власності одноосібний характер. При цьому, вказані повноваження реалізуються в порядку, встановленому законом. Зі змісту ч. 1 статті 5 Закону про управління судом вбачається, що КМ України визначає об'єкти управління державної власності, стосовно яких виконує функції з управління, а також об'єкти управління державної власності, повноваження з управління якими передаються іншим суб'єктам управління. Тобто вказана норма прямо підтверджує факт одноосібного управління об'єктом державної власності КМ України. Разом з тим, в силу вказаних положень Закону про управління КМ України має право делегувати свої повноваження з управління об'єктами державної власності суб'єктам, визначеним законом.

Зазначене делегування повноважень з управління об'єктами державної власності проявляється шляхом, зокрема, визначення органів виконавчої влади, які здійснюють функції з управління об'єктами державної власності; встановлення порядок передачі об'єктів державної власності суб'єктам управління.

У Рішенні Конституційного Суду України "У справі за конституційним поданням Верховної Ради Автономної Республіки Крим щодо відповідності Конституції України (конституційності) пунктів 1, 4, 8, 10, підпункту "б" підпункту 2 пункту 13, пунктів 14, 17 розділу I Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо здійснення державного архітектурно-будівельного контролю та сприяння інвестиційній діяльності у будівництві" (N 4-рп/2009 від 03.02.2009) останній в пункті 8 вказує, що делегування повноважень є важливим конституційно-правовим інститутом, що являє собою передачу повноважень від одного суб'єкта владних повноважень іншому. Делегування повноважень не є формою остаточної їх передачі. Вони залишаються повноваженнями органу, від якого делеговані, і можуть бути повернуті або змінені.

Постановою Кабінету Міністрів України від 21 вересня 1998 р. N 1482 затверджено Положення про порядок передачі об'єктів права державної власності. Це Положення визначає порядок безоплатної передачі об'єктів права державної власності із сфери управління міністерств, інших центральних та місцевих органів виконавчої влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, Фонду державного майна, інших державних органів, які відповідно до законодавства здійснюють функції з управління державним майном, об'єднань підприємств, яким делеговано функції з управління майном підприємств і організацій, заснованих на державній власності (далі - органи, уповноважені управляти державним майном), Національної академії наук, галузевих академій наук, інших установ та організацій, яким державне майно передано у безоплатне користування (далі - самоврядні організації), до сфери управління інших органів, уповноважених управляти державним майном, або самоврядних організацій.

З пунктів 2, 4 Положення КМУ випливає, що передача об'єктів права державної власності, визначених підпунктами "б" і "е" пункту 2 цього положення, здійснюється за рішенням органів, уповноважених управляти державним майном, або самоврядних організацій за погодженням з Мінекономіки, Мінфіном і Фондом державного майна.

Як випливає з пояснень представників сторін, третіх осіб, органом уповноваженим управляти об'єктом державної власності відносно якого прийнято оскаржуване рішення є Міністерство палива та енергетики України.

Матеріалами справи підтверджено, що проект оскаржуваного рішення був погоджений Міністром палива та енергетики України Проданом Ю. В.

З вказаного вбачається погодження уповноваженого органу в силу делегованих КМ України функцій та повноважень на управління передачі вказаних об'єктів державної власності іншим суб'єктам управління згідно зі змісту Розпорядження.

Оцінюючи вказане у сукупності, суд вважає необхідним зазначити наступне.

В силу функцій та повноважень КМ України, встановлених Конституцією України (до п. 5 статті 116) та Законом про управління (ст. 1, ч. 1 ст. 5), останній має повний та вичерпний комплекс прав на управління майном, що визначає його виключний правосуб'єктний статус у реалізації прав держави як власника таких об'єктів, пов'язаних з володінням, користуванням і розпоряджанням ними з метою задоволення державних та суспільних потреб.

Враховуючи факт делегування КМ України Міністерству палива та енергетики України права управляти об'єктом державної власності відносно якого прийнято оскаржуване рішення, суд зазначає, що вказане делегування прав на управління не позбавило Кабінет Міністрів України виключних прав на управління об'єктом державної власності взагалі.

Як вбачається з покликань позивача суть порушення полягає у прийнятті рішення про управління майном з порушенням п. 2, 4 Положення КМУ.

Суд не може погодитись з вказаним твердженням, адже рішення КМ України прийнято на підставі рішень уповноважених суб'єктів згідно п. 2, 4 Положення КМУ у формі погоджень, що підтверджується інформаційним листом від 17.01.2011 N 472/0/2-11 про перелік посадових осіб, які погодили проект Розпорядження. Зокрема за участю органу, уповноваженого управляти державним майном, за погодженням Мінекономіки, Мінфіном і Фондом державного майна.

Таким чином, реалізуючі свої виключні права на управління об'єктами державної власності КМ України прийняв оскаржуване рішення фактично на підставі, в межах повноважень та за фактом погоджень суб'єктів, передбачених п. 2, 4 Положення КМУ.

За таких обставин, суд дійшов висновку про те, що КМ України при прийнятті рішення діяв у відповідності до положень ч. 2 статті 19 Конституції України, а саме - на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, як особа, яка наділена виключними повноваженнями на управління об'єктами державної власності.

У відповідності до ч. 1 статті 6 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Частиною 1 статті 2 КАС України встановлено, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Зважаючи на те, що об'єкти нерухомості, які визначені у оскаржуваному позивачем Розпорядженні, є об'єктами державної власності, позивач жодних прав власника та управління щодо вказаних об'єктів не навів, то суд, з огляду на це, дійшов до висновку про відсутність порушення прав та інтересів позивача оскаржуваним рішенням відповідача, оскільки майно належить та перебуває в управлінні держави.

Твердження позивача про перебування об'єктів нерухомості, які зазначені в Розпорядженні, в податковій заставі спростовані листом ДПА України від 02.04.2010 року N 3722/5/24-0316, з якого вбачається відсутність перебування вказаного майна в податковій заставі.

Таким чином, суд дійшов висновку про відмову в задоволені позову.

Керуючись ст. ст. 9, 69 - 71, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва постановив:

В задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Постанова може бути оскаржена в порядку та строки, встановлені статтею 186 та набирає законної сили в порядку та строки, передбачені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Дата складення та підписання постанови в повному обсязі - 14.03.2011.

 

Головуючий, суддя

О. В. Кротюк

Судді:

Н. В. Клочкова

 

О. П. Огурцов

 




 
 
Copyright © 2003-2018 document.UA. All rights reserved. При використанні матеріалів сайту наявність активного посилання на document.UA обов'язково. Законодавство-mirror:epicentre.com.ua
RSS канали